Ухвала від 20.11.2025 по справі 296/9025/25

Справа № 296/9025/25

1-кс/296/4143/25

УХВАЛА

Іменем України

20 листопада 2025 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі: прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі матеріали клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_7 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого місця проживання не має, безробітнього, раніше судимого, повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

Обґрунтовуючи подане клопотання, слідчий вказав, що слідчим відділом УСБУ в Житомирській області здійснюється досудове розслідування об'єднаного кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025060000001224, відомості щодо якого 11.06.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, однак не пізніше 11 грудня 2024 року, ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що жителі селища Лугини Коростенського району Житомирської області: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , займаються не зареєстрованою в установленому законом порядку діяльністю в соціальній мережі «Tik-Tok» (соцмедійному застосунку для створення та поширення коротких відео та проведення онлайн-трансляцій), та мають у своєму володінні на його думку, від цієї діяльності значні грошові кошти, розробив план щодо висунення до вказаних осіб вимоги майнового характеру, за не перешкоджання їх діяльності та здійснення так званого «кришування».

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами зазначених потерпілих, ОСОБА_9 , діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, на ґрунті вигаданого ним та неіснуючого зобов'язання, у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, однак не пізніше 11 грудня 2024 року, висловив: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , вимогу у передачі йому щомісячно кожним потерпілим грошових коштів в сумі 20 000 гривень, а також погрозу застосування насильства над потерпілими у разі відмови від виконання його вимоги.

У свою чергу потерпілі: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , перебуваючи під психологічним тиском з боку ОСОБА_9 , реально сприймаючи висловлені їм погрози та усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю і здоров'ю, погодились на виконання висловленої їм вимоги, а тому, з метою недопущення вчинення насильницьких дій відносно них, у період з січня по березень 2025 року передали останньому грошові кошти в сумі по 40 000 гривень кожен.

У подальшому, ОСОБА_9 , не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів від потерпілих, у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, однак не пізніше 07.03.2025, знаходячись у місцях позбавлення волі, використовуючи стільниковий зв'язок, під час розмов потерпілими: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , під вигаданим приводом, а саме здійснення так званого «кришування», у черговий раз висловив вимогу у передачі йому грошових коштів в сумі по 20000 гривень кожним потерпілим за березень 2025 року, та наголосив на вищевказаних негативних наслідках, які настануть для потерпілих у разі невиконання ними вимоги.

У свою чергу потерпілі: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , продовжуючи перебувати під психологічним тиском з боку ОСОБА_9 , реально сприймаючи висловлені їм погрози та усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю і здоров'ю, погодились на виконання висловленої їм вимоги, а тому, з метою недопущення вчинення у подальшому відносно них насильницьких дій, зібрали грошові кошти в сумі 80000 гривень, з якими потерпілий ОСОБА_12 , 07.03.2025 діючи за вказівкою ОСОБА_9 прибув до м. Житомира, де о 21 год. 43 хв. поблизу магазину «Марципан», що розташований по вул. Велика Бердичівська, 5/9 зустрівся та передав на користь ОСОБА_9 вказані грошові кошти знайомому останнього ОСОБА_15 , який не був обізнаний про дану злочинну діяльність.

У подальшому ОСОБА_9 , не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів від потерпілих, з метою надання попередньо висловленим вимогам та погрозам реального характеру, та як наслідок примушування потерпілих до виконання висловлених ним вимог, а також недопущення будь-якого опору з їхньої сторони, у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, однак не пізніше 28.05.2025 запропонував прийняти участь у даній злочинній діяльності своєму знайомому ОСОБА_6 , а саме вчинити психологічний тиск на потерпілих: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , шляхом висловлення останнім вимог у передачі грошових коштів в сумі по 60000 гривень кожен, під вигаданим приводом наповнення так званого «злодійського общаку», з погрозами застосування насильства над потерпілими у разі невиконання ними цієї вимоги.

У свою чергу ОСОБА_6 на вказану пропозицію погодився, і таким чином вступив у злочинну діяльність за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 .

У подальшому, 28.05.2025, близько 15 год., з метою реалізації злочинного умислу направленого на незаконне збагачення, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , керуючись єдиним злочинним умислом, прибув до місця проживання потерпілого ОСОБА_10 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де усвідомлюючи пригнічений психологічний стан потерпілого, в усній формі рішучим та агресивним тоном висловив останньому вимогу проїхати з ним до приміщення розташованого по АДРЕСА_3 .

