Справа № 279/6994/25
Провадження № 3/279/2040/25 ПОСТАНОВА
Іменем України
24 листопада 2025 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Невмержицька О.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 за ст.126 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу серії ЕПР1 №501108 від 02.11.2025 року, ОСОБА_1 , 02.11.2025 року о 11.00 керував транспортним засобом Volkswagen д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами на підставі постанови Деснянського відділу ДВС в м.Києві у ВП 74934154, чим порушив вимоги п.2.1а ПДР, та вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 пояснив, що особисто повідомлень від державного виконавця не отримував та про існування постанови щодо обмеження у праві керування транспортними засобами він не знав. Зазначив, що перебуває на військовй службі за мобілізацією, має статус учасника бойових дій, аліменти утримуються із його доходу щомісячно, та розмір заборговнаості значно зменшився.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей та документів та іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.1 ст.245, ст.80 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За ч.3 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, а суб'єктивна сторона визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст.6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Як встановлено судом, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять відомостей, які би вказували на наявність умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, а саме про те, що ОСОБА_1 знав про накладене на нього обмеження, в матеріалах справи відсутні докази того, що він отримав постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, у визначеному законом порядку.
Крім того, згідно даних постанови від 12.09.2024, на час її винесення, слідує, що розмір заборгованості за аліментами - 62280,34 грн., а з даних довідки від 21.11.2025 вбачається, що заборгованість по аліментам становить в залишку боргу - 17579,40 грн., що свідчить про значне зменшення розміру заборгованості по аліментам та щомісячному їх утриманні.
Враховуючи, що матеріали справи не містять належних, достовірних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.126 ч.3 КУпАП, провадження підлягає закриттю на підставі ст.247 п.1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 126 ч.3, 221, 247п.1, 283 КУпАП,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.126 ч.3 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.
Суддя Невмержицька О.А.