вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
25 листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1010/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д.,
за участю секретаря судового засідання Повідайчик Т.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу
за позовом: Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ - 22110284, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Потушняка Федора, буд. 10Б,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП", код ЄДРПОУ - 44858321, Закарпатська область, с. Сторожниця, вул. Молодіжна, буд. 9,
про стягнення коштів,
Зміст позовних вимог позивача.
Ужгородський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ - 22110284, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Потушняка Федора, буд. 10Б, звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП", код ЄДРПОУ - 44858321, Закарпатська область, с. Сторожниця, вул. Молодіжна, буд. 9, з позовними вимогами стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 33 480.00 грн. за товар, який не був переданий (заборгованість за договором поставки №106 від 26.12.2023 року).
Обґрунтування позовних вимог:
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на таке.
1. Між сторонами спору було укладено договір поставки №106 від 26.12.2023 року. Відповідно до розділу 1 договору постачальник (ТОВ "Волинь НП") приймає на себе зобов'язання передати покупцю (Ужгородський міський територіальний центр) у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар. Найменування товару - бензин А-95 згідно накладних на товар. Одиниця виміру - літри. Кількість - 1000 л згідно накладних на товар. Відпуск товару в АЗС здійснюється за довірчими документами (скетч-картки) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених постановою КМУ №1442 від 20.12.1997 із змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 3.1. договору ціна 1 літра товару на дату укладення договору становить 46.50 грн.
2. Позивач зазначає, що дотримуючись умов договору він здійснив оплату в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника (згідно видаткової накладної №0001/0000100 від 26.12.2023) в повному обсязі на загальну суму 46 500.00 грн, а постачальник передав талони/скетч-картки на отримання бензинуА-95. Оплата товару підтверджується платіжною інструкцією №760. Дотримуючись вимог договору погоджених сторонами, частину талонів/скретч-карток, тобто бензин А-95 в кількості 280 літрів на загальну суму 13 020.00 грн покупець отримав.
3. Починаючи з 01.01.2025 постачальник перестав виконувати свої зобов'язання за договором з передачі товару на АЗС за придбаними талонами. Позивач зазначає, що не може отримати товар бензин А-95 в кількості 720 літрів на загальну суму 33 480.00 грн.
На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 33 480.00 грн за товар, який не був переданий (заборгованість за договором поставки №106 від 26.12.2023 року).
Позиція відповідача у справі.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, хоча був своєчасно та в належний спосіб повідомлений про відкриття провадження у справі. Так, ухвала суду від 16.09.2025 була направлена до електронного кабінету відповідача та отримана ним 17.09.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до “Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Отже, судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про необхідність явки в підготовче судове засідання та подачі відзиву.
Відповідно до правової доктрини та ст. 2 та ст. 14 ГПК України суд керується засадами диспозитивності при здійсненні господарського судочинства.
Учасникам справи процесуальний закон покладає тягар доказування на сторони, надаючи їм право виявляти процесуальну активність та ініціативу у розвитку процесу для досягнення мети правосуддя.
Кожна сторона справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, яких суд вважає достатніми для ухвалення судового рішення.
Суд виходить з презумпції правомірності правочину на підставі якого виникли правовідносини та обставин, оскільки відповідач, не зважаючи на вимоги господарського суду, без поважних причин відзиву не подав та не заперечив обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Відповідач згідно правил ст. 165 ГПК України позбавляється права заперечувати проти таких обставини під час розгляду справи по суті.
Процесуальні дії суду.
Ухвалою суду від 16.09.2025 в межах справи прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судом.
Судом встановлено, що 26.12.2023 між сторонами спору був укладений договір поставки №106 (далі - договір), згідно п. 1.1. якого постачальник (відповідач) приймає на себе зобов'язання передати покупцю (позивач) у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.
Найменування товару - Бензин А-95 згідно накладних на товар.
Одиниця вимірювання - літри.
Кількість - 1000 л згідно накладних на товар.
Відпуск товару в АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою КМУ №1442 від 20.12.1997 із змінами та доповненнями.
Пунктом 3.1. передбачено, що ціна 1 літра товару на дату укладення договору - 46.50 грн. Ціна одного літру товару може змінюватися та вказується у рахунку - фактурі та накладній і дійсна протягом дня їх виписки.
Загальна сума договору - 46 500.00 грн, у т.ч. ПДВ - 7750.00 грн.
Відповідно до п. 4.1. - оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку - фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку - фактурі та накладної і дійсна протягом дня їх виписки.
Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника.
Згідно з п. 5.1. договору, строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
Місце поставки (передачі) товарів: передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) в АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.2. договору).
Пунктом 5.3. договору передбачено, що умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені договором, забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 договору (п. 6.3. договору).
Відповідно до п. 10.1. договору, такий договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2023 року та в будь якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
Судом встановлено, що такий договір підписано уповноваженими представниками сторін.
