адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
24.11.2025 Справа № 917/191/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О. І., розглянувши справу № 917/191/25
за позовною заявою Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях, вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014
до фізичної особи - підприємця Дубинця Руслана Вікторовича, АДРЕСА_1
про стягнення 2 261,05 грн заборгованості,
Без виклику учасників справи
29.01.2025 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях до фізичної особи - підприємця Дубинця Руслана Вікторовича про стягнення 2 261,05 грн заборгованості за договором №62/53/22Н оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, з яких 462,30 грн - заборгованість з орендної плати, 21,81 грн - пеня, 1 776,94 грн - неустойка (вх. № 198/25)
Ухвалою від 03.02.2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/191/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав копію ухвали від 03.02.2025 року - 08.02.2025 року (а. с. 64).
10.02.2025 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 1752).
12.02.2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №1935), в якому зазначено про погашення останнім основної заборгованості та пені в повному обсязі, що підтверджується квитанціями від 31.05.2025 року на суму 462,30 грн та від 03.02.2025 року на суму 22,00 грн (а. с. 46-50). При цьому відповідач заперечує проти стягнення з нього неустойки у розмірі 1 776,94 грн, оскільки балансоутримувач не направив на його адресу акт повернення з оренди орендованого майна.
Ухвалою від 12.02.2025 року суд задовольнив заяву Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях (вх. № 1752 від 10.02.2025 року) та залишив без розгляду позовну заяву Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях до фізичної особи - підприємця Дубинця Руслана Вікторовича про стягнення 2 261,05 грн заборгованості за договором №62/53/22Н оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (вх. № 198/25).
Ухвалою від 17.02.2025 року суд виправив допущені описки в описово-мотивувальній та резолютивній частинах ухвали Господарського суду Полтавської області від 12.02.2025 року у справі №917/191/25 та виклав:
- абзац 3 описово-мотивувальної частини ухвали в наступній редакції:
"10.02.2025 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду в частині стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 462,30 грн та пені у сумі 21,81 грн (вх. № 1752).";
- абзац 7 описово-мотивувальної частини ухвали в наступній редакції:
"З огляду на вищевикладене, враховуючи, що на момент подання заяви про залишення позову без розгляду суд не перейшов до розгляду справи по суті, господарський суд задовольняє заяву позивача та залишає позов без розгляду в частині стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 462,30 грн та пені у сумі 21,81 грн.";
- п. 1 та п. 2 резолютивної частини ухвали в наступній редакції:
"1. Задовольнити заяву Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях про залишення позову без розгляду в частині стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 462,30 грн та пені у сумі 21,81 грн (вх. № 1752 від 10.02.2025 року).
2. Залишити без розгляду позовну заяву Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях в частині стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 462,30 грн та пені у сумі 21,81 грн".
З огляду на зазначене, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 1 776,94 грн неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованим майном після припинення договору №62/53/22Н оренди нерухомого майна, що належить до державної власності., від 30.11.2022 року.
Відповідно до частини п'ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
30.11.2022 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (далі - РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях) в особі начальника РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях Смірнової Ірини Вікторівни (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Дубинцем Русланом Вікторовичем (далі - відповідач, орендар) було укладено договір №62/53/22-н оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір) - адміністративного приміщення площею 179,6 кв. м, розташованого за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 126/1 (далі - договір, а. с. 9 - 14).
Вищевказаний договір укладено за результатами проведення електронного аукціону № LLE001-UA-20221116-77494 (а. с. 16, 17).
Згідно договору № 62/53/22-н балансоутримувачем вищевказаного майна є Північно-східний офіс Держаудитслужби (далі - балансоутримувач).
