79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
19.11.2025 Справа № 914/3114/24
Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Зоряни Горецької, при секретарі Зоряні Палюх, розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Львівської міської ради,
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська експериментальна фабрика»,
відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури»,
про стягнення безпідставно збережених коштів,
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська експериментальна фабрика, Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури» про стягнення безпідставно збережених коштів.
Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах та відображено в протоколах судових засідань.
21.07.2025 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.
19.11.2025 прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
Львівська міська рада просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська експериментальна фабрика» суму безпідставно збережених коштів у зв'язку з користуванням земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 4610137200:07:001:0047 за період з 16.10.2023 по 31.10.2024 без правовстановлюючих документів у розмірі 73 452,23 грн.
Водночас, Львівська міська рада просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури» суму безпідставно збережених коштів у зв'язку з користуванням земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 4610137200:07:001:0047 за період з 16.10.2023 по 31.10.2024 без правовстановлюючих документів у розмірі 1 523 335, 41 грн.
Аргументи відповідача 1
ТзОВ «Львівська експериментальна фабрика» станом на даний час вирішує питання сплати 73 452,23 грн нібито безпідставно збережених коштів, оскільки активної господарської діяльності не ведеться та така сума є досить великою для підприємства.
З метою уникнення аналогічних судових позовів у майбутньому, ТзОВ «Львівська експериментальна фабрика» вказує на вжиття зі своєї сторони усіх необхідних дій на усунення порушення норм чинного законодавства щодо користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 4610137200:07:001:0047 за адресою: м. Львів, вул. Мучна, 32.
Аргументи відповідача 2
Фактичне використання земельної ділянки, на якій розміщені зазначені об'єкти нерухомого майна відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури» не здійснювало. Натомість таке фактичне користування здійснювало ТОВ «КУП Акрополь», яке відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 Договору довірчого управління зобов'язувалось забезпечити відведення земельної ділянки та оплату за землю.
Речове право ТОВ «КУП Акрополь» у вигляді довірчого управління майном, що згідно з вищевказаним договором включало володіння, користування та розпорядження, було припинено в ДРРП 06 вересня 2024 року.
Позивачем не представлено доводів та відповідних їм доказів на користь того, яку ж саме площу спірної земельної ділянки займають будівлі відповідача-1, а яку будівлі відповідача-2 (по фундаменту). Відтак позивачем не доказано обсягу фактичного землекористування, яке може здійснюватись кожним із відповідачів у зв'язку з розміщенням на ділянці їхніх будівель.
Земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:07:001:0047, площею 2,5258 га за адресою: м. Львів, вул. Мучна, 32, належать територіальній громаді м. Львова, є комунальною власністю та не є об'єктом договору про передачу її у власність або надання у користування (оренду) фізичним чи юридичним особам (копія витягу з Державного земельного кадастр про право власності та речові права на земельну ділянку додається).
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9951943192024 від 28.10.2024 (додається), дата державної реєстрації земельної ділянки - 16.10.2023.
Ухвалою Львівської міської ради від 23.12.2021 № 1912 надано дозвіл управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування на розроблення технічної документацій із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки орієнтовною площею 3,0 га на вул. Мучній, 32 в межах території Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики.
Ухвали Львівської міської ради щодо надання в користування (оренду) земельної ділянки не приймались. Документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою відсутні.
Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради 27.03.2024 проведено обстеження земельних ділянок, за адресою: м. Львів, Мучна, 32. В акті від 27.03.2024 зазначено, що земельна ділянка кадастровий номер 4610137200:07:001:0047 площею 2,5258 га, за адресою: м. Львів, вул. Мучна, 32 фактично використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ФАБРИКА" (код ЄДРПОУ 44506613) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВСЬКА ФАБРИКА СКЛА, КЕРАМІКИ рА СКУЛЬПТУРИ" (код ЄДРПОУ 36312854) для обслуговування нежитлових будівель та споруд. Довірчим управителем майна ТОВ "ЛЬВІВСЬКА ФАБРИКА СКЛА, КЕРАМІКИ ТА СКУЛЬПТУРИ" являється Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ АКРОПОЛЬ" (код ЄДРПОУ: 33420115) на підставі договору довірчого управління (зі змінами), посвідченого 02.04.2008 строком до 02.04.2024.
Значна кількість будівель, споруд та приміщень передано в користування суб'єктам господарювання, що здійснюють підприємницьку та господарську діяльність.
Крім того, під час обстеження території виявлено нові споруди (деякі монтувалися під час обстеження), інформація про які відсутня в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. |
Доступ до земельної ділянки обмежений шляхом встановлення огорожі та воріт.
