"25" листопада 2025 р.
м. Київ
Справа № 911/2528/25
Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Рост-Оіл»
про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2528/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рост-Оіл» (08298, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Коцюбинське(з), вул. Пономарьова, будинок 7-3/2, код ЄДРПОУ 44789206)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Варта Тракс» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул. Європейська, будинок 15, офіс 10, код ЄДРПОУ 42853612)
про стягнення 112909,47 грн,
без виклику учасників справи
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ТОВ “Рост-Оіл» до ТОВ "Варта Тракс" про стягнення 112909,47 грн за поставку нафтопродуктів з яких: 96895,73 сума основного боргу, 13242,26 грн інфляційні втрати, 2771,48 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду Київської області від 20.10.2025 позовні вимоги задоволено.
Через систему “Електронний суд» від ТОВ “Рост-Оіл» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2528/25, згідно з якої позивач просить стягнути з відповідача 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. Згідно частини 2 цієї ж статті заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.10.2025 означена заява про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2528/25 прийнята до розгляду. Судом вирішено розглядати заяву без виклику учасників справи.
Дослідивши матеріали справи в частині вимог позивача про розподіл судових витрат, господарський суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
За приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з засад господарського судочинства.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вказаною статтею передбачено, якими доказами заявник повинен підтверджувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. У разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд вважає за необхідне зазначити, що договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в ч. 2 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"). За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України".
В підтвердження наданих послуг позивачем долучено до матеріалів справи:
- копію Договору №06-06/2025-5 про надання правової допомоги від 06.06.2025, укладений між ТОВ «Рост-Оіл» (Клієнт) та Адвокатом Косенко Т.В.;
- копію Додатку №1, №2 до Договору №06-06/2025-5 про надання правової допомоги від 06.06.2025;
- копію Акту №2 приймання-передачі наданих послуг до Договору №06-06/2025-5;
- копію Ордера Серія АІ №1965784;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія КС №9318/10
Відповідно до умов Договору №06-06/2025-5 Адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.
Відповідно до пункту 4.2. Договору про надання правової допомоги від 06.06.2025 між сторонами було погоджено, що розмір Винагороди Адвоката встановлюється виходячи із обсягу фактично наданих послуг та оплачується Клієнтом на підставі Акту здачі-приймання виконаних робіт. Детальний опис робіт описано сторонами у Додатку №2 до Договору про надання правової допомоги.
У Додатку №2 до Договору про надання правової допомоги від 06.06.2025 року докладно зазначено опис виконаних адвокатом робіт та за що саме Клієнтом сплачуються грошові кошти.
Як вбачається сторонами Договору складено та підписано акт №2 приймання-передачі наданих послуг до Договору №06-06/2025-5, в якому зазначено детальний обсяг наданих адвокатом послуг та виконання робіт в сумі 10000 грн.
Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що загальний розмір фактично понесених відповідачем витрат на професійну правову допомогу пов'язаних із розглядом цієї справи становить 10000 грн.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Кодексу).
Відповідачем в перебігу розгляду справи клопотання про зменшення судових витрат відповідача на оплату правничої допомоги у зв'язку із розглядом цієї справи заявлено не було.
Проаналізувавши подані представником позивача докази понесення позивачем судових витрат на оплату послуг адвоката, та враховуючи відсутність клопотання відповідача щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до стягнення з відповідача розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак з відповідача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10000 гривень.
Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Рост-Оіл» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2528/25 підлягає задоволенню у повному обсязі, а відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2528/25 задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Варта Тракс» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул. Європейська, будинок 15, офіс 10, код ЄДРПОУ 42853612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рост-Оіл» (08298, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Коцюбинське(з), вул. Пономарьова, будинок 7-3/2, код ЄДРПОУ 44789206) 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Додаткове рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 25.11.2025.
Суддя А.Ф. Черногуз