вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про закриття підготовчого провадження
та призначення справи до судового розгляду по суті
25.11.2025м. ДніпроСправа № 904/5833/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача: Радченко О.М.;
від відповідача: Семенець К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу
за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт" (м. Дніпро)
про стягнення штрафних санкцій за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 20/4Д від 14.03.2025 у загальному розмірі 572 355 грн. 20 коп. Суддя Фещенко Ю.В.
Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт" (далі - відповідач) штрафні санкції за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 20/4Д від 14.03.2025 у загальному розмірі 572 355 грн. 20 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 230 153 грн. 41 коп. - пеня на підставі пункту 13.3. договору;
- 130 218 грн. 38 коп. - пеня на підставі пункту 13.5. договору;
- 211 983 грн. 41 коп. - штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 20/4Д від 14.03.2025 в частині повного та своєчасного початку та завершення виконання робіт, внаслідок чого, за прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 13.3. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення терміну початку виконання робіт, у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день нерозпочатої роботи за період прострочення з 01.04.2025 по 15.06.2025, в сумі 230 153 грн. 41 коп., та на підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору, пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, за період прострочення з 03.04.2025 по 15.06.2025, в сумі 130 218 грн. 38 коп., а також, на підставі пункту 13.5. договору, штраф у розмірі 7% від договірної ціни, у сумі 211 983 грн. 41 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 868 грн. 26 коп.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2025 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду № 46625/25 від 23.10.2025).
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 28.10.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 18.11.2025.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 50006/25 від 13.11.2025), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
- до виконання робіт за договором підрядник приступив вчасно; виконання робіт також відбулось вчасно та відповідно до Календарного графіка виконання робіт, що підтверджується складеним 09.04.2025 Актом № 1 ПКД здачі-приймання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 453" за договором № 20/4Д від 14.03.2025 (далі - Акт). У вказаному Акті зазначено, що виконані роботи відповідають умовам договору та прийняті замовником, сторони одна до одної претензій не мають. Також, в Акті вказано, що виконані роботи погоджені до оплати командиром Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 - 21.05.2025;
- за ініціативою позивача за договором підряду було складено Акт огляду будівельного майданчика від 12.04.2025. У вказаному Акті огляду позивач зазначає, що підрядник порушив підпункт "а" пункту 4.1.1 розділу 4 договору, а саме: порушив строки початку робіт, визначених у Календарному графіку виконання робіт, що є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку. Натомість, відповідач зауважує, що відповідно до Календарного графіку виконання робіт, строки виконання робіт за договором встановлені з 14.03.2025 по 03.05.2025. Зазначений строк є періодом (проміжком часу), протягом якого підрядник зобов'язаний виконати визначений договором обсяг робіт та передати їх результат замовнику. Отже, початкова дата (14.03.2025) означає момент, з якого підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт за договором, а кінцева дата (03.05.2025) - граничний строк, до закінчення якого підрядник повинен завершити роботи у повному обсязі та передати їх замовнику відповідно до умов договору;
- фундаментальним у спірних правовідносинах є правильне визначення змісту зобов'язання за договором. Саме від встановлення того, які дії підрядник зобов'язався виконати на користь замовника, залежить належна кваліфікація прав та обов'язків сторін, а також обсяг і характер відповідальності у разі їх порушення. З урахуванням положень статей 509, 530, частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України, з огляду на предмет укладеного між сторонами договору, а також ту обставину, що ціна договору визначена в цілому за весь обсяг робіт - зобов'язанням підрядника є виконання усіх передбачених договором робіт, завершальною стадією яких є здача об'єкта в експлуатацію, а результат підрядних робіт - це закінчені будівельні роботи відповідно до такого договору. Календарний графік виконання робіт не змінює правової природи основного зобов'язання за договором та не може створювати для сторін самостійних зобов'язань за окремими етапами виконання робіт, оскільки наведене не передбачено умовами договору, суперечить нормам Цивільного кодексу України та не узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду у подібних правовідносинах. Відповідач наголошує, що договір підряду не містить положень, якими встановлюється відповідальність підрядника за порушення термінів початку виконання будівельних робіт окремо за ІІ етапом договору;
