адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
18.11.2025 Справа № 917/1180/25
м. Полтава
За позовом 11 Державного пожежно-рятувального загону головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області вул. Кірова, б.40, м. Чорнобиль, Київська область, 07270
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" пр. Соборний, буд.158, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005
про повернення майна
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Олефір О.І.
Учасники справи згідно протоколу судового засідання
Розглядається позовна заява 11 Державного пожежно-рятувального загону головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" про повернення майна.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.06.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 17.07.2025 на 09:50 год.
19.06.2025 (вхід. № 8249) від представника позивача до матеріалів справи надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 24.06.2025 суд відмовив в задоволенні заяви представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
16.07.2025 (вхід. № 9440) від представника позивача до матеріалів справи надійшла заява, в якій останній просить суд судове засідання, призначене на 17.07.2025, проводити без участі представника позивача, закрити підготовче засідання та призначити розгляд справи по суті, а також просить суд здійснювати наступні засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 17.07.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.10.2025 на 14:00 год. в режимі відеоконференції.
14.10.2025 (вхід. № 13126) від представника відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та час. Проти задоволення позову заперечує в зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Судове засідання, призначене на 14.10.2025 на 14:00 год., не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному. Ухвалою від 20.10.2025 суд призначив розгляд справи на 18.11.2025 на 13:30 год. в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 18.11.2025 представник позивача позов підтримує та просить його задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений.
В судовому засіданні 18.11.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив.
11.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСПОЛІН ПЛЮС» та 11 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області укладено Договір № 104 про закупівлю товарів за державні кошти (копія додається). Згідно даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСПОЛІН ПЛЮС» здійснило поставку товарів на адресу 11 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, доказами чого є видаткові накладні від 22.11.2024, 04.12.2024 та 06.12.2024 (копії в мат. справи).
Отже Позивач являється власником майна за договором від 11.10.2024 № 104.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСПОЛІН ПЛЮС» (далі - Відповідач, Зберігач) та 11 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - Позивач, Поклажодавець) уклали Договір відповідального зберігання № 7 (далі - Договір) від 10.12.2024 (копія в мат. справи).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Замовник доручає, а Зберігач зобов'язується безоплатно зберігати товар, переданий йому Поклажодавцем (надалі іменується «майно») і повернути цей товар Поклажодавцеві у схоронності за кількістю, узгодженою з даними обліку.
Згідно з п. 1.2. Договору за цим Договором на зберігання передається майно перелік, кількість і оцінка якого визначені в складських документах, що видаються Зберігачем Поклажодавцеві безпосередньо після передання товару на зберігання.
Відповідно до п. 1.3. Договору склад знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Любарського, 143.
10.12.2024 Поклажодавцем та Зберігачем було підписано Акт № 1 приймання - передачі.
Пунктом 1 Акту № 1 приймання-передачі від 10.12.2024 зазначено, що відповідно до Договору відповідального зберігання № 7, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання таке майно: напівтуша свинина без шкіри, заморожена ДСТУ 7158, у кількості 1470,45 кг., ціна за одиницю з ПДВ 122, 40 грн., сума з ПДВ 179983,08 грн. Тобто сторони за Договором підтвердили факт передачі товару на зберігання по кількості та вартості на момент передачі. Отже Позивач передав належне йому майно на відповідальне безоплатне зберігання Відповідачу з подальшим поверненням в натуральній формі та кількості.
Згідно із п. 2.1. Договору, найменування майна: напівтуша свинина без шкіри, заморожена ДСТУ 7158, у кількості 1470,45 кг.
Згідно п. 2.2. Договору, вартість майна: Напівтуша свинина без шкіри, заморожена ДСТУ 7158 - 122,40 грн. (сто двадцять дві гривні 40 копійок) з ПДВ за 1 кг.
Відповідно до п. 2.3. Договору загальна вартість (оцінка): становить 179983,08 грн. (сто сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три гривень 08 копійок) в т.ч. ПДВ 20% - 29997,18 грн. (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім гривень 18 копійок).
Відповідно до п. 3.1. Договору, Зберігач зобов'язаний:
- прийняти передане йому на зберігання майно в кількості (обсязі) визначеному в накладній на переміщення;
- вживати всіх необхідних заходів для забезпечення цілісності, недоторканості, схоронності майна протягом строку зберігання;
- зберігати майно окремо від інших речей з дотриманням усіх необхідних умов, які забезпечують збереження майна Поклажодавця;
- виконувати свої обов'язки особисто. В разі передання майна на зберігання іншій особі (виключно у випадках вимушеної передачі майна для забезпечення її схоронності) невідкладно повідомити Поклажодавця;
- повернути майно Поклажодавцеві за першою вимогою останнього;
- нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна Поклажодавця, переданого на зберігання Зберігачеві, у відповідності із цим Договором та чинним в Україні законодавством з моменту безпосереднього одержання майна від Поклажодавця та до моменту його повернення Поклажодавцеві.
Відповідно до п. 4.1. Договору, Поклажодавець зобов'язаний:
- передати Зберігачеві майно на зберігання протягом 5 (п'яти) календарних днів після набрання чинності цим Договором за накладною на переміщення;
- забрати у Зберігача майно до закінчення строку цього Договору.
Згідно з п. 4.2. Договору, Поклажодавець має право:
- в будь-який час вимагати від Зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні (в повному обсязі або частинами) з дотриманням строків визначених Графіком поставок;
- вносити зміни до Графіку поставок, попередивши Зберігача не пізніше ніж за 3 дня до настання вказаних змін;
- перевіряти цілісність, схоронність та кількість майна, переданого на зберігання, вимагати надання Актів звірки, інших підтверджуючих документів;
- в разі виникнення обставин, передбачених п. 5.5. даного Договору, вимагати надання підтверджуючих документів;
- відшкодування збитків в повному обсязі в разі втрати, нестачі або пошкодження майна, переданого на зберігання Зберігачеві.
