про зупинення провадження у справі
20 листопада 2025 року м. Чернігів справа № 927/557/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом в.о. заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури (16600, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Овдіївська, 2; код 02910114) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (код 00032945) 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9 Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської обласної державної адміністрації (код 23000089) 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 70 2. Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області (код 38590042) 14000, м. Чернігів, проспект Миру, 190-а
до Акціонерного товариство «Укртелеком» (код 21560766) 01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18 Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Носівська міська рада Ніжинського району Чернігівської області (код 04061984) 17100, м. Носівка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Центральна, 20
про усунення перешкод у користуванні майном
за участі представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Полегенько К.А. - адвокат, дов. від 15.01.2025 № 10287
від третіх осіб: не з'явилися
В судовому засіданні прийняв участь прокурор відділу Чернігівської обласної прокуратури Юзвак Л.Б. (посв. від 01.03.2023 № 073898)
Ухвала постановляється після перерви, оголошеної в судовому засіданні 20.11.2025 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 20.11.2025, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено скорочену ухвалу.
29 травня 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява від 29.05.2025 в.о. заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Акціонерного товариства «Укртелеком» про усунення перешкод у користуванні майном.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.06.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.07.2025, зокрема постановлено продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів; закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2025, зокрема постановлено:
призначити судове засідання на 20 листопада 2025 року;
повідомити позивача про призначення судового засідання, а також про те, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору;
повідомити третіх осіб про призначення судового засідання, а також про те, що їх неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.
Позивач та треті особи належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 20.11.2025 судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи роздрукованими з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» довідками про доставку електронного листа до електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», однак процесуальним правом на участь у ньому не скористалися.
До початку судового засідання 20.11.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 19.11.2025 прокурора про відкладення розгляду справи.
В обгрунтування даного клопотання прокурор посилається на перебування на розгляді Великої Палати Верховного Суду справи № 922/2484/22 у подібних правовідносинах, а тому з метою дотримання принципу єдності судової практики, враховуючи те, що результат розгляду спору в межах справи № 927/557/25 пов'язаний з результатом перегляду рішень у справі № 922/2484/22, існує необхідність у відкладенні розгляду даної справи.
Присутня в судовому засіданні повноважна представниця відповідача вирішення даного клопотання віднесла на розсуд суду.
Дослідивши зміст даного клопотання, наявні в матеріалах справи письмові докази, заслухавши пояснення прокурора та повноважної представниці відповідача, суд запропонував зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2024 у справі № 922/2484/24.
Присутні в судовому засіданні прокурор та повноважна представниця відповідача не заперечили проти даної пропозиції суду.
Як вбачається з матеріалів справи і як було вказано вище, предметом даного спору є вимога про усунення перешкоди у здійсненні Фондом державного майна України права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № 93956, розташованим за адресою: вул. Центральна, 18, м. Носівка, Чернігівська область шляхом зобов'язання Акціонерного товариства «Укртелеком» повернути державі в особі Фонду державного майна України захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 93956, розташоване за адресою: вул. Центральна, 18, м. Носівка, Чернігівська область.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що, на його думку, передача у власність Акціонерному товариству «Укртелеком» захисної споруди цивільного захисту відбулась всупереч вимогам законодавства України, згідно яких захисні споруди цивільного захисту (сховища та протирадіаційні укриття) державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).
При цьому, прокурор, серед іншого, посилається на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 927/1089/23 стосовно того, що Велика Палата Верховного Суду послідовно дотримується позиції, що у випадках, коли на певний об'єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об'єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов'язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов (ст.391 Цивільного кодексу України) (відповідні висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.09.2023 у справі №910/8413/21).
Таким чином, прокурор вважає, що обраний ним спосіб захисту порушених інтересів держави - повернення до державної власності захисної споруди цивільного захисту у повній мірі відповідає вимогам законодавства та забезпечення виконання позовних вимог, у разі задоволення позову, зможе відновити порушені інтереси держави.
Відповідач проти даного позову заперечив, посилаючись, серед іншого, на обрання прокурором неналежного способу захисту, оскільки в даному випадку захист права власності прирівнений до способу захисту права власності в порядку ст. 387, 388 Цивільного кодексу України (з огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.09.2024 у справі № 906/1052/22).
З огляду на відповідні позиції сторін, а також неоднозначний підхід до застосування ст. 256, 387, 388, 391 Цивільного кодексу України у спорах, пов'язаних із поверненням протирадіаційних укриттів з приватної у державну чи комунальну власність, що не відповідає вимогам єдності судової практики, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2025 постановлено зупинити провадження у справі № 927/557/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 у справі № 918/938/23.
Приймаючи постанову від 29.05.2025 у справі № 918/938/23, Верховний Суд вказав, що особа, за якою зареєстроване право власності на об'єкт нерухомості, який при цьому є захисною спорудою, за принципом реєстраційного підтвердження володіння є володільцем такого об'єкта; натомість держава або територіальна громада, за якими не зареєстроване право власності на такий об'єкт, не є його володільцем. Тому в цьому разі права держави або територіальної громади, які вважають себе власниками такого об'єкта, не можуть захищатися негаторним позовом, оскільки це є позов володіючого власника до неволодіючого невласника. Отже, належному способу захисту у таких випадках відповідає позовна вимога про витребування об'єкта нерухомого майна з чужого володіння в порядку віндикації.
