154/4088/25
2/154/1615/25
24 листопада 2025 м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Мушкета О.О.
за участю секретаря - Тивонюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У жовтні 2025 позивач АТ КБ «ПриватБанк» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 07.08.2024 року підписав Паспорт кредиту за допомогою OTP пароля. Після чого із відповідачем за допомогою OTP пароля було підписано Кредитний договір б/н від 07.08.2024 року про надання строкового кредиту у розмірі 70 000,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 місяців, із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 31%. Додатково із відповідачем за допомогою OTP пароля підписаний Графік кредиту.
Позивач зазначає, що банк свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором в межах кредитного ліміту.
Позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 22.09.2025 року має заборгованість у розмірі 75 363,94 грн., яка складається з наступного: 63 773,62 грн. - заборгованість за тілом кредита, 11 590,32 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
За наведених обставин, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 07.08.2024 року у розмірі 75 363,94 грн., яка складається з наступного: 63 773,62 грн. - заборгованість за тілом кредита, 11 590,32 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Ухвалою судді Володимирського міського суду Волинської області від 07 жовтня 2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, подала до суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позов підтримує, просить задовольнити в повному обсязі та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, надав суду письмову заву, в якій просить проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення. Також просив повернути з державного бюджету позивачу 50% сплаченого судового збору.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 24.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» та підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідно до п. 3 Договору із відповідачем погоджено використання ОТР пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь - якої операцій та правочинів між сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта.
В подальшому, 07.08.2024 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н про надання строкового кредиту, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 70 000, 00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника- НОМЕР_1 , на строк 36 місяців із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 31 %, з використанням простого електронного підпису.
Також указані умови кредитування відображені в паспорті споживчого кредиту «Кредит готівкою» АТ КБ «ПриватБанк».
З паспорта споживчого кредиту встановлено, що 07.08.2024 року відповідача було ознайомлено з умовами кредитування, зокрема, щодо типу кредиту, суми ліміту, строку кредитування, процентної ставки, типу процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, повернення кредиту та про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором.
Графіком платежів (обчислення загальної реальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит) «Кредит готівкою» визначено необхідність погашати заборгованість не пізніше 07 числа кожного місяця, починаючи з 07.09.2024 року до 07.08.2027 року, у розмірі 3 026,27 грн, у тому числі проценти за користування кредитом.
Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено випискою по рахунку за період з 07.08.2024 року по 24.09.2025 року.
Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № б/н від 07.08.2024 року, поданим позивачем, станом на 22.09.2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» становить 75 363,94 грн., яка складається з наступного: 63 773,62 грн. - заборгованість за тілом кредита, 11 590,32 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Вирішуючи спір у даній цивільній справі, суд зазначає, що одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Предметом даного позову є стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування, який є змішаним договором відкриття рахунку та кредитного договору.
Статтею 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ст. 1067 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 1069 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з приписами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Згідно з п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
У відповідності до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що 07.08.2024 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н про надання строкового кредиту.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується розрахунками заборгованості за договором № б/н від 07.08.2024 року, які містяться в матеріалах справи та випискою за договором № б/н від 07.08.2024 року за період з 07.08.2024 року по 24.09.2025 року.
Проте, відповідач припинив своєчасно надавати Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № б/н від 07.08.2024 року, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та клієнтом ОСОБА_1 , яка станом на 22.09.2025 року становить 75 363,94 грн., яка складається з наступного: 63 773,62 грн. - заборгованість за тілом кредита, 11 590,32 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
За таких обставин, дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства, а також те, що під час судового розгляду знайшов підтвердження факт користування кредитними коштами та невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № б/н від 07.08.2024 року щодо повернення кредитних коштів та сплати нарахованих відсотків, розмір боргу відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку, що із ОСОБА_1 належить стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором у вищевказаному розмірі, а відтак, позов підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Крім того, положенням ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ст.7 ч.3 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, станом на 24.11.2025 року відповідач визнав позовні вимоги, а розгляд справи по суті ще не відбувся, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого при зверненні до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором, що становить 1 211,20 грн. та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 1 211,20 грн. судових витрат.
На підставі ст. ст. 526, 549, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ( юридична адреса: м. Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570), заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.08.2024 року у розмірі 75 363 (сімдесят п'ять тисяч триста шістдесят три) грн. 94 коп., яка складається з наступного: 63 773,62 грн. - заборгованість за тілом кредита, 11 590,32 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ( юридична адреса: м. Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Повернути позивачу АТ КБ «ПриватБанк» (юридична адреса: м. Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570), з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, а саме 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп., згідно платіжної інструкції № ZZ425B2E9Y від 25.09.2025 року.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Олександр МУШКЕТ