Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
24 листопада 2025 року м. ХарківСправа № 922/3561/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
розглянувши матеріали справи
при секретарі судового засідання Базака А.А.
розглянувши заяву позивача (вх. № 26853 від 18.11.2025 року) та клопотання відповідача про повернення заяви позивача (вх. № 27052 від 20.11.2025 року), у справі № 922/3561/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Давидова Сергія Івановича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),
до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕПЛО-КВАР» (61001, місто Харків, вулиця Плеханівська, будинок 117; код ЄДРПОУ: 34329599),
про стягнення коштів, -
за участю представників учасників сторін:
позивача: Солонця С.М.,
відповідача: Скребця О.М.,
Позивач, Фізична особа-підприємець Давидов Сергій Іванович, звернувся до Господарського суду Харківської області через систему «Електронний суд» з позовною (вх. № 3561/25 від 03.10.2025) до відповідача, ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕПЛО-КВАР», про стягнення коштів у загальному розмірі 3 879 126,52 грн, з них:
- борг в розмірі 3 462 237,19 грн;
- пеня в розмірі 367 566,28 грн;
- 3% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 35 570,93 грн;
- інфляційні втрати у розмірі 13 752,12 грн.
Також, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, що складаються із суми судового збору.
Підставою позову визначено договір поставки № 83 від 17.05.2024 року.
18.11.2025 року до суду від позивача надійшла позовна заява (уточнена) (вх. № 26853). Зі змісту цієї заяви зазначено, що між позивачем та відповідачем 03 травня 2022 року був укладений договір поставки № 22. На підставі видаткових накладних позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 5 257 444,20 грн. Відповідач здійснив часткову оплату товару на загальну суму 4 655 644,20 грн. Заборгованість за вказаними поставками в рамках договору №22 від 03 травня 2022 року склала 601 800,00 грн.
Згодом, між позивачем та відповідачем 17 травня 2024 року був укладений договір поставки № 83. На виконання умов договору та на підставі видаткових накладних позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 3 400 613,19 грн. Відповідач в свою чергу свої зобов'язання за цим Договором виконав частково на загальну суму 540 176,00 грн. Заборгованість відповідача за вказаними поставками в рамках договору № 83 від 17 травня 2024 року склала 2 860 437,19 грн.
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем заборгованість за поставлений товар станом на 31 травня 2025 року складає 3 462 237,19 грн.
19.11.2025 року, протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області, суд відклав підготовче засідання на 24.11.2025 о 14:30 для надання можливості представнику відповідача ознайомитися із поданою позивачем заявою (вх. № 26853 від 18.11.2025 року) та висловити свою позицію.
20.11.2025 року до суду від відповідача надійшло клопотання про повернення заяви позивача (вх. № 27052). Клопотання обґрунтовано тим, що об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання (частина 3 ст. 173 ГПК України). Згідно до п. 2 ч. 5 ст.174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо: порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Крім того, відповідач зазначає, що у даному випадку, позивач намагається стягнути не тільки заборгованість за Договором поставки за №83 від 17.05.2024 року, (відкрите провадження у справі), а під виглядом уточнення позовних вимог намагається одночасно стягнути заборгованість за Договором поставки №22 від 03.05.2022 року (за яким провадження у справі не було відкрите), що є одночасно як зміною предмету (заборгованість за різними видами договорів) так й щодо підстав звернення до суду свого захисту (різні підстави звернення - Договори). Фактично Позивачем заявлений новий позов, зі стягненням нових матеріальних вимог, який він намагається безпідставно (без відповідного клопотання) об'єднати з іншим позовом, поданим за іншим предметом, іншими підставами та обставинами справи, яка вже розглядається судом.
24.11.2025 року до суду від позивача надійшла заява (вх. № 27286) про долучення письмових доказів, а саме: видаткової накладної № 8681 від 27.12.2022 року. Як пояснив представник позивача під час судового засідання 24.11.2025 року означений доказ мав бути долучений разом із заявою (вх. № 26853 від 18.11.2025 року), однак з технічних причин його не було відвантажено.