- у разі відмови замовника від договору підряду з посиланням на частину 2 статті 849 Цивільного кодексу України, обов'язковому дослідженню підлягає наявність чи відсутність передбачених зазначеною нормою підстав для такої відмови, зокрема щодо порушення з боку підрядника умов договору. Як вбачається зі змісту позовної заяви та наданих позивачем доказів (Акт огляду будівельного майданчика від 12.04.2025; повідомлення № 14/22-551 від 30.05.2025), обґрунтовуючи наявність підстав для одностороннього розірвання договору, позивач посилається на порушення відповідачем підпункту "а" пункту 4.1.1 розділу 4 договору, що на його переконання, було достатньою та належною підставою для розірвання договору в порядку, передбаченому частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України, і при цьому надало йому право на відшкодування збитків. Однак відповідач зазначає, що з огляду на встановлені обставини та доведеність ним відсутності порушення, яке позивач поклав в основу вимоги про розірвання договору, підстава для такого розірвання фактично не мала місця, відтак, у останнього відсутнє передбачене законом право вимагати відшкодування збитків у зв'язку із розірванням договору. Враховуючи волевиявлення замовника на складання Акту огляду будівельного майданчика та зазначення у ньому, як підставу підпункт "а" пункту 4.1.1. розділу 4 договору, яка передбачає право замовника на дострокове розірвання договору в односторонньому порядку, підрядник обґрунтовано вважав, що подальше виконання зобов'язань за договором, у тому числі в частині виконання обов'язку інформувати замовника про хід та забезпечення виконання робіт у порядку, визначеному пунктом 8.4. договору, є недоцільним та позбавленим правового змісту. Відповідач зазначає, що з моменту підписання Акту огляду будівельного майданчика, у підрядника відсутні правові підстави продовжувати будівельні роботи та надавати звітність про виконання робіт, оскільки ініціатива розірвання та фактичне припинення правовідносин виходили від замовника. Відтак, за твердженнями відповідача, невиконання підрядником обов'язку, передбаченого пунктом 8.4. договору, у вказаних умовах не може розцінюватися як порушення договору чи підстава для застосування до нього негативних наслідків;
- всі доводи позивача зводяться виключно до того, що відповідачем було порушено Календарний графік виконання робіт за договорами підряду. Водночас, умовами договору підряду, зокрема пунктом 8.1. Розділу 8 "Організація виконання робіт та контроль за якістю робіт і матеріальних ресурсів" передбачено, що замовник за Актом приймання-передачі об'єкта передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об'єкт (будівельний майданчик/фронт робіт). Отже, правова підстава для початку виконання будівельних робіт відповідачем виникає виключно після підписання відповідного Акту приймання-передачі будівельного майданчика. Обов'язок замовника за Актом приймання-передачі об'єкта передати підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об'єкт (будівельний майданчик/фронт робіт) прямо випливає зі змісту пункту 8.1. договору підряду та статті 875 Цивільного кодексу України, згідно з якою замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), а також забезпечити умови для виконання робіт. Натомість, позивачем не додано до матеріалів справи Акт приймання-передачі будівельного майданчика за укладеним договором підряду. Відсутність Акту унеможливлює встановлення факту належної передачі фронту робіт підряднику та, відповідно, початку перебігу строків виконання робіт. Таким чином, виконання робіт, за відсутності Акта приймання-передачі будівельного майданчика, неможливо встановити момент виникнення у відповідача обов'язку приступити до виконання робіт, відтак, відсутні правові підстави для покладання на відповідача відповідальності за несвоєчасне чи неналежне виконання зобов'язань;
- відповідач посилається на те, що порядок виконання сторонами умов укладеного договору регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, "Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 (далі - Умови), ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" (далі - ДБН), умовами укладеного договору. Відповідно до статті 851 Цивільного кодексу України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником. Так, у спірних правовідносинах між сторонами договору підряду має місце прострочка кредитора замовника, а саме: невчинення ним дій, передбачених пунктом 8.1. договору, пунктами 18, 29, 69 Умов, оскільки саме замовник має передати підряднику за Актом прийому-передачі будівельний майданчик (фронт робіт). Обізнаність підрядника про місце виконання робіт не позбавляє замовника обов'язку надати виконавцю будівельний майданчик. При цьому відповідач зазначає, що обов'язок належного виконання зобов'язань за договором покладається на обидві сторони правовідносин. Законодавець зобов'язує не лише відповідача, а й позивача дотримуватись умов укладеного договору, що прямо випливає з наведених положень законодавства;
