Справа №534/2012/25
Провадження №2/534/784/25
24 листопада 2025 року м. Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі
головуючого судді Малюк М.В.,
за участю секретаря судового засідання Савченко Я.О.,
учасники справи не з'явилися,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позиції позивача
ТОВ «Юніт Капітал» (далі - позивач) звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 (далі - відповідач) заборгованість за договором №246791888 від 12.05.2023 у сумі 32 792,90 грн, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу в сумі 7 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.05.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №246791888 (далі - кредитний договір), який підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, на підставі вказаного договору відповідачу було надано кредит у сумі 7000,00 грн строком на 7 днів, з 12.05.2023 по 19.05.2023.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» то ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором №246791888 від 12.05.2023. В подальшому, шляхом укладення Додаткових угод до договору факторингу, сторони погодили продовжити строк його дії до 31.12.2024.
31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/0724-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором №246791888 від 12.05.2023.
04.06.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором №246791888 від 12.05.2023.
Зазначав, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем кредитних зобов'язань виникла заборгованість на загальну суму 32 792,90 грн, з яких, 7000,00 грн - сума заборгованості за кредитом, 25 792,90 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідач не скористався правом відзиву на позов, у встановлений судом строк відзив на позов не подав.
Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.
25.08.2025 Горішньоплавнівським міським судом Полтавської області постановлено ухвалу, якою відкрите провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів, зокрема витребувано від АТ КБ «Приват Банк» інформацію про перерахування кредитних коштів відповідачеві.
Ухвалу суду від 17.09.2025 виконано особою, у якої витребувано докази.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав. Проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності не подала. Правом відзиву на позовну заяву не скористалася.
24.11.2025 у відповідності до вимог частини 1 статті 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду цієї справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (частина 2 статті 247 ЦПК України).
Фактичні обставини, встановлені Судом
Суд дослідив та оцінив докази у справі та встановив, що 12.05.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №246791888, який підписаний останньою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до пункту 2.1 Договору, за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 7 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Правила).
Згідно пункту 2.2 Договору, сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.
На момент укладення цього Договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 19.05.2023, а саме протягом 7 днів (пункт 7.1 Договору).
Згідно пункту 8.3. Договору, за умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах пункту 8.5 договору, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 747,340 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,050% в день від суми залишку кредиту що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання перед відповідачем виконало, надало останньому кредит у сумі 7 000,00 грн шляхом зарахування 12.05.2023 кредитних коштів на її платіжну картку № НОМЕР_1 , шо підтверджується платіжним листом АТ КБ «Приват Банк» та випискою за договором №б/н за період 12.05.2023-17.05.2023.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №27/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019. У подальшому, шляхом укладення Додаткових угод до договору факторингу, сторони погодили продовжити строк його дії до 31.12.2024.
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги від 27.09.2022 № 196 до договору факторингу №281118-01, клієнт - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступає фактору - ТОВ «Таліон Плюс» до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 в сумі 32 792,90 грн.
Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків на 31.12.2022 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги №234 від 20.06.2023 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення прав вимог.
31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №31/0724-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги.
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги до договору факторингу №31/0724-01, клієнт - ТОВ «Таліон Плюс» відступає фактору - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 в сумі 32 792,90 грн.
Відповідно до платіжної інструкції від 05.08.2024 № 7076 на підставі договору факторингу та реєстру прав вимоги до цього договору ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» провело оплату ТОВ «Таліон Плюс» у сумі 2 708 500,64 грн.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю, клієнт - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступає фактору (позивачеві) - ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 в сумі 32 792,90 грн.
Відповідно до платіжних інструкцій від 10.06.2025 № 467, №468, від 11.06.2025 №469, №470, від 19.06.2025 №478, 479, від 25.06.2025 №483 позивач ТОВ «Юніт Капітал» на підставі договору факторингу провів оплату ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у загальній сумі 5 810 635,54 грн.
З наданого позивачем детального розрахунку боргу за кредитним договором від 12.05.2023 №246791888 у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість на загальну суму 32 792,90 грн, з яких, 7 000,00 грн - сума заборгованості за кредитом, 25 792,90 грн - сума заборгованості за відсотками.
