вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
25.11.2025м. ДніпроСправа № 904/3410/25
За позовом Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Дніпротехсервіс", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором про поворотну фінансову допомогу
Суддя Красота О.І.
Без участі представників сторін
Акціонерне товариство "Дніпропетровський завод прокатних валків" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Дніпротехсервіс" і просить суд стягнути основний борг у розмірі 590 000,00 грн., пеню у розмірі 82 341,37 грн., 3% річних у розмірі 8 243,84 грн., інфляційні втрати у розмірі 33 157,77 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору про поворотну фінансову допомогу № 3/14ф від 20.06.2018 в частині повного та своєчасного повернення позики.
Ухвалою суду від 30.06.2025 позовну заяву залишено без руху; встановлено Позивачу семиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:
- нотаріально посвідчений переклад українською мовою документів, які складені іноземною мовою, а саме: Договор о возвратной финансовой помощи № 3/14ф от 20 июня 2018 года, Дополнительное соглашение от 31 декабря 2020 года к Договору о возвратной финансовой помощи № 3/14ф от 20 июня 2018 года, Дополнительное соглашение от 31 декабря 2023 года к Договору о возвратной финансовой помощи № 3/14ф от 20 июня 2018 года;
- належні докази доплати судового збору у розмірі 988,67 грн.
07.07.2025 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позов до суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
З урахуванням викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд
20.06.2018 між Публічним акціонерним товариством "Дніпропетровський завод прокатних валків", найменування якого змінено на Акціонерне товариство "Дніпропетровський завод прокатних валків", (далі - Позивач, Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Дніпротехсервіс" (далі - Відповідач, Сторона 2) укладено Договір про поворотну фінансову допомогу № 3/14ф (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору Сторона 1 зобов'язується протягом строку дії Договору надати фінансову допомогу Стороні 2 у сумі 20 000 000,00 грн., на поворотній основі. Нарахування процентів за користування грошовими коштами за Договором не передбачено.
За умовами п. 2.1 Договору Сторона 1 перераховує грошові кошти Стороні 2 на поточний рахунок, зазначений у Договорі. Перерахування грошових коштів Стороні 2 можливе частинами.
Згідно з п. 2.2 Договору Сторона 2 здійснює повернення фінансової допомоги, отриманої від Сторони 1 за Договором у повному обсязі, у строк до 31.12.2021.
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що суми грошових коштів, що перераховуються Стороною 1 Стороні 2, не повинні перевищувати загальної суми Договору.
Відповідно до п. 3.2 Договору у разі порушення Стороною 2 строків повернення фінансової допомоги, встановлених Розділом 2 Договору, Сторона 2 зобов'язана сплатити Стороні 1 пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.
За умовами п. 5.1 Договору цей Договір діє з моменту його підписання сторонами до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додатковою угодою від 31.12.2020 до Договору сторони внесли зміни до:
- п. 1.1 Договору та виклали його у новій редакції: "Сторона 1 зобов'язується протягом строку дії Договору надати фінансову допомогу Стороні 2 у сумі 100 000 000,00 грн., на поворотній основі. Нарахування процентів за користування грошовими коштами за Договором не передбачено.";
- п. 2.2 Договору та виклали його у новій редакції: "Сторона 2 здійснює повернення фінансової допомоги, отриманої від Сторони 1 за Договором у повному обсязі, у строк до 31.12.2023.".
Додатковою угодою від 31.12.2023 до Договору сторони внесли зміни до п. 2.2 Договору та виклали його у новій редакції: "Сторона 2 здійснює повернення фінансової допомоги, отриманої від Сторони 1 за Договором у повному обсязі, у строк до 31.12.2024.".
На виконання умов Договору Позивач передав Відповідачу у власність грошові кошти у загальному розмірі 600 000,00 грн. (позику), що підтверджується платіжними інструкціями № 433 від 12.06.2024 на суму 400 000,00 грн., № 435 від 13.06.2024 на суму 200 000,00 грн.
17.06.2024 Відповідач повернув Позивачу 10 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 614 від 17.06.2024.
Залишок неповернутої у встановлений Договором строк позики складає 590 000,00 грн., що і є причиною виникнення спору.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи умови п. 2.2 Договору, з урахуванням Додаткової угоди від 31.12.2023 до Договору, Відповідач повинен був повернути Позивачу позику у розмірі 600 000,00 грн. у строк до 31.12.2024.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач лише частково повернув Позивачу позику у встановлений Договором строк у розмірі 10 000,00 грн.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 590 000,00 грн. підлягає задоволенню.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вказувалось вище, відповідно до п. 3.2 Договору у разі порушення Стороною 2 строків повернення фінансової допомоги, встановлених Розділом 2 Договору, Сторона 2 зобов'язана сплатити Стороні 1 пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за період з 01.01.2025 по 19.06.2025 у розмірі 82 341,37 грн.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що розрахунок зроблено не вірно і є меншим, ніж сума пені, яка розрахована судом, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 82 341,37 грн. підлягає задоволенню в редакції, заявленій Позивачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за період з 01.01.2025 по 19.06.2025 у розмірі 8 243,84 грн. та інфляційні втрати за період з січня по травень 2025 року у розмірі 33 157,77 грн.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 8 243,84 грн. та інфляційних втрат у розмірі 33 157,77 грн. підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача основного боргу у розмірі 590 000,00 грн., пені у розмірі 82 341,37 грн., 3% річних у розмірі 8 243,84 грн., інфляційних втрат у розмірі 33 157,77 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Дніпротехсервіс" (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, офіс 615, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19305558) на користь Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" (49023, м. Дніпро, вул. Яхненківська, 2, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00187375) основний борг у розмірі 590 000,00 грн., пеню у розмірі 82 341,37 грн., 3% річних у розмірі 8 243,84 грн., інфляційні втрати у розмірі 33 157,77 грн., судовий збір у розмірі 8 564,91 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
25.11.2025