Рішення від 12.11.2025 по справі 904/2344/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2025м. ДніпроСправа № 904/2344/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код 30019775)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, м. Нікополь Дніпропетровської обл., просп. Трубників, буд. 56; ідентифікаційний код 35537363)

про стягнення 9 166 283 грн. 91 коп.

Представники:

від позивача: Пікульська К.В. - представник (адвокат), в режимі відеоконференції;

від відповідача: Колесова О.Е. - представник, в режимі відеоконференції;

Ангелов Є.М. - представник.

ПРОЦЕДУРА:

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", в якій просить суд стягнути 9 166 283 грн. 91коп., що складає 4 396 599 грн. 78 коп. - пені та 4 769 684 грн. 13 коп. - штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем договору поставки №УБГ386/015-21 від 20.12.2021 в частині несвоєчасної поставки товару.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2025, в задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" про стягнення пені у розмірі 4 396 599,78 грн та штрафу у розмірі 4 769 684,13 грн - відмовлено.

В подальшому постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.07.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 904/2344/24 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2025 справу передано на розгляд судді Загинайко Т.В., через що суд вважає за необхідне прийняти її до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2025 прийнято справу № 904/2344/24 до свого провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке відбудеться 16.09.2025 о 16:00год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань №1-202, за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

Відповідач у клопотанні (вх.№36367/25 від 21.08.2025) просить задовольнити дане клопотання та забезпечити проведення усіх засідань по справі №904/2344/24 в режимі відеоконференції в системі "EasyCon" (https://easycon.com.ua/), що розміщена на сайті vkz.court.gov.ua, з можливістю присутності представника відповідача - адвоката Колесової Олени Едуардівни із обліковим записом ІНФОРМАЦІЯ_1 у засіданні суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (вх.№36367/25 від 21.08.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції частково.

Позивач у заяві (вх.№37329/25 від 28.08.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просить розгляд справи № 904/2344/24, в тому числі підготовче засідання, призначене на 16.09.2025 о 16:00 год. та усі інші засідання по справі, проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ВКЗ (https://vkz.court.gov.ua), за участі представника позивача АТ "Укргазвидобування" - адвоката Бєлєвцової Оксани Сергіївни із обліковим записом в системі "Електронний Суд": oksana_lawyer@ukr.net, контактний телефон НОМЕР_1 .

Також позивач у поясненнях (вх.№39059/25 від 09.09.2025) вважає, що позовні вимоги є доведеними та відсутні підстави для звільнення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від передбаченої Договором відповідальності у формі сплати штрафних санкцій за істотне прострочення поставки товару, посилаючись на те, що: - між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" укладений Договір поставки № УБГ386/015-21 від 20.12.2021; - відповідно до умов Договору відповідач повинен був поставити позивачу Лот №1 Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні з різьбою типу Батресс групи міцності Р-110) зазначений в Специфікації №1 від 20.12.2021 - Додатку №1 до Договору, вартістю 492 972 480,00 грн.; - у графіку поставки товару (Додаток №3 до Договору) сторони погодили поставку 50% обсягу товару - протягом 180 календарних днів з дати укладання договору (гранична дата поставки 18.06.2022), інші 50% обсягу - протягом 240 календарних днів (гранична дата поставки 17.08.2022); - постачальник не виконав свої зобов'язання у встановлений Договором строк, прострочив поставку товару за Договором на суму 144 768 072,64 грн., поставивши товар у період з 08.07.2022 по 30.01.2023, що є порушенням умов п. 5.1, пп. 6.3.1 п. 6.3 Договору, графіку поставки товару, ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України та підтверджується наявними у справі видатковими накладними; - на підставі п. 7.9 Договору, у відповідача виник обов'язок сплати позивачу штрафних санкцій в загальній сумі 9 166 283,91 грн., а саме пені у розмірі 0,1% від вартості невчасно поставленого товару за кожен день прострочення в сумі 4 396 599,78 грн. та штрафу у розмірі 7% від суми за невчасну поставку товару понад 30 днів в сумі 4 769 684,13 грн., відповідач претензію не визнав, штрафні санкції не сплатив, посилаючись на сертифікат Торгово-промислової палати Дніпропетровської області №1200-24-0920 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 03.05.2024 вих.256/08-15; - у сертифікаті визначено період дії форс-мажорних обставин: з 24.02.2022 по 30.01.2023, у той час як за видатковими накладними протягом цього періоду "дії форс-мажорних обставин" відповідач постачав позивачу товар за Договором (виконував договір) з 08.07.2022 по 30.01.2023, тобто обстріли та тимчасові зупинки роботи підприємства, не вплинули на можливість відповідача поставляти позивачу товар, отже, оскільки товар мав бути поставлений двома партіями 18.06.2022 та 17.08.2022, але вже на 20й день прострочення (під час збройної агресії), відповідач почав поставляти товар - з 08.07.2022, який поставляв протягом усього періоду дії незмінних "форс-мажорних обставин" - по 30.01.2023, що виключає наявність ознак непереборної сили, що унеможливлює виконання зобов'язання, а не робить його складнішим чи дорожчим; - при вирішенні питання про наявність підстав для звільнення постачальника (відповідача) від господарсько-правової відповідальності, суди попередніх інстанцій фактично обмежилися лише посиланнями на наявність передбачених нормами чинного законодавства форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), пов'язаних з військовою агресією рф проти України та триваючих станом на час виконання відповідачем зобов'язань (у період нарахування штрафних санкцій), існування яких підтверджується отриманим відповідачем сертифікатом Торгово-промислової палати, не врахувавши вищевказаних правових висновків Верховного Суду; - товар призначався для використання в основній господарській виробничій діяльності АТ "Укргазвидобування" з видобутку вуглеводнів при бурінні газових свердловин для спорудження обсадних колон на свердловинах, відсутність поставки труб тягне за собою простій, що у свою чергу, призводить до негативних майнових наслідків АТ "Укргазвидобування", АТ "Укргазвидобування" використовує труби обсадні, що є предметом Договору, не з комерційним інтересом, а на виконання покладених на нього державою функцій.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 задоволено заяву Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вх.№37329/25 від 28.08.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції частково.

