КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/2655/25
Провадження № 1-кп/552/584/25
24.11.2025 Київський районний суд м. Полтави у складi:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарi - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх представника - адвоката ОСОБА_6 ,
представника цивільного відповідача - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12025170420000338 від 17.03.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Решетилівка Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, пенсіонера за віком, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
встановив:
17 березня 2025 року близько о 13 год. 13 хв., у світлу пору доби, ОСОБА_8 , керуючи транспортним засобом - автомобілем ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вулиці Зіньківська у м. Полтава з боку вулиці Шведська Могила у напрямку до вулиці Глібова в крайній лівій смузі для руху при наближенні до пішохідного переходу позначеного дорожніми знаками та дорожньою розміткою, на якому перебувала пішохід ОСОБА_10 , не надав дорогу пішоходу, змінив напрямок свого руху ліворуч, виїхавши при цьому на смугу зустрічного руху та в подальшому допустив наїзд на пішохода, котра перетинала проїзну частину вулиці Зіньківська по нерегульованому пішохідному переходу зліва на право відносно напрямку руху автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_10 , заподіяно тілесні ушкодження: м'які покрови голови з крововиливами в м'які тканини лобно-тім'яно-скронево-потиличних ділянок з обох сторін, темно-червоного кольору з відносно чіткими межами. Перелом кісток черепа. Субдуральна гематома лівої гемісфери. Крововиливи під м'яку мозкову оболонку лобно-тім'яно-потиличних долей лівої гемісфери. Ділянка забою головного мозку у вигляді згортків крові з домішками мозкового детриту у товщі лобно-скроневих долей лівої півкулі. Набряк-набухання головного мозку. Багатоскалковий перелом кісток тазу. Крововиливи у вушок серця. Прикореневі крововиливи легенів. Рани, садна та синці голови та кінцівок, які носять прижиттєвий характер, утворилися від дії тупих предметів та носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію загрози для життя та потягли за собою смерть потерпілої.
За вищевказаних обставин причиною вказаної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків стало порушення водієм автомобіля ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 вимог п. п. 10.1, 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
18.1 Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_8 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди та водій ОСОБА_8 мав технічну можливість уникнути вказаної дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 18.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
Дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково та розповів, що 17 березня 2025 року близько 13 години він рухався за кермом автомобіля ЗАЗ 110206 по вулиці Зіньківська у м. Полтава від вулиці Шведська Могила у напрямку площі Київська у крайній лівій смузі та вирішив здійснити розворот. З цією метою він виїхав на зустрічну смугу руху. В цей момент відбулося зіткнення з пішоходом. Зазначив, що через погану оглядовість він не бачив ні позначок пішохідного переходу, ні знаку. Також він не бачив пішохода, яка рухалася по пішохідному переходу. Все відбулося дуже швидко. Напевно пішохід раптово розвернулася та почала рухатися у зворотному напрямку і він не встиг відреагувати, в результаті чого збив пішохода. Після чого він зупинився та намагався надати першу необхідну допомогу потерпілій. У подальшому на місце ДТП приїхала поліція та швидка медична допомога, яка забрала потерпілу та його до лікарні. Вважає себе винним частково, оскільки якби пішохід не розвернулася та непопрямувала у зворотньому напрямку ДТП б не було. Він намагався хоча б частково відшкодувати завдану шкоду потерпілим, але останні відмовилися. Позовні вимоги в частині відшкодування завданої потерпілим моральної шкоди визнає частково. Він усвідомлює щодо необхідності відшкодувати позивачам моральну шкоду, проте визначені останніми суми такої шкоди, по одному мільйону гривень кожному, є для нього непомірними та він не має можливості її відшкодувати у такому розмірі. Щиро розкаюється у вчиненому, просить вибачення у потерпілих. При призначенні покарання просить врахувати його похилий вік, а також те, що він вже понад 20 років є інвалідом 2-ї групи та практично позбавлений можливості самостійно пересуватися. Все своє життя він пропрацював чесною працею та дуже шкодує, що таке сталося.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , яка 17.03.2025, під час ДТП перебувала на передньому пасажирському сидінні автомобіля ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_1 , показала, що за кермом автомобіля перебував її колишній чоловіка ОСОБА_8 . Рухаючись у зазначеному автомобілі по вулиці Зіньківській у м. Полтава та наближаючись до пішохідного переходу вона побачила жінку, яка швидкою ходою переходила проїжджу частини зліва на право та вже почала перетинати смугу по якій рухалися вони. Коли її чоловік виїхав на зустрічну смугу руху пішохід раптово розвернулася та почала рухатися у зворотному напрямку. В результаті чого їх автомобіль збив пішохода передньою частиною. Після чого вони зупинилися викликали поліцію та швидку медичну допомогу.
Вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України також підтверджується дослідженими у судовому засіданні:
даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.03.2025 та фототаблицею до нього, згідно яких оглянуто місце ДТП, а саме нерегульований пішохідний перехід по вул. Зіньківській в м. Полтава поблизу будинку № 35Б, та територію навколо нього;
даними протоколу огляду від 18.03.2025 та фототаблицею до нього, згідно яких було оглянуто одяг та інші речі потерпілої ОСОБА_10 , які були при ній в момент ДТП;
даними протоколу огляду від 18.03.2025 та фототаблицею до нього, згідно яких було оглянуто тіло потерпілої ОСОБА_10 ;
висновком судово-медичної експертизи № 312 від 25.03.2025, згідно якого: причиною смерті гр. ОСОБА_10 стала відкрита черепно-мозкова травма з переломом кісток черепа, крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку.
При судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_10 на її тілі виявлено тілесні ушкодження:
м'які покрови голови з крововиливами в м'які тканини лобно-тім'яно-скронево-потиличних ділянок з обох сторін, темно-червоного кольору з відносно чіткими межами. Перелом кісток черепа. Субдуральна гематома лівої гемісфери. Крововиливи під м'яку мозкову оболонку лобно-тім'яно-потиличних долей лівої гемісфери. Ділянка забою головного мозку у вигляді згортків крові з домішками мозкового детриту у товщі лобно-скроневих долей лівої півкулі. Набряк-набухання головного мозку. Багатоскалковий перелом кісток тазу. Крововиливи у вушок серця. Прикореневі крововиливи легенів. Рани, садна та синці голови та кінцівок.
Вищевказані тілесні ушкодження носіть прижиттєвий характер, утворилися від дії тупих предметів, можливо при травматизації пішохода в момент дорожньо-транспортної пригоди, стосовно живої особи, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію загрози для життя, а в даному випадку потягли за собою смерть;
даними протоколу огляду матеріалів відеозапису та фототаблицею до нього, згідно яких оглянуті відеозаписи ДТП, що містяться на носії інформації - оптичному диску «MEDIA CD-R 700 MB 80 min 52x», який було надано 19.03.2025 на запит до керуючої магазином «Маркетопт», що за адресою: м. Полтава, вул. Зіньківська, 49;
висновком судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/117-25/6686-ГГ від 26.03.2025, згідно якого в діях водія автомобіля «ЗАЗ 110206, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_8 вбачаються невідповідності вимогам п. п. 10.1, 18.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
У цій дорожньо-транспортній ситуації водій ОСОБА_8 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, виконавши вимоги п. п. 10.1, 18.1 Правил дорожнього руху;
висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/117-25/6687-ГГ від 27.03.2025, згідно якого на момент проведення огляду автомобіля «ЗАЗ 110206, номерний знак НОМЕР_1 , рульове керування, ходова частина та робоча гальмова система знаходяться у працездатному стані, несправностей, які б вплинули на працездатність рульового керування, ходової частина та робочої гальмової системи, не виявлено.
Доводи захисника про недопустимість доказів, а саме висновку судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/117-25/6686-ГГ від 26.03.2025 Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, суд вважає не обґрунтованим, та не приймає до уваги, оскільки даний висновок достатньо мотивований, у висновку надані відповіді на поставлені питання, а зазначені у клопотанні захисника обставини жодним чином не впливають на висновок судового експерта. При цьому під час складання 17.03.2025 протоколу огляду місця ДТП були присутні як ОСОБА_8 та і його захисник. Всі була надана можливість висловити свою власну точку зору з приводу усіх обставин ДТП, однак будь-яких зауважень щодо складання зазначеного протоколу та зазначених у ньому вихідних даних (що були враховані експертом) висловлено не було.
Відповідно до розділу ІІ «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 визначає, що основними завданнями автотехнічної експертизи є в тому числі установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої ТЗ за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди. Установлення відповідності дій водія ТЗ у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями водія та ДТП.
Висновком експерта № СЕ-19/117-25/6686-ГГ від 26.03.2025 було встановлено, що саме дії ОСОБА_8 призвели до настання суспільно безпечних наслідків, передбачених у ч. 2 ст. 286 КК України.
Аналізуючи та оцінюючи у своїй сукупності докази, надані сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена. Прийшовши до такого висновку, суд враховує висновки судових експертиз, покази свідків, які у своїй сукупності та взаємозв'язку вказують на доведення вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України поза розумним сумнівом.
Саме порушення ОСОБА_8 п. п. 10.1, 18.1 Правил дорожнього руху знаходяться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо - транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілої ОСОБА_10 .