У договорі сторони узгодили, зокрема, наступне:
- об'єкт оренди та склад майна Розділу І "Змінювані умови договору (далі - Умови)" договору № 62/53/22-н об'єктом оренди є нерухоме майно адміністративне приміщення площею 179,6 кв. м, розташоване за адресою : Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 126/1 (п. 4.1 п. 4 договору);
- місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону - 180,00 грн (без податку на додану вартість) (п. 9.1 розділу 1 Змінювані умови договору);
- співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору - балансоутримувачу 50 % суми орендної плати, державному бюджету 50% суми орендної плати (п. 16 розділу 1 Змінювані умови договору);
- орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов (п. 1.1 Розділу II "Незмінювані умови договору" договору);
- майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 Умов (п. 1.2 Розділу II "Незмінювані умови договору" договору);
- орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору. Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному вебсайті (п. 2.1 Розділу II "Незмінювані умови договору" договору);
- у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний, зокрема, звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із таким поліпшенням/капітальним ремонтом (п. 4.1 Розділу II "Незмінювані умови договору" договору);
- протягом трьох робочих днів з моменту припинення цього договору балансоутримувач зобов'язаний оглянути майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором і за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в акті повернення з оренди орендованого майна.
Балансоутримувач складає акт повернення з оренди орендованого майна у трьох оригінальних примірниках і надає підписані Балансоутримувачем примірники Орендарю.
Орендар зобов'язаний: підписати три примірники акта повернення з оренди орендованого майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від балансоутримувача і одночасно повернути балансоутримувачу два примірники підписаних орендарем актів разом із ключами від об'єкта оренди (у разі, коли доступ до об'єкта оренди забезпечується ключами); звільнити майно одночасно із поверненням підписаних орендарем актів.
Не пізніше ніж на четвертий робочий день після припинення договору балансоутримувач зобов'язаний надати орендодавцю примірник підписаного акта повернення з оренди орендованого майна або письмово повідомити орендодавцю про відмову орендаря від підписання акта та/або створення перешкод орендарем у доступі до орендованого майна з метою його огляду, та/або про неповернення підписаних орендарем примірників акта (п. 4.2 Розділу II "Незмінювані умови договору" договору);
- майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п. 4.3 Розділу II "Незмінювані умови договору" договору);
- якщо орендар не повертає майно після отримання від балансоутримувача примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує до державного бюджету неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення цього договору (п. 4.4 Розділу II "Незмінювані умови договору" договору).
- договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці (п. п. 12.7.1 п. 12.7, Розділу II "Незмінювані умови договору" договору);
- про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього договору, орендодавець повідомляє орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п'яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем або балансоутримувачем контролю за використанням майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна.
Якщо протягом встановленого у приписі часу орендар не усунув порушення, орендодавець надсилає орендарю лист, у якому повідомляє орендареві про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.
Договір вважається припиненим на п'ятий робочий день після надіслання орендодавцем орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні орендодавця (п. 12.8 Розділу II "Незмінювані умови договору" договору).
- майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна. (п. 12.12. Розділу II "Незмінювані умови договору" договору).
Згідно акта приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 30.11.2022 року (а. с. 14 (зворот), 15), підписаного орендарем - фізичною особою-підприємцем Дубинцем Русланом Вікторовичем, з однієї сторони, та балансоутримувачем Північно-східним офісом Держаудитслужби з іншої сторони (далі - акт приймання-передачі), на виконання умов договору балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності (нежитлове приміщення, ключ об'єкта, під яким об'єкт включений до Переліку відповідного типу - 50470, поверх - 1, загальна площа об'єкта (кв.м.) 179,6; корисна площа об'єкта (кв.м.) 179,6; назва об'єкта: Адміністративна будівля. Місцезнаходження об'єкта: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 126/1 (далі - Об'єкт оренди), що перебуває на балансі балансоутримувача та належить до сфери управління Державної аудиторської служби України.
Вищезазначені договір та акт-приймання передачі були підписані сторонами шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача претензію на суму 563,05 грн про стягнення заборгованості та сплату штрафних санкцій (вих. 3 18-121-02616 від 04.06.2024 року). В якості доказу направлення листа надано копію конверту з поштовими відмітками та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 19 зворот).