Розглянувши подану позивачем заяву та клопотання відповідача про повернення заяви позивача, суд прийшов до наступного висновку.
Як встановлено судом, звертаючись 03.10.2025 року з позовом (вх. № 3561/25) до суду, позивач визначив суму заборгованості у загальному розмірі 3 879 126,52 грн, з них: - борг в розмірі 3 462 237,19 грн; - пеня в розмірі 367 566,28 грн; - 3% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 35 570,93 грн; - інфляційні втрати у розмірі 13 752,12 грн. Підставою позову визначено договір поставки № 83 від 17.05.2024 року.
В подальшому, 05.11.2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 25693). Відповідач зазначив, що за наданими видатковими накладними вартість поставленого Товару складає 3 400 613,19 грн., а з урахуванням часткових оплат сума боргу має складати 2 860 437,19 грн.
Після цього, 18.11.2025 року позивач подає до суду позовну заяву (уточнену) (вх. № 26853). З аналізу поданої заяви вбачається, що позивач зазначає, що сума боргу 3 462 237,19 грн, що і була заявлена первинно, фактично виникла за 2 (двома) договорами:
- за договором поставки № 83 від 17.05.2024 року, що первинно визначений в якості підстави позову, у розмірі 2 860 437,19 грн;
- а також за договором поставки № 22 від 03 травня 2022 року у розмірі 601 800,00 грн.
Тобто, заявою (вх. № 26853 від 18.11.2025) позивач фактично змінив підставу позову, а саме: доповнив обставини справи новим договором поставки № 22 від 03 травня 2022 року, БЕЗ зміни розміру основного боргу. Фактично, позивач виправив наявну неточність на яку звернув увагу відповідач у відзиві на позов.
Також, з прохальної частини позову судом встановлено, що позивач збільшує пеню з 367 566,28 грн до 415 429,52 грн, 3% річних з 35 570,93 до 40 202,86 грн та інфляційні втрати з 13 752,12 грн до 45 900,87 грн. З представленого розрахунку вбачається, що похідні вимоги нараховані на суму заборгованості в межах договору поставки № 83 від 17.05.2024 року.
Згідно із ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У відповідності до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2023 року у справі № 603/761/19 зазначено, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Беручи до уваги, що позивачем не змінено основну суму боргу, а фактично обґрунтовується заявлений до стягнення розмір, а таке обґрунтування здійснюється у формі, що не суперечить ГПК України, а саме шляхом зміни підстав позову; враховуючи, що позивач збільшує розмір похідних вимог на суму заборгованості за договором, що був заявлений первинно в якості підстави позову, суд прийшов до висновку, що подана позивачем позовна заява (уточнена) фактично є заявою про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог. Одночасна зміна підстав позову та збільшення позовних вимог допускається, а отже суд прийшов до висновку про прийняття до розгляду заяви позивача (вх. № 26853 від 18.11.2025 року) про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог і подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням змінених позовних вимог.
З вищевикладених мотивів відхиляються доводи відповідача щодо того, що позивач одночасно змінив предмет та підстави позову. Предмет позову залишився незмінним - стягнення коштів, а підстава позову змінилася шляхом її доповнення.
Відносно посилання відповідача на те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог і на цій підставі слід повернути заяву, суд зазначає, що у даному випадку судом не об'єднується до розгляду справи чи позови, а позивач реалізував своє право, передбачене ст. 46 ГПК України щодо зміни підстав позову та збільшення позовних вимог, а отже у задоволенні клопотання відповідача про повернення заяви позивача (вх. № 27052 від 20.11.2025 року) слід відмовити через його необґрунтованість та безпідставність.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 6, 42, 46, 181, 232-236 ГПК України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про повернення заяви позивача (вх. № 27052 від 20.11.2025 року).
2. Прийняти до розгляду заяву позивача (вх. № 26853 від 18.11.2025 року) про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог і подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням змінених позовних вимог.
3. Встановити відповідачу строку для подання відзиву на позов з урахуванням заяви позивача (вх. № 26853 від 18.11.2025 року) про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог 5 (п'ять) днів з дня постановлення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 25.11.2025 року
Суддя Н.А. Новікова