25.11.2025 Справа № 908/3493/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суд Запорізької області Педорич С.І., розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ» (ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 42, місто Київ, 04053; ідентифікаційний код юридичної особи 32456224)
про визнання незаконним рішення про припинення договору страхування та зобов'язання поновити договір,
24.11.2025 до Господарського суду Запорізької області до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача - ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ» (скорочене найменування - ПРАТ СК «ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ») про визнання незаконним рішення ПРАТ СК «ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ» про припинення договору страхування життя №200.3452078 та зобов'язання відповідача поновити договір страхування або зарахувати внесені позивачем платежі при укладенні нового договору. Також про сить стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 справу №908/3493/25 передано на розгляд судді Педорича С.І.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, з таких підстав.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Згідно зі ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відтак, з огляду на суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності, суд відзначає, що цей спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Водночас, у відповідності до приписів ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з статті 48 Цивільного процесуального кодексу України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
Сторонами оспорюваних правочинів є фізичні особи, а правовідносини сторін не мають ознак господарсько-правових, тому вирішення цього спору має здійснюватись за нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №927/90/19 (провадження №12-103гс19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №757/39672/17-ц.
З матеріалів справи вбачається, що з позовною заявою звернулась саме фізична особа - ОСОБА_1 . Предметом спору є поновлення договору страхування життя.
Спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер та не підпадають під виключення, передбачені у ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Отже, наведений спір не підвідомчий господарському суду, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Крім того, пунктом 6 статті 175 ГПК України встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Суд роз'яснює заявнику, що розгляд вказаного позову віднесений до юрисдикції загальних судів.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом заява ОСОБА_1 до відповідача - ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ», про визнання незаконним рішення про припинення договору страхування та зобов'язання поновити договір.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду з позовною заявою з аналогічними вимогами в порядку цивільного судочинства.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.І. Педорич