Відповідач у поясненні (вх.№40296/25 від 16.09.2025) по справі №904/2344/24 просить долучити до матеріалів справи висновок експертів №325/1/25 від 14.08.2025 року за результатами комісійного експертного дослідження, долучити до матеріалів справи довідку №881 від 05.09.2025 року, у задоволенні позовних вимог АТ "Укргазвидобування" у справі №904/2344/24 відмовити повністю, посилаючись на те, що: - в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду; - саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку; - зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди першої та апеляційної інстанції врахували, зокрема, посилання відповідача на сертифікат №1200-24-0920 від 03.05.2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який виданий Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, у якому встановлено дію форс-мажорних обставин для Товариства (обставин непереборної сили) при виконанні договору №УБГ386/015-21 від 20.12.2021; - суди також взяли до уваги докази, надані відповідачем на підтвердження впливу обставин, пов'язаних із повномасштабним вторгненням на територію України на господарську діяльність Товариства та, відповідно, можливість належного виконання останнім своїх договірних зобов'язань; - із вказаного вбачається, що судами, в основу висновків про неможливість своєчасного виконання зобов'язань відповідачем у спірних правовідносинах, покладено саме встановлені факти певних труднощів у здійсненні підприємницької діяльності у період після 24.02.2022; - водночас суд вважає доречним посилання скаржника на невідповідність висновків оскаржуваних судових рішень положенням частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, зокрема, щодо того, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (такий висновок викладено у пункті 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20); - суди належним чином не дослідили наявність взаємозв'язку між доказами, які зазначені в оскаржених рішеннях, із обставинами, на які посилався відповідач, а, отже, не надали належної оцінки цим доказам на предмет їх належності та допустимості в розрізі обставин, на підтвердження яких, відповідач надав ці докази, в тому числі наданий відповідачем сертифікат Торгово-промислової палати та не з'ясували, чи він підтверджує існування обставин, які об'єктивно унеможливлювали виконання (належне виконання) відповідачем своїх договірних зобов'язань у контексті встановлених обставин, здійснення відповідачем в період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) поставки товару; - у даній справі полягає у намаганні представити суду для аналізу свої позовні вимоги, виходячи з звичайних умов реалізації господарських відносин з намаганням ігнорування об'єктивних обставин навколишнього світу, в яких відбувалося виконання господарських зобов'язань за договором №УБГ386/015-21; - позивачем неодноразово зазначалося про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності (на думку позивача), оскільки "сплата неустойки відноситься до звичайних комерційних ризиків сторін Договору; - підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю"; - у позиції позивача є твердження одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань; - Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про звільнення Товариства від відповідальності у виді штрафних санкцій та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, оскільки в силу настання для відповідача з 16.03.2022 форс-мажорних обставин і завершення їх дії 12.12.2022, що підтверджується сертифікатом ТПП № 2600-23-1505, на підставі положень пунктів 7.1- 7.3 договору купівлі-продажу від 09.09.2021 строк виконання продавцем зобов'язання з поставки модернізованої проливочної установки АПУ-011-180, який настав 07.06.2022, продовжився на період дії обставин непереборної сили та не вважається простроченим у зв'язку з діями контрагента (покупця) щодо прийняття товару, що оформлено актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 16.12.2022 № 073, позаяк за змістом наведених вище умов укладеного між сторонами договору вказані форс-мажорні обставини мають тимчасовий характер; - як достовірно встановлено судами та не заперечується скаржником при вирішенні цього господарського спору, в період до 07.06.2022, тобто до дати настання строку виконання відповідачем обов'язку з поставки модернізованої проливочної установки АПУ-011-180, Товариство не скористалося передбаченим частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України правом на розірвання договору купівлі-продажу від 09.09.2021 (за своєю правовою природою цей договір є змішаним, адже містить положення договору купівлі-продажу та договору підряду) у зв'язку з втратою інтересу, в зазначений період не заявляло про односторонню відмову від прийняття виконаних робіт чи односторонню відмову від договору, натомість фактично вчиняло дії, спрямовані на завершення виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, що підтверджується актами передачі комплектуючих установки АПУ-011-180 від 04.07.2022, від 13.10.2022 та актом перевірки установки АПУ-011-300 щодо стану її готовності від 21.10.2022.

