ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.11.2025Справа № 910/11960/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс"
до Фізичної особи-підприємця Вантули Івана Сергійовича
про стягнення 181 499,26 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Акціонерне товариство «Банк Альянс» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця Вантули Івана Сергійовича про стягнення 181 499,26 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Кредитним договором № ID6386558 від 07.08.2024, в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.09.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та співпадає з адресою, зазначеною відповідачем в Кредитному договорі.
Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв'язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як і не забезпечено реєстрацію свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 25.09.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
07 серпня 2024 року між Акціонерним товариством «Банк Альянс» (далі - банк, кредитор, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Вантулою Іваном Сергійовичем (далі - позичальник, відповідач) укладено Договір банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс» (далі - Кредитний договір) шляхом подання відповідачем Заяви №ID6386558.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору банк, в порядку та на умовах, визначених в даному Договору та цієї Заяви про приєднання, за наявності вільних коштів надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати відповідно до цільового призначення та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Кредит, згідно з п. 1.2 Кредитного договору, надається позичальнику шляхом зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Банк Альянс», з цільовим призначенням на поповнення оборотних коштів, придбання основних засобів, рефінансування кредиту іншого банку.
У розділі 2 Кредитного договору сторони погодили умови надання кредиту, зокрема: розмір кредиту - 150 000,00 грн, валюта кредиту - гривня; строк кредиту 36 міс.; вартість кредиту - 38%.
Згідно з п. 2.5 Кредитного договору терміни погашення кредиту: погашення основної суми кредиту, сплата процентів - щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору згідно з графіком погашення кредиту до даного Договору.
Сторони у пункті 2.6 Кредитного договору узгодили, що графік погашення кредиту надається позичальнику в день укладення даного Договору у вигляді Додатку 1, який є невід'ємною його частиною.
Остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше терміну згідно з п. 2.3 даної Заяви про приєднання.
Згідно з п. 4.2 Кредитного договору, цей Договір є договором приєднання у визначенні ст.ст. 634, 642 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://bankalliance.ua/rules та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому.
Відповідно до пунктів 4.4 та 4.5 Кредитного договору дата підписання Заяви про приєднання шляхом накладення електронних підписів обох сторін вважається датою укладення Договору та відображається в такому підписі.
Позичальник, що підписав електронний документ КЕП/УЕП. Засвідчує. Що ознайомився з усім текстом документа, повністю зрозумів його зміст, не має заперечень до тексту документі і свідомо використав свій КЕП/УЕП у контексті, передбаченому документом (підписав, затвердив, погодив, завізував, засвідчив, ознайомився).
Додатком № 1 до Кредитного договору сторонами погоджено Графік погашення кредиту.
На виконання взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, 07.08.2024 банком надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 150 000,00 грн.
02.06.2025 позивач звернувся до відповідача із Листом-вимогою про усунення порушення вих.№ 75.3/3245 від 28.05.2025, у якому вимагав терміново погасити прострочену заборгованість в розмірі 51 147,21 грн.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що виконав взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з рахунку, натомість позичальник, в порушення взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, не здійснив повернення банку в повному обсязі кредитних коштів та не сплатив відсотки за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача строку заборгованість по кредиту в розмірі 99 999,96 грн прострочену заборгованість по тілу кредиту в розмірі 37 500,03 грн, строкову заборгованість за процентами у розмірі 4 499,31 грн та прострочену заборгованість за відсотками у розмірі 39 499,96 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позивач стверджує, що свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредитні кошти, в свою чергу, відповідач 1 порушив вищезазначені положення Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.
З матеріалів справи вбачається, що банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав 07.08.2024 відповідачу кредит в розмірі 150 000,00 грн.
Також, з наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача вбачається, що станом на 09.09.2025 за відповідачем обліковується заборгованість по тілу кредиту в розмірі 137 499,99 грн та заборгованість за процентами у розмірі 43 999,27 грн.
Оскільки позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, що не заперечується відповідачами, позивач звернувся до відповідача із Листом-вимогою про усунення порушення вих. № 75.3/3245 від 28.05.2025, який залишений відповідачем без відповіді та задоволення.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковується заборгованість по тілу кредиту в розмірі 137 499,99 грн та заборгованість за процентами у розмірі 43 999,27 грн, що не було спростовано відповідачами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, документально доведена заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором складає: 137 499,99 грн - заборгованість за кредитом та 43 999,27 грн - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом.
Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо існування у відповідача перед позивачем заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитними коштами.
Таким чином, оскільки факт порушення позичальником зобов'язань за Кредитним договором встановлений судом, а розмір заборгованості позичальника доведений суду первинними документами, вимоги банку до боржника є обґрунтованими.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Вантули Івана Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; ідентифікаційний код: 14360506) заборгованість з повернення кредитних коштів у розмірі 137 499 (сто тридцять сім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн 99 коп., заборгованість зі сплати прострочених процентів в розмірі 43 999 (сорок три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 27 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено: 25.11.2025
Суддя О.А. Грєхова