майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про відмову у видачі судового наказу
25 листопада 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1532/25
Господарський суд Житомирської області
Суддя Нестерчук С. С.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Вімгарант» про видачу судового наказу (вх. №1623 від 20.11.2025)
20.11.2025 до Господарського суду Житомирської області (далі - Суд) надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Вімгарант» (далі - Заявник) про видачу судового наказу за вимогою до Фізичної особи-підприємця Губського Дмитра Павловича (далі - Боржник) про стягнення заборгованості у розмірі 11 392,12 грн.
Вимоги обґрунтовані неналежним виконанням боржником зобов'язань щодо оплати послуг за Договором № DTE 0966/2024 транспортно-експедиційного обслуговування та послуг з митного декларування товарів (вантажів).
Розглянувши заяву ТОВ “Вімгарант» та додані до неї документи, Суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч. 2 ст. 12 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 ГПК України.
Згідно з ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд зазначає, що при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог заявлених стягувачем по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України). Водночас, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та розмір якої підтверджується доданими до заяви документами.
Згідно із вимогами статті 150 ГПК України, у заяві повинно бути зазначено зокрема: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. З цією метою, насамперед, необхідно встановити факт невиконання боржником грошового зобов'язання та перевірити розмір заборгованості.
До заяви долучено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунки на оплату на загальну суму 10 079,74 грн, а саме:
- № 5414 від 26 лютого 2024 на суму 1 246,88 грн;
- № 6246 від 11 березня 2024 на суму 2 501,74 грн;
- № 8159 від 08 квітня 2024 на суму 3 788,20 грн;
- № 8801 від 22 квітня 2024 на суму 2 542,92 грн.
Отже, надані документи підтверджують заборгованість саме у розмірі 10 079,74 грн, а не 11 392,12 грн. Доказів, які б підтверджували вимоги у сумі 1 312,38 грн, заявником не подано.
Таким чином, із поданої заяви та доданих документів не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги у розмірі 11 392,12 грн, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з указаної підстави не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на заявника відповідно до приписів ч. 2 ст. 151 ГПК України, у зв'язку з відмовою у видачі судового наказу.
Керуючись статтями 152-154, 234, 235 ГПК України, Суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю “Вімгарант» у видачі судового наказу за вимогою до Фізичної особи-підприємця Губського Дмитра Павловича про стягнення заборгованості у розмірі 11 392,12 грн.
2. Копію ухвали направити заявнику в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в день складення та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складення.
Суддя С. НЕСТЕРЧУК