Згідно з ст. ст. 50, 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання, а також дані, які всебічно характеризують особу винного. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Тільки з врахуванням та належним аналізом усіх цих обставин у своїй сукупності буде досягнуто необхідного балансу верховенства права та справедливості при вирішенні цього питання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання, судом також не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує, що обвинувачений вчинив злочин, який відноситься до категорії необережних тяжких злочинів, обставини скоєної дорожньо-транспортної пригоди, а саме вчинення в результаті грубого порушення Правил дорожнього руху, внаслідок якого настала смерть людини, особу винного, який раніше не судимий, має похилий вік, страждає рядом тяжких захворювань та є інвалідом 2-ї групи, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, поведінку обвинуваченого, який після вчинення кримінального правопорушення не залишив місце події, викликав швидку медичну допомогу, у подальшому вибачився перед потерпілими, позитивну характеристику, а також думку потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які наполягають на суворому покаранні винного, та вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді реального позбавлення волі, яке за своїм видом та мірою буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення нових злочинів.
Щодо додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд, враховуючи грубе порушення обвинуваченим ОСОБА_8 правил дорожнього руху, характер та ступень тяжкості вчиненого злочину, обставин його вчинення та особу обвинуваченого, вважає за необхідне призначити його в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України строком на три роки.
Потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов, в якому вона просила стягнути на її користь з ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн. та з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» матеріальну шкоду у розмірі 55 300,77 грн.
Позов мотивовано тим, що у зв'язку з вище вказаною ДТП її мати ОСОБА_10 загинула. Нею понесені витрати на її поховання в розмірі 55 300,77 грн. ці витрати підтверджуються відповідними квитанціями та розрахунковими документами.
Відповідно до положень ст.. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Керуючись п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, який діяв на момент укладення цивільних відносин між страхувальником та обвинуваченим, просить витрати понесені нею на поховання матері в сумі 55 300,77 грн. стягнути з ПАТ «НАСК «ОРАНТА».
Внаслідок винних та протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_8 , їй було спричинено невиправну моральну шкоду. Через загибель матері вона зазнала душевних страждань та як наслідок фізичних страждань, що настали через загострення тяжкого хронічного захворювання на фоні душевних страждань і пережитого стресу. Смерть матері стала для неї непоправимим та неочікуваним ударом. Через смерть матері вона пережила і переживає глибокий психологічний шок в зв'язку із цим. Біль втрати не полишає її ані вдень, ані вночі і не полишить їх протягом всього життя. Вона живе з цукровим діабетом 1 типу з інсулінозалежною формою. Кожен стрес, кожне емоційне потрясіння - це загроза гіпо- чи гіперглімерії, а стрибки рівня цукру крові можуть привести до втрати свідомості, судом, коми або навіть смерті. Мати була довіреною особою по її хворобі з самого дитинства. Після її загибелі вона втратила не лише мати, а медичну, психологічну, життєву підтримку, яка була постійною. Стрес від цієї трагедії став тригером загострення діабету. Кожен день вона прокидається з болем, її стан нестабільний, вона не спить ночами. ЇЇ життя більше не має того вигляду, що раніше. Вона стала дратівливою, замкненою, віддаленою. ЇЇ сон порушено, стосунки з оточуючими її людьми зруйновані. Спільна вечеря, радість, навіть розмови - все втратило для неї сенс. Злочинні дії ОСОБА_8 спричинили їй реальні, глибокі, тривалі моральні страждання.
Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов, в якому він просить стягнути на його користь з ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.
У своїх позовних вимогах зазначає про те, що у зв'язку зі смертю дружини, йому завдано шкоди, яка полягає у душевних та фізичних стражданнях, що настали внаслідок загострення тяжкого хронічного захворювання на фоні душевних страждань і пережитого стресу. Ця подія спричинила йому невиліковну психологічну травму, порушила душевну рівновагу, звичний спосіб життя та спілкування. Він фактично перестав радіти життю, втратив інтерес до дружнього спілкування та зустрічей. Злочинні дії ОСОБА_8 спричинили йому глибокі моральні страждання: надмірну тривогу, безсоння, нервову нестабільність, втрату душевного спокою, стабільності і підтримки, до якої він був прив'язаний десятиліттями.
Представник страхової компанії ПАТ «НАСК «ОРАНТА» позовні вимоги не визнав та зазначив, що страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання, за умови надання йому документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Також страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, зокрема її чоловіку та дітям.
Позивачі не звертались до страхової компанії із належно оформленими заявами про виплату страхових відшкодувань, а тому страховик не приймав рішень про відмову чи про призначення таких, а отже страхова компанія жодних їхніх прав чи законних інтересів не порушувала.
