Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4923/25
Провадження № 2/279/2196/25
24 листопада 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/4923/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів", в інтересах якого діє представник Кудіна А.В., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначає, що 11 жовтня 2024 року між ТОВ “Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8374126. Кредитний договір підписано електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора надісланим на номер мобільного телефону, який зазначений п.10 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до п.п. 2.1. п.2 кредитного договору кошти кредиту надаються ТОВ “Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Згідно з п.п. 2.4. п.2 кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ “Авентус Україна» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п. 2.1. п.2 кредитного договору.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ “Авентус Україна» (п.п. 9.8 Кредитного договору), які розміщені на сайті creditplus.ua.
Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтвердив, що він повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
06.06.2025 між ТОВ “Авентус Україна» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» укладено договір факторингу № 06062025, у відповідності до умов якого ТОВ “Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ “ФК “ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ “ФК “ЄАПБ» приймає належні ТОВ “Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 06.06.2025 року до договору факторингу № 0606202 від 06.06.2025 року ТОВ “ФК “ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8374126 від 11.10.2024 року в сумі 35640 грн., з яких: 13200 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15840 грн. - сума заборгованості за відсотками та 6600 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафам.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 06.06.2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ “ФК “ЄАПБ» , ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ “ФК “ЄАПБ» за кредитним договором №8374126 від 11.10.2024 року в сумі 35640 грн.
Враховуючи, що заборгованість за кредитним договором залишається не погашеною, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань, ігнорує вимоги та добровільно не погашає прострочену заборгованість, грошові кошти не повертає, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №8374126 від 11.10.2024 року в сумі 35640 грн. Одночасно просить суд стягнути понесені судові витрати. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10.09.2025 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом неодноразового направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади.
До суду повернулися поштові відправлення з довідками про причини повернення(досилання) з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Також в матеріалах справи міститься заява відповідача про ознайомлення з матеріалами справи, отже останній обізнаний про наявність в провадженні суду вказаної цивільної справи.
20.10.2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому позовні вимоги ТОВ "ФК"ЄАПБ" просить задовольнити частково. Стягнути з відповідача 13200 грн. основного боргу за договором про надання споживчого кредиту №8374126 від 11.10.2024 року та понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених вимог. У решті позову відмовити.
В обґрунтування відзиву зазначає, що згідно пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Крім того, відповідно до п.15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Відповідач є солдатом та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому на нього поширюються норми п.15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", за яких він звільняється від сплати відсотків та пені за користування кредитними коштами, які підлягають списанню.
Позивач, у встановлений судом строк, правом подати відповідь на відзив не скористався.
04.11.2025 року від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що відповідач факт укладання кредитного договору та отримання кредитних коштів у відзиві не спростовує. Відповідач з власної ініціативи звернувся звернувся за отриманням кредиту, підписавши договір посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами. Укладаючи кредитний договір прийняв запропоновані умови надання кредиту, погодився з ними та не вносив ніяких заперечень з приводу нарахування вказаних процентів від суми отриманого кредиту. Посилання відповідача на ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вважає безпідставними. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити їх в повному обсязі.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування.
11.10.2024 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "Авентус Україна" було укладено договір №8374126 про надання споживчого кредиту. Кредитний договір підписано електронним підписом відповідача, який відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, що підтверджує факт погодження умов кредитування.
Відповідно до умов договору №8374126 про надання споживчого кредиту від 11.10.2024 року ТОВ "Авентус Україна" надало відповідачу кредит у розмірі 13200 гривень, строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, шляхом його переказу на картковий рахунок.
Сторони погодили 1,00 % стандартну денну процентну ставку, яка застосовується в межах строку кредитування та можливість застосування 0,95 % зниженої денної процентної ставки у випадку якщо споживачем (відповідачем) до 10.11.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п.п.1.5. - 1.5.2. Договору).
Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів, крім випадку визначеного в п.п. 5.3. Договору (п.5.1 Договору).
Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в Графіку платежів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день (п.3.1, 3.2. Договору).
У випадку повного дострокового повернення кредиту споживач зобов'язаний сплатити проценти нараховані на дату повного дострокової повернення кредиту (включно) за фактичний строк користування кредитом. У випадку часткового дострокового повернення кредиту, споживач повинен сплатити проценти нараховані за користування кредитом до дати такого часткового повернення кредиту (включно), в порядку передбаченому п.5.3. Договору, тобто в момент такого повернення наступає дата сплати процентів, що нараховані до дати такого часткового повернення кредиту (включно). При цьому, після здійснення такого часткового, повернення кредиту здійснюється перерахунок зобов'язань споживача зі сплати процентів, розмір яких вказаний в Графіку платежів у бік зменшення, на умовах та в порядку, передбачених в п. 5.2 цього Договору. Після здійснення коригування зобов'язань споживача новий Графік платежів, що складається за формою визначеною в п.5.2 Договору, розміщується Товариством в Особистому кабінеті/мобільному застосунку "CreditPlus" та/або направляється на електронну адресу споживача, що вказана в цьому Договорі (п.3.3. Договору).
Розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку (п.3.4. Договору).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши шляхом безготівкового переказу на поточний (картковий) рахунок відповідачу кредитні кошти.
Відповідач кредитні кошти отримав, що підтверджується інформаційним листом ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" щодо успішного перерахування коштів на платіжну картку, маска картки № НОМЕР_2 згідно договору з ТОВ "Авентус Україна" в сумі 13200 грн. Вказана платіжна картка зазначена відповідачем у договорі (п.2.1 Договору) про надання фінансового кредиту.
Відповідач кредитними коштами скористався, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, плату на погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом не вносив, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості становить 35640 грн., з яких : 13200 грн. - основний борг за кредитом; 15840 грн. - заборгованість за процентами та 6600 грн. - заборгованість за штрафами.
