ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.11.2025Справа № 910/6815/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзефо-Миколаївська біогазова компанія»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення 3 908 297, 77 грн
Суддя Карабань Я.А.
Секретар судових засідань Севериненко К.Р.
представники учасників справи:
від позивача: Гелемей Ю.М. (в режимі відеоконференції);
від відповідача: Фартушна В.Л.;
від третьої особи: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юзефо-Миколаївська біогазова компанія» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Гарантований покупець» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 3 908 297,77 грн, з яких: 3 326 082,45 грн основний борг, 478 955,87 грн інфляційні втрати та 103 259,45 грн 3% річних.
Позовні вимоги, з посиланням на ст. 30, 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст. 509, 530, 625, 714 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання за договором №1097/01 від 05.12.2019, в частині своєчасної оплати придбаної електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі №910/6815/25, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.07.2025.
11.06.2025 від представника позивача на виконання ухвали надійшли витребувані судом документи.
18.06.2025 від представника позивача надійшла заява про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 задоволено заяву представника позивача адвоката Гелемей Ю.М. про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції та постановлено забезпечити участь останнього в підготовчому засіданні призначеному на 02.07.2025 та в усіх наступних засіданнях по справі №910/6815/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
23.06.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що відповідачем недоотримано кошти за іншими договірними зобов'язаннями, які виникли між ним та НЕК «Укренерго», в результаті чого він не може своєчасно та у повному обсязі виконувати свої грошові зобов'язання за договором №1097/01 від 05.12.2019 перед позивачем. Зважаючи на викладене відповідач вважає, що оскільки за розрахункові місяці лютий-липень, вересень 2023 року НЕК «Укренерго» не сплатило відповідачу послуги у повному обсязі, у останнього не виникло зобов?язання перед позивачем зі спати заборгованості за вказані спірні періоди. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивач має перед відповідачем заборгованість за іншим договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця, тому на розмір цієї заборгованості зменшуються спірні забов'язання відповідача перед позивачем за договором 1097/01 від 05.12.2019. Зазначає, що нарахований позивачем розмір 3% річних та інфляційних втрат є неспівмірним, а тому підлягає зменшенню.
01.07.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій останній просить суд задовольнити позов у позовному обсязі посилаючись на те, що позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог надані належні та допустимі докази із відповідними розрахунками заборгованості. Натомість, відповідач власних контррозрахунків заборгованості за основним зобов?язанням, 3% річних та інфляційних втрат не надав. Посилається на те, що невиконання контрагентом боржника, а саме НЕК «УКРЕНЕРГО» своїх грошових зобов'язань за іншим договором перед відповідачем, не є підставою для невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем за договором 1097/01 від 05.12.2019. Також звертає увагу на те, що 3% річних та інфляційні втрати не мають характеру штрафних санкцій і способом захисту майнового права та інтересу, а тому не підлягають зменшенню.
У підготовче засідання 02.07.2025 з'явились представники сторін. У засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання можливості відповідачу подати заперечення на відповідь на відзив, яке суд, з урахуванням думки представника позивача, протокольною ухвалою задовольнив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 відкладено підготовче засідання на 30.07.2025.
07.07.2025 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
25.07.2025 від представника відповідача надійшла заява про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».
У підготовче засідання 30.07.2025 з'явились представники сторін. Суд протокольною ухвалою задовольнив заяву відповідача та залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі - третя особа). Також суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 відкладено підготовче засідання на 17.09.2025.
08.08.2025 від представника третьої особи надійшли пояснення в яких останній зазначає, що між позивачем та третьою особою не укладено жодних договорів, які б передбачали обов?язок позивача сплатити кошти за купівлю електричної енергії у виробників за "зеленим" тарифом. Вказує, що взаємовідносини відповідача з третіми особами не впливають на дотримання вимог підписаного між позивачем та відповідачем договору, який є двостороннім, у ньому не передбачено можливості уникнення відповідальності у зв?язку з невиконанням зобов?язань третіх осіб перед відповідачем. Натомість договір №1097/01 від 05.12.2019 містить імперативну норму (п.4.6. договору №1097/01) щодо відповідальності відповідача перед позивачем у разі невчасної оплати електроенергії. У зв?язку з чим вважає, що відсутній причинно-наслідковий зв?язок між діями НЕК "Укренерго" і виконанням зобов?язань відповідача перед позивачем.
