Справа № 279/6276/25
21 листопада 2025 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Волкової Н.Я., по справі №279/6276/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання незаконними дій щодо ненарахування та невиплата компенсації за невикористану відпустку, стягнення грошової компенсації, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання незаконними дій щодо ненарахування та невиплата компенсації за невикористану відпустку, стягнення грошової компенсації, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в якій позивач просить суд визнати незаконними дії АТ "Укрзалізниця" щодо ненарахування та невиплати компенсації за невикористану відпустку за період з 01.04.2022 року по 18.10.2023 року та зобов'язати АТ"Укрзалізниця" нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку за період з 01.04.2022 року по 18.10.2023 року належну суму компенсації в розмірі 22560 грн., та стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку при зввільненні за період з 01.09.2025 року по день ухвалення рішення судом, виходячи із сереньоденного заробітку 966,09 грн., що становить 42507,96 грн..
17.10.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Після відкриття провадження у справі судом встановлено, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір не сплачено. У свою чергу позивач посилається на вимоги п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору.
Пунктом 1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Позовна заява містить декілька вимог: щодо ненарахування та невиплати компенсації за невикористану відпустку за період з 01.04.2022 року по 18.10.2023 року в розмірі 22560 грн., та стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.09.2025 року по день ухвалення рішення судом, виходячи із сереньоденного заробітку 966,09 грн., що становить 42507,96 грн..
На підставі статті 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
При цьому, відповідно до пп. 2.2.8, 2.2.12 п. 2.2 вказаної Інструкції до складу фонду додаткової заробітної плати входять суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством.
Таким чином, за звернення до суду із позовною вимогою про компенсацію за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку, судовий збір сплаті позивачем не підлягає з урахуванням вищезазначеної пільги.
У постанові Верховного Суду від 21.12.2019 (справа №243/10489/17-ц ) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці» , тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Отже, позивач звільнений від сплати судового збору лише за подання позову в частині стягнення грошової компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку, яка входить до складу фонду оплати праці.
Разом з тим, звернувшись вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 42507,96 грн., позивач мав сплатити судовий збір.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку по заробітній платі за весь час затримки розрахунку при звільненні є вимогою майнового характеру, а отже судовий збір має сплачуватись на загальних підставах у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір'за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2025 року - 3028 гривень.
Отже, позивачеві слід сплатити судовий збор у розмірі 1211,20 грн. за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Оскільки позовна заява подана в електронній формі в розмірі встановленому ч.3 ст.4 ЗУ "Про судовий збір", тобто із застосуванням коєфіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судвого збору, який дорівнює 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу помножений на 0,8, що становить 968,96 грн..
Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн. на рахунок : Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Коростень/22030101 , код отримувача: (ЄДРПОУ) 37976485 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку: (МФО) 899998, розрахунковий рахунок: UA338999980313161206000006827 , код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Відповідно до частин 11-13 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Оскільки, після відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява по справі оформлена з порушенням вимог ст.175 ЦПК України відповідно до вимог ч.11 ст.187 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує 5 днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.175,177,185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання незаконними дій щодо ненарахування та невиплата компенсації за невикористану відпустку, стягнення грошової компенсації, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
В разі неусунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, позовну заяву вважати неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя