Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4159/25
Провадження № 2/279/1893/25
24 листопада 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/4159/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів", в інтересах якого діє представник Дараган Ю.О., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначає, що 28.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2345921.
Згідно п.1 договору позики позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю, плату (проценти) від суми позики.
Підписанням договору позики відповідач підтвердила, що вона ознайомилася на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків/фінансових послуг" (п.п. 5.1. п. 5 Договорів позики), а також погодилася, що до моменту підписання договору позики вивчила договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті https://clickcredit.ua/informaciya, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення договору їй зрозумілі (п.п. 5.3. п.5 договору позики).
Відповідно до п. 21 договору позики договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України "Про електронну комерції".
Згідно з п. 25 договору позики, договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах ст. 6, 627 ЦК України.
14.06.2021 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №14/06/21 у відповідності до умов якого ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" передає (відступає) ТОВ "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" приймає вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №39 від 23.12.2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19470 грн., з яких: 6000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 180 грн. - сума заборгованості за відсотками; 11100 грн. - сума заборгованості за пенею та 2190 грн. - сума заборгованості за комісією за надання позики.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки первісного кредитора.
Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за договором позики №2345921 в розмірі 19470 грн.
12 серпня 2024 року між ТОВ "Аванс Кредит" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11562-08/2024.
Кредитний договір підписано електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора, надісланим на номер мобільного телефону, який зазначений в п. 8 кредитного договору, реквізити та підписи сторін.
Відповідно до п.п. 1.6. п.1 кредитного договору кошти кредиту надаються ТОВ "Аванс Кредит" у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ "Аванс Кредит" суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п. 1.6. п.1 Кредитного договору.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "Аванс Кредит", які розміщені на веб-сайті товариства.
Приймаючи умови кредитного договору відповідач підтвердила, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
24.12.2024 між ТОВ "Аванс Кредит" та ТОВ "ФК" ЄАПБ" укладено договір факторингу №24122024, у відповідності до умов якого ТОВ "Аванс Кредит" передає (відступає) ТОВ "ФК" ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК" ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Аванс Кредит" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2024 року до договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року ТОВ "ФК" ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25443 грн., з яких: 6600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8118 грн. - сума заборгованості за відсотками та 10725 - сума заборгованості за штрафними санкціями.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 24.12.2024 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК" ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК" ЄАПБ" за кредитним договором № № 11562-08/2024 від 12.08.2024 року в розмірі 25443 грн.
04 липня 2024 року між ТОВ "Аванс Кредит" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 05097-07/2024.
Кредитний договір підписано електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора, надісланим на номер мобільного телефону, який зазначений в п. 8 кредитного договору, реквізити та підписи сторін.
Відповідно до п.п. 1.6. п.1 кредитного договору кошти кредиту надаються ТОВ "Аванс Кредит" у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ "Аванс Кредит" суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п. 1.6. п.1 Кредитного договору.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "Аванс Кредит", які розміщені на веб-сайті товариства.
Приймаючи умови кредитного договору відповідач підтвердила, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
22.01.2025 між ТОВ "Аванс Кредит" та ТОВ "ФК" ЄАПБ" укладено договір факторингу №22012025/2, у відповідності до умов якого ТОВ "Аванс Кредит" передає (відступає) ТОВ "ФК" ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК" ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Аванс Кредит" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 22.01.2025 року до договору факторингу № 22012025/2 від 22.01.2025 року ТОВ "ФК" ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17011,60 грн., з яких: 9000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5305 грн. - сума заборгованості за відсотками та 2706,60 - сума заборгованості за штрафними санкціями.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 22.01.2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК" ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК ЄАПБ" за кредитним договором № 05097-07/2024 в розмірі 17011,60 грн.
03 лютого 2025 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 06696-02/2025.
Кредитний договір підписано електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора, надісланим на номер мобільного телефону, який зазначений в п. 8 кредитного договору, реквізити та підписи сторін.
Відповідно до п.п. 1.1. п.1 кредитного договору кошти ТОВ "Стар Файненс Груп" надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами договору, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися (п.п.7.6 п.7 кредитного договору).
27.05.2025 між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ТОВ "ФК" ЄАПБ" укладено договір факторингу №27052025, у відповідності до умов якого ТОВ "Стар Файненс Груп" передає (відступає) ТОВ "ФК" ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК" ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Стар Файненс Груп" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №27052025 від 27.05.2025 року ТОВ "ФК" ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17954 грн., з яких: 6500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5889 грн. - сума заборгованості за відсотками; 4915 грн. - сума заборгованості за штрафом та 650 грн. - сума заборгованості за комісією за видачу кредиту.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 27.05.2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК" ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК ЄАПБ" за кредитним договором № 06696-02/2025 від 03.02.2025 року в розмірі 17954 грн.
Враховуючи, що заборгованість за кредитними договорами залишається не погашеною, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань, ігнорує вимоги та добровільно не погашає прострочену заборгованість, грошові кошти не повертає, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами загальною сумою 79878,60 грн. Одночасно просить суд стягнути понесені судові витрати. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Відповідач належним чином повідомлялася про розгляд справи, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації.
Ухвалу про відкриття провадження у справі отримала, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, у встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористалася, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подала.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування. Між ТОВ “Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договори про надання фінансового кредиту №11562-08/2024 від 12.08.2024 року та №05097-07/2024 від 04.07.2024 року.
Зазначені кредитні договори підписано електронним підписом відповідача, який відтворений шляхом використання нею онодноразових ідентифікаторів, що підтверджує факт погодження умов кредитування.
Відповідно до умов укладеного договору №11562-08/2024 від 12.08.2024 року ТОВ “Аванс Кредит» на умовах строковості, зворотності, платності надало відповідачу кредит у розмірі 6600 гривень, строком 120 днів, з 1,50 % процентною ставкою в день, що застосовується в межах строку кредитування, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Дата погашення кредиту 09.12.2024 року.
Укладаючи договір сторони також узгодили, що за користування кредитом товариством нараховуються виключно проценти. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору. Сторони погодили, що клієнт має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або кінцевого строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванс Кредит" зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши, шляхом безготівкового переказу на поточний (картковий) рахунок, відповідачу кредитні кошти.
Відповідач кредитні кошти отримала, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "Пейтек" про успішне перерахування 12.08.2024 року коштів на платіжну картку клієна, маска картки № НОМЕР_1 в сумі 6600 грн. (номер транзакції в системі ТОВ "Пейтек": bbdce219-6c3b-4528-af38-877877d4c59a). Вказана платіжна картка зазначена відповідачем у договорі про надання фінансового кредиту.
Відповідач кредитними коштами скористалася, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 12.08.2024 року, згідно розрахунку заборгованості, становить 25443 грн.
24.12.2024 року між ТОВ "Аванс Кредит" та ТОВ "ФК" "ЄАПБ" укладено договір факторингу № 24122024, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК" "ЄАПБ" зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "Аванс Кредит" за плату, а ТОВ "Аванс Кредит" відступити ТОВ "ФК" "ЄАПБ" право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ "Аванс Кредит".
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до договору факторингу №24122024 від 24.12.2024 року:
- "Право вимоги" - права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі кредитних договорів.
- "Реєстр Боржників" - це інформація, що стосується боржників, оформлена за формою встановленою в додатку №1 (форма реєстру боржників в паперовому вигляді) і додатку №4 (форма реєстру боржників в електронному вигляді) до цього договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору факторингу перехід від ТОВ "Аванс Кредит" до ТОВ "ФК" "ЄАПБ" прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому - передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого ТОВ "ФК" "ЄАПБ" стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому - передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від ТОВ "Аванс Кредит" до ТОВ "ФК" "ЄАПБ" прав вимоги заборгованостей та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до Додатку 1 (реєстру боржників від 24.12.2024) до договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року ТОВ "ФК" ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №11562-08/2024 від 12.08.2024 року в сумі 25443 грн., з яких: 6600 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8118 грн. - сума заборгованості за відсотками та 10725 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями. Даний факт також підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року та платіжною інструкцією №588 від 27.12.2024 року про оплату за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №24122024 від 24.12.2024 року.
