ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.11.2025Справа № 910/2579/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Абсолют-логістик"
про стягнення 59495,68 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Абсолют-логістик" про стягнення за договором від 01.06.2021 №18742/19 основного боргу в розмірі 30010,77 грн., 15237,88 грн. інфляційних втрат, 14247,03 грн. п'ятнадцять процентів річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Дана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 4.
Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв'язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.
Положеннями статей 89, 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку. Відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом вносяться до єдиного державного реєстру.
Таким чином, направлення ухвали суду здійснено за відповідною адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Відтак, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.
За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
До того ж, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі звернуто увагу відповідача на обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет та на можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Натомість, відповідач усупереч частини 6 статті 6 ГПК України реєстрацію свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не здійснив.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «е-Кард ЮА» (перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «І ІНВЕСТ 2019»), як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Абсолют-логістик", як покупцем, укладено договір № 18742/19, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується забезпечувати Покупцю поставку товарів та послуг в мережі станцій, через систему Е100 з використанням Карток, а Покупець зобов'язується приймати товар та послуги у власність та оплачувати їх вартість на умовах даного договору.
У розділі «Терміни, які використовуються в даному Договорі» визначено, що розрахунковий період - проміжок часу, протягом якого Покупець здійснює Угоди з використанням Карток, а Постачальник веде облік цих Угод. Даним договором встановлюється 2 розрахункових періоди: перший - з 1 числа по 15 число поточного місяця, та другий - з 16 числа по останній день місяця.
Пунктом 3.4. Договору визначено, що по завершенні розрахункового періоду, Постачальник відправляє на електронну адресу Покупця наступні документи: видаткову накладну/акт прийому-передачі товарів; акт наданих послуг та рахунок на оплату з деталізованими розшифруваннями (де зазначені номери Карток за якими здійснювались Угоди, дати Угод, назви станцій на яких здійснені Угоди; кількість отриманих Товарів та Послуг). Сторони можуть вести документообіг первинних облікових документів за даним Договором, в тому числі рахунків на оплату, актів наданих послуг, видаткових накладних, актів прийому - передачі товару, актів прийому - передачі послуг, специфікацій (додатків), актів звірки взаєморозрахунків та інших первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій за даним Договором, та застосовуються у бухгалтерському обліку в електронній формі. Первинні облікові документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, визнаються сторонами як оригінали.
Датою оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника (пункт 4.2. Договору).
Згідно з пунктом 4.3. Договору оплата здійснюється в останній день розрахункового періоду, але не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту виникнення у Покупця обов'язку щодо оплати, на підставі виставленого Постачальником рахунку на оплату.
Із матеріалів справи слідує, що за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу «Вчасно» відповідачу з накладення електронного цифрового підпису направлено наступні рахунки на оплату, видаткові накладні та акти прийому-передачі товарів: №2588 від 15.06.2021 на суму 13 399,03 грн., №6478 від 30.06.2021 на суму 28 407,56 грн., №10682 від 15.07.2021 на суму 6 397,50 грн., №14897 від 31.07.2021 на суму 15 693,10 грн., №18626 від 15.08.2021 на суму 11 224,00 грн., №47357 від 30.11.2021 на суму 29 959,80 грн.
У свою чергу, відповідачем з 01.06.2022 здійснено часткову оплату рахунків, а саме на суму 75070,22 грн., згідно зі складеними Товариством з обмеженою відповідальністю «е-Кард ЮА» актами звірки взаєморозрахунків.
30.07.2024 між позивачем, як новим кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «І ІНВЕСТ 2019», як первісним кредитором, укладено Договір № 112-89 про відступлення права вимоги, згідно з пунктом 1.1. якого Первісний кредитор передає належні йому права вимоги згідно з Договором № 18742/19 від 01.06.2021 (надалі - «Основний Договір»), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «І ІНВЕСТ 2019» (найменування Товариства до 27 квітня 2024 року - Товариство з обмеженою відповідальністю «е-Кард ЮА») та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Абсолют-логістик" (надалі - боржник), а Новий кредитор приймає право вимоги, що належні Первісному кредитору за Основним Договором.
За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 1.3 договору сума заборгованості Боржника перед Первісним кредитором складає 30 010,77 грн., яка після підписання цього Договору стане зобов'язанням Боржника перед Новим Кредитором.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, на підставі Договору № 112-89 про відступлення права вимоги до позивача перейшло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Абсолют-логістик" за Договором № 18742/19 від 01.06.2021 року.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що на підставі договору № 18742/19 відповідачу поставлено товар за період 15.06.2021-30.11.2021, з якої залишок боргу з урахуванням часткових оплат становить 30010,77 грн.
Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 30010,77 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 15237,88 грн. інфляційних втрат та 14247,03 грн. 15 % річних, нарахованих на суму боргу 50,07 грн. за період із 13.09.2021 до 24.02.2025, та на суму боргу 29959,80 грн. за період із 27.12.2021 до 24.02.2025 року.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Пунктом 7.2. договору № 18742/19 встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Покупцем свого обов'язку по оплаті придбаних Товарів та/або Послуг у встановлені цим Договором строки Покупець зобов'язаний заплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, у який фактично повинна була надійти оплата.
Отже, сторонами в договорі погоджено інший розмір процентів річних, ніж встановлений у частині 2 статті 625 ЦК України. Також, у договорі передбачено нарахування пені до дня фактичної оплати.
Здійснивши арифметичний перерахунок, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 15237,88 грн. інфляційних втрат та 14247,03 грн. 15 % річних.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Абсолют-логістик" (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 4; ідентифікаційний код 43194324) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Вокс Лекс" (02068, м. Київ, вул. Степана Олійника, буд. 9, кв. 105; ідентифікаційний код 43275990) 30010 (тридцять тисяч десять) грн. 77 коп. основного боргу, 15237 (п'ятнадцять тисяч двісті тридцять сім) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 14247 (чотирнадцять тисяч двісті сорок сім) грн. 03 коп. 15 % річних, а також 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова