Справа: 164/3236/24
п/с 2/164/470/2025
24 листопада 2025 року. Селище Маневичі.
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Токарської І.С.,
з участю секретаря Власюка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище Маневичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулася в суд із вказаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2 по смерті якого залишилося спадкове майно, а саме - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, площею 0,08 га, земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,53 га та право на земельну частку (пай), площею 2,7 в умовних кадастрових гектарах в КСП ім. Стохід. Від імені ОСОБА_3 заповіт не посвідчувався. Спадкоємцями є позивач ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину шляхом спільного проживання зі спадкодавцем, діти - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які спадщину у встановлений законом порядок і строк не прийняли. У зв'язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів про право власності на вказане спадкове майно, позивачу було відмовлено в нотаріальному оформленні спадкових прав, тому просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на вищевказане спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 .
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подала до суду заяву з проханням проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Відповідач Маневицька селищна рада Волинської області свого представника для участі в розгляді справи не направила, проте подали до суду заяву з проханням проводити розгляд справи у відсутності їх представника, щодо задоволення позову не заперечують.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши письмові докази у справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01 січня 2016 року.
Із витягу з погосподарської книги № 3 за 2021-2025 роки та довідки виконавчого комітету Маневицької селищної ради № 1098 від 29 жовтня 2024 року, вбачається, що по особовому рахунку № НОМЕР_2 будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, площею 0,08 га, земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,53 га, належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкодавець до дня смерті постійно був зареєстрований за вказаною адресою разом із дружиною ОСОБА_1 та дітьми ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Від імені ОСОБА_2 заповіт не посвідчувався. Спадщину прийняла дружина - ОСОБА_1 шляхом спільного проживання. Іншими спадкоємцями є діти - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 5-6).
08 листопада 2018 року на замовлення позивача ФОП ОСОБА_7 було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 (а.с. 7-11).
Із витягу з рішення сесії Троянівської сільської ради № 4/6 від 16 червня 1995 року, вбачається, що ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, площею 0,08 га та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,53 га та (а.с. 18).
Як убачається з Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0160450 від 16 квітня 1997 року та довідки ГУ Держгеокадастру у Волинській області №Ш-1396/0-0.332-1415/355-24 від 28 листопада 2024 року ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Стохід», розміром 2,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.19-20).
За вимогами ч. 1 ст. 328, п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.
Згідно зі ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною 1 ст. 1225 ЦК України унормовано, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 1 ст. 1269 ЦК України унормовано, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно зі ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. 5 ч. 3.5 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду судових справ про спадкування» якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, відповідно до чинного законодавства України, а органом місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звернутися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Судом установлено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем, проте постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1042/02-31 від 25 жовтня 2024 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю оригіналів документів, що посвідчують право власності на спадкове майно, а саме на: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , а також земельні ділянки, площею 0,08 га, 0,53 га та право на земельну частку (пай) у КСП «Стохід» (а.с. 24).
Відповідно до повідомлення Маневицької державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 121/01-16 від 29 січня 2025 року, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена спадкова справа № 302 за 2024 рік. 25 жовтня 2024 року з заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, прийняла спадщину у встановлений законом строк та спосіб, суд приходить висновку про доцільність визнання за позивачем права власності на вказане спадкове майно.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 77, 81, 247, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 328, 346, 1216, 1217, 1225, 1261, 1269, 1270, 1296 ЦК України, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,08 га та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,53 га, які належали ОСОБА_2 , згідно з Витягом з Рішення Троянівської сільської ради Маневицького району від 16 червня 1995 року № 4/6, як на спадкове майно по смерті ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на земельну частку (пай), площею 2,7 в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у власності КСП «Стохід», згідно з Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0160450 виданого 16 квітня 1997 року на ім'я ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Маневицька селищна рада Волинської області, адреса: 44601, сел. Маневичі Камінь-Каширський район Волинська область, вул. Незалежності, 30.
Повний текст судового рішення складено 24 листопада 2025 року.
Суддя
Маневицького районного суду І.С. Токарська