Позивач у клопотанні (вх.№40421/25 від 16.09.2025) про залишення без розгляду доказів, поданих відповідачем поза межами встановленого строку, просить залишити без розгляду висновок експертів №352/1/25 за результатами проведення комісійного експертного дослідження, який складено 14.08.2025 та довідку щодо вакансій ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 вих.№ 881 від 05.09.2025 "За місцем вимоги", обґрунтовуючи це тим, що: - необхідність долучення до справи вказаних доказів відповідач мотивував тим, що в результаті проведеного дослідження експертами документально та розрахунково підтверджується час у 355 днів 5 годин 45 хвилин робочих днів в період 24.02.2022- 10.07.2023, в який виробництво на підприємстві ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено через об'єктивні фактори впливу, серед яких повітряні тривоги, обстріли на виробничих потужностях підприємства, на думку відповідача, довідка ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" щодо наявності та кількості вакансій на підприємстві у період березень - грудень 2022 року, підтверджує факт наявності "кадрового голоду" у цей період та неможливість заповнити дані вакансії через активні військові дії у місті Нікополь; - Верховний Суд не надавав вказівок суду під час нового розгляду цієї справи збирати або брати до уваги нові докази, яких не існувало під час касаційного перегляду справи №904/2344/24; - надаючи вказівки судам попередніх інстанцій Верховний Суд у постанові зазначив, що під час нового розгляду справи необхідно встановити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати належну правову оцінку доводам сторін та наданим на їх підтвердження доказам з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а, отже, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного розгляду даної справи; - довідка вих.№ 881 від 05.09.2025 суперечить наказу відповідача № 445 від 24.02.2022, долученого до відзиву, у якому в пункті 1 зазначено про призупинення виробничої діяльності у всіх структурних підрозділах відповідача з 24.02.2022 до дати наказу про поновлення роботи, але наказу про поновлення роботи у матеріалах справи не міститься, як і не міститься доказів відновлення роботи після кожної зупинки згідно наданих відповідачем наказів з посиланням на обстріли.

У судове засідання 16.09.2025 з'явились представники сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 продовжено підготовче провадження в межах розумного строку, відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 22.10.2025 о 15:30 год.

Позивач у додаткових поясненнях (вх.№41542/25 від 23.09.2025) просить справу №904/2344/24 розглядати за наявними матеріалами, без урахування висновку експертів №352/1/25 за результатами проведення комісійного експертного дослідження, який складено 14.08.2025 та довідки щодо вакансій ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" за період з 01.03.2022 року по 31.12.2022 року вих.№ 881 від 05.09.2025 "За місцем вимоги", задовольнити позовну заяву АТ "Укргазвидобування" у повному обсязі та зазначає, що: - при вирішенні питання про наявність підстав для звільнення постачальника (відповідача) від господарсько-правової відповідальності, суди попередніх інстанцій фактично обмежилися лише посиланнями на наявність передбачених нормами чинного законодавства форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), пов'язаних з військовою агресією рф проти України та триваючих станом на час виконання відповідачем зобов'язань (у період нарахування штрафних санкцій), існування яких підтверджується отриманим відповідачем сертифікатом Торгово-промислової палати, не врахувавши правових висновків Верховного Суду; - Верховний Суд у постанові зазначив, що під час нового розгляду справи необхідно встановити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати належну правову оцінку доводам сторін та наданим на їх підтвердження доказам з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а, отже, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного розгляду даної справи; - висновок експертів № 352/1/25 за результатами проведення комісійного експертного дослідження, який складено 14.08.2025 не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки суперечить нормам ст. 98, 101, 104 ГПК України та наявним у матеріалах справи доказам і ґрунтується на тих матеріалах, які відсутні у даній судовій справі; - наявні у справі докази підтверджують, що в період з 08.07.2022 по 30.01.2023 (в який за висновком експертів по 5 питанню виробництво на підприємстві ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлене у період з 24.02.2022 по 30.01.2023) постачальник за договором № УБГ386/015-21 від 20.12.2021 здійснив поставку товару, що безумовно є суперечливим, тобто висновок експертів суперечить наявним у справі первинним документам - накладним про поставку товару, отже, оскільки товар мав бути поставлений двома партіями 18.06.2022 та 17.08.2022, але вже на 20й день прострочення (під час збройної агресії та, нібито унеможливлення виробництва), відповідач почав поставляти товар - з 08.07.2022, який поставляв протягом усього періоду дії незмінних "форс-мажорних обставин" - по 30.01.2023, що виключає наявність ознак непереборної сили, які абсолютно унеможливлюють виконання зобов'язання, а не роблять його складнішим чи дорожчим, як у даній справі, виходячи з наявних у справі витягів з ЄРДР, певні обстріли м. Нікополь мали місце, починаючи з 16.07.2022, тоді як перша партія товару мала бути поставлена 18.06.2022, тобто обстріли не могли вплинути на виконання відповідачем даного зобов'язання; - з висновку експертів № 352/1/25 за результатами проведення комісійного експертного дослідження, який складено 14.08.2025 слідує, що адвокат Олена Колесова звернулася до Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності 20.06.2025, матеріали на адресу Центру доставлені нарочно, 25.07.2025 від даного адвоката надійшли заява та лист про уточнення питання щодо проведення експертного дослідження, матеріали на адресу Центру доставлені нарочно, при цьому, в силу частини 5 статті 101 ГПК України, у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, натомість, згаданий висновок експертів № 352/1/25 не містить зазначення, що висновок підготовлено для подання до суду, що також вказує на недопустимість цього доказу; - висновок експертів № 352/1/25 не є економічною експертизою, як заявляє відповідач та не є таким, що підтверджує дослідження обставин, які входять до предмета доказування у цій справі та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань економічної експертизи.