Також встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінальному провадженні №12021000000001476 від 26.11.2021 року ' за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. В рамках цього кримінального провадження, за клопотанням прокурора Офісу Генерального прокурора 10.03.2023 ухвалою Печерського районного суду міста Києва справа №757/8577/23-к на нерухоме майно, розташоване на вул. Мучній, 32 у м. Львові, що належить на праві власності ТОВ "ЛЬВІВСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ФАБРИКА", (код ЄДРПОУ: 44506613), накладено арешт із забороною його використання, відчуження та розпорядження.
За результатами зазначеного обстеження управлінням державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради складено акт обстеження земельної ділянки від 27.03.2024 року №77 та вимоги №2412-вих-79832 від 05.06.2024 та №2412-вих-79831 від 05.06.2024, які скеровувались на адресу відповідачів.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.11.2024 № 405783193 на вул. Мучна, 32 в приватній власності ТзОВ «ЛЬВІВСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ФАБРИКА» перебуває об'єкт нерухомого майна загальною площею (кв. м): 675,4 кв.м. (7 об'єктів, реєстраційний номер 2567870546060), дата державної реєстрації: 15.02.2022.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28,11.2024 № 405783193 на вул. Мучна, 32 в приватній власності ТзОВ «ЛЬВІВСЬКА ФАБРИКА СКЛА, КЕРАМІКИ ТА СКУЛЬПТУРИ» перебуває об'єкт нерухомого майна загальною площею (кв.м): 13 903,2 кв.м. (13 об'єктів, реєстраційний номер 1020903846101), дата державної реєстрації: 17.10.2019 та 28.01.2022.
Отже, загальна площа об'єктів нерухомого майна, що розміщені на земельній ділянці (кадастровий номер 4610137200:07:001:0047) становить 14 578, 6 кв.м.
У власності ТзОВ «ЛЬВІВСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ФАБРИКА» перебуває 675,4 кв.м., що становить 4,6 % від загальної суми всієї площі.
У власності ТзОВ «ЛЬВІВСЬКА ФАБРИКА СКЛА, КЕРАМІКИ ТА СКУЛЬПТУРИ» перебуває 13 903,2 кв.м., що становить 95,4 % від загальної суми всієї площі.
Рішенням у справі 914/1422/23 про в'язання передати нерухоме майно, скасування державної реєстрації іншого речового права, скасування державної реєстрації обтяження, суд вирішив:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ «АКРОПОЛЬ» (місцезнаходження: Україна, 79011, Львівська обл., місто Львів, ВУЛ.ВІТОВСЬКОГО, будинок 18; ідентифікаційний код: 33420115) передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВСЬКА ФАБРИКА СКЛА, КЕРАМІКИ ТА СКУЛЬПТУРИ» (місцезнаходження: Україна, 79014, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ МУЧНА, будинок 32; ідентифікаційний код: 36312854) наступне нерухоме майно, яке знаходиться по вул. Мучній 32 у м. Львів, а саме: (1.) скульптурна майстерня літ. «В-1», загальною площею 411,3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1020903846101); та (2.) будівлі та споруди, загальною площею 13491,9 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1020823246101), складовими частинами якого є: скульптурний цех Р-2, загальною площею 1575,8 кв.м., скульптурний цех Ф-2, загальною площею 731,9 кв.м., виробничий корпус Л-3, загальною площею 2293,8 кв.м., будівля, насосна Н-1, загальною площею 21,8 кв.м.; будівля, гаражі С-2, загальною площею 1951,8 кв.м.; будівля, адміністративний корпус Х-4, загальною площею 2491,7 кв.м.; будівля, котельня Т-2, загальною площею 532,4 кв.м.; будівля скляний цех А-3, загальною площею 751,0 кв.м.; будівля прохідна О-1, загальною площею 12,8 кв.м.; будівля склоцех У-3, загальною площею 850,5 кв.м.; будівля насосна П-1, загальною площею 15,7 кв.м.; будівля керамічний цех Б-3, загальною площею 2262,7 кв.м.
- скасувати державну реєстрацію іншого речового права у виді: довірчого управління майном, номер запису про інше речове право: 16284513, яке було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ «АКРОПОЛЬ» (місцезнаходження: Україна, 79011, Львівська обл., місто Львів, ВУЛ. ВІТОВСЬКОГО, будинок 18; ідентифікаційний код: 33420115) щодо об'єкта нерухомого майна: скульптурна майстерня літ. «В-1», реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1020903846101.
- скасувати державну реєстрацію іншого речового права у виді: довірчого управління майном, номер запису про інше речове право: 16283153, яке було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ «АКРОПОЛЬ» (місцезнаходження: Україна, 79011, Львівська обл., місто Львів, ВУЛ.ВІТОВСЬКОГО, будинок 18; ідентифікаційний код: 33420115) щодо об'єкта нерухомого майна: будівлі та споруди, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1020823246101.