- з умов укладеного між сторонами договору вбачається, що прострочення зобов'язання з виконання робіт за договором починається із наступного дня після 03.05.2025. Лише після спливу вказаного строку у позивача (замовника) виникає право на нарахування штрафних санкцій, передбачених умовами договору, зокрема, право на нарахування пені. Відповідно до Календарного графіку виконання робіт, термін виконання робіт за договором підряду - до 03.05.2025. Водночас, звертаючись з даним позовом, всупереч наведеним положенням законодавства, умовам договору та судовій практиці, позивач здійснив нарахування заявленої до стягнення суми пені за прострочення ІІ етапу - Будівельних робіт за період з 01.04.2025 по 03.05.2025. В обґрунтування вимог щодо стягнення пені позивач посилається на пункт 13.3 договору, відповідно до якого, за порушення терміну початку виконання робіт по договору (пункт 3.1. договору), підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи. У разі якщо підрядник не розпочав роботу протягом 30-ти календарних днів, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши підрядника письмово. З положень вказаного пункту договору вбачається право замовника нарахувати пеню за порушення терміну початку робіт за договором, у випадку, якщо підрядник не розпочав виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5-ти календарних днів після підписання договору підряду (пункт 3.2. договору). У той же час, нараховуючи пеню, передбачену за порушення терміну початку виконання робіт по договору, позивач, враховуючи погоджені Календарним графіком строки, вказав про порушення строків виконання робіт окремо за ІІ етапом - Будівельні роботи, однак відповідач стверджує, що нарахування пені, окремо за кожним етапом виконання робіт, визначених у Календарному графіку до договору, є помилковим, оскільки відповідно до змісту пункту 1.1. договору підряду, зобов'язання підрядника полягає в розробці проєктно-кошторисної документації та виконанні будівельних робіт по визначеному в укладеному договорі об'єкту, що відповідає передбаченому умовами договору порядку нарахування пені за невиконання зобов'язання в цілому. Акцентуючи увагу виключно на порушенні строку виконання будівельних робіт, які є ІІ-м етапом договору підряду, позивач фактично надає інше тлумачення змісту пункту 1.1. договору, відповідно до якого, основне зобов'язання підрядника полягає в розробці проєктно-кошторисної документації та виконанні будівельних робіт по визначеному в укладеному договорі об'єкту, та пункту 13.3 договору, який передбачає право на нарахування пені виключно у випадку порушення терміну початку виконання робіт по договору в цілому. Таке тлумачення позивача, за твердженнями відповідача, змінює початкову суть та правову природу умов договору підряду, оскільки умовами не передбачено можливості нарахування пені за кожним етапом виконання робіт окремо;
- відповідач зауважує, що ініціатива щодо дострокового розірвання договору підряду виходила саме від позивача та була реалізована 12.04.2025, до настання встановленого терміну завершення робіт за договором - 03.05.2025. Це підтверджується складеним позивачем Актом огляду будівельного майданчика, в якому в якості підстави зазначено підпункт "а" пункту 4.1.1. розділу 4 договору, який прямо передбачає право замовника на одностороннє дострокове розірвання договору. Таким чином, відповідач зазначає, що дії позивача свідчать про реалізацію ним свого права на дострокове припинення договірних відносин, що не обумовлювалося порушенням умов договору з боку підрядника. Відтак, у позивача відсутні належні правові підстави для тверджень про неналежне виконання підрядником своїх зобов'язань за договором. Відповідач виснує про те, що нарахування позивачем пені та штрафу за несвоєчасне завершення будівельних робіт є безпідставним, оскільки фактичне завершення робіт за договором відбулося 12.04.2025 - в день складання та підписання сторонами Акту огляду будівельного майданчика, що засвідчує припинення виконання зобов'язань підрядником. Надсилання позивачем повідомлення про розірвання договору лише 30.05.2025, тобто більше ніж через місяць після складання відповідного Акту, не змінює правової природи фактичного припинення виконання робіт та не може розглядатися як підстава для нарахування штрафних санкцій. Оскільки розірвання договору ініційовано самим позивачем 12.04.2025, тобто до настання граничного строку завершення робіт 03.05.2025, та з урахуванням того, що підрядник після підписання Акту не мав юридичних підстав для продовження виконання робіт, нарахування пені за порушення строків завершення будівельних робіт за договором є необґрунтованим та суперечить положенням самого договору та принципам добросовісності у договірних відносинах. Враховуючи викладене, у позивача відсутні правові підстави для нарахування пені, як форми відповідальності за прострочення виконання зобов'язань, які фактично не настали;
- з урахуванням того, що підрядник належним чином і вчасно розпочав виконання робіт за договорами, зокрема виконав і відзвітував про завершення І етапу - Проектування, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт з розробки проектно-кошторисної документації від 09.04.2025, дії позивача щодо одностороннього розірвання договору підряду не відповідають умовам самого договору. Зазначена у повідомленні про розірвання договору підстава, а саме підпункт "а" пункту 4.1.1 розділу 4 договору (щодо невиконання підрядником обов'язку розпочати будівництво протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору), не може вважатися правомірною, оскільки на вказаний момент підрядник уже виконав визначену І-м етапом частину зобов'язань - Проектування, що є невід'ємною складовою будівельного процесу. Таким чином, враховуючи, що підстави для дострокового розірвання договору, передбачені підпунктом "а" пункту 4.1.1 договору, були відсутні, то застосовані позивачем штрафні санкції є юридично необґрунтованими і не можуть бути покладені на підрядника;