Також позивач у заяві (вх.№41970/25 від 25.09.2025) про розгляд справи в режимі відеоконференції просить здійснювати розгляд справи №904/2344/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку із обліковим записом представника АТ "Укргазвидобування" у системі "Електронний Суд" - ІНФОРМАЦІЯ_2 , контактний телефон НОМЕР_2 (електронний підпис наявний).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2025 задоволено заяву Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вх.№41970/25 від 25.09.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції частково.

Відповідач у клопотанні (вх.№46301/25 від 22.10.2025) просить задовольнити дане клопотання та провести засідання 22.10.25 об 15-30 по справі №904/2344/24 в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку "ЄСІТС".з можливістю присутності представника відповідача - адвоката Колесової Олени Едуардівни із обліковим записом ІНФОРМАЦІЯ_1 у засіданні суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (вх.№46301/25 від 22.10.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 22.10.2025 з'явились представники сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 12.11.2025 о 15:00 год.

Відповідач у клопотанні (вх.№46614/25 від 23.10.2025) просить задовольнити дане клопотання та провести засідання 12.11.25 об 15-00 по справі №904/2344/24 в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку "ЄСІТС" з можливістю присутності представника відповідача - адвоката Колесової Олени Едуардівни із обліковим записом ІНФОРМАЦІЯ_1 у засіданні суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Позивач у заяві (вх.№46666/25 від 24.10.2025) про розгляд справи в режимі відеоконференції просить провести засідання 12.11.2025 о 15-00 по справі №904/2344/24 в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку "ЄСІТС" з можливістю присутності представника позивача Пікульської Катерини Володимирівни - із обліковим записом системі "Електронний Суд" - ІНФОРМАЦІЯ_2 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (вх.№46614/25 від 23.10.2025) та заяву Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вх.№46666/25 від 24.10.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 12.11.2025 з'явилися представники сторін.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Акціонерним товариством "Укргазвидобування", як покупцем та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", як постачальником було укладено договір поставки від 20.12.2021 № УБГ386/015-21 (надалі - Договір) (т.1, а.с. 36-66).

Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві лот № 1 Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (труби обсадні, безшовні з різьбою типу Батресс групи міцності Р-110) (надалі - товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації, яка є додатком № 1 до договору та його невід'ємною частиною . Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком № 3 до договору та є його невід'ємною частиною (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна цього договору вказується у специфікації у гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується, якщо постачальник є резидентом України, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник не є резидентом України.

Розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок постачальника, на умовах, зазначених у специфікації до договору (пункт 4.1 Договору).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації та графіку поставки до цього договору.

Згідно із пунктом 5.2 Договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку № 4 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (застосовується, якщо постачальник не є резидентом України) або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акта приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

Відповідно до підпункту 6.3.1 пункту 6.3 Договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

Пунктом 7.9 Договору визначено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Відповідно до пункту 8.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Пункт 8.2 Договору визначає, що сторона, яка не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань.