У підготовче засідання 17.09.2025 з'явились представники сторін, представник третьої особи в засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином. Суд протокольною ухвалою у порядку ст. 74 ГПК України витребував у позивача належним чином засвідчені копії платіжних інструкцій та письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 відкладено підготовче засідання на 08.10.2025.
24.09.2025 від представника позивача, на виконання вимог ухвали суду, надійшли додаткові пояснення.
У підготовче засідання 08.10.2025 з'явились представники сторін, представник третьої особи в засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2025, враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, сторонам надавалось достатньо часу для надання доказів та пояснень по суті спору, окрім того, сторонами не було зазначено про неможливість надання додаткових доказів чи заявлення клопотань, тому закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2025.
У судове засідання 21.10.2025 з'явились представники сторін. Ухвалою Господарського суду міста Києва від відкладено судове засідання в справі на 04.11.2025.
У судове засідання 04.11.2025 з'явились представники сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 відкладено судове засідання в справі № 910/6815/25 на 18.11.2025.
У судове засідання 18.11.2025 з'явились представники сторін. Представник третьої особи не з?явився, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
У судовому засіданні 18.11.2025 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
05.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юзефо-Миколаївська біогазова компанія» (надалі - виробник за «зеленим» тарифом) та Державним підприємством «Гарантований покупець» (надалі - гарантований покупець) було укладено договір №1097/01 (надалі - договір №1097/01) за умовами п.1.1. якого виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю вiдпущену електричну енергiю, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здiйснювати її оплату вiдповiдно до умов цього договору та законодавства України, у тому числi Порядку купiвлi електричної енергiї за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою HKPEKП вiд 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).
Відповідно до п.2.3. договору №1097/01 виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю вiдпущену електричну енергiю виробника в точках комерційного облiку електричної енергiї генеруючих одиниць виробника за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Згідно з пунктом 2.5. договору №1097/01 вартість електричноi енергiї, купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.
Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ (п.3.2. договору №1097/01).
Відповідно до п.3.3 договору №1097/01 оплата продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.
Пунктом 4.1. договору №1097/01 передбачено, що виробник за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.
Згідно з пунктом 4.2. договору №1097/01 виробник за "зеленим" тарифом зобов'язаний:
1) здійснювати продаж гарантованому покупцю загального обсягу електричної енергії, виробленої об?єктом електроенергетики, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за винятком обсягу електроенергії, необхідного для власних потреб зазначеного об?єкта електроенергетики;
2) надавати гарантованому покупцю обов?язкові фізичні дані, дані довгострокових та щоденних заявок, фактичні та інші дані відповідно до вимог Порядку. Спосіб передачі та форма подання інформації встановлюються в інструкції з надання прогнозних даних, розробленої гарантованим покупцем та розміщеної на власному веб-сайті гарантованого покупця;
3) у разі зміни системи оподаткування письмово повідомити гарантованого покупця про дату переходу на нову систему оподаткування;
4) надавати гарантованому покупцю всю інформацію у порядку та в терміни, передбачені цим договором та Порядком.
Відповідно до п.4.3. договору №1097/01 виробник за "зеленим" тарифом несе відповідальність за:
1) порушення термінів надання даних або надання цих даних не в повному обсязі, які передаються згідно з умовами цього договору та Порядку;
2) відхилення фактичних від фізичних погодинних добових графіків відпуску електричної енергії;
3) порушення термінів оплати спожитої електричної енергії та платежу з відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електроенергії.
Згідно з п. 4.4. договору №1097/01 гарантований покупець має право:
1) вимагати від виробника за "зеленим" тарифом продаж усієї відпущеної електричної енергії;
2) вимагати від виробника за "зеленим" тарифом надання обов?язкових фізичних даних, даних довгострокових та щоденних заявок, фактичних та інших даних відповідно до вимог Порядку;
3) вимагати від виробника за "зеленим" тарифом інформацію щодо прогнозних обсягів відпуску електричної енергії відповідно до глави 4 Порядку;
4) вимагати від виробника за "зеленим" тарифом оплату спожитої електричної енергії та відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії.
За змістом п.4.5. договору №1097/01 гарантований покупець зобов'язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергiю, за винятком обсягiв електричної енергiї, необхiдних для власних потреб.
