Справа № 545/5171/25
Провадження № 1-в/545/475/25
19.11.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретар ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області подання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» подання про приведення вироку у відповідність щодо засудженої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчук, не одруженої, не працюючої до засудження, раніше судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
начальник державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» звернувся до суду із вказаним поданням.
В обґрунтування зазначив, що у зв'язку з набранням чинності 09 серпня 2024 року Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» наявні підстави для приведення вироку Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.07.2025 щодо засудженої ОСОБА_3 у відповідність до вимог даного Закону, оскільки сума викраденого майна за вироком суду не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на 2024 рік (3028 грн.).
Від засудженої та представника установи надійшли заяви, відповідно до яких вони просили розгляд справи проводити без їх участі.
Прокурор ОСОБА_4 проти задоволення подання не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.07.2025, засуджена за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.08.2024 та остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяця.
Вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.08.2024 ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 357 у виді 2 років обмеження волі та за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, ст. 76 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов'язків визначених судом.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX викладено нову редакцію ст. 51 КУпАП, відповідно до якої кримінальна відповідальність за вчинення викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрат настає в разі, якщо сума викраденого майна перевищує два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян. Отже, вказаним законом введена часткова декриміналізація кримінальних правопорушень щодо викрадення майна.
Так, частиною 2 статті 51 КУпАП визначено граничний розмір вартості викраденого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за що винна особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України що застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги та визначає, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Для кваліфікації правопорушення як адміністративного чи кримінального, необхідно виходити з того, що прожитковий мінімум станом на 1 січня 2024 року та на 1 січня 2025 року становив 3028грн, у зв'язку з чим нижня межа кримінальної караності крадіжки, вчиненого у 2024 та 2025 році, настає, якщо вартість предмета становить 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, тобто 3028 грн.
Згідно з вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.07.2025, засуджена ОСОБА_3 викрала майно на суму 4913,33 грн. за першим епізодом крадіжки 28.03.2025, 3900 грн. за другим епізодом крадіжки 25.04.2025, що станом на день вчинення крадіжок становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених на 1 січня 2025 року (більше 3028 грн.).
Відповідно до вироку Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.08.2024 засуджена ОСОБА_3 за епізодом таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану викрала майно на суму 549 грн., що станом на день вчинення крадіжки становить менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених на 1 січня 2024 року (менше 3028 грн.).
Відповідно до частини 2, 3 статті 74 КК України - особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, а тому положення Закону України від 18 липня 2024 року №3886- IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деякі інші закони України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024 є більш сприятливим для осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності за діяння, які вони вчинили до набрання чинності цим Законом виключно.
З урахуванням положень ст. 5 КК України, а також тієї обставини, що вартість викраденого майна на час вчинення кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ОСОБА_3 вчинила дрібну крадіжку, за що передбачена відповідальність за ст. 51 КУпАП.
За таких обставин, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 7 жовтня 2024 року у справі №278/1566/21(провадження №51-2555кмо24), де вказано, що Закон №3886-IX є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Отже, наявні підстави для приведення у відповідність вироку Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.08.2024 шляхом виключення із нього засудження ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодом викрадення майна 20.06.2024 у розмірі 549 грн. у зв'язку з декриміналізацією злочину, а також виключення вказівки на застосування ст.70 КК України - призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень.
За викладених обставин суд дійшов висновку про задоволення подання.
Керуючись ст.ст. 372, 537, 539 КПК України,
ухвалив:
подання задовольнити.
Привести вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.08.2024 щодо засудженої ОСОБА_3 у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX.
Виключити з вироку Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.08.2024 засудження ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодом крадіжки 20.06.2024 та вказівку на застосування ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, у зв'язку з декриміналізацією вчиненого кримінального правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1