Згідно із пунктом 8.3 Договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин. У випадку, якщо постачальник надає документи, що є доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії, видані іншим органом, ніж Торгово-промислова палата, постачальник зобов'язаний надати документи, що підтверджують повноваження такого органу.

У разі, коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із сторін має право розірвати цей договір шляхом направлення повідомлення (цінним листом з описом вкладення) про відмову від договору в односторонньому порядку з наданням документу, виданого Торгово-промисловою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин, яким засвідчується існування обставин непереборної сили та те, що такі обставини тривають більше ніж 60 днів поспіль. В такому випадку договір припиняє свою дію з дати, зазначеної у повідомленні про відмову від договору але не раніше дати отримання повідомлення (пункт 8.4 Договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань за договором, які відповідають вимогам, вказаним у пункті 10.2 цього договору і діє до 28.02.2023 (пункт 10.1 Договору).

У пункті 11.13 Договору сторонами врегульовано: якщо договором передбачено направлення листів, повідомлень в електронному вигляді на електронні адреси сторін, такі листи, повідомлення вважаються належним чином направленими, якщо вони направлені в електронному вигляді на всі електронні адреси одночасно, вказані в розділі XIV даного договору.

Також сторонами було підписано специфікацію №1 від 20.12.2021 (додаток №1 до договору) (т.1, а.с. 43-44), якою визначено кількість товару - 7 280 тон, ціна за одиницю без ПДВ - 56 430,00 грн. Пунктом 1 даної специфікації передбачено, що загальна вартість товару, що поставляється за цією специфікацією складає: 492 972 480,00 грн, у тому числі ПДВ 82 162 080,00 грн. Пунктом 3 цієї специфікації визначено, що строк поставки товару: згідно з графіком, а саме: 50% обсягу протягом 180 календарних днів з дати укладання договору; 50% обсягу протягом240 календарних днів з дати укладення договору; дострокова поставка дозволена.

Крім того, положеннями графіка поставки товару (додаток №3 до Договору) (т.1, а.с. 45) визначено строк поставки товару: 50% обсягу має бути поставлено протягом 180 календарних днів з дати укладання договору; інші 50% обсягу протягом 240 календарних днів з дати укладання договору. Дострокова поставка дозволена.

За твердженням позивача відповідач несвоєчасно виконав свої зобов'язання з поставки товару за Договором № УБГ386/015-21 від 20.12.2021 на суму 144 768 072 грн. 64 коп., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 0602087 від 08.07.2022; № 0602088 від 08.07.2022; № 0602917 від 22.08.2022; № 0602916 від 22.08.2022; № 0602926 від 22.08.2022; № 0602927 від 22.08.2022; № 0602922 від 22.08.2022; № 0602925 від 22.08.2022; № 0602914 від 22.08.2022; № 0602920 від 22.08.2022; № 0603026 від 23.08.2022; № 0603030 від 23.08.2022; № 0603036 від 23.08.2022; № 0603037 від 23.08.2022; № 0603038 від 23.08.2022; № 0603039 від 23.08.2022; № 0603040 від 23.08.2022; № 0603070 від 24.08.2022; № 0603071 від 24.08.2022; № 0603066 від 25.08.2022; № 0603065 від 25.08.2022; № 0603246 від 01.09.2022; №0603251 від 01.09.2022; №0603259 від 01.09.2022; № 0603271 від 02.09.2022; № 0603272 від 02.09.2022; № 0603318 від 05.09.2022; № 0603310 від 05.09.2022; № 0603298 від 05.09.2022; № 0603344 від 06.09.2022; № 0603346 від 07.09.2022; № 0603337 від 07.09.2022; № 0603333 від 07.09.2022; № 0603332 від 07.09.2022; № 0603349 від 07.09.2022; № 0603327 від 07.09.2022; № 0603350 від 07.09.2022; № 0603326 від 07.09.2022; № 0603321 від 07.09.2022; № 0603317 від 07.09.2022; № 0603306 від 07.09.2022; № 0603302 від 07.09.2022; № 0603356 від 07.09.2022; № 0603358 від 07.09.2022; № 0603363 від 07.09.2022; № 0603369 від 07.09.2022; № 0603375 від 07.09.2022; № 0603383 від 07.09.2022; № 0603384 від 07.09.2022; № 0603289 від 12.09.2022; № 0603390 від 12.09.2022; № 0603406 від 12.09.2022; № 0603484 від 16.09.2022; № 0603494 від 16.09.2022; № 0603493 від 16.09.2022; № 0603495 від 16.09.2022; № 0603558 від 19.09.2022; № 0603529 від 19.09.2022; № 0603507 від 23.09.2022; № 0603516 від 23.09.2022; № 0603510 від 23.09.2022; № 0603515 від 23.09.2022; № 0603517 від 23.09.2022; № 0603570 від 23.09.2022; № 0603586 від 23.09.2022; № 0603574 від 23.09.2022; № 0603598 від 23.09.2022; № 0603758 від 28.09.2022; № 0603772 від 28.09.2022; № 0603775 від 28.09.2022; № 0603759 від 28.09.2022; № 0603773 від 28.09.2022; № 0603728 від 28.09.2022; № 0603727 від 28.09.2022; № 0603742 від 28.09.2022; № 0603774 від 28.09.2022; № 0603771 від 28.09.2022; № 0603743 від 28.09.2022; № 0603736 від 28.09.2022; № 0603908 від 04.10.2022; № 0603958 від 04.10.2022; № 0603848 від 04.10.2022; № 0603843 від 04.10.2022; № 0603822 від 04.10.2022; № 0603799 від 04.10.2022; № 0603829 від 04.10.2022; № 0603955 від 04.10.2022; № 0603847 від 04.10.2022; № 0603836 від 04.10.2022; № 0603813 від 04.10.2022; № 0603808 від 04.10.2022; № 0603844 від 04.10.2022; № 0603807 від 07.10.2022; № 0604204 від 18.10.2022; № 0604206 від 18.10.2022; № 180-1-15866 від 19.12.2022; № 0605017 від 27.12.2022; № 0600024 від 05.01.2023; № 0600094 від 30.01.2023.