Таким чином, ТОВ "ФК "ЄАПБ" має право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №11562-08/2024 від 12.08.2024 року.
Відповідно до умов укладеного договору №05097-07/2024 від 04.07.2024 року ТОВ “Аванс Кредит» на умовах строковості, зворотності, платності надало відповідачу кредит у розмірі 9000 гривень, строком 120 днів, з 1,50 % процентною ставкою в день, що застосовується в межах строку кредитування, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Дата погашення кредиту 31.10.2024 року.
Укладаючи договір сторони також узгодили, що за користування кредитом товариством нараховуються виключно проценти. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору. Сторони погодили, що клієнт має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або кінцевого строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванс Кредит" зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши, шляхом безготівкового переказу на поточний (картковий) рахунок, відповідачу кредитні кошти.
Відповідач кредитні кошти отримала, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "Універсальні платіжні рішення" про успішне перерахування 04.07.2024 року коштів на платіжну картку клієна, маска картки НОМЕР_1 в сумі 9000 грн. (номер транзакції в системі iPay.ua : 443976889). Вказана платіжна картка зазначена відповідачем у договорі про надання фінансового кредиту.
Відповідач кредитними коштами скористалася, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 04.07.2024 року, становить 17011,60 грн.
22.01.2025 року між ТОВ "Аванс Кредит" та ТОВ "ФК" "ЄАПБ" укладено договір факторингу №22012025/2, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК" "ЄАПБ" зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "Аванс Кредит" за плату, а ТОВ "Аванс Кредит" відступити ТОВ "ФК" "ЄАПБ" право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ "Аванс Кредит".
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до договору факторингу №22012025/2 від 22.01.2025 року:
- "Право вимоги" - права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі кредитних договорів.
- "Реєстр Боржників" - це інформація, що стосується боржників, оформлена за формою встановленою в додатку №1 (форма реєстру боржників в паперовому вигляді) і додатку №4 (форма реєстру боржників в електронному вигляді) до цього договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору факторингу перехід від ТОВ "Аванс Кредит" до ТОВ "ФК" "ЄАПБ" прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому - передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого ТОВ "ФК" "ЄАПБ" стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому - передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від ТОВ "Аванс Кредит" до ТОВ "ФК" "ЄАПБ" прав вимоги заборгованостей та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до Додатку 1 (реєстру боржників від 22.01.2025 року) до договору факторингу №22012025/2 від 22.01.2025 року ТОВ "ФК" ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №05097-07/2024 від 04.07.2024 року в сумі 17011,60 грн., з яких: 9000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5305 грн. - сума заборгованості за відсотками та 2706,60 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями. Даний факт також підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №22012025/2 від 22.01.2025 року та платіжною інструкцією №628 від 24.01.2025 року про оплату за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №22012025/2 від 22.01.2025 року.
Таким чином, ТОВ "ФК "ЄАПБ" має право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №05097-07/2024 від 04.07.2024 року.
Отже, ТОВ "ФК "ЄАПБ" є належним позивачем у справі.
Позивач, до якого за договорами факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача, суму заборгованості не змінював, що підтверджується детальними розрахунками заборгованості первісного кредитора (кредитодавця ТОВ "Аванс Кредит") за договорами №11562-08/2024 від 12.08.2024 року та №05097-07/2024 від 04.07.2024 року, згідно яких вбачається, що нарахування відсотків здійснювалося в межах періоду строку дії кредитних договорів.
Факт укладення зазначених кредитних договорів та отримання кредитних коштів відповідачем не заперечується.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Згідно зі частиною 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договорів, їх форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення відповідача було обмеженим і не відповідало її внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обовязки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.
Крім того, матеріали справи містять належні докази на підтвердження того, що саме відповідачем здійснено дії, спрямовані на укладання кредитних договорів, а саме відповідач шляхом введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором підписала кредитні договори із зазначенням інформації щодо реквізитів банківських карток, на рахунки яких, в подальшому їй були перераховані кошти у розмірах, встановлених договорами.
