Справа № 367/5371/25
Провадження №2/367/4442/2025
Іменем України
13 листопада 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Карабаза Н.Ф.,
при секретарі Зайцевій А.В.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бучанської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В позовній заяві позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , її батько. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті ОСОБА_3 зробив розпорядження згідно якого заповів належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , його дочці ОСОБА_1 . Вона є єдиним спадкоємцем померлого, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає. Нею пропущено термін на прийняття спадщини, з поважних причин. Після смерті батька вона часто перебувала за кордоном де проживає її донька і допомагала їй доглядати за її двома неповнолітніми дітьми, а саме з 22.03.2024р - 31.03.2024р, з 26.06.2024р - 07.05.2024р, з 26.06.2024р -17.07.2024р, з 22.07.2024р - 05.08.2024р, з 19.12.2024р - 12.01.2025р, з 21.03.25 - 30.03.24. Також вона має офіційну роботу в школі м. Києва 1-3 ступенів №175 ім. В. Марченка на посаді вчителя з графіком роботи з 08:00 по 18:00 години. Так, як навчальний процес являється важливим фактором освіти, а замінити її немає можливості, вона не має змоги відлучатися з роботи. Крім того, вона хибно вважала, що подавати заяву на прийняття спадщини можливо на протязі 12, а не 6 місяців від дати смерті у зв'язку з військовим станом і тому не звернулась до нотаріальної контори вчасно. Після звернення до нотаріуса, № 62/02-31 від 03.04.2025р, їй було повідомлено, щодо пропуску термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку. Нотаріус ОСОБА_2 постановила відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на її ім'я після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька, ОСОБА_3 , запропонувавши звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька, ОСОБА_3 . Просить суд визначити додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , терміном в один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.
Позивач в судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити, не заперечує щодо винесення заочного рішення.
Відповідач - Бучанська міська рада в судове засідання не забезпечила явку свого представника. Заяву про слухання справи за відсутності свого представника не надала, причини неявки суду не повідомила. Про час і місце слухання справи повідомлена належним чином.
Третя особа: Мошкіна К.С., приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу в судове засідання не з?явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 129 Конституції України, закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з пунктом 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що зі свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті м. Ірпінь, Київська обл.
Зі змісту заповіту складеного 17.03.2009 року, що зареєстрований в реєстрі за № 2-537 державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавель А.М., вбачається, що ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Хабаровськ, Росія та проживає в АДРЕСА_2 , попередньо ознайомлений з правовими наслідками недодержання при вчиненні правочинів вимог закону, усвідомлюючи природу цього правочину та значення своїх дій, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, діючи вільно, за відсутності будь-якого примусу як фізично, так і психологічно, не страждаючи на захворювання, що перешкоджають усвідомленню суті цього правочину, не обмежений у встановленому порядку у праві укладати правочин, на випадок його смерті робить таке розпорядження заповідає належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , його дочці ОСОБА_1 .
Позивач зазначає, що спадкодавець є її батьком, а після її одруження вона змінила прізвище на « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 , виданого відділом ЗАГСу Броварського міськвиконкому Київської області. 20.05.1989 року.
Згідно постанови приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Мошкіної К.С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 квітня 2025 року № 62/02-31 вбачається, що ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на її ім'я після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька, ОСОБА_3 відмовлено у зв'язку з тим, що спадкоємцем був пропущений передбачений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Згідно ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має за загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; ці обставини визнані судом поважними.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 пропустила строк встановлений ст. 1270 ЦК України для подачі заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування пропуску прийняття спадщини ОСОБА_1 зазначає, що поважною причиною пропуску даного строку є часте перебування за кордоном (там проживає її донька, вона допомагала доглядати її двох неповнолітніх дітей), даний факт підтверджено копіями сторінок закордонного паспорту ОСОБА_1 НОМЕР_4 , що містять відмітки виїзду в певні періоди, а саме з 22.03.2024р - 31.03.2024р, з 26.06.2024р - 07.05.2024р, з 26.06.2024р -17.07.2024р, з 22.07.2024р - 05.08.2024р, з 19.12.2024р - 12.01.2025р, з 21.03.25 - 30.03.25 та її хибна думка, що подавати заяву на прийняття спадщини можливо на протязі 12, а не 6 місяців від дати смерті у зв'язку з військовим станом.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Як роз'яснено Верховним Судом України у п. 26 постанови Пленуму від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» суди відкривають провадження у справі за позовом особи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця за місцем відкриття спадщини, наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку про прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, причини пропуску строку для прийняття спадщини зазначені позивачем суд визнає поважними.
Оскільки, позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, тому суд дійшов висновку, про можливість надати позивачу додатковий строк для прийняття спадщини.
На підставі ст. 1272 ЦК України, керуючись ст. 2, 4, 12, 76, 77, 81, 82, 229, 247, 259, 263-265, 281-282, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бучанської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 додатковий строк в місяць з дня набрання чинності вказаного рішення для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто Ірпінським міським судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Н.Ф. Карабаза