вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49605
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4573/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА", 03026, м.Київ, Столичне шосе, буд.103, корпус 1, поверх 9, ЄДРПОУ 31316718
до Приватного підприємства "АРБОЛЕТ", 49051, м.Дніпро, вул.Осіння, буд.2 Д, кімната 4, ЄДРПОУ 23370082
про стягнення заборгованості в розмірі 18 321,86грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "АРБОЛЕТ" про стягнення заборгованість в розмірі 10 338,41грн., пені - 2 458,87грн., 30% річних - 2 689,12грн., інфляційні збитки - 1 158,12грн., а також судовий збір у розмірі 3 028,00грн.
Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням боржником умов договору про надання послуг з організації перевезення відправлень № 230057 від 09.08.2018р. в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги з організації перевезення відправлень.
Ухвалою суду від 21.08.2025р. позовну заяву залишено без руху.
26.08.2025р. до суду через "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Суддя Панна С.П. перебувала на лікарняному з 25.08.2025р. по 03.09.2025р.
Ухвалою суду від 04.09.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Відповідач не скористався своїм правом, не направив до суд відзив на позовну заяву. Копія ухвали суду від 04.09.2025р., направлена на адресу відповідача за його місцезнаходженням згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".
Порядок вручення судових рішень встановлений ст. 242 ГПК, відповідно до пунктів 4, 5 ч.6 якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20.
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та Верховного Суду, викладений у постановах від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).
Отже, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі.
Будь-яких клопотань про продовження процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Станом на момент винесення рішення відповідач не надав до суду відзив на позов.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до статті 248 Господарського кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.
Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті
09.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (далі - позивач, експедитор) та Приватним підприємством «АРБОЛЕТ» (далі - відповідач, замовник) був укладений договір про надання послуг з організації перевезення відправлень (індивідуальний номер заяви про приєднання №230057).
Підписавши заяву замовник засвідчив:
- ознайомлення з усіма положеннями Договору та Умовами надання послуг;
- повне розуміння змісту Договору, Умов надання послуг, значень термінів і понять;
- вільне волевиявлення укласти Договір, відповідно до всіх його умов, шляхом приєднання до нього в повному обсязі.
Згідно з пунктом 2.1., цей договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України і може бути укладений лише шляхом приєднання Замовника до всіх його умов в цілому шляхом надання Експедитору Заяви про приєднання (додаток №1 до цього Договору), в порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до п.2.2 договору Експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення (далі - послуги), а Замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором.
Відповідно до пункту 2.3. договору Експедитор надає Замовнику послуги на умовах цього договору та згідно з умовами, затвердженими Експедитором.
За надані Експедитором послуги Замовник сплачує Експедитору винагороду згідно з чинними тарифами Експедитора, розміщеними на офіційному сайті Експедитора novaposhta.ua (п. 2.4 Договору).
Відповідно до пункту 2.6. договору прийняття Експедитором відправлення для надання послуг, визначених цим договором, оформляється експрес-накладною, у якій зазначаються такі відомості: тип послуги, інформація про відправника, інформація про одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена цінність відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, розрахункові строки доставки відправлення, інформація про додаткові послуги/сервіси, вартість послуг Експедитора.
Відповідно до пункту 2.7. договору шляхом надання заяви про приєднання Замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з Умовами, чинними на момент укладення договору та розміщеними на офіційному сайті Експедитора novaposhta.ua, і зобов'язується їх виконувати.
Відповідно до пункту 3.2.1. експедитор має право отримати винагороду за надані послуги на умовах, що визначені договором.
Відповідно до пунктів 3.3.7. та 3.3.8. договору замовник зобов'язаний своєчасно підписати надані експедитором Акти наданих послуг для засвідчення факту належного надання послуг Експедитором за договором. Здійснити оплату послуг Експедитора за надані послуги згідно з чинними тарифами Експедитора своєчасно та в повному обсязі.
Загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих Експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих Експедитором послуг відбувається за чинними тарифами Експедитора на підставі акту наданих послуг шляхом перерахування Замовником на поточний рахунок Експедитора коштів у розмірі 100 % вартості наданих послуг упродовж 2 (двох) банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг Експедитора (п. 5.1 Договору).
Відповідно до п. 5.3 договору Експедитор до 10-го, 20-го та останнього числа кожного місяця складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає Замовнику одним з наступних способів на власний вибір:
5.3.1. шляхом направлення підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох паперових примірниках для підписання Замовником;
5.3.2. шляхом направлення актів в електронному вигляді, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Підписання актів наданих послуг в електронному вигляді здійснюється Сторонами з урахуванням порядку та строків, що визначені умовами п. 5.4. Договору. Адреса електронної пошти Замовника для обміну електронними документам вказується Замовником в Заяві про приєднання.
Відповідно до п. 5.4 договору Замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від Експедитора підписує надані Експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг (далі - акт) та повертає Експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає Експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання Замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від Експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання Замовником повного виконання Експедитором своїх зобов'язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги Експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії Замовника відсутні й Замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг.
Відповідно до пункту 8.1 договору договір набуває чинності з моменту прийняття Експедитором від Замовника заяви про приєднання та діє до дати відмови будь-якої сторони від договору, але не довше ніж до 31.12.2024 включно.
Відповідно до пункту 8.4. договору датою укладення договору є:
8.4.1. Дата прийняття Експедитором заяви про приєднання, надісланої на паперовому носії.
8.4.2. Дата накладення Експедитором кваліфікованого електронного підпису (КЕП) на заяві про приєднання, надісланої в електронному вигляді згідно п. 8.2.2. Договору.