Підписанням договорів відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма істотними умовами договорів та що їй надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому слід враховувати, що у звязку із заміною кредитора в зобовязанні саме зобовязання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його субєктивний склад у частині кредитора.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі частинами 1,2 статті 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Положеннями частини 1 статті 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначені статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом Украiни "Про електронну комерцію" та Законом України "Про споживче кредитування".
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Відповідно до пунктів 5,6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.(ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію).
За правилом часини 8 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Положеннями частини 2 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, сторони узгодили розміри кредитів, грошову одиницю, в якій їх було надано, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання кредитних договорів, на таких умовах шляхом їх підписання за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи слідує, що прийняті на себе зобов'язання за укладеними договорами сторона позивача виконала своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі.
Відповідач кредитні кошти отримала, скористалася ними, що підтверджується наявними у справі доказами, своїх зобов'язань за договорами про надання фінансового кредиту №11562-08/2024 від 12 серпня 2024 року та № 05097-07/2024 від 04 липня 2024 року не виконала та не сплатила грошові кошти для погашення кредитної заборгованості. Належних доказів на спростування доводів позивача за вказаними договорами до суду не надала.
Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов зазначених кредитних договорів, в результаті чого кредитна заборгованість не була погашена останньою добровільно, вимоги позивача, щодо стягнення заборгованості за договорами про надання фінансового кредиту №11562-08/2024 від 12 серпня 2024 року та №05097-07/2024 від 04 липня 2024 року є правомірними.
Водночас суд відхиляє доводи позивача щодо обґрунтованості нарахування та стягнення за вказаними договорами заборгованості за штрафними санкціями (пенею, штрафами), а саме:
- за договором №11562-08/2024 від 12.08.2024 року у розмірі 10725 грн.;
- за договором №05097-07/2024 від 04.07.2024 року у розмірі 2706,60 грн.;
з огляду на наступне.
24 лютого 2022 року Указом Презедента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на теперешній час.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, якими доповнити пунктами 18 і 19 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно нараховано штраф за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання, а тому в стягненні вимоги щодо штрафу слід відмовити.
Судом також встановлено, що позивач порушив спір з приводу договірних правовідносин у сфері кредитування. Зазначає, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість:
- за договором позики № 2345921 від 28.07.2024 року в сумі 19470 грн.;
- за договором про надання фінансового кредиту №06696-02/2025 від 03.02.2025 року в сумі 17954 грн.
В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №2345921 від 28.07.2024 року позивачем подано розрахунок заборгованості розрахунок заборгованості ТОВ "ФК "ЄАПБ" (не первісного кредитора), згідно якого за відповідачем станом на 31.05.2025 року рахується заборгованість в сумі 19470 грн., договір позики №2345921 від 28.07.2024 року, додаток №1 (Таблиця обчислення загальної вартості кредит для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит) до договору позики №2345921 від 28.07.2024 року, договір факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, додаткова угода №2 від 28.07.2021 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, додаткова угода №7 від 13.06.2022 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, додаткова угода №45 від 23.12.2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, акт прийому-передачі реєстру боржників №39 від 23.12.2024 року за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, витяг з реєстру боржників №39 від 23.12.2024 року за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, платіжна інструкція на підтвердження плати за відступлення права вимоги згідно додаткової угоди №45 від 23.12.2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №06696-02/2025 від 03.02.2025 року позивачем подано розрахунок заборгованості ТОВ "ФК "ЄАПБ" (не первісного кредитора), згідно якого за відповідачем станом на 31.05.2025 року рахується заборгованість в сумі 17954 грн., договір про надання фінансового кредиту №06696-02/2025 від 03.02.2025 року, додаток №1 (Графік платежів) до договору про надання фінансового кредиту №06696-02/2025 від 03.02.2025 року, паспорт споживчого кредиту, договір факторингу №27052025 від 27.05.2025 року, акт прийому-передачі реєстру боржників від 27.05.2025 року за договором факторингу №27052025 від 27.05.2025 року, витяг з реєстру боржників до договору факторингу №27052025 від 27.05.2025 року, платіжна інструкція №722 від 30.05.2025 року на підтвердження плати за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №27052025 від 27.05.2025 року.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за договором позики та кредитним договором та їх розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Згідно долучених в якості доказів до позовної заяви договору позики та договору про надання фінансового кредиту, вбачається, що грошові кошти відповідачу надаються в безготівковій формі у національній валюті на картковий рахунок та вважаються наданими в день перерахування суми кредиту.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі і достатні докази перерахування на картковий рахунок кредитних коштів позичальнику (відповідачу) за вказаними договорами, відповідно до вимог ст. 526, 1046, 1054, 1088 ЦК України. Надані позивачем документи лише констатують нараховану заборгованість за кредитними договорами, але не підтверджують її наявність та походження.
