25 листопада 2025 року м. ТернопільСправа № 921/693/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Охотницької Н.В.
розглянувши матеріали заяви, сформованої в системі "Електронний суд" б/н від 19.11.2025 (вх. №786 від 20.11.2025) Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України", вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01601 (місцезнаходження філії: вул. Собранецька, 156, м.Ужгород, Закарпатська область, 88017)
до боржника: Приватного підприємства "Дністерське", вул. Замкова, будинок 6А, м.Бережани, Тернопільська область, 47501
про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості в розмірі 66 232,28 грн, з яких: 34 100,06 грн сума боргу, 32 132,22 грн подвійна облікова ставка НБУ від суми боргу та 242,24 грн судового збору
Встановив:
20.11.2025 від Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" до Господарського суду Тернопільської області надійшла заява б/н від 19.11.2025 (вх. №786від 20.11.2025) про видачу судового наказу щодо стягнення з Приватного підприємства "Дністерське" заборгованості за Примірним договором №12/ОР від 06.04.2021 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить ДП "Дрогобицьке лісове господарство", в загальній сумі 66 232,28 грн, з яких: 34 100,06 грн сума боргу, 32 132,22 грн подвійна облікова ставка НБУ від суми боргу. Також, заявник просить стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 302,80 грн.
В обґрунтування вказаної заяви, заявник посилається на невиконання орендарем умов Примірного договору №12/Ор оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить Державному підприємству "Дрогобицьке лісове господарство" від 06.04.2021, в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, що зумовило виникнення заборгованості, суму якої, з урахуванням штрафних санкцій, заявник просить стягнути у наказному провадженні.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що остання не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1-3 статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.1 ст.148 Господарського процесуального кодексу України).
В силу п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів слідує, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів слідує пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен, в тому числі, подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.
Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
В свою чергу, за п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України підставою для відмови у видачі судового наказу може бути та обставина, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності порушення його права.
Тому, у разі встановлення судом наявності обставин, що свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині, зокрема й щодо періоду нарахування в межах певного виду вимог, за наявності обставин, які свідчать про відсутність безспірності вимог (що є обов'язковою умовою наказного провадження), суд повинен відмовити у видачі наказу з цих підстав.
Поряд з цим, законом не передбачено обов'язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, адже у протилежному випадку суд буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить меті інституту наказного провадження.
За доводами заявника, 06.04.2021 між Державним підприємством "Дрогобицьке лісове господарство" та Приватним підприємством "Дністерське" укладено Примірний договір оренди нерухомого нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить ДП "Дрогобицьке лісове господарство" №12/Ор від 06.04.2021, відповідно до умов якого Орендодавець і Балансоутримувач передає, а Орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене рухом майно, а саме транспортний засіб автомобіль Трактор колісний Беларус 892,2; державний номер: НОМЕР_1 (надалі - Майно), що належить до державної власності.
У пункту 3.1. Договору сторони визначили, що орендна плата становить суму, визначену у пункту 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суду орендованої плати здійснюється у порядку визначеному законодавством.
У п.9.1. Умов сторони погодили, що місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону без податку на додану вартість становить 916,67 грн.
Згідно з п.3.3 розділу ІІ Договору Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (Орендодавцю 100 відсотків суми орендної плати), щомісяця - до 15 числа поточного місяця оренди.
Відповідно до п. 3.4 розділу ІІ Договору Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Балансоутримувача (Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство"). Балансоутримувач виставляє рахунки на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок Балансоутримувача, і частини, яка сплачується до державного бюджету. Балансоутримувач надсилає Орендарю рахунок не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати платежу. Протягом п'яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди Балансоутримувач передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації Орендаря платником податку на додану вартість.
У заяві про видачу судового наказу б/н від 19.11.2025 (вх. №786) від 20.11.2025 Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" зазначає про наявність станом на 31.10.2025 заборгованості за примірним договором оренди №12/Ор від 06.04.2021 в сумі 34 100,06 грн та несплату відповідачем орендної плати з 01.02.2023.
З долученої до заяви копії акту звіряння взаємних розрахунків, який не підписаний відповідачем вбачається що заявником визначено сальдо початкове у розмірі 23 100,06 грн без зазначення періоду виникнення такого боргу. При цьому, за період з січня по жовтень 2025 року відображено нарахування у розмірі 1 110 грн за один місяць, що не відповідає розміру вказаному у п.9.1. умов Договору, де сторони погодили, що місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону становить 916,67 грн.
Також слід звернути увагу на те, що заявником не долучено до заяви визначених у п. 3.4 Договору рахунків на загальну суму орендної плати, актів виконаних робіт на надання орендних послуг або інших первинних документів, які б свідчили про надання послуг оренди на суму, яку просить заявник стягнути з Приватного підприємства "Дністерське", у зв'язку із чим у суду відсутня можливість перевірити суму заборгованості, яка існувала станом на 31.12.2024 за кожен із визначених заявником періодів (з 31.01.2025 по 31.10.2025). Також, не вдається за можливе встановити чи з моменту виникнення права вимоги не пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Таким чином, із поданої заяви не видається за можливе достовірно встановити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявник подав заяву про видачу судового наказу.
Отже, безспірність стягнення суми заборгованості документально не підтверджена.
Поряд з цим, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" у заяві б/н від 19.11.2025 (вх. №786) від 20.11.2025 просить стягнути з Приватного підприємства "Дністерське" 32 132,22 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З аналізу вказаних норм закону слідує, що штраф та пеня за своєю правовою природою є не заборгованістю за договором, а видом штрафних санкцій, які сторона сплачує у разі невиконання/неналежного виконання свого грошового зобов'язання.
Таким чином, заявлена до стягнення Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" пеня в сумі 32 132,22 грн грн (нарахована за період з 01.02.2023 по 13.11.2025) є штрафною санкцією, а отже за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, та не може підлягати розгляду в порядку наказного провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає приписам статті 148 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Таким чином, розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу щодо стягнення з Приватного підприємства "Дністерське" заборгованості за Примірним договором №12/ОР оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить ДП "Дрогобицьке лісове господарство", в загальній сумі 66232,28 грн, з яких 34 100,06 грн сума боргу та 32 132,22 грн подвійна облікова ставка НБУ від суми боргу, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Водночас відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 ГПК України, зокрема, невідповідність вимогам ст. 148 ГПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ст. 153 ГПК України).
На підставі наведеного, керуючись ст. 147, 148, 150, 152-153, 154, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України", у видачі судового наказу про стягнення з Приватного підприємства "Дністерське" заборгованості за Примірним договором №12/ОР оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить ДП "Дрогобицьке лісове господарство", в загальній сумі 66 232,28 грн, з яких 34 100,06 грн сума боргу та 32 132,22 грн подвійна облікова ставка НБУ від суми боргу.
2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання (25.11.2025) та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
3. Копію ухвали направити Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" та Приватному підприємству "Дністерське" у відповідності до ч.5 ст. 6 ГПК України.
Суддя Н.В. Охотницька