Відповідно до пункту 10.8. договору сторони домовились, що відправлені електронною поштою документи, що є невід'ємною частиною договору, підписані та скріплені печатками сторін, мають повну юридичну силу до моменту обміну сторонами оригіналами документів, встановлюють права й обов'язки для сторін договору, можуть бути подані до судових інстанцій як належні докази. Умови даного пункту не застосовуються до первинних бухгалтерських документів, що надаються Експедитором Замовнику.
Відповідно до пункту 10.11. договору сторони домовились, що, відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", Експедитор та Замовник мають право використовувати кваліфікований електронний підпис при підписанні додатків, додаткових угод, додаткових договорів та інших документів в межах виконання цього договору .
У відповідності до пункту 5.3 договору, Експедитором на підставі фактично наданих послуг було складено акти наданих послуг і направлено Укрпоштою на адресує Замовника, яка вказана в Договорі та ЄДР, цінним листом з описом вкладення 06.06.2024 за №0503878643781.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення цінний лист від 06.06.2024 за №0503878643781 було отримано боржником 16.06.2024.
Для оплати наданих послуг Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" були виставлені рахунки-фактури на загальну суму 10 338,41грн.
Додатково акти та рахунки було направлено в системі електронного документообігу Медок, які було отримано Відповідачем. проте на дату звернення до суду Відповідач не виконав зобов'язання за договором щодо оплати наданих послуг.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Зі змісту спірного договору убачається, що цей договір містить елементи договору надання послуг та договору надання транспортно-експедиційних послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
За приписами статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Експедитор (транспортний експедитор) - це суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Перевізник - це юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.
Статтею 931 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
На виконання умов договору ТОВ "Нова пошта" надано відповідачу послуги з організації перевезення відправлень, на загальну суму 10 338,41грн, що підтверджується наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):
- №НП-000591364 від 31.08.2018р. на суму 1 373,00грн.;
- №НП-000940898 від 30.09.2018р. на суму 888,50грн.;
- №НП-001190934 від 31.10.2018р. на суму 2 217,00грн.;
- №НП-001440240 від 30.11.2018р. на суму 2 368,40грн.;
- №НП-001748564 від 31.12.2018р. на суму 712,50грн.;
- №НП-001907352 від 31.01.2019р. на суму 306,00грн.;
- №НП-002010047 від 28.02.2019р. на суму 425,00грн.;
- №НП-002137857 від 31.03.2019р. на суму 1 423,00грн.;
- №НП-002236821 від 30.04.2019р. на суму 105,00грн.;
- №НП-009734893 від 31.07.2023р. на суму 520,01грн.
До кожного акту долучено специфікацію, що містить відомості стосовно відправлення, зокрема дати, маршруту, відправника, отримувача, вантажу.
Акти містять посилання на договір №230057 від 09.08.2018р., підписані позивачем (виконавцем) в односторонньому порядку.
Також позивачем були виставлені рахунки-фактури на оплату на загальну суму 10 338,41грн:
- №НП-000591364 від 31.08.2018р. на суму 1 373,00грн.;
- №НП-000940898 від 30.09.2018р. на суму 888,50грн.;
- №НП-001190934 від 31.10.2018р. на суму 2 217,00грн.;
- №НП-001440240 від 30.11.2018р. на суму 2 368,40грн.;
- №НП-001748564 від 31.12.2018р. на суму 712,50грн.;
- №НП-001907352 від 31.01.2019р. на суму 306,00грн.;
- №НП-002010047 від 28.02.2019р. на суму 425,00грн.;
- №НП-002137857 від 31.03.2019р. на суму 1 423,00грн.;
- №НП-002236821 від 30.04.2019р. на суму 105,00грн.;
- №НП-009734893 від 31.07.2023р. на суму 520,01грн.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 Цивільного кодексу України).
В пункті 5.4 договору сторони погодили, що замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг (далі за текстом - акт) та повертає експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов'язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні й замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманим рахунком та актами наданих послуг.
Як вже було вищезазначено, позивачем на підставі фактично наданих послуг було складено акти наданих послуг і направлено Укрпоштою на адресує Замовника, яка вказана в Договорі та ЄДР, цінним листом з описом вкладення 06.06.2024 за №0503878643781.
Згідно пункт 5.1 договору оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора на підставі акту наданих послуг, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 (двох) банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг експедитора.
В установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості поставленої теплової енергії не виконав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 10 338,41грн. відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 10 338,41грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойка (пеня, штраф) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 6.3.1 договору сторони погодили, що за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих Експедитором послуг Замовник сплачує Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30 % річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань є більшим, ніж це передбачено частиною 6 статті 232 ГКУ, і становить 1 рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня у сумі 2 458,87грн. за період з 14.08.2024 по 13.08.2025, інфляційні втрати у розмірі 1 158,12грн. за період з червня 2024 по серпень 2025 та 2 689,12грн. - 30% річних за період з 20.06.2024 по 13.08.2025.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, 30% річних судом та втрат від інфляції встановлено, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.
З врахуванням вище викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції “Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 70 065,57 грн.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 422,40грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Приватного підприємства "АРБОЛЕТ", 49051, м.Дніпро, вул.Осіння, буд.2 Д, кімната 4, ЄДРПОУ 23370082 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА", 03026, м.Київ, Столичне шосе, буд.103, корпус 1, поверх 9, ЄДРПОУ 31316718 заборгованість в розмірі 10 338,41 грн. (десять тисяч триста тридцять вісім гривень 41коп.), пеня 2 458,87грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят вісім гривень 87коп.), 30% річних - 2 689,12грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят дев'ять гривень 12коп.), інфляційні збитки - 1 158,12грн. (одна тисяча сто п'ятдесят вісім гривень 12коп.) та витрати по сплаті судового збору та судовий збір у розмірі 2 422,40грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25.11.2025
Суддя С.П. Панна