Позивач зазначає, що додатком №3 до Договору встановлено строки поставки І та ІІ партій, так: 50% обсягу - протягом 180 календарних днів з дати укладення Договору (гранична дата поставки - 18.06.2022); 50% обсягу протягом 240 календарних днів з дати укладення Договору (гранична дата поставки - 17.08.2022). Отже, зобов'язання з поставки товару загальною вартістю 144 768 072 грн. 64 коп. відповідач виконав несвоєчасно, чим порушив підпункт 6.3.1 пункту 6.3 Договору.

У зв'язку з викладеним, позивачем на підставі пункту 7.9 Договору було нараховано пеню у розмірі 4 396 599 грн. 78 коп., а також штраф у розмірі 4 769 684 грн. 13 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з претензією від 09.04.2024 № 305.4-305-2-2469 про сплату пені - 4 396 599,78 грн та штрафу - 4 769 684,13 грн (всього: 9 166 283,91 грн) (т.1, а.с.111-113).

У відповіді на претензію від 10.05.2024 № 474 відповідач зазначив, що претензія не підлягає задоволенню, у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, долучивши копію сертифікату Торгово-промислової палати Дніпропетровської області № 1200-24-0920 від 03.05.2024 вих. 256/08-15 (т.1, а.с. 115-117).

Позивач зазначає, що відповідачем у добровільному порядку не сплачено штрафні санкції у загальному розмірі 9 166 283 грн. 91 коп. та посилається на відсутність у відповідача форс-мажорних обставин, з якими останній пов'язує своє невиконання зобов'язань з поставки товару за Договором у встановлені строки; відповідач проти вказаного заперечує, що і стало причиною виникнення спору та звернення з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 Цивільного кодексу визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається, між сторонами укладено договір поставки від 20.12.2021 № УБГ386/015-21.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

З умов специфікації №1 від 20.12.2021 (додаток №1 до Договору) та графіку поставки товару (додаток №3 до Договору) вбачається, що постачальник мав поставити 50% обсягу товару протягом 180 календарних днів з дати укладання договору, та інші 50% обсягу протягом 240 календарних днів з дати укладання договору. Дострокова поставка дозволена.

Отже, строк поставки товару є таким, що настав:

- щодо 50% обсягу (3 640 тон) на суму 246 486 240 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ - 18.06.2022 (20.12.2021 + 180 календарних днів);

- щодо 50% обсягу (3 640 тон) на суму 246 486 240 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ - 17.08.2022 (20.12.2021 + 240 календарних днів).

Позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно виконав свої зобов'язання з поставки товару за Договором № УБГ386/015-21 від 20.12.2021 на суму 144 768 072 грн. 64 коп. та посилається на видаткові накладні.

З цього приводу суд зауважує, що судом встановлено, що в матеріалах справи містяться копії, наданих позивачем накладних, на які позивач посилається у позові, на загальну суму 148 011 551 грн. 65 коп., з урахуванням ПДВ (т.3, а.с. 13-62), а саме:

