Справа № 545/9/23
Провадження № 2/545/58/25
24.11.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: Путрі О.Г.
при секретарі: Литвинову В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначила, що вони з відповідачем проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Від даних шлюбних відносин, ІНФОРМАЦІЯ_1 в сторін народився син - ОСОБА_3 . На даний час сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Малолітній син ОСОБА_3 проживає з позивачем, перебуває на її повному утриманні. Вказала, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, тому вона просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_4 від 13.02.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду з викликом сторін.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 24.03.2023 цивільну справу № 545/9/23 було зупинено до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 986/0/15-23 від 19.10.2023 року суддя ОСОБА_4 звільнена з посади судді Полтавського районного суду Полтавської області у зв"язку з поданням заяви про відставку.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 04.12.2023 року, справу № 545/9/23 передано судді Путрі О.Г.
Ухвалою суду від 08.12.2023 року вищевказану справу було прийнято до свого провадження та вирішено вважати цивільну справу № 545/9/23 зупиненою згідно ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 24.03.2023.
Ухвалою суду від 29.09.2025 року, провадження у справі поновлено та призначено судове засідання з викликом сторін.
Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та прохала їх задовольнити.
Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено,що сторони по справі перебували у фактичних шлюбних відносинах. Від даних відносин у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 . Згідно свідоцтва про народження від 24.09.2013 року його батьками вказано, матір - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_2 (а.с.5).
Малолітній ОСОБА_3 проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. (а.с. 4).
Відповідно до ст.ст. 141, 155, 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, проживання батьків окремо від дитини не звільняє їх від обов'язків щодо дитини.
Статтями 8, 11 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Окрім того, ратифікувавши у 1991 році Конвенцію про права дитини 1989 року, Україна прийняла на себе міжнародно-правові зобов'язання по здійсненню міжнародних стандартів прав дитини, відповідно з якими вона повинна забезпечити добробут, охорону здоров'я, житло, освіту для кожної дитини без будь-якої дискримінації, забезпечити якнайкраще здійснення інтересів і прав дитини в усіх сферах суспільного життя.
Норми цієї Конвенції, відповідно до ст.9 Конституції України 1996 р., діють як складова національного законодавства України з 27 вересня 1991 року, тобто з часу її ратифікації Україною.
Відповідно до ст. ст.180-181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у разі недосягнення згоди між батьками щодо їх участі у витратах на утримання дитини, суд своїм рішенням визначає розмір аліментів на утримання дитини.
Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що обов'язок по утриманню дитини є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, при цьому обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Достатність рівня забезпечення дитини оцінюється виходячи з участі в цьому обох батьків, частка яких є рівноцінною.
Згідно положень ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. При цьому, розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ч. 1 ст 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У відповідності до ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Тому суд, враховуючи обставини, передбачені ст.182 СК України, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я , матеріальний , сімейний стан відповідача, визнання ним позову, вважає, що ОСОБА_2 в змозі надавати аліменти на утримання малолітнього сина в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітків (доходів) .
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, відповідно до ст. 141 ЦПК України, позивач була звільнена від сплати судового збору, а відповідач є інвалідом 2-ї групи, судові витрати належить віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 12,13,141,263-265, 352 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітків (доходів), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця починаючи із 03.01.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.Г.Путря