- скасувати державну реєстрацію обтяження у виді: заборони на нерухоме майно, номер запису про обтяження: 16283203, яке було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна: будівлі та споруди, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1020823246101.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 жовтня 2024 у справі №914/1422/23 зазначено, що суди першої та апеляційної інстанції установили, що відповідач ТОВ «КУП Акрополь» не повернув нерухоме майно, отримане в довірче управління, продовжує його використовувати, що стало підставою звернення позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури» з позовом до суду.
Речове право ТОВ «КУП Акрополь» припинено в ДРРП 06 вересня 2024 року. Підстава припинення речового права - рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/1422/23 від 13.12.2023 та постанова Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024.
Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно, насамперед, з'ясувати:
1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянкою у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки такого фактичного користувача;
2) площу земельної ділянки;
3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки ( її нормативно-грошової оцінки)
4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі ( постанова Верховного Суду від 05 серпня 2022 року у справі №922/2060/20).
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Відповідно до ст. 80 ЗК України, суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Ч. 1 ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ст. 125 ЗК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 206 3К України використання землі в Україні є платним.
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до вимог законодавства.
Статтею 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіжну складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідачі не, є ані власниками, ані постійними землекористувачами земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата ( ст. 14.1.72 ПК України).
Таким чином, відповідачі фактично користувались земельною ділянкою без плати за землю.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч.1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (правова позиція в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17).
Таким чином, з моменту виникнення права власності на майно у відповідачів виник обов'язок не лише оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, а й сплачувати орендну плату за користування нею. Однак, відповідачі зазначені обов'язки не виконали.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язанир повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц).
Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. |
За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди: майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних, - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язання.
Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження відбулось за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Кваліфікація спірних правовідносин як зобов'язань у зв'язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування норм передбачених ст. ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України та правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.
Таким чином обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
У випадку стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності, на якій розташовані кілька об'єктів нерухомого майна, кожен з яких перебуває у власності різних осіб часті (тобто за обставин, аналогічних даній справі), слід за аналогією керуватись положеннями пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України та, для розрахунку сум, які підлягають стягненню з кожного відповідача, необхідно застосовувати відсоткове співвідношення площі земельної ділянки до площі об'єктів нерухомості, які на ній знаходяться та належать різним власникам.
Відповідно до частини 286.6 статті 286 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території. Верховний Суд не бачить жодних перешкод для застосування цієї норми права (за аналогією) у спірних правовідносинах і як наслідок з цього доходить до висновку (відповідаючи на ключове питання спору), що розрахувати суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою для кожної з кількох осіб пропорційно їх часткам у праві власності на нерухомість, яка знаходиться на такій земельній ділянці можливо, а тому розрахунок позовних вимог, який містить у собі саме такий алгоритм, не суперечить вимогам закону, є раціональним та справедливим (правова позиція у постанові Верховного Суду від 21 березня 2023 року у справі №922/2095/21). Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2023 у справі від № 922/3797/21, від 16.08.2022 у справі № 922/2095/21, від 16.06.2021 та від 17.08.2022 у справі № 922/1646/20, 29.01.2020 року справі № 638/13423, від 22.04.2020 року у справі № 826/12431/16, від 18.10.2023 у справі № 639/6422/21).
Тобто відповідач 1 в період з 16.10.2023 - 31.10.2024 використовував земельну ділянку без правових підстав, орендну плату не сплачував, хоча земельна ділянки використовується для розміщення та обслуговування його майна. Судом перевірено розрахунок заборгованості з орендної плати відповідача 1 та встановлено, що такий проведено вірно, тому позовні вимоги заявлені до відповідача 1 підставні та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Водночас, суд не погоджується з позовними вимогами до відповідача 2, в частині періоду нарахування орендної плати виходячи з наступного.
Як зазначалось вище, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 жовтня 2024 у справі №914/1422/23 зазначено, що суди першої та апеляційної інстанції установили, що відповідач ТОВ «КУП Акрополь» не повернув нерухоме майно, отримане в довірче управління, продовжує його використовувати, що стало підставою звернення позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури» з позовом до суду.
Речове право ТОВ «КУП Акрополь» припинено в ДРРП 06 вересня 2024 року. Підстава припинення речового права - рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/1422/23 від 13.12.2023 та постанова Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024.
Отже, включно до 06 вересня 2024 року ТОВ «КУП Акрополь» володіло, користувалось та розпоряджалось належним на праві власності відповідачу-2 нерухомим майном.
Відтак слід дійти висновку про те, що саме ТОВ «КУП Акрополь» здійснювало фактичне використання спірної земельної ділянки. Як наслідок саме ТОВ КУП Акрополь, а не відповідач-2, безпідставно зберегло грошові кошти по оплаті за земельну ділянку за час фактичного її використання при експлуатації (володінні, користуванні, розпорядженні) належними відповідачу-2 об'єктами нерухомого майна по вул. Мучна 32 у місті Львів до 06.09.2024.
