25 листопада 2025 року Справа № 915/655/25
м.Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваріум Мега Плюс» б/н від 22.11.2025 (вхід.№16402/25, №16409/25 від 24.11.2025) про забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваріум Мега Плюс»,
до відповідача: Миколаївської міської ради,
про: визнання протиправним та скасування рішення міської ради про відмову у продовженні договору оренди землі, визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, укладеною в редакції запропонованій позивачем,-
Господарським судом Миколаївської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваріум Мега Плюс» до Миколаївської міської ради, за такими вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської міської ради №40/141 від 30.01.2025 “Про відмову ВК “Акваріум» у продовженні договору оренди землі для обслуговування тимчасово розміщеного торговельного кіоску по вул.Рюміна ріг вул.Ігоря Бедзая у Заводському районі м.Миколаєва»;
- визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі №9510 від 03.09.2013, укладеною в редакції запропонованій позивачем.
Позивач у однакових за змістом заявах б/н від 22.11.2025 (вхід.№16402/25, №16409/25 від 24.11.2025), просить суд забезпечити у даній справі позов шляхом заборони Миколаївській міській раді вчинення дії щодо демонтажу (зносу) торговельного кіоску, який належить ТОВ «Акваріум Мега Плюс», та звільнення земельної ділянки кадастровий номер №4810136300:01:022:0016, площею 16 кв.м, переданої в оренду для обслуговування тимчасово розміщеного торговельного кіоску по вул.Рюміна ріг вул.Ігоря Бедзая (колишня вул.Чкалова) в м.Миколаєві.
В обґрунтування таких заяв позивач зазначає наступне:
- 21.11.2025 представники ТОВ «Акваріум Мега Плюс» отримали від представників Миколаївської міської ради усне повідомлення про необхідність звільнення торговельного кіоску (який належить позивачу) від речей, товару та обладнання, у зв'язку з демонтажем кіоску та звільнення земельної ділянки кадастровий номер №4810136300:01:022:0016, переданої в оренду для обслуговування тимчасово розміщеного торговельного кіоску по вул.Рюміна ріг вул.Ігоря Бедзая (колишня вул.Чкалова) в м.Миколаєві;
- заявник має достатньо обґрунтовані припущення стосовно того, що виконання рішення суду в майбутньому може бути ускладнене або його неможливо буде виконати через зруйнування торговельного кіоску та зіпсування товару, який належить ТОВ «Акваріум Мега Плюс»;
- невжиття заходів забезпечення позову надає відповідачу можливість вільно розпоряджатися земельною ділянкою та передачі її іншому орендатору.
Розглянувши заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Таким чином, із змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення. Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Одночасно з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, в тому числі:
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Судом приймається до уваги, що позивачем у даній справі заявлена, зокрема, вимога про визнання поновленим строку дії договору оренди №9510 від 03.09.2013 земельної ділянки за кадастровим номером №4810136300:01:022:0016, на якій розміщений торговельний кіоск по вул.Рюміна ріг вул.Ігоря Бедзая (колишня вул.Чкалова) в м.Миколаєві.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що Миколаївська міська рада через свої виконавчі органи планує примусово демонтувати торговельний кіоск, з посиланням на незаконне розміщення такого кіоску на земельній ділянці без документів на право користування.
Слід зазначити, що правова оцінка правомірності користування позивачем спірною земельною ділянкою буде надаватись судом при розгляді позовних вимог про поновлення договору оренди землі №9510 від 03.09.2013 і, у разі задоволення позову відновлення підприємницької діяльності у тимчасовій споруді, для обслуговування якої і було надано в оренду земельну ділянку буде утруднено у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову.
Таким чином, суд вважає запропоновані позивачем заходи до забезпечення позову обґрунтованими та співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Крім того, на думку суду, запропоновані позивачем заходи забезпечення позову забезпечать збалансованість інтересів сторін, враховуючи довготриваючий характер відносин позивача та Миколаївської міськради.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заяви позивача про забезпечення позову у даній справі підлягає задоволенню у визначений позивачем спосіб.
За приписами ч.1 ст.141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Суд не вбачає необхідності зустрічного забезпечення, оскільки судом не встановлено, що внаслідок забезпечення позову відповідачу будуть завдані збитки, та законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76, 77, 79, 136, 137, 138, 140, 232, 234, 235 ГПК України, суд, -
1. Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваріум Мега Плюс» б/н від 22.11.2025 (вхід.№16402/25, №16409/25 від 24.11.2025) про забезпечення позову, - задовольнити.
2. Заборонити Миколаївській міській раді вчинення дії щодо демонтажу (зносу) торговельного кіоску, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Акваріум Мега Плюс», та звільнення земельної ділянки кадастровий номер №4810136300:01:022:0016, площею 16 кв.м, переданої в оренду для обслуговування тимчасово розміщеного торговельного кіоску по вул.Рюміна ріг вул.Ігоря Бедзая (колишня вул.Чкалова) в м.Миколаєві.
3. Ухвала є обов'язковою до виконання та набирає законної сили з 25.11.2025.
4. Дана ухвала є виконавчим документом та дійсна для пред'явлення до примусового виконання протягом трьох років.
За даною ухвалою:
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Акваріум Мега Плюс» (54005, м.Миколаїв, вул.Павла Скоропадського, буд.56; ідент.код 208778577).
Боржник: Миколаївська міська рада (54005, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент.код 26565573).
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписана суддею 25.11.2025.
Суддя М.В.Мавродієва