- крім того, відповідач вказує на те, що нарахування пені за порушення терміну початку виконання робіт окремо за ІІ етапом - Будівельні роботи не узгоджується з пунктом 13.3 та умовами договору підряду в цілому, тому, відповідно відсутні і правові підстави для нарахування пені, як форми відповідальності за прострочення виконання зобов'язань, які фактично не настали. Відповідач зауважує, що нарахування позивачем пені за несвоєчасне завершення будівельних робіт є юридично необґрунтованим, оскільки фактичне завершення робіт відбулося 12.04.2025 - в день складання та підписання сторонами Акту огляду будівельного майданчика, за яким було ініційовано розірвання договору самим позивачем, тобто до настання граничного строку виконання робіт, а вже після підписання зазначеного Акту підрядник не мав юридичних підстав для продовження їх виконання. Відтак, покладення негативних наслідків таких дій замовника на підрядника є неправомірним та створює для нього надмірний і невиправданий тягар, що суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, передбаченим статтею 3 Цивільного кодексу України. Крім того, умови договору підряду між сторонами були сформульовані саме позивачем, відтак, усі суперечності, які можуть виникати у зв'язку з тлумаченням умов вказаного договору, повинні тлумачитися на користь відповідача, згідно з усталеною практикою Верховного Суду;
- щодо нарахування штрафу у розмірі 7% договірної ціни відповідач зазначає, що позивач у позовній заяві додатково просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% вартості робіт за прострочення виконання зобов'язань понад 30 днів, посилаючись на пункт 13.5 договору підряду та частину 2 статті 231 Господарського кодексу України. Разом з тим, відповідач зауважує, що позивач не врахував, що відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб" положення абзацу 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України в частині стягнення штрафу в розмірі 7% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання зобов'язання, не застосовується до виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, які виконуються у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та не завершені на день набрання чинності цим Законом.
Також, до відзиву на позовну заяву відповідачем додано заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій він просить суд надати можливість представнику відповідача прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 14.11.2025 заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 50231/25 від 14.11.2025), в якій він не погоджується з твердженнями відповідача, вкладеними у відзиві на позовну заяву та зазначає таке
- будівельний майданчик по об'єкту "Нове будівництво фортифікаційний споруд опорного пункту № 446" передано відповідачу, про що складено Акт приймання-передачі будівельного майданчика від 15.03.2025, який підписано з боку відповідача директором ТОВ "ДСК Стандарт" та скріплено печаткою підприємства. Так, відповідно до Календарного графіку виконання робіт по договору роботи ІІ етапу - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт складаються з наступних робіт: будівля бліндажа (УФС-3); ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках; місця ведення вогню; люк; вхід в траншеї; відхоже місце. З наведеного вбачається, що Календарний графік виконання робіт до договору містить конкретний, вичерпний перелік робіт ІІ етапу, які повинні бути розпочаті з 01.04.2025. Прострочення з боку відповідача терміну початку виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, який визначений укладеним договором та передбачений ІІ-м етапом виконання робіт Календарного графіку виконання робіт, підтверджується Актом огляду будівельного майданчику від 12.04.2025, складеним уповноваженими представниками Військової частини НОМЕР_1 та ТОВ "ДСК Стандарт", відповідно до якого за результатами огляду будівельного майданчику будівельні роботи на них, станом на 12.04.2025, не розпочаті. Повідомлень про хід виконання робіт, в яких було б зазначено, що відповідач приступив до виконання будівельних робіт ІІ-го етапу, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо), як то визначено пунктом 8.4. договору від підрядника, на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходило. Крім того, позивач зауважує, що відповідач у відзиві не заперечує, що на дату розірвання договору (15.06.2025) до виконання будівельних робіт, визначених Календарним графіком виконання робіт, ІІ-го етапу, фактично не приступив. Позивач зазначає, що вказані обставини також не заперечуються відповідачем та не підлягають доказуванню в силу вимог частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України;