06.06.2025 між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК" ЄАПБ" укладено договір факторингу №06062025, у відповідності до умов якого ТОВ ФК ЄАПБ зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "Авентус Україна" (ціна продажу) за плату, а ТОВ "Авентус Україна" відступити ТОВ "ФК" ЄАПБ" право грошової вимоги, строк виконанння зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ "Авентус Україна".
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору (п.1.1. Договору).
Відповідно до п.1.2 Договору перехід від ТОВ "Авентус Україна" до ТОВ "ФК" ЄАПБ" прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому - передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого ТОВ "ФК" ЄАПБ" стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підтверджений сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від ТОВ "Авентус Україна" до ТОВ "ФК" ЄАПБ" права вимоги заборгованостей та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Додатку 1 (реєстру боржників від 15.05.2025 року) до договору факторингу № 06062025 від 06.06.2025 року ТОВ "ФК" ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №8374126 про надання споживчого кредиту від 11.10.2024 року в сумі 35640 грн., з яких: 13200 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15840 грн. - сума заборгованості за відсотками та 6600 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами. Даний факт також підтверджується Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 06062025 від 06.06.2025 року та платіжною інструкцією №31 від 10.06.2025 року про оплату за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №06062025 від 06.06.2025 року.
Таким чином, ТОВ "ФК "ЄАПБ" має право грошової вимоги до відповідача за договором №8374126 про надання споживчого кредиту від 11.10.2024 року.
Отже, ТОВ "ФК "ЄАПБ" є належним позивачем у справі.
Позивач ТОВ "ФК "ЄАПБ", до якого за договорами факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача, суму заборгованості не змінював, що підтверджується детальними розрахунками заборгованості первісного кредитора (кредитодавця ТОВ "Авентус Україна") за договором №8374126 про надання споживчого кредиту від 11.10.2024 року, згідно яких вбачається, що нарахування відсотків здійснювалося в межах періоду строку дії кредитних договорів.
Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів в розмірі 13 200 грн. відповідачем визнається. Однак відповідач не погоджується із розміром нарахованої суми заборгованості, яка включає суму заборгованості за відсотками та суму заборгованості за штрафними санкціями з підстав наявності у нього пільг передбачених п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Згідно зі частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договорів, їх форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення відповідача було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обовязки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.
Крім того, матеріали справи містять належні докази на підтвердження того, що саме відповідачем здійснено дії, спрямовані на укладання кредитного договору, а саме відповідач шляхом введенням коду підтвердження "С1250", який є одноразовим ідентифікатором підписав кредитний договір із зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому йому були перераховані кошти у розмірах, встановлених договором.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма істотними його умовами та що йому надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому слід враховувати, що у звязку із заміною кредитора в зобовязанні саме зобовязання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його субєктивний склад у частині кредитора.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі частинами 1,2 статті 10561 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Положеннями частини 1 статті 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначені статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом Украiни "Про електронну комерцію" та Законом України "Про споживче кредитування".
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Відповідно до пунктів 5,6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.(ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію).
За правилом часини 8 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Положеннями частини 2 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, сторони узгодили розміри кредитів, грошову одиницю, в якій їх було надано, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання кредитного договору, на таких умовах шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи слідує, що прийняті на себе зобов'язання за укладеними договорами сторона позивача виконала своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі.
Відповідач кредитні кошти отримав, скористався ними, що підтверджується наявними у справі доказами, своїх зобов'язань за договором №8374126 про надання споживчого кредиту від 11.10.2024 року не виконав та не сплатив грошові кошти для погашення кредитної заборгованості.
Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов кредитного договору, в результаті чого кредитна заборгованість не була погашена останнім добровільно, вимога позивача, щодо стягнення заборгованості за договором №8374126 про надання споживчого кредиту від 11.10.2024 року є правомірною.
Водночас суд відхиляє доводи позивача та погоджується з доводами представника відповідача викладеними у відзиві щодо відсутності підстав для нарахування та стягнення за спірним договором заборгованості за штрафними санкціями (пенею, штрафами), а також заборгованості за відсотками з огляду на наступне.
24 лютого 2022 року Указом Презедента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на теперешній час.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, якими доповнити пунктами 18 і 19 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно нараховано штраф за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання.
Крім того, відповідачем надано суду копію посвідчення серія НОМЕР_3 від 14.12.2020 року та довідку командира військової частини НОМЕР_1 від 25.07.2025 року про те, що він є військовослужбовцем, має військове звання "солдат" та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей". У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Судом встановлено, що відповідач має статус військовослужбовця, а тому на нього поширюються пільги, передбачені п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", тобто до нього не може застосовуватися відповідальність у виді штрафних санкцій і пені за невиконання зобов'язань за користування кредитом, а також у нього відсутній обов'язок щодо сплати процентів за користування кредитом.
З урахуванням наведеного, враховуючи зазначені приписи законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" заборгованості за договором №8374126 про надання споживчого кредиту від 11.10.2024 року у сумі 13200 грн. (заборгованості за основною сумою (тілом) кредиту).
Оскільки позов задоволено частково, відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, понесені судові витрати слід розділи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням зазначеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1121,57 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог (37,04 %).
Керуючись ст. 4,12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 273,279, 354,355 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором №8374126 про надання споживчого кредиту від 11.10.2024 року в сумі 13200 грн., судовий збір у розмірі 1121,57 грн., а всього: розмірі 14321 (чотирнадцять тисяч триста двадцять одна) гривня 57 копійок.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів", місце знаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх, 4, код ЄДРПОУ: 35625014;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