25 листопада 2025 року Справа № 915/1529/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
представника позивача: Ялова О.О. (в режимі ВКЗ),
представника відповідача: Негодуйко Г.В. (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Експертний центр діагностики та лабораторного супроводу “БІОЛАЙТС»,
до відповідача: Приватної науково-виробничої компанії “Інтербізнес»,
про: стягнення 7110,0 грн, -
22.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “Експертний центр діагностики та лабораторного супроводу “БІОЛАЙТС» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 22.10.2025 (вх.№14898/25) в електронному вигляді, в якій просить суд стягнути з Приватної науково-виробничої компанії “Інтербізнес» заборгованість у розмірі 7110,0 грн в частині оплати за виконані позивачем роботи з лабораторних досліджень.
Підготовче засідання у даній справі було призначено на 25.11.2025.
21.11.2025 від представника позивача до суду надійшла заява, в якій останній, посилаючись на положення ст.ст.46, 191 ГПК України, відмовляється від позову та просить закрити провадження у даній справі. Також, в такій заяві представник позивач повідомляє, що наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження у справі йому відомі та зрозумілі.
У підготовчому засіданні 25.11.2025 представник позивача підтримав заяву, а представник відповідача не висловив заперечень проти її задоволення.
Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст.14 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб'єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог (ухвала Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №916/3844/19).
Відмова від позову є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства (ухвала Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №927/739/17).
Судом враховано, що за приписами п.1) ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до приписів ст.191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Пунктом 4 ч.1 ст.231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Судом встановлено, що повноваження представника позивача - адвоката Ялова О.О. на подання заяви про відмову від позову не обмежені договором про надання правової допомоги від 10.09.2025 та ордером Серії ВІ №1350226 від 10.11.2025.
Приймаючи до уваги, що відмова позивача від позову не суперечить законодавству і не порушує чиїсь права, чи охоронювані законом інтереси, вона приймається судом.
За вказаних обставин, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Суд роз'яснює учасникам справи, що за приписами ч.3 ст.231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст.ст.46, 191, п.4 ч.1 ст.231, ст.ст.234, 235 ГПК України, суд, -
1. Закрити провадження у справі №915/1529/25 у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 25.11.2025.
Суддя М.В.Мавродієва