Справа № 524/13111/25
Провадження № 1-кп/524/839/25
24 листопада 2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025170500001211 від 05.07.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, пенсіонера, військовозобов'язаного, який не має на утриманні неповнолітніх, непрацездатних осіб, інвалідом, депутатом, є учасником бойових дій, ліквідатором аварії на ЧАЕС не являється, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
05.07.2025 року близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_4 перебував на зупинці громадського транспорту «Водоканал» що знаходиться у місті Кременчук, просп. Свободи поблизу буд. 22б, де сів у маршрутне таксі №231. У салоні таксі на сидінні він побачив жіночу сумку, яка належала потерпілій ОСОБА_5 .
В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, введеного на всій території України відповідно до Закону України №2102-ІХ від 24.02.2022.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що його дії непомітні для оточуючих, здійснив таємне викрадення жіночої сумки, в середні якої знаходилося майно, а саме:
?мобільний телефон марки Xiaomi Мі 8 Lite 6/128 GB, вартістю 2755 гривень;
?пристрій для куріння Iqos 2 Duo червоного кольору, вартістю 725 гривень;
?масажний блейд fasciq iastm kiss, вартістю 4 284 гривень 26 копійок;
?чохол для окулярів RayBand, вартістю 250 гривень.
Загальна вартість викраденого майна, згідно з висновками судово-товарознавчих експертиз №СЕ-19/117-25/18997-ТВ від 29.08.2025 та №СЕ-19/117-25/20167-ТВ від 12.09.2025, становить 8014 гривень 26 копійок.
У подальшому, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 8014 гривень 26 копійок.
Вказані протиправні дії ОСОБА_4 вчинив в умовах воєнного стану, введеного на території України .
Вказаними діями ОСОБА_4 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, до суду надала письмову заяву в якій просила слухати справу без її участі, претензій до обвинуваченого не має, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, який вважає за можливе проводити судовий розгляд за відсутності потерпілої, суд вважає за можливе провести судовий розгляд без її участі, оскільки можливо з'ясувати всі обставини під час судового розгляду.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю та детально показав про обставини вчинення кримінального правопорушення, згідно з якими він будучи на проспекті Свободи в районі зупинки Водоканалу, після того, як здійснив покупки по магазинам, став на зупинку, очікуючи маршрутку, щоб їхати додому в сторону вулиці Київській. Підійшла маршрутка 231 номер, вийшло туди кілька людей. Він зайшов у маршрутку і сів одразу за водієм на перше сидіння, де поруч виявилася жіноча сумка. Поки він доїхав до своєї зупинки, «Нова лінія», він цю сумку взяв з собою, не віддавши її водію, пояснивши, що не може пояснити, чому так вийшло, хоча знав, що це погано. Дійшовши до свого під'їзду, він подивився в сумку, там побачив жіночі речі, які йому не були цікаві. У сумці був телефон. Він телефон витягнув, залишив у себе, а сумку пішов і викинув на смітник. Телефон полежав у нього тиждень-півтори, може, два, і він згадав про нього, зрозумівши, що він йому не потрібен, та поніс його на ринок, у кіоск, щоб здати, де приймають мобільні телефони. Вину свою визнає повністю і щиро розкаюється.
Повністю підтверджує та погоджується із усіма обставинами вчинення правопорушення, вказаними у висунутому йому обвинуваченні, переліком та вартістю викраденого майна, просить суворо не карати.
Під час судового розгляду судом з'ясовано, що обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_4 у судовому засіданні він дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України. У зв'язку з цим після роз'яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням доказів на підтвердження вартості викраденого, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.
Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст. 337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_4 відповідно до обвинувального акта за ч. 4 ст. 185 КК України, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні ОСОБА_4 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_4 вчинив умисний закінчений тяжкий корисливий злочин, не працює (пенсіонер), характеризується позитивно, учасник бойових дій , не одружений, не має на утриманні неповнолітніх, на обліку в закладах з надання психіатричної та наркологічної допомоги не перебуває, осудний, раніше не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та повне визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.
Із врахуванням всіх обставин провадження та особи обвинуваченого, який вчинив умисний тяжкий корисливий злочин, раніше не судимий, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_4 у разі призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України. Однак, оскільки обвинувачений повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, розкаявся, характеризується позитивно, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, зважаючи на думку прокурора з приводу міри покарання та можливості застосування ст. 75 КК України, суд відповідно до вимог ст. 75 КК України приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 і попередження нових кримінальних правопорушень без реального відбування покарання і вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Підстави до застосування положень ст. 69 КК України при призначенні покарання не встановлені.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні.
Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Згідно зі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
?періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
?повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення експертизи у розмірі 6 239 (шість тисяч двісті тридцять дев'ять) грн 80 коп.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного
суду міста Кременчука від 19.08.2025 року.
Речові докази:
1.Мобільний телефон марки «МІ 8» чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 , ЕМЕІ НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_5 , який був повернений потерпілій на відповідальне зберігання - залишити власниці.
2.Диск DVD-R з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
Суддя Автозаводського районного суду
м.Кременчука ОСОБА_6