Позивач сумлінно виконуючи обов'язки по Договору звернувся на офіційну електронну пошту, зазначену у Договорі до Зберігача листом від 28.03.2025 року №56.11-251/56.11 2 (копія листа з доказами направленнями в мат. справи), з проханням повернути майно, що залишилось на зберіганні в повному обсязі до закінчення строку дії Договору. Однак станом на 21.04.2025 Відповідач не повернув майно, про причини неповернення не повідомив.
Відповідно до п. 5.1. Договору, у випадку порушення зобов'язань, що виникають з цього Договору, Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством.
Згідно з п. 5.2. Договору, порушення Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
Відповідно до п. 5.4. Договору, Зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність майна з моменту передання майна на зберігання і до моменту його повернення Поклажодавцеві.
Відповідно до 5.8. Договору, у випадку неповернення майна Поклажодавцеві за першою вимогою, Зберігач повинен виплатити Поклажодавцеві неустойку у розмірі 0.1% від вартості майна за кожний день затримки.
Відповідно до 5.9. Договору, сплата штрафних санкцій не звільняє боржника від виконання обов'язку за Договором.
Відповідно до п. 7.1. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.
Згідно з п. 7.2. Договору, строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. цього Договору та закінчується « 31» березня 2025 року, а в межах розрахунків до повного виконання умов договору.
Відповідно до 7.3. Договору, Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Позивачем 22.04.2025 за № 56.11-339/56.11 направлено Відповідачу претензію про неналежне виконання зобов'язань за Договором відповідального зберігання № 7 від 10.12.2024 (копія претензії з доказами направлення в мат. справи).
Із змісту претензії вбачається, що Поклажодавець просив (вимагав) Зберігача повернути належне йому майно в найкоротший термін у натуральній формі та кількості 1470,45 кг на загальну суму 179983,08 грн.
Станом на 11.06.2025 Відповідачем вимоги претензії не виконанні, майно належне Позивачу у натуральній формі та кількості 1470,45 кг не повернуто, а також не надано вмотивованої відмови від виконання претензії.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (ч. 1 ст. 938 ЦК України).
Поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання (ч. 1 ст. 948 ЦК України) .
Згідно ч. 1 ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Відповідно до п. 1.1. Договору відповідального зберігання № 7 від 10.12.2024 Замовник доручає, а Зберігач зобов'язується безоплатно зберігати товар, переданий йому Поклажодавцем (надалі іменується «майно») і повернути цей товар Поклажодавцеві у схоронності за кількістю, узгодженою з даними обліку.
Відповідно до п. 3.1. Договору, Зберігач зобов'язаний повернути майно Поклажодавцеві за першою вимогою останнього.
Доказів повернення майна відповідачем позивачу за вимогою останнього суду не надано.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений раніше у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов'язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.
Отже, суд приходить до висновку, що вимога про зобов'язання повернути відповідача майно, яке належить позивачу, а саме напівтуша свинина без шкіри, заморожена ДСТУ 7158, у кількості 1470,45 кг, яке за Договором відповідального зберігання №7 від 10.12.2024 передано на безоплатне зберігання ТОВ "ІСПОЛІН ПЛЮС" є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо стягнення неустойки (пені) суд зазначає наступне.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 5.8 Договору у випадку неповернення майна Поклажодавцеві за першою вимогою, Зберігач повинен виплатити Поклажодавцеві неустойку у розмірі 0,1% від вартості майна за кожен день затримки.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач листом від 28.03.2025 року №56.11-251/56.11 2 звернувся до відповідача з проханням повернути майно. 22.04.2025 за № 56.11-339/56.11 направлено відповідачу претензію про неналежне виконання зобов'язання за Договором відповідального зберігання №7 від 10.12.2024.
Однак, відповідачем вимоги позивача не виконані, майно, належне позивачу у натуральній формі та кількості 1470,45 кг, не повернуто.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 12 958,78 грн неустойки (пені) за період з 01.04.2025 по 11.06.2025.
Щодо стягнення інфляційних суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд звертає увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є спеціальним заходом відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Аналогічні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Оскільки за Договором відповідального зберігання № 7 від 10.12.2024 зобов"язання відповідача не є грошовими, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 616,04 грн інфляційних втрат в порядку ст.625 ЦК України, відповідно до якої передбачено нарахування інфляційних за прострочення виконання грошового зобов"язання є безпідставною і задоволенню судом не підлягає.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236, 237-238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" (пр. Соборний, буд.158, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005, код ЄДРПОУ 33667686) повернути майно яке належить 11 Державному пожежно-рятувальному загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (вул. Кірова, б.40, м. Чорнобиль, Київська область, 07270, ЄДРПОУ: 38043077), а саме напівтуша свинина без шкіри, заморожена ДСТУ 7158, у кількості 1470,45 кг, яке за Договором відповідального зберігання № 7 від 10.12.2024 передано на безоплатне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" (ЄДРПОУ: 33667686).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" (пр. Соборний, буд.158, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005, код ЄДРПОУ 33667686) на користь 11 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (вул. Кірова, б.40, м. Чорнобиль, Київська область, 07270, ЄДРПОУ: 38043077) неустойку (пеню) в розмірі 0.1 відсотка від вартості майна за кожен день затримки відповідно до Договору відповідального зберігання № 7 від 10.12.2024 в сумі 12 958,78 грн та судові витрати в розмірі 4 844,80 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову відмовити.
Згідно з частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 24.11.2025
Суддя Солодюк О.В.