З цього розрахунку також убачається, що відповідачка провела часткову оплату за договором від 12.5.2023 №246791888, зокрема:
22.05.2023 сплачено 35,00 грн, які позивачем направлено сплату процентів за кредитом.
Норми права
З огляду на предмет спору, для суду підлягають вирішенню питання, по-перше, щодо реальності права вимоги, відступленого позивачеві, тобто укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, по-друге, стосовно переходу права вимоги від первісного до нового кредитора за договором факторингу, по-третє щодо переходу права вимоги від попереднього кредитора до наступного кредитора та наявності підстав стягнення заборгованості.
До спірних правовідносин належать застосуванню норми Глави 71 ЦК України щодо правовідносин за кредитним договором та норми глави 47 цього кодексу щодо підстав та порядку заміни кредитора у зобов'язанні.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 1046 за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Реальним (від лататинського res - річ) вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії. При визначенні реального договору суд посилається на позицію ОП КЦС ВС у постанові від 23.01.2019 у справі № 355/385/17.
Отже кредитний договір є реальним договором, тобто вважається укладеним з моменту передання позичальникові грошей.
Тому обов'язковою умовою укладення між первісним кредитором і відповідачкою кредитного договору має бути доведення факту передання кредитодавцем відповідачеві грошових коштів, що є предметом кредитного договору.
З огляду на предмет доказування для позивача, зокрема факту реальності вимоги, тобто перерахування первісним кредитором коштів за кредитним договором, ураховуючи вимогу про допустимість та належність доказів суд зауважує, що означений факт може бути підтверджений первинними документами, які містять обов'язкові реквізити (найменування особи (юридична або фізична), яка склала документ, назву документа, дату і місце його складання, зміст та обсяг операції, одиницю її вимірювання, підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу - ініціатора здійснення операції; найменування одержувача коштів, номер(и) рахунку(ів)).
Основними нормативними актами, які встановлюють вимоги до форми та змісту первинних документів в бухобліку є: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV; положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави (стаття 1083 ЦК України).
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінка Суду.
Суд застосував означені норми права, оцінив наявні докази с точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємного зв'язку їх у сукупності, дійшов таких висновків.
Позивачем пред'явлено позов, предметом якого є вимоги останнього до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Із наданих позивачем доказів вбачається, що первісний кредитор та відповідач уклали між собою електронний договір №246791888 від 12.05.2023, відповідач згідно з умовами укладеного договору отримав від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредит у сумі 7000,00 грн. Договір укладено зі сторони позичальника шляхом його безпосереднього підписання відповідачем електронним підписом.
Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
Висновки стосовно правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, зокрема, Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.
Згідно з вимогами статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Виписка по особовому рахунку відповідача, надана АТ КБ «Приват Банк» на виконання ухвали суду, свідчить про передачу 12.05.2023 первісним кредитором відповідачу грошових коштів в сумі 7 000,00 грн, передбачених договором.
Суд зазначає, що означена виписка містить усі необхідні реквізити первинного документа.
При вирішенні питання щодо реальності кредиту, суд застосовує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц (провадження №61-3689св21).
Так Верховний Суд у цій справі наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Суд не ставить під сумнів укладання між первісним кредитором та новим кредитором договору факторингу, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором №246791888 від 12.05.2023, на підтвердження чого свідчать витяг з реєстру боржників до договору факторингу, підписаний клієнтом та фактором, акт приймання передавання Реєстру боржників за договором факторингу, акт зарахування зустрічних однорідних вимог.
Також суд не ставить під сумнів укладання між попереднім кредитором та наступним кредитором договору факторингу, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором №246791888 від 12.05.2023, на підтвердження чого свідчать витяг з реєстру боржників до договору факторингу, підписаний клієнтом та фактором, акт приймання передавання Реєстру боржників за договором факторингу, акт зарахування зустрічних однорідних вимог.
Позивачем підтверджено факт набуття права вимоги до відповідача за кредитним договором на підставі договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025.
Водночас, суд критично оцінює розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача за кредитним договором.