За наведених обставин, суд вважає, що період за який підлягає нарахуванню орендна плата за землю відповідачу 2 з 07.09.2024 по 31.10.2024.
За вказаний період орендна плата розраховується за такою формулою 55 (дні прострочення оплати орендної плати) / 366 (кількість днів в 2024 році) * 1 568 079,55 (річна орендна плата) * 95,4 % (відсоток від загальної площі земельної ділянки, що перебуває в користуванні відповідача 2) = 224 800,91 грн.
З огляду на викладене, відповідачі як фактичні користувачі земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберігають у себе кошти, які мали заплатити за користування нею, зобов'язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Відповідачі, всупереч вимогам закону, станом на дату подачі позову не сплатили суми безпідставно збережених коштів зазначені вище судом.
Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 1995 від 25.05.2017 «Про затвердження Порядку укладення договорів оренди землі та нарахування орендної плати за землю у Львівській міській територіальній громад» затверджено Порядок укладення договорів оренди землі та нарахування "орендної плати за землю у Львівській міській територіальній громаді.
Пунктом 3.4. Розділу 3 вказаного Порядку визначено, підставою для визначення розміру орендної плати за землю є ухвала міської ради про надання земельної ділянки в оренду з обов'язковим визначенням категорії земель та цільового призначення земельної ділянки (відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель) та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за поточний рік.
Відповідно до п. п. 3.5.1. Розділу 3 Порядку встановлено, що річний розмір орендної плати встановлюється розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за винятком; коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про надання земельної ділянки в оренду або протоколом аукціону (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах) та для земельних ділянок, використання яких вказано у пунктах 3.6 - 3.19 цього Порядку.
Щодо права позивача звертатись з позовом, згідно зі ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Частиною. 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпоряджання об'єктами права комунальної власності.
При цьому, враховуючи І вимоги ст. 19 Конституції України, територіальна громада м. Львова, як власник спірних земельних ділянок делегує Львівській міській раді повноваження щодо здійснення щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно! у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
Згідно з положенням ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участю держави у форматуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.
Відповідно до положень от, 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно зі ст. ст, 10, 265 ПК України плата за землю є місцевим податком. Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а отже бюджет Львівської міської територіальної громади недоотримав значну суму коштів, яку мав би отримати від передачі земельних ділянок в оренду ТзОВ «ЛЬВІВСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ФАБРИКА» та ТзОВ «ЛЬВІВСЬКА ФАБРИКА СКЛА, КЕРАМІКИ ТА СКУЛЬПТУРИ».
Ненадходження коштів зі сплати орендної плати перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси місцевого самоврядування. Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.
Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.
Отже, Львівська міська рада є належним позивачем про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого переконання про задоволення позовних вимог частково.
Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України підлягають стягнення з відповідачів на користь позивача наступним чином:
з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ФАБРИКА» 1 101,78 грн судового збору;
з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВСЬКА ФАБРИКА СКЛА, КЕРАМІКИ ТА СКУЛЬПТУРИ» 3 372,01 грн судового збору.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ФАБРИКА» (79014, м. Львів, вул. Мучна, 32, ЄДРПОУ: 44506613) на користь Львівської міської ради (Код ЄДРПОУ 04055896, юридична адреса пл. Ринок, 1, м. Львів), суму безпідставно збережених коштів у зв'язку з користуванням земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 4610137200:07:001:0047 за період 16.10.2023 по - 31.10.2024 без правовстановлюючих документів у розмірі 73 452,23 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВСЬКА ФАБРИКА СКЛА, КЕРАМІКИ ТА СКУЛЬПТУРИ» (79014, м. Львів, вул. Мучна, 32, ЄДРПОУ: 36312854) на користь Львівської міської ради (Код ЄДРПОУ 04055896, юридична адреса пл. Ринок, 1, м. Львів) суму безпідставно збережених коштів у зв'язку з користуванням земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 4610137200:07:001:0047 за період 07.09.2024 по - 31.10.2024 без правовстановлюючих документів у розмірі 224 800,91 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ФАБРИКА» (79014, м. Львів, вул. Мучна, 32, ЄДРПОУ: 44506613) на користь департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради (Код ЄДРПОУ 34857473, юридична адреса пл. Ринок, 1, м. Львів) суму сплаченого судового збору у розмірі 1 101,78 грн.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВСЬКА ФАБРИКА СКЛА, КЕРАМІКИ ТА СКУЛЬПТУРИ» на користь департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради (Код ЄДРПОУ 34857473, юридична адреса пл. Ринок, 1, м. Львів) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 372,01 грн.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Горецька З.В.