"04" листопада 2025 р.
м. Київ
Справа № 911/2918/25
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Москалика О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Романчука Євгенія Павловича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
до Комунального підприємства "Славутич-Тепломережі" Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (07101, Київська обл., місто Славутич(з), вул. Військових будівельників, будинок 8, код ЄДРПОУ 41276766)
про стягнення 401188,15 грн,
за участю представників:
позивача: Романчук Євгеній Павлович;
відповідача: не з'явились,
Історія розгляду справи.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Романчука Євгенія Павловича до Комунального підприємства "Славутич-Тепломережі" Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області про стягнення 401188,15 грн за Договором №20 про надання послуг від 03.02.2025, з яких: 349629,97 грн основного боргу, 5093,64 грн інфляційних втрат, 2880,95 грн 3% річних, 34940,15 грн пені та 8643,44 грн штрафу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання з оплати наданих послуг за Договором про надання послуг від 03.02.2025 №20.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 06.10.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.10.2025 відкладено розгляд справи у підготовчому провадженні на 27.10.2025.
Через систему «Електронний суд» 27.10.2025 від Комунального підприємства "Славутич-Тепломережі" Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області надійшло клопотання, в якому представник відповідача зазначив, що заборгованість виникла з причини незалежних від нього, планує протягом шести місяців сплатити заборгованість. Відповідач просив розглядати справу без участі його представника.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.10.2025 суд, вирішив, в порядку пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 04.11.2025.
В судовому засіданні 04.11.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача не з'явився, у заяві від 27.10.2025 просив суд розглядати справу без його участі.
Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Фактичні обставини справи та узагальнена позиція позивача.
Між Комунальним підприємством "Славутич-Тепломережі" Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Романчуком Є.П. (Виконавець) був укладений Договір №20 про надання послуг від 03.02.2025, відповідно до умов якого:
- виконавець зобов'язується надавати Замовнику Послуги з вантажно-пасажирських перевезень, (код за ДК 021:201560170000-0 Прокат пасажирських транспортних засобів із водієм), а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх вартість, за тарифами, що зазначені у Протоколі погодження договірної ціни (Додаток №1) цього Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору (1.1.);
- загальна сума Договору надання транспортних послуг становить 617000 грн без ПДВ. Ціна Договору (загальна вартість Послуг за Договором), визначені з урахуванням всіх витрат Виконавця, які необхідно понести Виконавцю у зв'язку із наданням Послуг Замовнику, в тому числі, податків і зборів та інших витрат, понесених Виконавцем (2.1.);
- оплата за послуги здійснюється не пізніше 14 календарних днів з дня підписання сторонами Акту (Актів прийому-передачі наданих послуг) (2.2.);
- розрахунок за послуги проводиться Замовником згідно акту надання послуг Виконавцем протягом 14 календарних днів з моменту отримання документів на оплату. Після закінчення поточного місяця Виконавець надає Замовнику два примірника актів прийому-передачі наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного за звітним місяцем підписати та один примірник підписаного акту повернути Виконавцю. У випадку наявності у Замовника заперечення щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці. Замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі, надати Виконавцю свої обґрунтовані заперечення. (п. 3.1, 3.2.);
- Строк надання послуг: до 31.12.2023. Місце надання послуг: Україна. м. Славутич (Київська обл.), м. Чернігів (3.5, 3.6.);
- Замовник зобов'язаний прийняти від Виконавця послуги, оплатити в розмірі і в строк, передбачений в цьому договорі (4.3.4.);
- у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором. У разі односторонньої відмови Виконавця від виконання своїх зобов'язань за договором (5.1.);
- при порушенні строків платежів по договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1% вартості не оплачених в строк послуг за кожний день прострочень але не більше 10 % вартості несвоєчасно оплачених послуг. За прострочення оплати послуг понад тридцять днів Замовник додатково сплачує штраф у розмірі 3% вартості несвоєчасно оплачених послуг (5.3.2.);
- цей договір набирає чинності з моменту підписання договору та діє до 31.12.2025 (9.1.).
Додатком №1 до Договору №20 сторони погодили тариф на послугу, а саме: за 1 маш/год - 339,75771 грн.
На виконання умов Договору №20 позивач надав відповідачу послуги з вантажно-пасажирських перевезень на загальну суму 350629,97 грн, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та рахунками на оплату, а саме:
- актом надання послуг №11 від 28.02.2025 (за лютий 2025 року) на загальну суму 54361,23 грн та рахунок на оплату №11 від 28.02.2025;
- актом надання послуг №27 від 31.03.2025 (за березень 2025 року) на загальну суму 57079,30 грн та рахунком на оплату №27 від 31.03.2025.
- актом надання послуг №40 від 30.04.2025 (за квітень 2025 року) на загальну суму 59797,36 грн та рахунком на оплату №40 від 30.04.2025.