- від 30.06.2022 № 0602087 (підписана покупцем 08.07.2022) на суму 3 191 319 грн. 65 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 30.06.2022 № 0602088 (підписана покупцем 08.07.2022) на суму 3 548 589 грн. 26 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 17.08.2022 № 0602914 (підписана покупцем 22.08.2022) на суму 1 130 450 грн. 90 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 17.08.2022 № 0602916 (підписана покупцем 22.08.2022) на суму 1 370 571 грн. 84 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 17.08.2022 № 0602917 (підписана покупцем 22.08.2022) на суму 1 366 508 грн. 88 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 17.08.2022 № 0602920 (підписана покупцем 22.08.2022) на суму 1 531 871 грн. 35 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 17.08.2022 № 0602922 (підписана покупцем 22.08.2022) на суму 1 370 571 грн. 84 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 17.08.2022 № 0602925 (підписана покупцем 22.08.2022) на суму 1 285 791 грн. 41 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 17.08.2022 № 0602926 (підписана покупцем 22.08.2022) на суму 1 370 571 грн. 84 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 17.08.2022 № 0602927 (підписана покупцем 22.08.2022) на суму 1 367 592 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 22.08.2022 № 0603026 (підписана покупцем 23.08.2022) на суму 1 461 988 грн. 44 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 22.08.2022 № 0603030 (підписана покупцем 23.08.2022) на суму 1 384 927 грн. 63 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 23.08.2022 № 0603036 (підписана покупцем 23.08.2022) на суму 1 279 561 грн. 54 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 23.08.2022 № 0603037 (підписана покупцем 23.08.2022) на суму 1 290 125 грн. 23 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 23.08.2022 № 0603038 (підписана покупцем 22.08.2022) на суму 1 361 633 грн. 33 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 23.08.2022 № 0603039 (підписана покупцем 23.08.2022) на суму 1 350 121 грн. 61 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 23.08.2022 № 0603040 (підписана покупцем 23.08.2022) на суму 1 385 333 грн. 93 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 23.08.2022 № 0603065 (підписана покупцем 25.08.2022) на суму 1 298 386 грн. 58 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 23.08.2022 № 0603066 (підписана покупцем 25.08.2022) на суму 1 358 924 грн. 69 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 24.08.2022 № 0603070 (підписана покупцем 24.08.2022) на суму 1 381 270 грн. 97 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 24.08.2022 № 0603071 (підписана покупцем 24.08.2022) на суму 1 344 568 грн. 90 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 31.08.2022 № 0603246 (підписана покупцем 01.09.2022) на суму 1 375 447 грн. 39 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 31.08.2022 № 0603251 (підписана покупцем 01.09.2022) на суму 1 378 833 грн. 19 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 31.08.2022 №0603259 (підписана покупцем 01.09.2022) на суму 1 388 584 грн. 30 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 01.09.2022 № 0603271 (підписана покупцем 02.09.2022) на суму 1 376 056 грн. 84 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 01.09.2022 № 0603272 (підписана покупцем 02.09.2022) на суму 1 458 467 грн. 21 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 03.09.2022 № 0603289 (підписана покупцем 12.09.2022) на суму 1 307 866 грн. 82 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 03.09.2022 № 0603298 (підписана покупцем 02.09.2022) на суму 1 383 708 грн. 74 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 03.09.2022 № 0603302 (підписана покупцем 07.09.2022) на суму 1 339 083 грн. 90 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 03.09.2022 № 0603306 на суму (підписана покупцем 07.09.2022) 1 335 427 грн. 24 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 04.09.2022 № 0603310 (підписана покупцем 02.09.2022) на суму 1 379 916 грн. 65 коп., з урахуванням ПДВ ;

- від 04.09.2022 (підписана покупцем 07.09.2022) № 0603317 на суму 1 366 779 грн. 74 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 04.09.2022 (підписана покупцем 02.09.2022) № 0603318 на суму 1 376 530 грн. 85 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 04.09.2022 № 0603321 (підписана покупцем 07.09.2022) на суму 1 370 910 грн. 42 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 04.09.2022 № 0603326 (підписана покупцем 07.09.2022) на суму 1 447 294 грн. 07 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 04.09.2022 № 0603327 (підписана покупцем 07.09.2022) на суму 1 436 662 грн. 66 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 05.09.2022 № 0603332 (підписана покупцем 07.09.2022) на суму 1 455 352 грн. 27 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 05.09.2022 № 0603333 (підписана покупцем 07.09.2022) на суму 1 354 049 грн. 14 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 05.09.2022 № 0603337 (підписана покупцем 07.09.2022) на суму 1 368 404 грн. 93 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 05.09.2022 № 0603344 (підписана покупцем 06.09.2022) на суму 890 194 грн. 54 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 05.09.2022№ 0603346 (підписана покупцем 07.09.2022) на суму 1 340 099 грн. 64 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 05.09.2022№ 0603349 (підписана покупцем 07.09.2022) на суму 1 370 842 грн. 70 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 05.09.2022 № 0603350 (підписана покупцем 07.09.2022) на суму 1 362 039 грн. 62 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 06.09.2022 № 0603356 (підписана покупцем 07.09.2022) на суму 1 462 394 грн. 74 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 06.09.2022 № 0603358 (підписана покупцем 07.09.2022) на суму 1 344 907 грн. 48 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 07.09.2022 № 0603363 (підписана покупцем 07.09.2022) на суму 1 367 321 грн. 47 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 06.09.2022 № 0603369 (підписана покупцем 07.09.2022) на суму 1 352 694 грн. 82 коп.;