Видатковою накладною №0001/0000100 від 26.12.2023 підтверджується відпуск скретч-карток на товар Бензин А-95 в кількості 1000 літрів на загальну суму 46 500.00 грн з ПДВ (ціна за 1 л складає 46.50 грн з ПДВ).
Платіжною інструкцією №760 від 26.12.2023 підтверджується сплата позивачем на користь відповідача суми 46 500.00 грн згідно накладної №0001/0000100 від 26.12.2023 року.
Судом встановлено, що позивач направляв відповідачу лист №01-09/216 від 03.04.2025 в якому зазначав, що на балансі перебуває залишок талонів на паливо А-95 у кількості 720 літрів згідно договору поставки №106 від 26.12.2023 та видаткової накладної №0001/0000100 від 26.12.2023 року. Позивач зазначав, що у зв'язку з повною відсутністю палива на всіх заправних станціях в межах Ужгородської міської територіальної громади, отоварення наявних талонів стало неможливим.
Мотивувальна частина.
Правове обґрунтування і оцінка (висновки) суду.
Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 691, ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до приписів статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, статтею 693 ЦК України передбачено право покупця вимагати повернення передоплати від продавця за умови прострочення виконання зобов'язання з постачання Товару.
Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи.
Судом встановлено, що дійсно 26.12.2023 між сторонами спору був укладений договір поставки №106 (далі - договір), згідно п. 1.1. якого постачальник (відповідач) приймає на себе зобов'язання передати покупцю (позивач) у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.
Найменування товару - Бензин А-95 згідно накладних на товар.
Одиниця вимірювання - літри.
Кількість - 1000 л згідно накладних на товар.
Пунктом 3.1. передбачено, що ціна 1 літра товару на дату укладення договору - 46.50 грн. Ціна одного літру товару може змінюватися та вказується у рахунку - фактурі та накладній і дійсна протягом дня їх виписки.
Загальна сума договору - 46 500.00 грн, у т.ч. ПДВ - 7750.00 грн.
Згідно з п. 5.1. договору, строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
Місце поставки (передачі) товарів: передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) в АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.2. договору).
Постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені договором, забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 договору (п. 6.3. договору).
Відповідно до п. 10.1. договору, такий договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2023 року та в будь якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
Видатковою накладною №0001/0000100 від 26.12.2023 підтверджується відпуск скретч-карток на товар Бензин А-95 в кількості 1000 літрів на загальну суму 46 500.00 грн з ПДВ (ціна за 1 л складає 46.50 грн з ПДВ).
Платіжною інструкцією №760 від 26.12.2023 підтверджується сплата позивачем на користь відповідача суми 46 500.00 грн згідно накладної №0001/0000100 від 26.12.2023 року.
Відповідачем у справі не надано суду жодного доказу повної фактичної поставки оплаченого позивачем відповідно до платіжної інструкції №760 від 26.12.2023, у зв'язку з чим правомірними та такими, що базуються на приписах ст. 693 ЦК України є вимоги Покупця про повернення суми попередньої оплати за Договором.
За таких обставин, вказана сума неповернутої відповідачем попередньої оплати за непоставлені за укладеними між сторонами Договорами 1000 літрів бензину А-95 становить 33 480.00 грн, яка відповідачем не спростована, як і не подано ТОВ «Волинь НП» суду доказів поставки бензину за Договором в повному обсязі, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Висновки суду.
Таким чином, суд висновує, що відповідачем здійснено порушення прав позивача за договором поставки №106 від 26.12.2023 та не здійснено поставку оплаченої продукції в спосіб та в строки, встановлені даним договором.
Належними і допустимими доказами, які містяться в справі, підтверджується обставини зазначені позивачем та здійснена ним оплата згідно платіжної інструкції №760 від 26.12.2023 року. Відповідачем не долучено до справи доказів, які б підтверджували факт доставки оплаченого товару.
Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відтак з урахуванням усіх встановлених обставин та зроблених правових висновків, враховуючи аргументи позивача та подані ним докази, суд вказує, що існують підстави для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі з огляду на норми ст. 693 Цивільного кодексу України.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до повного задоволення судом.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
Відтак, оскільки спір виник через правопорушення Відповідача, на Відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028.00 грн. повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП", Закарпатська обл., Ужгородський район, село Сторожниця, вул. Молодіжна, буд. 9 на користь Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ - 22110284, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Потушняка Федора, буд. 10Б, суму здійсненої позивачем попередньої оплати за договором поставки №106 від 26.12.2023 у розмірі 33 480.00 грн (тридцять три тисячі чотириста вісімдесят гривень 00 копійок).
3. Судові витрати покласти на відповідача у справі.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП", Закарпатська обл., Ужгородський район, село Сторожниця, вул. Молодіжна, буд. 9 на користь Ужгородського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ - 22110284, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Потушняка Федора, буд. 10Б, суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3028.00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 25.11.2025 року.
Суддя Пригуза П.Д.