ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.11.2025Справа № 910/14409/25
Господарський суд міста Києва, у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши
позовну заяву Акціонерного товариства «Страхова компанія» «ББС Іншуранс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іншурс онлайн»
про стягнення 390 880,43 грн.
Акціонерне товариство «Страхова компанія» «ББС Іншуранс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іншурс онлайн» про стягнення 390 880,43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором доручення від 20.02.2024 № 0620-АЮ.
Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи.
Порушенням правила об'єднання вимог є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, виникли з однієї підстави (правочину) та підтверджуються одними і тими самими доказами.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором доручення від 20.02.2024 № 0620-АЮ.
Відповідно до умов договору, відповідач (повірений, агент) - суб'єкт господарювання, що діє від імені, в інтересах та за дорученням позивача (довірителя) і відповідно до умов договору виконує частину його страхової діяльності за агентську винагороду. Позивач (страховик) - фінансова установа, що одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності, надає послуги у сфері страхування і яка згідно договору страхування та на підставі чинного законодавства України бере на себе зобов'язання здійснити страхову виплату при настанні страхового випадку страхувальнику або особам, яких він визначив у договорі страхування.
Відповідно до пункту 1.1 договору, позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов'язання від імені, в інтересах та за рахунок позивача вчинити наступні юридичні дії, а саме: - проводити пошук потенційних страхувальників на предмет укладення договорів страхування (полісів, сертифікатів) за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи відповідача, доступ до якої здійснюється в мережі інтернет за адресою http://agent.insurs.online/ (далі - система Агента);
- сприяти позивачу в укладенні із страхувальниками електронних договорів страхування з видів та на умовах страхування, викладених у додатку № 1, у відповідності до вимог чинного законодавства України та внутрішніх положень позивача, що регулюють порядок вчинення електронних правочинів (договорів страхування) із застосуванням ІТС позивача та відповідача, в тому числі за допомогою платформи відповідача;
- оформлювати договори страхування в електронному вигляді відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», іншого чинного законодавства та внутрішніх документів позивача;
- отримувати страхові платежі за договорами страхування, укладеними відповідачем та/ або позивачем за сприяння відповідача.
Згідно з підпунктом 2.1.11 договору, відповідач зобов'язався отримувати від страхувальників страхові платежі та перераховувати їх на рахунок позивача протягом двох робочих днів з моменту отримання відповідних страхових платежів.
Позивачем подано позовну заяву про стягнення з відповідача 229 475,91 грн. суми неотриманих страхових платежів та 161 404,52 грн. страхових відшкодувань, за якими позивач не отримав страхові платежі.
В підтвердження наявної заборгованості відповідача перед позивачем останній долучив до позовної заяви реєстр укладених договорів страхування за які страхові платежі не надходили або надійшли частково. У зазначеному реєстрі міститься перелік договорів страхування, їх номери, дати укладання, страхувальники, розміри страхових сум за кожним із договорів тощо.
До предмету доказування у даній справі входить дослідження умов окремих договорів страхування, укладених відповідачем зі страхувальниками з метою з'ясування встановлених умовами договорів строків здійснення страхувальниками страхових платежів та їх розміри, а також, доказів здійснення / не здійснення страхувальниками таких платежів відповідачу.
Таким чином, за поданою позивачем заявою фактично підлягають вирішенню судом вимоги, що ґрунтуються на різних договорах, які є окремими підставами виникнення прав та обов'язків сторін щодо надання послуг різним особам (страхувальникам), відтак - судом має бути надана правова оцінка кожному з них, вирішено питання про відповідність їх вимогам закону, мають бути встановлені обставини щодо виконання/невиконання відповідачем зобов'язань за кожним договором; наявність/відсутність підстав для стягнення основного боргу за кожним договором.
Тобто, по кожній із заявлених підстав суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру із визначенням та дослідженням різного кола доказів для встановлення різного кола обставин щодо кожного з договорів.
Водночас слід врахувати, що укладення одного правочину між тими самими сторонами з метою укладання різних правочинів та отримання грошових коштів за даними правочинами, в розумінні процесуального закону не є підставою для об'єднання таких вимог.
Об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки, якщо сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об'єднання позовних вимог є правом, а не обов'язком суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 390 880,43 грн., яка виникла у зв'язку із укладанням відповідачем на виконання основного договору різних договорів страхування, суперечить приписам статті 173 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Разом з тим, заявник не позбавлений права звернутися до господарського суду з окремими позовами за кожною із указаних підстав в загальному порядку.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву та додані до неї документи заявнику.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 173, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1.Повернути позовну заяву з доданими до неї документами Акціонерному товариству «Страхова компанія» «ББС Іншуранс».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.Ю.Кирилюк