Справа № 163/2047/25
Провадження № 2/163/513/25
24 листопада 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючої судді Гайдук А.Л.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитинии,
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4000 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що з відповідачкою у шлюбі в них народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між сторонами розірвано рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 28 серпня 2025 року та проживають вони окремо. Донька проживає з позивачем та перебуває на повному його утриманні. Відповідачка не надає жодної матеріальної допомоги, усі витрати, пов'язані з харчуванням, проживанням та забезпеченням дитини необхідними одягом, взуттям, продуктами харчування, ліками, засобами гігієни, покладені на позивача.Відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов'язків, участі у вихованні і утриманні дитини не приймає і не бажає цього робити в добровільному порядку.
Провадження в справі відкрито ухвалою від 18 вересня 2025 року, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали з матеріалами позову вручено 31 жовтня 2025 року.
У строк, визначений судом, відповідачка відзиву не подала.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходили.
Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК України, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.
Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.
Копією рішення Любомльського районного суду Волинської області від 28 серпня 2025 року стверджено, що сторони розірвали шлюб, зареєстрований у виконавчому комітеті Вишнівської сільської ради за актовим записом №24.
Сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 25.12.2024 року дитина ОСОБА_3 зареєстрована та проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачка, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1789477 від 18.09.2025 року, зареєстрована за тією ж адресою, однак фактично проживає по АДРЕСА_2 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення суду за цією адресою.
Згідно із ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із частинами 1-3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України встановлено перелік обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів, та водночас визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.3 ст.182 СК України суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Станом на дату розгляду справи дочці сторін ОСОБА_4 виповнилось 2 роки.
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років встановлено у розмірі 2563,00 грн.
Отже, розмір аліментів на дитину, станом на час розгляду справи, має бути не менше 1 281,5 грн. на місяць, мінімальний рекомендований розмір аліментів на дитину становить 2563,00 грн.
Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Також, частинами 1 та 2 ст.27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд враховує, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв'язку із чим певним чином з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, що призводить до дисбалансу в обов'язках батьків, тому кореспондується право одного з батьків подати позов до суду для спонукання іншого з батьків брати участь у витратах на дитину.
Разом з тим, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
На підставі досліджених доказів, у відповідності до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів, суд, максимально враховуючи інтереси дитини згідно її віку, стану здоров'я, матеріального становища сторін, керуючись принципом регулювання сімейних відносин на засадах справедливості, добросовісності та розумності, приходить до висновку, про стягнення з відповідачки на користь позивача аліментів на доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 4000,00 грн., щомісячно, починаючи з 17 вересня 2025 року і до повноліття дитини, оскільки визначений спосіб стягнення аліментів відповідає положенням законодавства та інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Визначаючи такий розмір аліментів суд звертає увагу на те, що донька сторін проживає разом з батьком, а відтак основний тягар по її утриманню, що включає в себе також незаплановані (непередбачувані) витрати, лежать саме на позивачу. Адже утримання дітей не зводиться виключно до суми стягуваних аліментів із платника. Це поняття є набагато ширшим, як у моральному, так і в матеріальному аспекті. Судом враховано вік дитини, яка потребує постійного догляду, що позбавляє позивача можливості повною мірою заробляти кошти на її утримання та відсутність доказів у підтвердження обставин, які дали б змогу суду дійти висновку, про неможливість платника аліментів сплачувати кошти у вказаному розмірі.
Заявлений розмір аліментів, на переконання суду, є достатньо вищим від встановленого мінімуму, на певному рівні забезпечить гармонійний розвиток дитини, виконання відповідачем гарантованого державою батьківського обов'язку і відповідає закріпленим у ч.9 ст.7 СК України засадами справедливості, добросовісності та розумності.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення аліментів з відповідачки слід задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину за рішенням суду присуджуються від дня пред'явлення позову.
Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення про стягнення місячного розміру аліментів підлягає негайному виконанню.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення про стягнення місячного розміру аліментів в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його складення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Ім'я позивача - ОСОБА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .
Ім'я відповідача - ОСОБА_5 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_3 .
Головуюча: суддя А.Л. Гайдук