Так кредитним договором між його сторонами погоджено, що кредит відповідачеві надається строком на 7 днів, з 12.05.2023 по 19.05.2023. Отже відповідач мав сплачувати проценти саме в межах строку кредитування.
Суд наголошує, що у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, встановлених, зокрема частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 81 ЦПК України, позивачем не подано суду доказів, а матеріали справи таких не містять щодо продовження строку виконання зобов'язань за означеним договором, пролонгації строку договору.
Натомість розрахунок заборгованості по процентах проведено первісним кредитором за період з 12.05.2023 по 20.06.2023, наступним кредитором «ТОВ «Таліон Плюсс» проведено розрахунок за період з 20.06.2023 по 31.07.2024.
Отже, з огляду на строк позики, останній день якого спливає 19.05.2023, суд доходить висновку, що первісним кредитором та наступним кредитором нараховано, а позивачем пред'явлено відповідачеві проценти за користування кредитом поза межами строку кредитування.
Тож, вимога в цій частині є безпідставною, позаяк після сплину строку кредитування право кредитодавця нараховувати проценти припиняється.
Зазначаючи про безпідставність вимоги позивача щодо сплати процентів після спливу строку договору суд застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), згідно з якою після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зважаючи на це, розмір процентів, які мав сплатити відповідач за період кредитування складає 1 004,50 грн, виходячи з такого розрахунку: (7 000,00 грн х 2,050%/100) х 7, де, 7 000,00 грн - сума отриманої позики, 2, 050% - добова процентна ставка згідно з п.8.3 договору позики, 7 днів - строк надання позики згідно з п. 7.1 відповідного договору.
З матеріалів справи (розрахунок за договором від 12.05.2023 №246791888) вбачається, що відповідачка на виконання цього договору провела відповідачеві оплату на загальну суму 35,00 грн, яку направлено позивачем на погашення заборгованості за процентами.
Отже суд зауважує, що відповідачка сплачувала заборгованість за договором, вказана суми кредитодавцем була скерована на погашення заборгованості за процентами.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, зокрема, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором від 12.05.2023 №246791888 у сумі 7 967,50 грн, з якої, 7 000,00 грн - сума боргу за тілом кредиту, 967,50 грн - сума боргу за нарахованими відсотками в межах строку позики з урахуванням часткової сплати відповідачкою заборгованості згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 141 ЦПК).
За правилами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача, крім витрат на сплату судового збору в сумі 2 422,40 грн, витрат на професійну правову допомогу в сумі 7 000,00 грн.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано суду такі документи:
- договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, укладений між ТОВ «Юніт Капітал» в особі директора Хлопкової М.С. та АБ «Тараненко та партнери» в особі керуючого партнера Тараненка А.І.;
- акт прийому-передачі наданих послуг, згідно з яким виконавець надав, а замовник прийняв послуги, зокрема, такі послуги: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до позичальника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №246791888 від 12.05.2023 - 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №246791888 від 12.05.2023 - 1000,00 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №246791888 від 12.05.2023 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_2 - 500,00 грн, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №246791888 від 12.05.2023 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 500,00 грн., загальна вартість наданих позивачу послуг становить 7 000, 00 грн.
Оскільки позов ТОВ «Юніт Капітал» задоволено частково, суд покладає на відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 558,56 грн, виходячи із розрахунку: ( 7 967,50 грн (розмір задоволеного позову) х 2 422,40 грн (сума сплаченого позивачем судового збору) : 32 792,90 грн (сума пред'явленого позову)) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 700,75 грн, виходячи з розрахунку: (7 967,50 грн (розмір задоволеного позову) х 7 000,00 грн (розмір витрат на правову допомогу позивача) : 32 792,90 грн (сума пред'явленого позову)).
Керуючись ст ст. 12, 78, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-285, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором від 12.05.2023 №246791888 у сумі 7 967 грн (сім тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн 50 (п'ятдесят) коп.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 558 грн (п'ятсот п'ятдесят вісім) грн 56 (п'ятдесят шість) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 700 грн (одна тисяча сімсот) грн 75 (сімдесят п'ять) коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування позивача:Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01024, м. Київ, вулиця Рогніденська, будинок 4, літера А, офіс 10.
Повне ім'я відповідача:ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Марина МАЛЮК