Справа № 296/12715/25
1-кс/296/5555/25
Іменем України
12 листопада 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області майора юстиції ОСОБА_3 про арешт майна,-
Старший слідчий в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області майор юстиції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням про накладення арешту на майно, що перебуває у приватній власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вказує, що слідчим відділом УСБУ в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025060600001245 від 05.08.2025, за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадяни України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи співмешканцями та перебуваючи у орендованому ними житловому приміщенні, за адресою: АДРЕСА_1 , не пізніше 22 липня 2025 року, отримали у веб-сервісі миттєвого обміну повідомленнями (далі - месенджер) «Telegram» від невстановленої на даний час особи, яка використовувала власний обліковий запис під іменем користувача: « ОСОБА_8 », пропозицію щодо здійснення терористичного акту шляхом виготовлення за грошову винагороду саморобного вибухового пристрою та подальшої його закладки у визначеному вказаною особою місці, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.
Усвідомлюючи злочинний характер зазначеної пропозиції, передбачаючи, що суспільно-небезпечними наслідками виготовлення саморобного вибухового пристрою може бути вчинення вибуху, а також завдання шкоди життю та здоров'ю осіб, переслідуючи корисливі мотиви, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , попередньо домовившись між собою, прийняли вказану пропозицію невстановленої особи та погодились на спільне вчинення дій, направлених на виготовлення та закладку саморобного вибухового пристрою.
Після цього у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник стійкий спільний злочинний умисел на вчинення у такий особливо небезпечний спосіб терористичного акту, що створював би небезпеку для життя та здоров'я людини.
З метою реалізації вказаного протиправного умислу, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , використовуючи власні облікові записи у месенджері «Telegram» під назвами: «ІНФОРМАЦІЯ_10» (ім'я користувача: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (ім'я користувача: ОСОБА_9 ), отримали від іншої невстановленої на даний час особи інструкції щодо виготовлення у домашніх умовах саморобного вибухового пристрою та необхідних для цього засобів. За цим, вказані громадяни почали підшукувати та пристосовувати засоби, необхідні для виготовлення знаряддя вчинення кримінального правопорушення - саморобного вибухового пристрою, а також створювати інші умови для вчинення терористичного акту.
Діючи на виконання спільної із невстановленими особами вказаної домовленості, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 , у період з 22.07.2025 по 05.08.2025, задля виготовлення саморобного вибухового пристрою, придбали за грошові кошти, отримані від невстановлених осіб, предмети у вигляді ацетону, електроліту, рідкого миючого засобу, аміачної селітри, металевих гайок, мобільних телефонів, ізоляційної стрічки, провідників, вогнегасника, та інших засобів.
У вказаний період часу, ОСОБА_7 діючи спільно з ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання у орендованій житловій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , пристосували зазначені придбані предмети для досягнення указаної злочинної мети, та за вказівками невстановленої особи виготовили саморобний вибуховий пристрій з можливістю приведення його в дію дистанційно.
Продовжуючи реалізацію спільного з невстановленими особами злочинного умислу та виконуючи умови їхньої домовленості про вчинення злочину, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , 05.08.2025 близько 12:53 год., перемістили виготовлений ними саморобний вибуховий пристрій з місця їхнього фактичного проживання за вказаною адресою на відкриту ділянку місцевості, розташовану поблизу багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , координати: НОМЕР_4, де встановили та замаскували його. Крім того, виконуючи вказівки невстановленої на даний час особи, ОСОБА_7 діючи спільно з ОСОБА_4 , встановили на зазначеній ділянці місцевості мобільний телефон в режимі відеоспостереження, який був направлений на місце закладки саморобного вибухового пристрою. Про вказані дії ОСОБА_7 поінформувала невстановлену особу, використовуючи месенджер «Telegram».
За цим, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 покинули зазначену місцевість, усвідомлюючи, що вони залишили повністю готовий до приведення в дію саморобний вибуховий пристрій неподалік житлової забудови та зони відпочинку, що створювало небезпеку для життя та здоров'я людей, та могло призвести до порушення громадської безпеки, залякування населення.
Внаслідок зазначених спільних умисних злочинних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , 05.08.2025 близько 19:24 год. на зазначеній ділянці місцевості, поблизу багатоквартирного житлового будинку за адресою: вул. Сурина Гора (Захисників України), 26, м. Житомир, шляхом дистанційного приведення в дію невстановленою особою закладеного вказаними громадянами саморобного вибухового пристрою, відбувся вибух, який призвів до загибелі громадянина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та завдання тілесних ушкоджень середньої тяжкості громадянину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюються у тому, що вони за вищевказаних обставин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, здійснили терористичний акт шляхом вчинення вибуху, за попередньою змовою групою осіб, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, що призвело до загибелі людини та заподіяння тяжких наслідків, тобто, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.