У подальшому, 16.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юзефо-Миколаївська біогазова компанія» та Державним підприємством «Гарантований покупець» було укладено додаткову угоду №2013/07/24 до договору №1097/01
Так, згідно з п.1 додаткової угоди №2013/07/24 до договору №1097/01 сторони дійшли згоди замінити глави 1-8 договору на глави 1-9 у такій редакції:
« 1.1. За цим договором продавець зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати електричну енергiю в точках комерцiйного облiку електричної енергiї, вiдпущену генеруючими одиницями продавця, включеними до балансуючої групи гарантованого покупця, та здiйснювати iї оплату вiдповiдно до умов цього договору та чинного законодавства України, у тому числi Порядку купiвлi гарантованим покупцем електричної енергiї виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП вiд 26.04.2019 № 64l (далi - Порядок).»
« 2.3. Продавець здiйснює продаж електричної енергiї гарантованому покупцю за встановленим Регулятором для кожної генеруючої одиницi "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього, та iншими цiнами, у випадках, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергiї" та Порядком, у нацiональнiй валютi України.»
« 2.4. Bapтicть електричної енергiї, купленої гарантованим покупцем у продавця у розрахунковому мiсяцi, визначасться вiдповiдно до Порядку.»
« 2.5. Цей договір укладається одночасно з договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця, крім випадків, передбачених Порядком.»
« 3.1. Обсяг фактично проданої та купленої електричної визначається на пiдставi даних комерцiйного облiку, наданих гарантованому покупцю адмiнiстратором комерцiйного облiку вiдповiдно до Порядку.»
« 3.2. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електричну енергiю здiйснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця, з урахуванням ПДВ. Гарантований покупець та продавець при виникненнi взаємної однорiдної заборгованостi мають право за взаємною згодою проводити зарахування зустрiчних однорiдних вимог, що оформлюсться сторонами в установленому законодавством порядку.»
« 3.3. Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавцiв у розрахунковому мiсяцi, формування aктів купiвлi-продажу електричної енергiї здiйснюються вiдповiдно до Порядку.»
« 4.1. Продавець має право вимагати вiд гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції вiдповiдно до глави 3 цього договору.»
« 4.2. Продавець зобов'язаний:
1) здійснювати продаж та купівлю електричної енергії в обсязі, визначеному відповідно до Порядку;
2) надавати гарантованому покупцю погодинні добові графіки відпуску/відбору електричної енергії та інші дані відповідно до вимог Порядку з накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи. Спосіб передачі та форма подання інформації встановлюються в інструкції з надання прогнозних даних, розробленій гарантованим покупцем та розміщеній на його офіційному вебсайті;
3) у разі зміни системи оподаткування письмово повідомити гарантованого покупця про дату переходу на нову систему оподаткування;
4) надавати гарантованому покупцю всю інформацію в порядку та в терміни, передбачені цим договором та Порядком;
5) здійснювати оплату внесків для створення спеціального (цільового) фонду, призначеного для покриття арбітражних витрат гарантованого покупця, якщо продавець обрав порядок вирішення спорів в арбітражі за Арбітражним регламентом Міжнародної торгової палати (ICC) з місцем арбітражу в місті Париж (Французька Республіка);
6) у разі внесення змін до документів, наданих гарантованому покупцю з метою укладення цього договору відповідно до пункту 2.2. глави 2 Порядку протягом 2 робочих днів з дня настання таких змін повідомляти гарантованого покупця про такі зміни шляхом направлення на відповідну адресу гарантованого покупця листа в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи та в найкоротший термін надати гарантованому покупцю оновлені документи;
7) інформувати гарантованого покупця про зміну тарифу та надбавки до тарифу шляхом направлення листа в електронній та паперовій формах на відповідну адресу гарантованого покупця з посиланням на рішення регулятора, яким внесено відповідні зміни, протягом 2 робочих днів з дати оприлюднення таких змін;
8) у разі анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючим органом України письмово повідомити гарантованого покупця протягом 3 календарних днів з дня наступного за днем анулювання свідоцтва платника ПДВ;
9) своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату спожитої електричної енергії;
10) здійснювати заходи, передбачені порядком видачі, обігу та погашення гарантій походження електричної енергії, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
11) передавати гарантованому покупцю гарантії походження в обсязі придбаної гарантованим покупцем електричної енергії за "зеленим" тарифом на умовах цього договору. Гарантії походження, передані у власність гарантованого покупця одночасно з купівлею-продажем за "зеленим" тарифом обсягу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії, включаються до вартості електричної енергії, та не мають окремої вартості.»