- актом надання послуг №53 від 31.05.2025 (за травень 2025 року) на загальну суму 59797,36 грн та рахунком на оплату №53 від 31.05.2025.
- актом надання послуг №65 від 30.06.2025 (за червень 2025 року) на загальну суму 57079,30 грн та рахунком на оплату №65 від 30.06.2025.
- актом надання послуг №75 від 31.07.2025 (за липень 2025 року) на загальну суму 62515,42 грн та рахунком на оплату №75 від 31.07.2025.
Відповідач здійснив оплату наданих послуг частково, а саме у розмірі 1000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №717 від 24.07.2025
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по Договору №20 про надання послуг, з урахуванням часткової оплати у розмір 1000 грн, становить 349629,97 грн.
У зв'язку з наявністю заборгованості 22.07.2024 позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією, у якій вимагав сплати суми основного боргу. У відповідь на зазначену претензію відповідач повідомив про складне фінансове становище підприємства та засвідчив намір погасити заборгованість у разі наявності відповідної фінансової можливості.
З огляну на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг, позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача 349629,97 грн основного боргу, 5093,64 грн інфляційних втрат, 2880,95 грн 3% річних, 34940,15 грн пені та 8643,44 грн штрафу.
Висновки господарського суду.
В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положеннями статті 16 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Статтею 11 ЦК України закріплено - цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 ГК України є господарський договір.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, умови Договору №20 про надання послуг від 03.02.2025, а також норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення основного боргу.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання та надав відповідачу послуги з вантажно-пасажирських перевезень на загальну суму 350629,97 грн, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг (які підписані сторонами договору) та виставленими рахунками. Відповідач, у порушення умов пункту 2.2 Договору, згідно з яким оплата повинна здійснюватися протягом 14 календарних днів з дня підписання відповідного акта, повністю вартість послуг не сплатив, здійснивши лише частковий платіж у розмірі 1000 грн.
Таким чином, сума невиконаного грошового зобов'язання відповідача становить 349629,97 грн.
Відповідно до статей 526, 530, 901, 903 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надані послуги у строки та в порядку, визначені договором, а зобов'язання має виконуватися належним чином.
Неплатоспроможність або складне фінансове становище боржника не звільняє його від обов'язку виконати взяті на себе зобов'язання.
За таких обставин суд вважає доведеними факт надання послуг позивачем, наявність грошового зобов'язання відповідача та порушення ним умов договору щодо своєчасної та повної оплати.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 349629,97 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач, окрім вимог про стягнення суми основного боргу, додатково заявляє вимоги про стягнення 5093,64 грн інфляційних втрат, 2880,95 грн 3% річних, 34940,15 грн пені та 8643,44 грн штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд констатує, що відповідачем не було надано контррозрахунку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
З огляду на відсутність контррозрахунку відповідача, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 7348,77 грн, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд, перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 2880,95 грн за період з 15.03.2025 по 01.09.2025, встановив, що розрахунок виконано некоректно, оскільки позивачем неправильно визначено кількість днів прострочення. З урахуванням здійсненого судом перерахунку, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 2677,99 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до умов п. 5.3.2. Договору №20 при порушенні строків платежів за договором, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1% вартості не оплачених в строк послуг за кожний день прострочення але не більше 10 % вартості несвоєчасно оплачених послуг.
Суд, перевіривши поданий позивачем розрахунок пені у розмірі 34940,15 грн за період з 15.03.2025 по 01.09.2025, встановив, що розрахунок виконано некоректно, оскільки позивачем неправильно визначено кількість днів прострочення. З урахуванням здійсненого судом перерахунку, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягають пеня у розмірі 27577,88 грн.
Окрім того, за прострочення оплати послуг понад тридцять днів Замовник додатково сплачує штраф у розмірі 3% вартості несвоєчасно оплачених послуг.
Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 3% вартості несвоєчасно оплачених послуг, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 8643,44 грн штрафу.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
А саме суд приймає рішення про стягнення з Комунального підприємства "Славутич-Тепломережі" Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області на користь Фізичної особи-підприємця Романчука Євгенія Павловича 349629,97 грн основного боргу, 5093,64 грн інфляційних втрат, 2677,99 грн 3% річних, 27577,88 грн пені, 8643,44 грн штрафу.
Судові витрати по сплаті судового збору, у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 5904,34 грн.
В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Славутич-Тепломережі" Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (07101, Київська обл., місто Славутич (з), вул. Військових будівельників, будинок 8, код ЄДРПОУ 41276766) на користь Фізичної особи-підприємця Романчука Євгенія Павловича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 349629,97 грн основного боргу, 5093,64 грн інфляційних втрат, 2677,99 грн 3% річних, 27577,88 грн пені, 8643,44 грн штрафу та 5904,34 грн витрат зі сплати судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2025.
Суддя А.Ф. Черногуз