Обвинувачений ОСОБА_8 заявлені до нього позовні вимоги про стягнення на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірах по 1 000 000 грн. визнав частково, пояснив, що він визнає свою вину у скоєнні ДТП, внаслідок якої загинула ОСОБА_10 і усвідомлює щодо необхідності відшкодувати позивачам моральну шкоду, проте визначені останніми суми такої шкоди є для нього непомірними.
Вирішуючи цивільні позови суд виходить із такого.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
За положеннями ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами цього Кодексу, а згідно з ч. 1 ст. 129 КПК суд, зокрема, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як встановлено у справі, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована у страховій компанії ПАТ «НАСК «ОРАНТА» згідно полісу №АТ/5571640 з терміном дії з 15.06.2024 по 14.06.2025. Розмір страхової суми за шкоду заподіяну життю та здоров'ю потерпілого становить 320 тисяч грн., за шкоду заподіяну майну 160 тисяч грн., розмір франшизи 2500 грн.
Відповідно до п. 27.4 ст. 27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, який діяв на момент укладення цивільних відносин між власником транспортного засобу ОСОБА_11 та ПАТ «НАСК «ОРАНТА», страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 1 статті 1167 цього Кодексу встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом.
З урахуванням вищенаведених законодавчих актів, суд вирішуючи заявлений цивільний позов, в межах його вимог приходить до таких висновків.
Відповідач, страхова компанія ПАТ «НАСК «ОРАНТА», зобов'язана відшкодувати для ОСОБА_5 понесені нею витрати на поховання матері у розмірі 55 300,77 грн., що підтверджується наданими позивачем квитанціями та розрахунковими документами, долученими до справи.
На підставі вищевказаних статей Цивільного кодексу України ОСОБА_8 , зобов'язаний відшкодувати позивачкам моральну шкоду, заподіяну для них внаслідок смерті їхньої дружини та матері, так як з вини обвинуваченого сталася ДТП при який загинула ОСОБА_10 .
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд визначає відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичного болю та душевних страждань яких зазнали потерпілі, їх тривалості, та безповоротності, форму вини обвинуваченого, та враховуючи при цьому вимоги розумності і справедливості.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує, що потерпілі пережили та переживають психологічні страждання, негативні емоції, душевний біль, а також змушені докладати значних життєвих зусиль для організації свого життя.
Водночас, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, суд вважає, що заявлена потерпілими моральна шкода в сумі по 1 000 000 гривень кожному є явно завищеною, та оцінює її в розмірі по 300 000 гривень кожному.
При визначенні остаточної суми моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_8 суд враховує правові позиції, викладені в постанові колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27.07.2021 (справа № 431/1397/20, провадження № 51-6263 км 20).
Так, судом встановлено, що 14.06.2024 між ОСОБА_11 та ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було укладеного договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № АТ 5571640. Цим полісом забезпечена відповідальність перед потерпілими за участю керованого автомобіля марки ЗАЗ-110206, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Тобто з урахуванням наявності договору страхування відповідальність у певних межах була покладена як на особу, яка застрахувала свою відповідальність, так і на страхову компанію.
Пунктом 27.3. ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV (який діяв на момент укладення цивільних відносин між власником транспортного засобу ОСОБА_11 та ПАТ «НАСК «ОРАНТА»), крім іншого, передбачено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку.
Розмір мінімальної заробітної плати в місячному розмірі на день ДТП, тобто станом на 17.03.2025, становив 8000 грн.
Тому в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню зі страховика ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 96000 грн., а іншу суму з ОСОБА_8 .
Проте, оскільки потерпілі не забажали аби страхова компанія відшкодовувала їм моральну шкоду, суд зменшує визначений розмір відшкодування моральної шкоди, в сумі по 300 000 грн. кожному з обох потерпілих, на суму 96000 грн. і стягує різницю з ОСОБА_8 в сумі 252 000 грн. на користь дочки загиблої - ОСОБА_5 та 252 000 грн. на користь чоловіка загиблої - ОСОБА_4 .
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експертів під час проведення судових експертиз.
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили необхідно залишити у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_8 залишити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням надання останньому невідкладеної медичної допомоги та про слідування до приміщення цивільного захисту населення.
Початок строку відбування основного покарання обчислювати з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_8 під варту у порядку виконання вироку.
Цивільні позови потерпілих задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 252 000 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 252 000 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 55 300,77 грн.
В решті позовних вимого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальних витрат пов'язаних із залученням у кримінальному провадженні експертів у розмірі 3183,6 грн.
Зняти арешт з автомобіля марки ЗАЗ 110205, реєстраційний номер НОМЕР_1 накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 19.03.2025 (справа 554/3609/25, провадження № 1-кс/554/4228/2025).
Речові докази:
автомобіль марки ЗАЗ 110205, реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути власнику або іншій особі за дорученням.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляцiйного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий ОСОБА_1