Справа № 558/521/25
номер провадження 2/558/213/25
(заочне)
24 листопада 2025 року селище Демидівка
Дубенського району
Рівненської області
Демидівський районний суд Рівненської області
в складі:
судді одноособово Олексюк А. О.,
секретар судових засідань Хом'як О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТзОВ «Бізнес позика» звернулося з позовом до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У позовній заяві позивач вказує про те, що 01.07.2021 року між ТзОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 342820-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес позика» 01.07.2021 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти договір № 342820-КС-001 про надання кредиту. 01.07.2021 року відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему, одноразовий ідентифікатор G-7523, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий було введено відповідачем. Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 16 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,86403158 процентів за кожен день користування кредитом.
ТОВ «Бізнес позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 16 000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника, яка була вказана відповідачем при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.
ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання за договором не виконав, тому станом на 08.08.2025 року утворилась заборгованість за вищевказаним договором в розмірі 40 817,46 грн., що складається із: заборгованості за кредитом 15 500 грн.; заборгованості по відсотках - 22 917,46 грн., заборгованості по комісії 2400,00 грн.
З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Зважаючи на викладені обставини, керуючись нормами чинного цивільного законодавства, позивач змушений звернутися за захистом свого порушеного права до суду.
18.08.2025 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а. с. 52).
15.09.2025 року судом постановлено ухвалу про витребування в АТ «Райффайзен Банк» доказів у даній цивільній справі (а. с. 55).
В судове засідання сторона позивача не з'явилась, у позовній заяві просить розгляд справи здійснювати без представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. 10).
Відповідач ОСОБА_1 на розгляд справи по суті неодноразово не з'явився. Про час, дату та місце її розгляду відповідач був повідомлений належним чином у відповідності до ч. 8 ст. 128 ЦПК України (а. с. 53, 58). Причини неявки в судове засідання відповідач суду не повідомив, клопотань про проведення судового розгляду справи без його участі, відкладення судового засідання, чи відзиву на позов, до суду не подавав.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Норми ч. 2 ст. 247 ЦПК України вказують, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд дійшов висновку про вирішення справи у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Так, дослідивши докази по справі, встановивши фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позовної заяви.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між ТзОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 01.07.2021 року укладено договір № 342820-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 вказаного вище договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 16 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТзОВ «Бізнес позика». Строк, на який надається Кредит - 24 тижні, до 16.12.2021 року. Стандартна процентна ставка за кредитом в день 0,8640358, фіксована. Комісія за надання кредиту 2400,00 грн. (а. с. 25-26).
Судом досліджено довідку про підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів від 01.07.2021 (а. с. 30). Із зазначеного підтвердження вбачається, що ТзОВ «Бізнес позика» 01.07.2021 року перерахувало 16 000 грн. на картковий рахунок, маска картки НОМЕР_2 , де у графі призначення переказу вказано: «перерахування коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , згідно кредитного договору № 342820-КС-001 від 01.07.20213».
На підтвердження укладення договору надана візуальна форма послідовності дій клієнта (а. с. 28). Відповідно до даного підтвердження ОСОБА_1 01.07.2021 року ознайомився та підписав паспорт споживчого кредиту, також підписав одноразовим ідентифікатором договір, що був направлений у формі електронного документу.
Разом з тим, судом досліджено інформацію та виписку по рахунку № НОМЕР_4 , надану АТ «Райффайзен Банк"». Даною інформацією підтверджується, що АТ «Райффайзен Банк» емітовано картку № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_1 , а також підтверджується факт зарахування 01.07.2021 року кредитних коштів у сумі 16 000 грн. на вказаний картковий рахунок відповідача (а. с. 60-62).
Норми ст. 1046 ЦК України вказують, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до вимог ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
За приписом ст. 3 цього Закону електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Пропозиція ТзОВ «Бізнес позика» про укладення кредитного договору є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначає порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Правилами абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що закріплено положеннями ст. 205, ст. 207 ЦК України.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09. 2020 року у справі №732/670/19, від 23.03. 2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року - №127/33824/19.
У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Отже, електронний договір має містити всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним в зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 12.01. 2021 року у справі №524/5556/19, провадження №61-16243 св 20.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що договір № 342820-КС-001 від 01.07.2021 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, тобто його укладання між сторонами підтверджено належними та допустимими доказами. Таким чином, факт підписання договору відповідачем свідчить і про його попереднє ознайомлення з його текстом та «Правилами надання споживчих кредитів ТзОВ «Бізнес позика» (а. с. 31-36). Інакше договір про надання кредиту між ТзОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, відповідачем не надано доказів неукладання договору.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 статті 1048 ЦК України).
Норми ч.2 ст. 1054 ЦК України встановлюють, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
Судом досліджено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 342820-КС-001 від 01.07.2021 року, укладеним між ТзОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 , відповідно до якого заборгованість відповідача становить 40 817,46 грн., та складається із: заборгованості за кредитом - 15 500 грн.; заборгованості по відсотках - 22 917,46 грн., заборгованості по комісії 2400,00 грн. (а. с. 14-22).
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором № 342820-КС-000 від 01.07.2021 року, так як відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, доказів погашення заборгованості за укладеним договором в повному обсязі відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений при подачі позову у розмірі 2 422,40 грн., оскільки позов задоволений у повному обсязі.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 77, 78, 81, 141, 258, 259, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (ЄДРПОУ 41084239, поштовий індекс 01133, місто Київ бульвар Лесі Українки, будинок № 26, офіс № 411) до ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором № 342820-КС-001 від 01.07.2021 року в розмірі 40 817,46 (сорок тисяч вісімсот сімнадцять) гривень 46 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Демидівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання в трицятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасники справи, а також особи які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити рішення безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Алла ОЛЕКСЮК