- щодо думки відповідача про те, що з 12.04.2025 - дати складання Акту огляду будівельного майданчику, яким встановлено відсутність початку будівельних робіт за договором, у нього не було юридичних підстав для їх продовження, позивач зазначає, що підпунктом "а" пункту 4.1.1 договору передбачено право замовника розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі якщо підрядник не розпочав будівництво об'єкта протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору підряду. У такому випадку підтвердженням прострочення є Акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника. Умовами пункту 4.1.1. договору визначено, що договір вважається розірваним через 5 календарних днів з дати отримання підрядником письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, яке направляється замовником на адресу підрядника. Позивач стверджує, що з наведеного вбачається, що Акт огляду будівельного майданчика є лише документом, який фіксує факт порушення умов договору, в даному випадку - відсутність початку будівельних робіт станом на 12.04.2025, і не свідчить про розірвання договору. Матеріальною підставою для розірвання договору є письмове повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, яке направляється замовником на адресу підрядника. Повідомлення про розірвання договору направлено 30.05.2025, отримано відповідачем 09.06.2025. Отже, у відповідності до умов договору, він є розірваним з 15.06.2025. Таким чином, позивач виснує про наявні, визначені укладеним договором підстави для стягнення з відповідача пені як за порушення терміну початку виконання робіт ІІ-го етапу з 01.04.2025 по дату розірвання - 15.06.2025, так і за порушення строку завершення робіт за договором (03.05.2025) по дату його розірвання. Розірвання договору підряду Військовою частиною НОМЕР_1 з 15.06.2025 в односторонньому порядку за викладених обставин жодним чином не впливало як на обов'язок відповідача розпочати виконання робіт ІІ-го етапу (Будівельні роботи) відповідно до Календарного графіку виконання робіт на об'єкті, відповідно до укладеного договору у визначені ними строки, так і на його обов'язок завершити роботи за договором у визначений договором термін, та не впливає на наявність підстав для стягнення неустойки як за порушення терміну початку виконання робіт ІІ-го етапу з 01.04.2025, так і за порушення строку завершення робіт за договором (03.05.2025) по дату його розірвання (15.06.2025).
У підготовче засідання 18.11.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні судом було відзначено, що відповідь на відзив подана позивачем до суду лише 14.11.2025, отже строк для подання заперечень не закінчився.
Також, у вказаному засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказане клопотання було задоволено судом.
Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 18.11.2025 судом протокольно було оголошено перерву до 25.11.2025.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 51484/25 від 21.11.2025), в яких він зазначає таке:
- умовами договору підряду визначено за яких підстав та у якому порядку замовник має право на одностороннє розірвання договору підряду. Так, відповідно до підпункту "а" пункту 4.1.1 договору до того як замовник направить підряднику письмове повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, ним повинен бути складений Акт огляду будівельного майданчика, в якому фіксується факт порушення умов договору, а саме - відсутність початку будівельних робіт протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору підряду. Таким чином, складання Акта огляду будівельного майданчика є обов'язковою передумовою для реалізації замовником права на одностороннє розірвання договору. Відповідач зауважує, що саме з моменту підписання Акта огляду будівельного майданчика у підрядника були відсутні правові підстави здійснювати будь-які будівельні роботи на об'єкті. Це зумовлено тим, що складання зазначеного Акта відповідно до підпункту "а" пункту 4.1.1. договору підряду означає фіксацію замовником факту порушення та ініціювання процедури розірвання договору. Відтак будь-які дії підрядника, пов'язані з виконанням робіт після складання Акта, обґрунтовано могли бути розцінені як незаконні та такі, що вчиняються всупереч волі замовника. Таким чином, саме з моменту підписання Акта у підрядника фактично було обмежено право доступу до будівельного майданчика, що позбавляло його можливості продовжувати виконання робіт. Проте, відповідач зазначає, що із матеріалів справи вбачається, що зазначене в Акті порушення фактично не мало місця, оскільки підрядник своєчасно приступив до виконання зобов'язань за договором, що підтверджується Актом приймання-передачі проєктно-кошторисної документації. Відповідно, направивши письмове повідомлення про розірвання договору за відсутності фактичного порушення умов договору підрядником, замовник діяв неправомірно. Отже, відповідач стверджує, що договір підряду було розірвано замовником без достатніх правових підстав, що у свою чергу унеможливлює нарахування будь-яких штрафних санкцій до підрядника за неналежне виконання зобов'язань;