Враховуючи наведене, судова палата відступає від висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 918/1141/22, від 12.06.2024 у справі № 918/744/23, від 27.11.2024 у справі № 922/221/24, від 11.12.2024 у справі № 927/1089/23, від 16.01.2025 у справі № 922/660/24, від 29.01.2025 у справі № 927/1128/23, від 11.02.2025 у справі № 922/985/24 та від 11.02.2025 у справі № 918/1358/23 щодо правової кваліфікації вимоги про повернення нерухомого майна, яке є захисною спорудою, як такої, що опосередковує негаторний позов. Підстав же для відступу від висновків, викладених у постанові від 11.09.2024 у справі № 906/1052/22 судова колегія не вбачає.
З правовою позицією Верховного Суду, викладеною у вищезгаданій постанові від 29.05.2025 прокурор не погоджується та підтримує висновки Верховного Суду, відображені у постанові від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 стосовно того, що у спірних правовідносинах належним способом захисту порушеного права є подання саме негаторного позову.
За змістом п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Дослідивши зміст позовної заяви заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури та додані до неї докази, суд дійшов висновку про існування підстав для зупинення провадження у справі № 927/557/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2024 у справі № 922/2484/24, виходячи з наступного:
подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Разом з тим, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19) та від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-166цс20)
Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у cправі № 918/302/21.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у cправі № 917/53/21.
Зі змісту наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень процесуальних документів, постановлених у справі №922/2484/24, вбачається що Чугуївська окружна прокуратура Харківської області в інтересах держави, в особі Фонду державного майна України звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Укртелеком», в якій просить суд:
1) усунути перешкоди власнику - державі в особі Фонду державного майна України у користуванні та розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту № 77511, розташованою за адресою: Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вул. Адміністративна, 5, шляхом:
- визнання недійсним наказу від 25.11.2003 № 227, яким передано нерухоме майно, що знаходилось на балансі УДПЕЗ «Укртелеком» по Харківській дирекції у власність ВАТ «Укртелеком», в частині передачі захисної споруди цивільного захисту № 77511, площею 149,9 кв. м, розташованої за адресою: Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вул. Адміністративна, 5;
- зобов'язати Акціонерне товариство «Укртелеком» повернути на користь держави в особі Фонду державного майна України захисну споруду цивільного захисту № 77511, площею 149,9 кв. м, розташовану за адресою: Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вул. Адміністративна, 5.
2) визнати право власності держави Україна в особі Фонду державного майна України на частину підвальних приміщень загальною площею 149,9 кв. м, яка є захисною спорудою цивільного захисту - сховищем з обліковим номером № 77511, розташовану за адресою: Харківська область., Чугуївський район, м. Зміїв, вул. Адміністративна, 5
Позовні вимоги із посиланнями, зокрема, на положення статті 391 Цивільного кодексу України, статей 1, 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", обґрунтовані порушенням інтересів держави в частині збереження та використання захисних споруд цивільного захисту населення.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.10.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2025, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Харківської області від 23.10.2024 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2025, АТ «Укртелеком» звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати відповідні судові рішення, оскільки суди застосували норми права без урахування висновку щодо основних критерієв для розмежування негаторного та віндикаційного позовів щодо спірного об'єкта - захисної споруди цивільного захисту, викладеного, у т. ч. у постанові Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 906/1052/22; прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Одночасно Скаржник просить задовольнити клопотання про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 922/2484/24 для вирішення питання про правову кваліфікацію позовних вимог (негаторний чи віндикаційний позов) та про застосування позовної давності (з урахуванням того, що відповідач є зареєстрованим володільцем цілісного майнового комплексу), відступити від правового висновку у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 або викласти відповідний висновок в уточненій редакції, з урахуванням особливих обставин корпоратизації та приватизації Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», а також обов'язків оператора телекомунікацій щодо забезпечення захисту працівників та надання зв'язку в умовах надзвичайного чи воєнного стану.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.10.2025 постановлено справу №922/2484/24 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Зі змісту судових рішень вбачається, що за предметом позову, підставами виникнення спору та суб'єктним складом відносини у справах № 922/2484/24 та № 927/557/25 є подібними.
З огляду на вищенаведене, для надання правової оцінки правовідносинам у справі № 927/557/25 має значення правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, що буде зроблений за результатами перегляду в касаційному порядку постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2024 у справі № 922/2484/24 як такий, що сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст. 228, 229, 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Зупинити провадження у справі № 927/557/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2024 у справі № 922/2484/24.
Копії цієї ухвали надіслати в.о. заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури, сторонам, третім особам та Чернігівській обласній прокуратурі (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9).
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повна ухвала складена 25.11.2025.
Дата набрання ухвалою законної сили - 20.11.2025.
Суддя А.С.Сидоренко