Справа № 163/887/25
Провадження № 2-а/163/21/25
17 листопада 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Шеремети С.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинської області про визнання протиправною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху,
У позовній заяві представник позивача ОСОБА_1 адвокат Климович Т.Д. просить визнати протиправною і скасувати постанову відділення поліції № 1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області від 17.04.2025 у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4519046 про накладення на ОСОБА_1 стягнення за ч.1 ст.121 КУпАП і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Заявлені вимоги обґрунтував тим, що оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, за те, що 17.04.2025 о 07 год. 15 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом FIAT DUCATO державний номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Володимирська в м.Любомль з тріщиною на лобовому склі в зоні дії склоочисника, чим порушив п. 31.4.7 ПДР України "інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм, стандартів". Указану постанову вважає незаконною, не обґрунтованою, оскільки зі змісту підпункту 31.4.7 ПДР вбачається, що тріщина на склі відсутня у переліку вимог, які забороняють експлуатацію транспортного засобу, а відтак посилання інспектора ВП №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУПП у Волинській області на п.31.4.7 ПДР безпідставне.
На позовну заяву представник відповідача подала відзив, у якому просила відмовити у задоволенні позову, оскільки оскаржувана постанова винесена згідно чинного законодавства.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходили.
Враховуючи вищевикладене та положення ч.5 ст.262 КАС України, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.
Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.
17 квітня 2025 року інспектор відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Вегера О.П. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4519046, якою позивача ОСОБА_1 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, і наклав стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Відповідно до змісту цієї постанови 17.04.2025 о 07 год. 15 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом FIAT DUCATO державний номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Володимирська в м.Любомль з тріщиною на лобовому склі в зоні дії склоочисника, чим порушив п. 31.4.7 ПДР України "інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм, стандартів".
Позивач не заперечує факт керування транспортним засобом, на лобовому склі якого була наявна тріщина, однак вважає, що відповідно до встановлених правил це не забороняє йому керувати таким транспортним засобом та не є порушенням п.31.4.7 ПДР, що ставиться йому у провину.
Зазначена обставина також об'єктивно підтверджується доданим відповідачем до відзиву відеозаписом подій.
Частина 1 статті 121 КУпАП встановлює відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Згідно із пунктом 31.1 Правил дорожнього руху технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Приписами пункту 31.4 розділу 31 ПДР встановлено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності визначених цим пунктом технічних несправностей і невідповідності визначених цим пунктом вимогам.
У наведеному пункті ПДР, викладений перелік технічних несправностей транспортних засобів, за наявності яких забороняється експлуатація таких транспортних засобів.
Підпунктом 31.4.7.в. пункту 31.4 ПДР "Інші елементи конструкції", забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності, зокрема, таким вимогам: встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість. На верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам ГОСТ 5727-88.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №630 від 28.12.2020р. затверджені національні стандарти України ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України "Колісні транспортні засоби", "Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання".
Відповідно до ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюють на колісні транспортні засоби (надалі КТЗ) категорій M, MG,N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування. Стандарт установлює вимоги щодо безпечності та методи контролювання технічного стану КТЗ, що перебувають в експлуатуванні.
Згідно з пунктом 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України Колісні транспортні засоби "Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання" на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Отже, ДСТУ 3649:2010 передбачає вимоги до елементів конструкції автотранспортного засобу, що знаходиться в експлуатації, відповідно до яких на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Вимоги ГОСТ 5727-88 "Скло безпечне для наземного транспортного засобу. Загальні технічні умови", не допускають наявність тріщин завдовжки більш як 50 мм на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу. Наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу погіршують його прозорість.
Зазначений стандарт застосовують виключно при технічному огляді колісного транспортного засобу для здійснення контролю технічного стану КТЗ на відповідність вимогам ДСТУ 3649 під час проведення державного технічного огляду колісного транспортного засобу.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення створюється за умови керування транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Зі змісту підпункту 31.4.7 ПДР вбачається, що тріщина на склі відсутня у переліку вимог, які забороняють експлуатацію транспортного засобу, а відтак посилання інспектора ВП №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУПП у Волинській області на п.31.4.7 ПДР безпідставне.
Разом з цим, у вищевказаному протоколі взагалі не заначено, який підпункт п.31.4.7 ПДР порушено та не заначено які саме норми, правила та стандарти порушено.
Сукупний аналіз наведених норм Правил дорожнього руху та ДСТУ 3649:2010 свідчить про те, що у розумінні ПДР наявність тріщини на лобовому склі не віднесена до технічної несправності автомобіля, з якою експлуатація авто забороняється.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку відповідачем в порушення вимог 72 КАС України не виконано обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано належних і допустимих доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що в свою чергу не дає можливості встановити винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.
Викладені у відзиві доводи відповідача щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення є його власним тлумаченням положень Правил дорожнього руху та ДСТУ 3649:2010, яке вочевидь є помилковим. Адже, як зазначалось вище, технічний стан автомобіля позивача під час зупинки та винесення оскаржуваної постанови відповідав п.31.4.7 ПДР.
У зв'язку із цим суд дійшов висновку, що постанова щодо позивача за ч.1 ст.121 КУпАП за обставин даної справи винесена безпідставно.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вищенаведене дає підстави для скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження у справі, а отже задоволення позову.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, на користь позивача належить стяг-нути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України,
Позов задовольнити повністю.
Постанову інспектора відділення поліції №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Вегери Олександра Петровича від 17 квітня 2025 року серії ЕНА № 4519046 про накладення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП стягнення у виді 340 гривень штрафу скасувати.
Провадження в справі за постановою про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4519046 закрити.
Стягнути з Головного Управління Національної поліції у Волинській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення через Любомльський районний суд.
Інформація про сторін:
позивач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ;
відповідач - Головне Управління Національної поліції у Волинській області; місце знаходження - вулиця Винниченка, буд.11, місто Луцьк Волинської області; код ЄДРПОУ - 40108604.
Головуючий: суддя С.А.Шеремета