ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.11.2025Справа № 910/11493/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Блажівської О.Є., при секретарі судового засідання - Глиняній А.С., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи № 910/11493/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОЕНЕРГОІНВЕСТ» (03040, місто Київ, вулиця Васильківська, буд. 1; ЄДРПОУ 36885544)
до відповідача Державне підприємство «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ЄДРПОУ 43068454)
про стягнення 50 615 353 грн 61 коп.,
за участю представників:
від позивача - Волощук П.Ю.,
від відповідача - Ковальчук Ю.О.,
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІДРОЕНЕРГОІНВЕСТ» з позовом до Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» про стягнення суми заборгованості в розмірі 36 605 309, 10 грн., суму 3% річних у розмірі 3 272 580, 50 грн., інфляційні втрати у розмірі 10 737 464, 01 грн.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 15.10.2025.
07.10.2025 через систему «Електронний суд» від Державне підприємство «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» надійшов відзив на позовну заяву.
08.10.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІДРОЕНЕРГОІНВЕСТ» надійшла відповідь на відзив.
15.10.2025 через систему «Електронний суд» від Державне підприємство «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» надійшли заперечення на відповідь на відзив.
15.10.2025 у підготовче засідання з'явились представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, надав пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 підготовче засідання у справі № 910/11493/25 призначено на 19.11.2025.
19.11.2025 у підготовче засідання з'явились представник позивача та представник відповідача.
У засіданні 19.11.2025 представник відповідача заявила клопотання про залучення третьої особи від 19.11.2025. Надала пояснення, висловила позицію, підтримала заявлене клопотання щодо залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача від 19.11.2025.
Представник позивача заперечував щодо клопотання про залучення третьої особи від 19.11.2025, надав пояснення.
До Господарського суду міста Києва 19.11.2025 у підготовчому засіданні заявлено клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача у справі 910/11493/25.
Представник відповідача висловила позицію та підтримала подане 19.11.2025 клопотання щодо залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Представник позивача заперечив щодо клопотання від 19.11.2025 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Відтак, Верховний Суд зазначає, що процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов'язків. Реалізація процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач тощо).
Відповідно до приписів частин першої - третьої статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина четверта статті 50 ГПК України).
Верховний Суд зауважує, що суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов'язують її з однією із сторін у процесі. Подібні за змістом висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 201/2760/20.
У розумінні статті 50 ГПК України підставою участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є їх заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме: ймовірність виникнення в них у майбутньому права на позов або можливості пред'явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.
Отже, в силу наведеної вище норми умовою для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, як за ініціативою суду, так і за клопотанням відповідних осіб, є саме те, що рішення господарського суду може вплинути на їх права та обов'язки і в силу положень частини четвертої обов'язком суду є зазначення обставин, на які саме права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду (Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2024 у справі № 912/164/20).
Відтак, з положень ст. 50 Господарського процесуального кодексу України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є та обставина, що рішення у справі може вплинути на її права або обов'язки щодо однієї із сторін. Така особа має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Господарського процесуального кодексу України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви додаються докази направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22.06.2023 у справі №908/119/22 зазначив, що з правової конструкції статті 50 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець використовує словосполучення «можуть вступити» треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у справу, у разі коли рішення у справі може впливати на їхні права або обов'язки, тобто передбачено залучення саме за їх заявою про вступ у справу; та/або таких осіб «може бути залучено за заявою учасників справи», тобто вбачається їх залучення за заявою учасників справи; та/або «за ініціативою суду», якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі. Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що обов'язковою умовою залучення третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є встановлення судом, що рішення може вплинути на права та обов'язки такої особи, яка не є стороною у справі. У такому випадку суд залучає відповідну особу/осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про що постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи/осіб та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Верховний Суд виходить з того, що самі по собі вказівки у позовній заяві щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не є свідченням того, що їх участь у справі є необхідною, обґрунтованою, а рішення може впливати на їхні права, обов'язки та інтереси.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 13.09.2019 в рамках справи № 916/914/19 досліджував питання щодо права на апеляційне оскарження судового рішення не учасником справи.
Колегія суддів зробила висновок, що у системі окремого оскарження ухвал суду першої інстанції під час триваючого господарського провадження до винесення остаточного рішення у справі, діють виправданні обмеження, спрямовані на забезпечення стрімкості господарського процесу і попередження виникнення правових колізій і ускладнень у господарському провадженні.
Ці обмеження знаходять свої відображення, серед інших положень ГПК України, що визначають лише певний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду до різних судових інстанцій. Законодавець, таким чином, передбачив, що лише обмежене коло ухвал суду першої інстанції можуть бути оскаржені до апеляційного суду.
Суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що ГПК України передбачено право осіб, які не брали участі у справі, подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, але при дотриманні певних умов.
Так, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому статтею 254 ГПК України, повинна довести, наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17).
Системний аналіз норм ГПК України дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб'єкта апеляційного оскарження.
Проте, встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи.
Аналогічна правова позиція викладена Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 14.08.2019 у справі №62/112.
Приймаючи до уваги доводи, які викладені у позовній заяві, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин, господарський суд дійшов висновку про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО».
Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Одночасно, згідно з частинами 2 та 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, забезпечення рівності прав та обов'язків всіх учасників процесу, зважаючи на пояснення сторін, подані клопотання, суд дійшов висновку про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання.
Керуючись ст.ст. 80, 81, 177, 182, 183, 232, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання представника відповідача Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача від 19.11.2025 - задовольнити.
2. На підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (ідентифікаційний код 00100227; адреса: 01032, Україна, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок, 25).
3. Відповідно до вимог частини 2 статті 172 Господарського процесуального кодексу України зобов'язати позивача надіслати третій особі копію позовної заяви з доданими до неї документами та відповідь на відзив листом з описом вкладення, докази чого надати суду, а відповідача - відзив та заперечення на відповідь на відзив на адресу залученої третьої особи. Докази направлення надати суду.
4. Запропонувати третій особі строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 надати суду пояснення щодо заявлених позовних вимог відповідно до статті 168 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позовів, копію яких направити позивачам та відповідачам у той самий строк.
5. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.
6. Відкласти підготовче засідання у даній справі на 17.12.25 о 11:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 19.
7. Викликати у судове засідання представників учасників справи. У відповідності до ст.60 Господарського процесуального кодексу України надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.
8. Усі заяви, клопотання, заперечення подати заздалегідь до суду у строк до 15.12.2025 (включно) з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України. Звернути увагу сторін на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 25.11.2025.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА
Ознайомлення з матеріалами справи здійснюється щоп'ятниці в приміщенні суду, каб.35 з 14:00 по 16:00 год., за наявності завчасно поданого через канцелярію суду клопотання, в якому просимо зазначати дату та час, коли представник з'явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, документа, що посвідчує особу, оригіналу довіреності та належним чином засвідченої копії для долучення до матеріалів справи.