Договір позики, який укладається після позитивного рішення щодо надання кредиту позичальнику, не вважається доказом надання/отримання кредитних коштів. На етапі підписання договору позики правовідносини за договором не виникають, оскільки такий документ за своєю природою вказує лише про намір сторін вступити до правовідносин. В договорі позики зазначаються лише умови кредитування: строки, розміри надання та повернення кредиту, порядок кредитування та інші умови.
Належним доказом заборгованості відповідача за тілом кредиту може бути виписка по картковому рахунку, яка повинна досліджуватися в сукупності з іншими доказами.
Разом з тим, позивачем не надано належних доказів на підтвердження перерахування відповідачу коштів за договорами - не надано розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку, які б відповідали вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Законом визначено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати до суду докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий разом із позовною заявою з об'єктивних причин, позивач повинен про це письмово повідомити суд та зазначивши: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Клопотань від позивача про витребування судом доказів не заявлено.
Договір позики, кредитний договір, який укладається після позитивного рішення щодо надання позики, кредиту позичальнику, не вважається доказом надання/отримання кредитних коштів.
Надані позивачем розрахунки суми боргу за договорами також не є доказами, так як не дають суду змоги перевірити, чи надавалися в дійсності кошти позичальнику (відповідачу) в кредит.
Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.
Відповідно до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду (ст.13 ЦПК України).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що будь-яких належних та допустимих доказів фактичної видачі кредитних коштів за договором позики № 2345921 від 28.07.2024 року та договором про надання фінансового кредиту №06696-02/2025 від 03.02.2025 року, користування відповідачем кредитними коштами за вказаними договорами матеріали справи не містять.
Позивачем ТОВ "ФК "ЄАПБ" не було надано до суду жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірах, що передбачені договорами, а відповідач ці кошти отримав.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача за договором позики № 2345921 від 28.07.2024 року та договором про надання фінансового кредиту №06696-02/2025 від 03.02.2025 року будь-яких коштів, а тому в данній частині позову слід відмовити.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" заборгованості:
- за договором про надання фінансового кредиту №11562-08/2024 від 12.08.2024 року у сумі 14718 грн., з яких : 6600 грн. - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту) та 8118 грн. - заборгованість за відсотками;
- за договором про надання фінансового кредиту №05097-07/2024 від 04.07.2024 року у сумі 14305 грн., з яких : 9000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту) та 5305 грн. - заборгованість за відсотками;
Загальний розмір заборгованості за договорами, який підлягає стягненню становить 29023 грн.
Оскільки позов задоволено частково, відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, понесені судові витрати слід розділи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням зазначеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1100,07 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог (36,33 %).
Керуючись ст. 4,12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 273,279, 354,355 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів", заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №11562-08/2024 від 12.08.2024 року у сумі 14718 грн., заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №05097-07/2024 від 04.07.2024 року у сумі 14305 грн., а всього стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі 29023 (двадцять дев'ять тисяч двадцять три) гривнi 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1100 (одна тисяча сто) гривень 07 копійок.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Европейська агенція з повернення боргів", місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Петлюри Симона, буд. 30, код ЄДРПОУ: 35625014;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