06 серпня 2025 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 затримано, оскільки безпосередньо після вчинення злочину сукупність очевидних ознак на місці події вказувала на те, що саме ці особи щойно вчинили злочин, а також були наявні обґрунтовані обставини, які давали підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності вказаних осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.
07 серпня 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.
Під час досудового розслідування, у порядку ч. 6 ст. 55 КПК України, матір загиблого ОСОБА_10 - громадянку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , визнано потерпілою у вказаному кримінальному провадженні. Користуючись своїми процесуальним правами, остання через свого представника заявила цивільний позов (з уточненнями) до підозрюваного ОСОБА_4 , його законного представника - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а також до підозрюваної ОСОБА_7 та її законного представника - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень. Вказаний цивільний позов заявлено у тому числі і до батьків підозрюваних, оскільки вони в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями неповнолітніх підозрюваних.
Пунктом сьомим частини другої ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). За ч. 1 ст. 170 КПК України, слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:
- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності з громадянами ОСОБА_13 та ОСОБА_14 належить житлова квартира (загальна площа 45,17 кв. м) за адресою: АДРЕСА_3 ;
- ОСОБА_6 (законний представник - матір підозрюваної ОСОБА_7 ) на праві приватної власності належить: житловий будинок (загальна площа 80,8 кв.м) за адресою: АДРЕСА_4 ; земельна ділянка площею 0,1531 га, кадастровий номер: 1822587301:01:004:0061; земельна ділянка площею 1,1798 га, кадастровий номер: 1825880800:02:000:1737; земельна ділянка площею 0,16 га, кадастровий номер: 1825880800:02:000:1418.
У свою чергу, відомості про наявність будь-якого майна у власності ОСОБА_7 у матеріалах провадження відсутні.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчий просить накласти арешт на: 1/1 частку житлової квартири загальною площею 45,17 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 , належну ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ; 1/1 частку житлової квартири загальною площею 45,17 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 , належну ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_2 ; житловий будинок загальною площею 80,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП - НОМЕР_3 ; земельну ділянку площею 0,1531 га, кадастровий номер: 1822587301:01:004:0061, яка належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП - НОМЕР_3 ; земельну ділянку площею 1,1798 га, кадастровий номер: 1825880800:02:000:1737, яка належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП - НОМЕР_3 ;земельну ділянку площею 0,16 га, кадастровий номер: 1825880800:02:000:1418, яка належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
В судове засідання слідчий не з'явився, в заяві просив провести розгляд клопотання без його участі.
Клопотання слідчого розглянуто без виклику в судове засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , захисників, оскільки слідчим доведено, що повідомлення підозрюваних про розгляд даного клопотання може в подальшому унеможливити належне забезпечення арешту майна.
Приписами ч. 2 ст. 172 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна
Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, наданні органом досудового розслідування, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Судом встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025060600001245 від 05.08.2025.
У подальшому, 07.08.2025р. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.
Метою накладення арешту на майно слідчий вказує відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Окрім того в матеріалах справи наявний цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 до підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої потерпілій.
Із наданих слідчим доказів, вбачається, що власником 1/1 частки житлової квартири загальною площею 45,17 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 , на праві спільної сумісної власності є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав від 04.11.2025р. (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 2106066918101).
Враховуючи вищенаведене, обставини кримінального провадження, мету, підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а також беручи до уваги наявність достатніх підстав вважати, що суд може призначити ОСОБА_4 покарання у виді відшкодування шкоди завданої злочином, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на квартиру загальною площею 45,17 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 , яка перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_4 , а тому клопотання в цій частині підлягає до задоволенню.
Разом з тим, слідчий просить накласти арешт на нерухоме майно, власниками якого є мати підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 (1/1 частку житлової квартири загальною площею 45,17 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 ), та мати підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_6 (житловий будинок загальною площею 80,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку площею 0,1531 га, кадастровий номер: 1822587301:01:004:0061; земельну ділянку площею 1,1798 га, кадастровий номер: 1825880800:02:000:1737;земельну ділянку площею 0,16 га, кадастровий номер: 1825880800:02:000:1418).
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
Враховуючи вищезазначене, вік підозрюваних, останні, як неповнолітні, відповідають за завдану шкоду самостійно на загальних підставах. А тому не підлягає до задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно, що належить батькам підозрюваних.
Керуючись ст.ст.131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області майора юстиції ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на 1/1 частку житлової квартири загальною площею 45,17 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 , належну ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , з правом користування вказаним майном, позбавивши власника права розпорядження ним та із забороною вчинення будь-яких реєстраційних дій з метою запобігання його відчуженню.
В решті вимог клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала оскаржується безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом пяти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1