65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"24" листопада 2025 р. Справа № 916/4686/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 4826/25 від 20.11.2025), у справі
за позовом: Національного університету «Одеська юридична академія» (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 23; код ЄДРПОУ 20933314),
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМПОБУТТЕХНІКА» (65005, м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 24, А; код ЄДРПОУ 05380970),
про зобов'язання вчинити певні дії,
Національний університет «Одеська юридична академія» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМПОБУТТЕХНІКА» усунення перешкоди у користуванні Національним університетом «Одеська юридична академія» приміщеннями державного нерухомого майна, а саме «Будинок навчального корпусу», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 24в, (колишня адреса: м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 24а), площею 6802 кв.м., шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМПОБУТТЕХНІКА» з приміщень державного нерухомого майна, а саме «Будинок навчального корпусу», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 24в, (колишня адреса: м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 24а) площею 6802 кв.м.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2025 справу № 916/4686/25 передано на розгляду судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, виходячи з такого.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати судового збору та його розмір встановлено Законом України “Про судовий збір» № 3674-V-І. При цьому, відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028,00 грн, позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 3028,00 грн, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не більше 1059800 грн.
Таким чином, позивач при зверненні до господарського суду з позовними вимогами про зобов'язання вчинити певні дії, мав сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Судом встановлено, що в порушення приписів п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України позивачем не надано до позовної заяви доказів сплати судового збору.
Отже, позивач за подання цього позову, з урахування заявлених позовних вимог, має сплатити в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Водночас позивачем до позову надано клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтовуючи це відсутністю у Національного університету «Одеська юридична академія» бюджетного призначення по сплаті судового збору.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Суд вважає за доцільне вказати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов'язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб'єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.
Як вбачається з вищевикладеного єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" дій є врахування ним майнового стану сторони.
Отже, приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, позивач матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду у справах № 910/12806/15 від 02.12.2015, № 911/1372/15 від 25.12.2015.
Крім того, суд звертає увагу, що у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочки сплати судового збору.
При цьому, суд вказує, що позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочки сплати судового збору, а також не додано жодних доказів на підтвердження його доводів щодо важкого фінансового становища та недостатності коштів на оплату судового збору.
У свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження можливості його у майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у даній справі, сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
З огляду на викладене вище, розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", а відтак, вказане клопотання не підлягає задоволенню.
Таким чином, з огляду на викладене вище, враховуючи відмову у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору та відсутність доказів сплати судового збору за звернення до господарського суду з позовною заявою відповідно до частини першої та другої статті 174 ГПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Національному університету «Одеська юридична академія» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву Національного університету «Одеська юридична академія» (вх. суду № 4826/25 від 20.11.2025) залишити без руху.
3. Позивачу, у строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути виявлені недоліки позовної заяви, надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
4. Повідомити Національний університет «Одеська юридична академія», що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Ухвалу підписано 24.11.2025.
Суддя Нікітенко С.В.