01.08.2024 року позивач направив на адресу відповідача (вул. Шишацька, 119, кв. 115, м. Миргород, Полтавська область, 37600) повідомлення про відмову від договору оренди від 30.11.2022 року №62/53/22-н у зв'язку з невиконанням орендарем зобов'язань, передбачених п. 3.3 договору, ч. 5 ст. 762 ЦК України, с. 3 ст. 285 та ч. 1 ст. 286 ГК України щодо обов'язкової, своєчасної сплати орендної плати (заборгованість складає 910,13 грн, пеня 60,50 грн). На підтвердження направлення даного повідомлення позивач надав до суду копію конверту з поштовими відмітками та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 21).
Позивач вказує, що за період квітень - серпень 2024 року за відповідачем була наявна заборгованість за спірним договором у розмірі 462,30 грн, що стало підставою для дострокового припинення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №62/53/22-н від 30.11.2022 року.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач орендоване майно за актом приймання-передавання не повернув, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 776,94 грн неустойки відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України та п. 4.4 договору.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 776,94 грн неустойки відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України та п. 4.4 договору.
Вирішуючи спір суд виходив із наступного.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.
У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Обов'язок відповідача сплатити кошти за отриманий товар визначений також ст.ст. 655, 706 ЦК України.
Згідно п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем зобов'язань з оплати вартості послуг оренди.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір оренди.
Відповідно до ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно статті 795 Цивільного кодексу України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), якій підписується сторонами договору. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони, відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять пункти (умови), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Отже, усі умови договору навіть ті, що не є обов'язковими для того чи іншого виду договору, проте погоджені сторонами та містяться у договорі, є обов'язковими для виконання сторонами за договором.
Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Як встановив суд, на підставі укладеного між сторонами договору оренди №62/53/22-н оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 30.11.2022 року відповідач прийняв в оренду від позивача нерухоме майно, за користування яким повинен був сплачувати позивачу орендну плату.
Відповідно до п. 16 розділу 1 Змінювані умови договору співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору - балансоутримувачу 50 % суми орендної плати, державному бюджету 50% суми орендної плати.
Орендна плата становить суму, визначену у пункту 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.1 Розділу II "Незмінювані умови договору" договору).
Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п. 16 Умов щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди (п. 3.3 Розділу II "Незмінювані умови договору" договору).
Договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці (п. п. 12.7.1 п. 12.7, Розділу II "Незмінювані умови договору" договору).
У зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди та у відповідності до пунктів 12.8. спірного договору претензією (вих. №18-121-02616 від 04.06.2024 року) позивач повідомив відповідача про наявність за останні заборгованості з орендної плати.
01.08.2024 року позивач направив на адресу відповідача (вул. Шишацька, 119, кв. 115, м. Миргород, Полтавська область, 37600) повідомлення про відмову від договору оренди від 30.11.2022 року №62/53/22-н у зв'язку з невиконанням орендарем зобов'язань, передбачених п. 3.3 договору, ч. 5 ст. 762 ЦК України, с. 3 ст. 285 та ч. 1 ст. 286 ГК України щодо обов'язкової, своєчасної сплати орендної плати (заборгованість складає 910,13 грн, пеня 60,50 грн).
З позовної заяви вбачається та відповідачем не заперечується, що за період квітень - серпень 2024 року за відповідачем була наявна заборгованість за спірним договором у розмірі 462,30 грн, яка була погашена відповідачем лише 31.01.2025 року.
Зважаючи на те, що повідомлення про відмову повернулось адресанту з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання", суд вважає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 та постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 07.02.2024 у справі № 904/853/23, про що зазначав у відзиві на касаційну скаргу позивач.
Відповідно до п. 12.8 Розділу II "Незмінювані умови договору" договору договір вважається припиненим на п'ятий робочий день після надіслання орендодавцем орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні орендодавця.
Лист про дострокове припинення договору оренди позивачем був відправлений 01.08.2024, що підтверджується вказаною датою на штемпелі на поштовому відправленні та датою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а. с. 21).
Таким чином, договір оренди №62/53/22-н оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 30.11.2022 року вважається припиненим в односторонньому порядку - 08.08.2024 року.
Відповідно до статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку, що узгоджується з нормами ст. 610 Цивільного кодексу України.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Невиконання наймачем передбаченого ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України обов'язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Неустойка за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.