« 4.3. Продавець несе відповідальність за:
1) порушення термінів надання даних, надання даних не в повному обсязі або надання недостовірних даних, що надаються згідно з умовами цього договору та Порядку;
2) порушення термінів оплати спожитої електричної енергії, внесків для створення спеціального (цільового) фонду, призначеного для покриття арбітражних витрат гарантованого покупця, у разі обрання порядку вирішення спорів в арбітражі за Арбітражним регламентом Міжнародної торгової палати (ІСС) з місцем арбітражу в місті Париж (Французька Республіка).
3) не здійснення передачі гарантованому покупцю гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії.»
« 4.4. Гарантований покупець зобов'язаний:
1) здійснювати купівлю та продаж електричної енергії в обсязі, визначеному відповідно до Порядку;
2) своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за куплену у продавця електричну енергію;
3) виконувати інші зобов?язання, пов?язані з виконанням цього договору та покладені на гарантованого покупця Законом, Порядком та цим договором.»
« 4.5. Гарантований покупець має право:
1) вимагати від продавця продажу всієї відпущеної електричної енергії, за винятком обсягу електричної енергії, необхідного для забезпечення власних потреб зазначеного об?єкта електроенергетики,
2) вимагати від продавця надання погодинних добових графіків відпуску та відбору електричної енергії та інших даних відповідно до вимог Порядку;
3) вимагати від продавця оплату спожитої електричної енергії та внесків для створення спеціального (цільового) фонду, призначеного для покриття арбітражних витрат гарантованого покупця,
4) на отримання від продавця гарантій походження в обсязі придбаної електричної енергії за "зеленим" тарифом на умовах цього договору.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору №1097/01 у період з лютого по липень 2023 року, та у вересні 2023 року продав, а відповідач придбав електричну енергію за «зеленим» тарифом на загальну суму 126 579 895,89 грн, що підтверджується відповідними актами купівлі-продажу електроенергії за вказані розрахункові періоди, які наявні в матеріалах справи (т.І, а.с.29 на звороті, 30 на звороті, 31, 31 на звороті, 32, 32 на звороті, 33).
Однак, у порушення умов договору відповідач своє грошове зобов'язання перед позивачем виконував неналежним чином та куплену електроенергію у період з лютого по липень 2023 року, у вересні 2023 року, оплатив не у повному обсязі та з простроченням, а саме у розмірі 123 253 813,44 грн, що підтверджується платіжними інструкціями та банківською випискою по рахунку позивача (т.І, а.с.38-79, 100-105, т.ІІ, а.с.47, 47 на звороті).
У результаті чого, станом на момент звернення до суду із даним позовом (29.05.2025), заборгованість відповідача за вказаний період (у період з лютого по липень 2023 року, у вересні 2023 року), як зазначає позивач складає 3 326 082,45 грн (126 579 895,89 грн (загальна сума наданих послуг за вказаний період) - 123 253 813,44 грн (загальна сума сплачених відповідачем коштів за вказаний період).
Предметом даного позову є вимоги позивача до відповідача про стягнення 3 326 082,45 грн - основного боргу за період (з лютого по липень 2023 року, у вересні 2023 року) Також позивач просить стягнути з відповідача суму відповідальності у порядку ст.625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, а саме, 478 955,87 грн інфляційні втрати та 103 259,45 грн 3% річних.
Згідно із ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Спірні правовідносини щодо стягнення боргу за поставлену електричну енергію, регулюються нормами Цивільного Кодексу України та Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Порядку купівлі Гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії затвердженого постановою від 26.04.2019 №641 (надалі - Порядок № 641).
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Вказані положення кореспондуються з положеннями статті 275 Господарського кодексу України (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ч.1, 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. До спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема, забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, включаючи забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за механізмом ринкової премії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 324 "Про утворення державних підприємств "Гарантований покупець" та "Оператор ринку" утворено Державне підприємство "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на базі філії Гарантований покупець Державного підприємства "Енергоринок " шляхом виділу майна, прав та обов'язків стосовно нього відповідно до розподільного балансу для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 455 затверджено статут Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/455-2019-%D0%BF#Text), у відповідності до п.5 якого підприємство утворено з метою забезпечення купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використання гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим "зеленим" тарифом відповідно до законодавства, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності.
Гарантований покупець є учасником ринку електричної енергії та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності зі здійснення функції гарантованого покупця, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 25.06.2019 №1217.
За змістом ч.2 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено зелений тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленим" тарифом або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим тарифом" (п. 18).
Відповідно до ч.3 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж такої електричної енергії за зеленим тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено зелений тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом затверджується регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії зеленого тарифу.
Для здійснення купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом кандидат у виробники за "зеленим" тарифом укладає з гарантованим покупцем договір купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом (п. 2.1 гл. 2 Порядку № 641).