У свою чергу потерпілий ОСОБА_10 , продовжуючи перебувати під психологічним тиском, реально сприймаючи висловлені йому погрози та усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю і здоров'ю, з метою недопущення вчинення відносно нього насильницьких дій, погодився на виконання висловленої вимоги.

Цього ж дня, у період з 16 год 14 хв. по 16 год. 23 хв., знаходячись у приміщенні розташованому по АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , керуючись єдиним злочинним умислом, висловив потерпілому ОСОБА_10 вимогу у передачі йому грошових коштів в сумі в сумі 60000 гривень, мотивуючи вигаданим приводом, а саме необхідністю наповнення так званого «злодійського общаку». Після чого, на підтвердження реальності погроз щодо застосування до потерпілого протиправних дій, маючи на меті вчинення психологічного тиску на ОСОБА_10 та інших потерпілих шляхом залякування, з метою схиляння до виконання висловлених ними вимог, а також недопущення будь-якого опору зі сторони потерпілих, ОСОБА_6 наніс ОСОБА_10 не менше двох ударів кулаками рук в обличчя та поріз клинком ножа передньої частини бедра.

У подальшому, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб, не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів, керуючись єдиним злочинним умислом, у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, однак не пізніше 10.06.2025, в обідній час прибули до непрацюючої АЗС, що розташована на в'їзді до селища Лугини Коростенського району Житомирської області, де подолавши волю потерпілих до опору та викликавши у них розуміння про реальність погроз, які були їм висловлені за вказаних вище обставин, у черговий раз висловили потерпілим: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 вимогу у передачі їм грошових коштів в сумі по 60000 гривень кожен, встановивши термін для виконання цієї вимоги до вечора цього ж дня, а також висловили погрози відібрання належного їм майна у разі невиконання ними цієї вимоги в зазначений термін, чим підтвердили серйозність спільного злочинного умислу.

У свою чергу потерпілі: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , перебуваючи під психологічним тиском з боку ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , реально сприймаючи висловлені їм погрози та усвідомлюючи загрозу своєму життю і здоров'ю, погодились на виконання цієї вимоги, а тому, з метою недопущення вчинення відносно них насильницьких дій, погодилися у подальшому передати їм грошові кошти.

Цього ж дня, у вечірній час потерпілі: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 знаходячись у різних місцях селища Лугини Коростенського району Житомирської, виконуючи вказані вимоги та усвідомлюючи реальність висловлених погроз насильства, передали ОСОБА_9 і ОСОБА_6 частину грошових коштів у загальній сумі 100 000 гривень.

Так, 14 серпня 2025 року у відповідності до вимог ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Житомир, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення просить застосувати винятковий запобіжний захів у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити. Повідомив, що існують ризики визначені ст. 177 КПК України. Вказав, що основний ризик це переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_6 змінює адреси проживання. Підозрюваний є раніше судимою особою.

Захисник ОСОБА_5 заперечила щодо задоволення клопотання. Вказала, що ОСОБА_6 не був належним чином повідмлений про розгляд клопотання. Відносно впливу на свідків вказала, що такий ризик є необгрунтованим, оскільки підозра була вручена у серпні, а отже у підзахисного було достатньо часу для здійснення впливу. Враховуючи, що ОСОБА_6 має проблеми зі здоров'ям, просила застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію захисника. Вказав, що його не було повідомлено про виклики до слідчого та суду. На запитання суду повідомив, що останні 2 місяці проживає на АДРЕСА_5 , у знайомого. До цього проживав у своєї дівчини за адресою: АДРЕСА_6 . На утриманні є малолітня дитина, яка проживає з матір'ю.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З наданих матеріалів клопотання вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах та дослідженими слідчим суддею доказами.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, не виключає можливість того, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 є особливо тяжким, та містить безальтернативну санкцію - позбавлення волі на тривалий період часу, у зв'язку з чим підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Також, зі змісту рапорта оперуповноваженого УКР ГУНП в Житомирській області ОСОБА_16 від 15.08.2025р. вбачається, що після повідомлення про підозру 14.08.2025р. та вручення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_6 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, у ранковий час 15.08.2025, використовуючи автомобіль марки JAGUAR XJ, чорного кольору, 2014 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , покинули територію Житомирської області у напрямку західних регіонів України, з метою подальшого незаконного перетину державного кордону України, ймовірно через пункт пропуску Устилуг.

В ході проведення оперативно-розшукових заходів, 15.08.2025 в м. Луцьк працівниками управління патрульної поліції у Волинській області було зупинено транспортний засіб марки JAGUAR XJ, д.н.3. НОМЕР_3 , в якому на момент перевірки перебували ОСОБА_17 та ОСОБА_6 .

Окрім того, слідчий суддя зауважує, що ОСОБА_6 в судові засідання 15.08.2025р. та 18.08.2025 не прибув, телефонограму та sms-повідомлення «повістку про виклик до суду» не прийняв, постановою слідчого від 15.08.2025р. оголошений у розшук. Ухвалою суду від 18.08.2025р. надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 , з метою його приводу до слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира для участі в розгляді клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 не має міцних соціальних зв'язків, веде антигромадський спосіб життя, не має зареєстрованого місця проживання, місце проживання постійно змінює, непрацевлаштований. Доказів на підтвердження проблем зі здоров'ям та утриманням дитини підозрюваний суду не надав.

Враховуючи вищевикладені обставини, на переконання слідчого судді, ОСОБА_6 усвідомлюючи вказані факти, бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового характеру, може ухилятися від органу досудового розслідування та суду шляхом переховування.

В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Судом встановлено, що неправомірні дії, які наразі інкриміновані ОСОБА_6 , вчинені останнім у період, коли судимість після відбуття покарання за вчинення злочину, передбаченого тією самою статтею, не була погашена у встановленому законом порядку.

З цього також можна зробити висновок про те, що вчинення злочинів майнового характеру, які пов'язані із застосуванням насильства над потерпілими або погрозами застосування насильства, ОСОБА_6 визначив для себе як основне джерело доходу.

Таким чином, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_6 на шлях виправлення не став та продовжив вчинення кримінальних правопорушень.

Наведене вище свідчить про високу ймовірність вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки законних джерел доходів ОСОБА_6 не має.

Органом досудового розслідування надано достатньо доказів вважати, що ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме речі, чорнові записи, предмет злочину (грошові кошти, які надавались потерпілими ), які наразі органом досудового розслідування не встановлені, однак мають відношення до неправомірних дій пов'язаних із вимаганням (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Ризики визначені п.п. 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовано тим, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджання всебічному, повному та неупередженому встановленню обставин вчинених злочинів, може вчиняти реальні спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь-яким шляхом для зміни (відмови) від показань останніх, з метою неможливості використання їх в суді в якості доказів.

Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, яка потребує з'ясування обставин вчинення злочинів шляхом, зокрема, проведення допитів потерпілих, свідків, інших підозрюваних, вказаний ризик має високий ступінь імовірності.

Суд бере до уваги, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчиняти реальні спроби до спілкування з потерпілими: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , свідками, підозрюваним ОСОБА_9 та іншими співучасниками злочину, у тому числі дистанційно, використовуючи досягнення науки і техніки у сфері інформаційних та телекомунікаційних технологій, з метою узгодження і реалізації спільних дій, спрямованих на ухилення від відповідальності та уникнення покарання.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування ризиків визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.

Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, у т.ч. вік підозрюваного, відсутність сталих соціальних зв'язків, відсутність законних джерел доходів, відсутність постійного місця проживання (зі слів підозрюваного проживав у дівчини, потім у товариша), обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність судимості, перебування у розшуку, інші дані, що характеризують особу підозрюваного, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який рахувати з моменту затримання 11:00 год 20.11.2025 по 05.12.2025 включно, без права внесення застави.

Строк дії ухвали до 05.12.2025 включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 24.11.2025 о 14 год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
132043372
Наступний документ
132043374
Інформація про рішення:
№ рішення: 132043373
№ справи: 296/9025/25
Дата рішення: 20.11.2025
Дата публікації: 26.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (01.12.2025)
Дата надходження: 21.11.2025
Розклад засідань:
20.08.2025 15:40 Корольовський районний суд м. Житомира
24.11.2025 09:10 Житомирський апеляційний суд
26.11.2025 10:00 Житомирський апеляційний суд
01.12.2025 10:30 Житомирський апеляційний суд