У період дії договору оренди №62/53/22-н оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 30.11.2022 року, правовідносини в сфері оренди майна, що перебуває в державній власності, врегульовувалися спеціальними Законами, а саме: Законом України від 10.04.1992 № 2269-ХІІ “Про оренду державного та комунального майна» та Законом України від 03.10.2019 № 157-ІХ “Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон №157).
Відповідно до п. 4.4 договору, якщо орендар не повертає майно після отримання від балансоутримувача примірників акта повернення з оренди орендованого майна, орендар сплачує до державного бюджету неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожен день користування майном після дати припинення цього договору.
Частиною першою статті 25 Закону № 157 передбачено, що у разі припинення договору оренди, орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належної орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями / капітальним ремонтом.
Судом встановлено, що договір є припиненим з 08.08.2024 року.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач орендоване майно за актом приймання-передавання не повернув, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 776,94 грн неустойки відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України та п. 4.4 спірного договору.
Отже, з урахуванням вищезазначеного, відповідач у разі припинення договору мав упродовж трьох робочих днів, а саме до 13.08.2024 року включно, звільнити і повернути орендоване майно.
Суд звертає увагу, що відповідач (зазначаючи у відзиві про те, що він не отримував та в матеріалах справи відсутні докази направлення на його адресу акту повернення з оренди орендованого майна) залишив поза увагою те, що статтею 25 Закону України від 03.10.2019 № 157-IX "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів саме з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди, а не з дати отримання акту повернення майна. Відповідно до п. 12.8. розділу ІІ договору - договір оренди вважається припиненими на п'ятий робочий день після надіслання орендодавцем орендарю листа про дострокове припинення цього договору.
Отже, судом встановлено та відповідачем не спростовано, що у період з 14.08.2024 року по 30.11.2024 року майно перебуває у відповідача у незаконному користуванні.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем було здійснено нарахування відповідачу неустойки за несвоєчасне повернення державного майна, яка згідно з доданим розрахунком за період з 10.08.2024 р. по 30.11.2024 року становить 1 776,94 грн.
Суд зазначає, що відповідно до п. п. 4 п. 1 Постанови КМУ від 27.05.2022 року №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше: орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач при здійсненні розрахуну неустойки дотримався вимог п. п. 4 п. 1 Постанови КМУ від 27.05.2022 року №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану".
При цьому суду звертає увагу, що позивач помилково починає здійснювати нарахування неустойки 10.08.2024 року, адже спірний договір вважається припиненим 08.08.2024 року і відповідач мав був звільнити і повернути орендоване майно упродовж трьох робочих днів - тобто до 13.08.2024 року. Отже прострочення обов'язку зі звільнення та повернення майна настало 14.08.2024 року.
З урахуванням зазначеного у серпні 2024 року відповідач неправомірно користувався майном на протязі 18 днів, тоді як у розрахунку позивач вказує - 22 дня.
Здійснивши розрахунок неустойки у розмірі подвійної облікової орендної плати за кожен день користування майном після дати припинення цього договору, суд встановив, що законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є сума 1 715,13 грн (479,00 грн*3 +(479,00/31*18)).
З огляду на зазначене, у суду відсутні підстави для стягнення із ФОП Дубинця Р. В. заявленої позивачем неустойки за період з 10.08.2024 року по 13.08.2024 року у розмірі 61,81 грн.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Допустимих доказів у спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 1 715,13 грн неустойки обґрунтовані, відповідачем не спростовані, підтверджуються наявними доказами та підлягають задоволенню.
Підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 61,81 грн неустойки у суду відсутні.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дубинця Руслана Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь державного бюджету (рахунок UA488999980313060093000016710, код отримувача 37959255, отримувач ГУК у Полтавській області /тг м. Миргород/ 22080200, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат)) 1 715,13 грн неустойки.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дубинця Руслана Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 42769539, рахунок UA708201720343120002000018853, банк отримувач - Держказначейська служба України, м. Київ) 2 338,14 грн витрат по сплаті судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення складено та підписано 24.11.2025 року.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О. М. Тимощенко