Як установлено судом вище, на виконання укладеного між сторонами договору, позивач поставив, а відповідач прийняв електроенергію у період з лютого по липень 2023 року, та у вересні 2023 року на загальну суму 126 579 895,89 грн, що підтверджується відповідними актами купівлі-продажу електроенергії за вказані розрахункові періоди, які підписані представниками сторін без зауважень (т.І, а.с.29 на звороті, 30 на звороті, 31, 31 на звороті, 32, 32 на звороті, 33).
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.10.4 Порядку №641 (в редакції чинній до 26.01.2024) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Виходячи з наведених положень, оплату відповідач зобов'язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.
У той же час, з 26.01.2024 Порядок №641 діє в новій редакції, відповідно до постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178.
Так, відповідно до п. 11.4 Порядку №641 (в редакції чинній з 26.01.2024) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від оператора системи передачі відповідно до договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Відповідно до п.3.3. договору № 1544/01 (в редакції, яка діяла у спірний період з лютого по липень 2023 року, у вересні 2023 року) оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавцiв у розрахунковому мiсяцi, формування aктів купiвлi-продажу електричної енергiї здiйснюються вiдповiдно до Порядку.»
Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП).
Такі висновки щодо остаточного розрахунку за електричну енергію з виробником за "зеленим" тарифом викладені в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.04.2024 № 858 (оприлюднена 01.05.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП " Гарантований покупець " у січні, лютому та липні - вересні 2023 року.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 08.05.204 №896 (оприлюднено 10.05.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП " Гарантований покупець " у грудні 2022 року, у березні - червні 2023 року та у листопаді та грудні 2023 року.
Щодо застосування до спірних правовідносин сторін приписів п.10.4 Порядку №641 (в редакції чинній до 26.01.2024) та приписів п. 11.4 Порядку №641 (в редакції чинній з 26.01.2024), суд зазначає таке.
Так, під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.
Як зазначено судом вище, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили за вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП).
Суд зазначає, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем щодо остаточного розрахунку виникають не з моменту підписання між сторонами акту купівлі-продажу, електроенергії, а саме з події, яка має неминуче настати - затвердження вартості послуги НКРЕКП.
До затвердження рішення регулятора щодо розміру вартості послуги у відповідному місяці в гарантованого покупця не виникає зобов'язання з остаточного розрахунку за електроенергію.
З урахуванням викладеного, в даному випадку підлягають застосуванню норми права, що діяли на момент затвердження відповідною постановою НКРЕКП вартості послуг.
Оскільки постанови НКРЕКП від 30.04.2024 № 858, від 08.05.204 №896, були затверджені після 26.01.2024, то розрахунки за електричну енергію, відпущену за спірний період (з лютого по липень 2023 року, у вересні 2023 року) мали здійснюватися в строки, встановлені п. 11.4 Порядку №641 (в редакції чинній з 26.01.2024), тобто протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення регулятора.
Отже, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за поставку електричної енергії:
- за лютий 2023 року, за липень 2023 року, за вересень 2023 року - у строк до 07.05.2024;
- за період з березня 2023 року по червень 2023 року - у строк до - 16.05.2024.
Такий порядок визначення кінцевої дати остаточного розрахунку за поставку електричної енергії узгоджується із позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 по справі № 910/4439/23 (не з дня, наступного за днем оприлюднення постанови регулятора, а саме з дня оприлюднення постанови регулятора).
Отже, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за спірні періоди станом на час розгляду справи є таким, що настав.
Як установлено судом, з урахуванням часткових оплат на загальну суму 123 253 813,44 грн за спірний період (у період з лютого по липень 2023 року, у вересні 2023 року), що підтверджується платіжними інструкціями та банківською випискою по рахунку позивача (т.І, а.с.38-79, 100-105, т.ІІ, а.с.47, 47 на звороті), заборгованість відповідача перед позивачем за придбану відповідачем за період з лютого по липень 2023 року, та у вересні 2023 року електроенергію становить 3 326 082,45 грн (126 579 895,89 грн (загальна сума наданих послуг за вказаний період) - 123 253 813,44 грн (загальна сума сплачених відповідачем коштів за вказаний період)). Доказів на підтвердження оплати заборгованості за спірні періоди у повному обсязі, у тому числі станом на час розгляду справи по суті, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для зменшення суми боргу на існуючу суму заборгованості позивачем перед відповідачем за послуги з неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та за послуги з відшкодування вартості відхилення, а саме суми заборгованості на суму 24 488 971,10 грн, оскільки згідно з абзацом 3 підпункту 13 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 лютого 2022 року №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» відповідачем не реалізовано право на звернення до позивача із відповідною заявою про припинення зобов'язання відповідача з оплати боргу за договором у спірні періоди та з відповідними доказами, які підтверджують ці обставини, зокрема у відповідному обліку, актами звірки, тощо.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 13.08.2025 у справі № 910/11212/24.
Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що він не позбавлений права в судовому порядку стягнути з позивача суму боргу за послуги з неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та за послуги з відшкодування вартості відхилення в межах окремого позовного провадження.
Щодо посилань відповідача стосовно порушення грошового зобов'язання НЕК «Укренерго» перед відповідачем за іншим договором суд зазначає, що недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника за договором не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов'язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за «зеленим тарифом» договором № 1097/01, укладеним із позивачем.
Крім цього, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині здійснення розрахунків за договором №1097/01, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних (за період з 08.05.2024 по 25.05.2025 нараховані на суму заборгованості у розмірі 1 374 279,61 грн, яка виникла за лютий 2023 року, липень 2023 року та вересень 2023 року) та 3% річних (за період з 16.05.2024 по 25.05.2025 нараховані на суму заборгованості 1 951 802,84 грн, яка виникла за заперіод з березня 2023 року по червень 2023 року) у загальному розмірі 103 259,45 грн, а також інфляційні втрати (за період червня 2024 року по квітень 2025 року) у розмірі 478 955,87 грн.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, передбачений частиною 2 ст. 625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем грошових коштів позивача.
Так, у постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зокрема зазначено, що стягнення суми інфляційних втрат і процентів річних, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди.
До того ж, Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові
Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений. Періодом, за який розраховуються інфляційні втрати, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція) (аналогічний висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 910/21124/20, 13.03.2024 у справі № 904/5899/21).
Питання розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання також було предметом розгляду об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19, за наслідками розгляду якого об'єднана палата в постанові від 26.06.2020 виклала правовий висновок про те, що при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
Отже, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Якщо період прострочення виконання грошового зобов?язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.
Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.
Встановивши, що відповідачем порушено строк виконання зобов'язань позивачем правомірно здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних (за період з 08.05.2024 по 25.05.2025 нараховані на суму заборгованості у розмірі 1 374 279,61 грн, яка виникла за лютий 2023 року, липень 2023 року та вересень 2023 року) та 3% річних (за період з 16.05.2024 по 25.05.2025 нараховані на суму заборгованості 1 951 802,84 грн, яка виникла за період з березня 2023 року по червень 2023 року) у загальному розмірі 103 259,45 грн та розрахунки інфляційних втрат (за період червня 2024 року по квітень 2025 року) у розмірі 478 955,87 грн, суд встановив, що вони є обґрунтованим та арифметично вірними, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 103 259,45 грн та інфляційних втрат у розмірі 478 955,87 грн є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених сум не надав.
Щодо клопотання відповідача про зменшення 3% та інфляційних втрат, суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 визначила, що з огляду на правову природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора їх розмір може бути зменшено.
При цьому суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору 3 відсотки річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір 3 відсотки річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), - це законодавчо встановлений і мінімальний розмір процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником, що не підлягає зменшенню судом.
Щодо зменшення інфляційних, то суд зазначає, що інфляційна складова боргу не підлягає зменшенню на підставі ст.551 Цивільного кодексу України, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Подібної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 07.09.2022 у справі № 910/9911/21.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 3 326 082,45 грн основного боргу, 478 955,87 грн інфляційних втрат та 103 259,45 грн 3% річних, а усього 3 908 297,77 грн.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.
Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзефо-Миколаївська біогазова компанія» (22162, Вінницька область, Хмільницький район, село Михайлин, ідентифікаційний код 41830261) 3 326 082 (три мільйони триста двадцять шість тисяч вісімдесят дві) грн 45 коп. основного боргу, 478 955 (чотириста сімдесят вісім тисяч дев?ятсот п?ятдесят п?ять) грн 87 коп. інфляційних втрат, 103 259 (сто три тисячі двісті п?ятдесят дев?ять) грн 45 коп. 3% річних, а усього 3 908 297 (три мільйони дев?ятсот вісім тисяч двісті дев?яносто сім) грн 77 коп. та 46 900 (сорок шість тисяч дев?ятсот) грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 24.11.2025.
Суддя Я.А. Карабань