- щодо строків початку виконання робіт за ІІ-м етапом з 01.04.2025, відповідач звертає увагу, що строки виконання робіт за І-м етапом - розробка проєктно-кошторисної документації за Календарним графіком тривала до 03.04.2025 включно. Прийнята та погоджена до роботи замовником проєктно-кошторисна документація - 09.04.2025, що підтверджується Актом приймання-передачі проєктно-кошторисної документації, де зазначено, що роботи прийняті замовником без зауважень. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 210 від 14.04.2025 затверджено проєктну документацію по об'єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 446", що складається з відомості про основні конструктивні рішення, обсяги робіт і кошторисної документації з техніко-економічними показниками. Вимоги позивача щодо стягнення пені за порушення термінів початку виконання робіт 2-го етапу (на підставі пункту 13.3. договору) за загальний період прострочення з 01.04.2025 по 15.06.2025 в сумі 230 153 грн. 41 коп. позивачем заявлені безпідставно, адже сторонами в спірному договорі передбачені строки початку виконання робіт по кожному з етапів, про що вказано в Календарному графіку виконання робіт, проте, відповідальність за порушення терміну початку виконання робіт, по кожному із етапів (першому та другому), в договорі не встановлена. Так, у пункті 13.3. договору узгоджено, що за порушення терміну початку виконання робіт по договору (пункт 3.1. договору) підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи. Тобто, в договорі встановлена відповідальність за порушення терміну початку робіт в цілому по договору, які відповідачем своєчасно розпочато, а саме, відповідач виконав роботи першого етапу - проєктні роботи та експертиза проєктної документації, результати якої передано замовнику 09.04.2024, про що свідчить акт № 1ПКД від 09.04.2025, який підписано сторонами та скріплено печатками підприємств без зауважень та заперечень;
- щодо Акту приймання-передачі будівельного майданчика, відповідач зауважує, що Акт приймання-передачі будівельного майданчика, на який посилається позивач, не може бути належним доказом факту передачі замовником будівельного майданчика підряднику, оскільки його зміст не відповідає умовам договору підряду № 20/4Д від 14.03.2025, укладеного між сторонами. Так, в наданому позивачем Акті зазначено, що він складений до договору 20/4Д від 17.03.2025, в той час як договір підряду № 20/4Д, укладений 14.03.2025, що ставить під сумнів можливість використання його як доказу належної передачі об'єкта будівництва. Також, у наданому позивачем Акті вказано, що сторони здійснили огляд будівельного майданчика, відведеного для виконання робіт з будівництва об'єкта, розташованого на території Донецької області, водночас, згідно з договором підряду № 20/4Д від 14.03.2025, укладеним між позивачем та відповідачем, будівельний майданчик об'єкта будівництва знаходиться у населеному пункті Білозерське. Таким чином, відповідач виснує, що наданий позивачем Акт не може розглядатися судом як належний доказ у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він не підтверджує факту передачі об'єкта будівництва, визначеного саме договором № 20/4Д від 14.03.2025. За наведених обставин твердження позивача про належну передачу майданчика підряднику є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.
У підготовче засідання 25.11.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні представники сторін зазначили, що ними повідомлені суду всі обставини справи, які їм відомі; надані всі докази, на які вони посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, а також позивачем та відповідачем подані всі заяви по суті справи, передбачені частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим представники позивача та відповідача підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження.
Крім того, у вказаному засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказане клопотання було задоволене судом.
Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 25.11.2025 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України суд за результатами підготовчого засідання постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
Крім того, з метою участі всіх учасників справи у розгляді справи по суті, керуючись положеннями статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає можливим закрити підготовче провадження з призначенням судового засідання для розгляду справи по суті в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
На підставі викладеного, керуючись статтею 177, пунктом 18 частини 2 статті 182, пунктом 3 частини 2 статті 185, 197 статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
2. Розпочати розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначити судове засідання на 04.12.2025 о 15:20 год.
3. Викликати представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов'язковою.
4. Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться 04.12.2025 о 15:20 год., у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань № 1-107 (1-й поверх) за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
5. Надати можливість представнику відповідача прийняти участь у судовому засіданні, призначеному на 04.12.2025 о 15:20 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
6. Роз'яснити представнику відповідача, що відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
7. Дану ухвалу направити:
- позивачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;
- відповідачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
8. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 25.11.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повна ухвала складена та підписана - 25.11.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко