25.11.2025 Справа № 908/3441/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського В.І., розглянувши заяву
Заявника - Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Банк, здійснюючий розрахунково-касове обслуговування боржника - АБ "УКРГАЗБАНК"
про відкриття провадження у справі про банкрутство
13.11.2025 до підсистеми "Електронний суд" від фізичної особи ОСОБА_1 надійшла заява від 13.11.2025 (вх. № 3787/08-07/25 від 14.11.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2025 розгляд заяви ОСОБА_1 від 13.11.2025 (вх. № 3787/08-07/25 від 14.11.2025) передано судді Черкаському В.І.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 13.11.2025 (вх. № 3787/08-07/25 від 14.11.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, суд зазначає наступне.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
За частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.
За приписами частини 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Статтями 162, 164 ГПК України та статтею 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено вимоги щодо оформлення заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
Особливості провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб врегульовані Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" Кодексу України з процедур банкрутства (статті 113-137 КУзПБ).
Згідно п. 11 ч. 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Пунктом 3 частини 1 статті 11 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 2 ч. 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2025 рік установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня складає 3 028, 00 гривень.
Таким чином, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повинні бути додані докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією, у розмірі 45 420, 00 грн. (5 х 3 028, 00 грн. х 3).
Відносно вимог п. 11 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства відзначається, що на цей час пунктом 16 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 25 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 25 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування, зокрема: абз. 7 стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Згідно п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 просить призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Н.О., до заяви додано копію заяв арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни з додатками, згідно з якою арбітражний керуючий Белінська Н.О. надає згоду на участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 в якості керуючого реструктуризацією (керуючого реалізацією).
До своєї заяви про відкриття справи про неплатоспроможність заявником не додано копію укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом, тому подана заява не відповідає змісту вимог, визначених статтею 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Абзацом 5 ч. 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Суд звертає увагу заявника, що в постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду по справі № 922/1734/20 від 25.11.2020 та по справі № 910/2629/20 від 25.09.2020 викладено правову позицію стосовно того, що обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою статтею 34 зазначеного Кодексу. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому.
Відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому судом може розцінюватись як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства у контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
Законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг арбітражного керуючого за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до ч. 2, 6 ст. 43 Конституції України.
Зазначене не позбавляє можливості боржника укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження розпорядника майна у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його розпорядником майна у справу про банкрутство, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.11.2020 у справі № 910/726/20.
Положеннями ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність.
Отже, Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що однією з обов'язкових передумов для звернення фізичної особи із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому, чинним законодавством України не передбачено.
У зв'язку з однозначним врегулюванням даного питання про обов'язок боржника-фізичної особи здійснити авансування винагороди арбітражного керуючого в момент звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, господарський суд не вбачає в поданих боржником матеріалах належних доказів дотримання положень п. 11 ч. 3 ст. 116 Кодексом України з процедур банкрутства.
Суд, у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до статті 119 Конституції України, здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип, господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні відстрочення сплати винагороди керуючому реструктуризацією.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.
За змістом пункту 1 частини першої статті 170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
З огляду на викладене, суд зазначає, що боржником у поданій заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (підсистема "Електронний суд") у заявника, чим не додержано вимог, установлених ст. ст. 162, 170 ГПК України.
Враховуючи те, що заява фізичної особи ОСОБА_1 від 13.11.2025 (вх. № 3787/08-07/25 від 14.11.2025) подана без додержання вимог ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків терміном 5 днів з дня отримання вказаної ухвали, шляхом надання до суду:
- доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 45 420, 00 грн.;
- відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 ГПК України зазначити відомості про наявність/відсутність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (підсистема "Електронний суд") у заявника.
Слід звернути увагу заявника на те, що неусунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, згідно ст. ст. 37, 38 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 174 ГПК України має наслідком повернення її заявнику без розгляду.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 30, 34, 37, 38 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 162, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 від 13.11.2025 (вх. № 3787/08-07/25 від 14.11.2025) залишити без руху.
Зобов'язати заявника у 5 денний строк з дня отримання ухвали усунути зазначені недоліки та надати суду відповідні докази, а саме:
- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 45 420, 00 грн.;
- відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 ГПК України зазначити відомості про наявність/відсутність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (підсистема "Електронний суд") у заявника.
Роз'яснити заявнику, що у разі неподання заявником доказів на усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Копію ухвали надіслати ФО Пшигоцькому (до електронного кабінету).
Ця ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 25.11.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