Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/2056/25
Провадження № 1-кп/542/214/25
Іменем України
25 листопада 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт, який надійшов до суду разом із угодою про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170480000274 від 10 жовтня 2025 року, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової катки платника податків НОМЕР_1 , уродженця села Стовбина Долина, Новосанжарський район, Полтавська область, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, перебуває на обліку у лікаря психіатра, в силу статті 89 КК України не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України,
Формулювання обставин, встановлених судом
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , де особи ведуть спільний побут та мають взаємні права і обов'язки.
В порушення вимог статті 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» ОСОБА_6 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , в період із червня 2025 року по жовтень 2025 року систематично вчиняв відносно своєї матері ОСОБА_4 дії психологічного насильства, що виразилися у погрозі фізичною розправою, словесних образах нецензурною лайкою та дії фізичного насильства, що виразилися у нанесенні тілесних ушкоджень.
Постановою Новосанжарського районного суду від 03.07.2025 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Відповідно до вказаної постанови, в період часу з 16.06.2025 по 25.06.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 вчинив відносно своєї матері ОСОБА_4 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: висловлював образи, лайливі слова, погрожував фізичною розправою, чим завдав останній шкоди психічному здоров'ю.
Постановою Новосанжарського районного суду від 15.10.2025, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 коп. Відповідно до вказаної постанови, 08.10.2025 ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_4 , а саме: погрожував фізичною розправою та висловлював словесні образи, чим завдав шкоди психічному здоров'ю останньої, що призвело у неї до відчуття страху.
В подальшому, ОСОБА_6 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення умисних протиправних дій, спрямованих на вчинення насильства в сім'ї, належних висновків для себе не зробив, продовжив вчиняти домашнє насильство відносно матері ОСОБА_4 та 10.10.2025 близько 11 години, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив психологічне насильство відносно ОСОБА_4 , що проявлялось у висловлюванні словесних образ нецензурною лайкою, що призвело до її психологічних страждань.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 10.10.2025 близько 11 години 05 хвилин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, передбачаючи суспільну небезпеку своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_6 вчинив фізичне насильство відносно ОСОБА_4 , а саме: наніс металевими ходунками один удар по лівій нозі та один удар по лівій руці потерпілої, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді двох саден на тильній поверхні лівої кисті та на передній поверхні лівої гомілки в середній третині, синець на зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку експерта від 27.10.2025 за наслідками проведеної судово-психіатричної експертизи встановлено, що на даний час ОСОБА_4 перебуває в стані психоемоційної напруги, що супроводжується підвищеною знервованістю, образою, пригніченням, відмічаються скарги на больові відчуття після фізичного впливу сина, порушення загального морального стану, побоювання та очікування конфліктів з сином. Описані обставини зумовлюють порушення нормальної життєдіяльності та відпочинку досліджуваної, погіршення умов повсякденного функціонування, наявність постійних конфліктних умов, необхідність систематичного залучення додаткових ресурсів для відновлення самовладання, чим знижують загальну якість життя ОСОБА_4 , спричиняють психологічні (моральні) страждання. Наявний у ОСОБА_4 на даний час емоційний стан психоемоційної напруги зумовлений (перебуває у причинно-наслідковому зв'язку) агресивною поведінкою її сина. Конфліктна поведінка ОСОБА_6 постає для ОСОБА_4 психотравмуючою та викликає формування та фіксацію негативних психоемоційних змін досліджуваної.
Кваліфікація дій обвинуваченого органами досудового розслідування
Органами досудового розслідування дії обвинуваченого кваліфіковані за статтею 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних та фізичних страждань потерпілої особи.
Позиції сторін
В ході досудового розслідування потерпіла ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_6 24 листопада 2025 року уклали письмову угоду про примирення між собою, яка містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за статтею 126-1 КК України, в якій вказано, що обвинувачений ОСОБА_6 щиро кається у вчиненому кримінальному правопорушенні, претензії з боку потерпілої ОСОБА_4 відсутні.
У цій угоді про примирення також вказано узгоджене потерпілою та підозрюваним покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, у виді 1 (одного) року позбавлення волі, і, що у разі затвердження угоди судом, на підставі статті 75 КК України ОСОБА_6 доцільно звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, з покладенням обов'язку виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, а також згоду сторін на його призначення та наслідки укладення і затвердження угоди про примирення, передбачені статтею 473 КПК України.
Прокурор вважав, що угоду укладено відповідно до вимог закону, а тому просив цю угоду затвердити і призначити ОСОБА_6 узгоджену в ній міру покарання.
Потерпіла ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення. Вказала, що укладення угоди було добровільним, вона примирилась із обвинуваченим, не має до нього претензій, наслідки укладення та затвердження угоди їй зрозумілі.
Захисник також просив затвердити угоду про примирення від 24 листопада 2025 року.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про примирення. Просив суд затвердити угоду про примирення між ним та потерпілою і призначити узгоджене покарання. Вказав, що щиро розкаюється у вчиненому, цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди про примирення, що передбачені статтею 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, які йому були роз'яснені судом в ході підготовчого судового засідання та вид покарання, який буде до нього застосовано.
Мотиви суду
Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про примирення, вислухавши з приводу її затвердження думку обвинуваченого, його захисника, потерпілої та прокурора, перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства та роз'яснивши сторонам угоди про примирення наслідки її затвердження, суд дійшов висновку, що угода про примирення повинна бути затверджена, а обвинуваченому мають бути призначені узгоджені вид та міра покарання за наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, затвердити угоду.
Згідно з частиною 3 статті 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтею 126-1 КК України, яке згідно зі статтею 12 КК України є нетяжким злочином.
Крім цього, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 477 КПК України, кримінальне провадження, розпочате дізнавачем, зокрема, за статтею 126-1 КК України (домашнє насильство) є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення.
Суд, дослідивши наявні матеріали, заслухавши доводи обвинуваченого, захисника, потерпілої, думку прокурора щодо можливості затвердження укладеної угоди про примирення, переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода відповідає вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку укладення угоди, її умови не суперечать закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, щодо узгодженої міри покарання. Правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_6 , за статтею 126-1 КК України є правильною. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачений ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні підтвердив, що має можливість виконання взятих на себе за угодою зобов'язань.
В підготовчому судовому засіданні також встановлено, що потерпіла та обвинувачений розуміють наслідки затвердження угоди, що передбачені статтею 473 КПК України, а також обмеження їх прав щодо оскарження вироку про затвердження угоди про примирення.
Підстави для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачені частиною 7 статті 474 КПК України, відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Висновок суду про відповідність угоди вимогам закону
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 та призначення обвинуваченому визначеної в угоді міри покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Вирішення цивільного позову
Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.
Мотиви інших рішень
Підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 373, 374, 394-395, 469, 473-475 КПК України,
Затвердити угоду про примирення від 24 листопада 2025 року, укладену між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170480000274 від 10 жовтня 2025 року за статтею 126-1 КК України.
Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю1 (один) рік.
Відповідно до частини 1 статті 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обов'язки виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства», затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2023 року № 2362/5.
У разі невиконання затвердженої судом угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України.
Згідно з частиною 6 статті 376 КПК України, копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області обвинуваченим, його захисником, законним представником чи потерпілим, його представником, законним представником з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини 3 статті 394 КПК України, або прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною 3 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Обвинувачений, захисник, його законний представник, потерпілий, його представник, мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Резолютивна частина вироку проголошена судом на підставі частини 15 статті 615 КПК України.
Суддя ОСОБА_7