- від 06.09.2022 № 0603375 (підписана покупцем 07.09.2022) на суму 1 352 288 грн. 52 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 06.09.2022 № 0603383 (підписана покупцем 07.09.2022) на суму 1 257 892 грн. 42 коп.. з урахуванням ПДВ;

- від 06.09.2022 № 0603384 (підписана покупцем 07.09.2022) на суму 1 374 093 грн. 07 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 07.09.2022 № 0603390 (підписана покупцем 12.09.2022) на суму 1 265 070 грн. 31 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 08.09.2022 № 0603406 (підписана покупцем 12.09.2022) на суму 1 282 676 грн. 47 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 13.09.2022 № 0603484 (підписана покупцем 16.09.2022) на суму 1 400 908 грн. 61 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 13.09.2022 № 0603493 (підписана покупцем 16.09.2022) на суму 1 367 863 грн. 20 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 13.09.2022 № 0603494 (підписана покупцем 16.09.2022) на суму 1 362 581 грн. 35 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 13.09.2022 № 0603495 (підписана покупцем 16.09.2022) на суму 1 389 261 грн. 46 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 15.09.2022№ 0603507 (підписана покупцем 23.09.2022) на суму 3 372 256 грн. 80 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 15.09.2022 № 0603510 (підписана покупцем 23.09.2022) на суму 3 442 816 грн. 87 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 15.09.2022 № 0603515 (підписана покупцем 23.09.2022) на суму 3 457 985 грн. 26 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 15.09.2022 № 0603516 (підписана покупцем 23.09.2022) на суму 3 304 811 грн. 66 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 15.09.2022 № 0603517 (підписана покупцем 23.09.2022) на суму 3 258 493 грн. 92 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 16.09.2022 № 0603529 (підписана покупцем 19.09.2022) на суму 1 373 009 грн. 62 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 18.09.2022 № 0603558 (підписана покупцем 19.09.2022) на суму 1 327 233 грн. 60 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 19.09.2022 № 0603570 (підписана покупцем 23.09.2022) на суму 1 334 546 грн. 93 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 19.09.2022 № 0603574 (підписана покупцем 23.09.2022) на суму 1 305 293 грн. 62 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 20.09.2022 № 0603586 (підписана покупцем 23.09.2022) на суму 1 302 652 грн. 69 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 21.09.2022 № 0603598 (підписана покупцем 23.09.2022) на суму 1 306 106 грн. 21 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 26.09.2022 № 0603727 (підписана покупцем 28.09.2022) на суму 1 394 814 грн. 17 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 26.09.2022 № 0603728 (підписана покупцем 28.09.2022) на суму 1 401 179 грн. 47 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 27.09.2022 № 0603736 (підписана покупцем 28.09.2022) на суму 1 319 243 грн. 11 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 27.09.2022 № 0603742 (підписана покупцем 28.09.2022) на суму 1 365 696 грн. 29 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 27.09.2022 № 0603743 (підписана покупцем 28.09.2022) на суму 1 381 744 грн. 98 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 27.09.2022 № 0603758 (підписана покупцем 28.09.2022) на суму 1 373 483 грн. 63 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 27.09.2022 № 0603759 (підписана покупцем 28.09.2022) на суму 1 385 198 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 27.09.2022 № 0603771 (підписана покупцем 28.09.2022) на суму 1 365 154 грн. 56 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 27.09.2022 № 0603772 (підписана покупцем 28.09.2022) на суму 1 388 313 грн. 43 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 27.09.2022 № 0603773 (підписана покупцем 28.09.2022) на суму 1 383 370 грн. 16 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 27.09.2022 № 0603774 (підписана покупцем 28.09.2022) на суму 1 370 436 грн. 41 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 27.09.2022 № 0603775 (підписана покупцем 28.09.2022) на суму 1 358 789 грн. 26 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 28.09.2022 № 0603799 (підписана покупцем 04.10.2022) на суму 1 390 683 грн. 49 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 30.09.2022 № 0603807 (підписана покупцем 07.10.2022) на суму 2 623 453 грн. 27 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 28.09.2022 № 0603808 (підписана покупцем 04.10.2022) на суму 1 337 932 грн. 73 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 28.09.2022 № 0603813 (підписана покупцем 04.10.2022) на суму 1 336 375 грн. 26 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 28.09.2022 № 0603822 (підписана покупцем 04.10.2022) на суму 1 396 033 грн. 06 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 28.09.2022 № 0603829 (підписана покупцем 04.10.2022) на суму 1 334 005 грн. 20 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 29.09.2022 № 0603836 (підписана покупцем 04.10.2022) на суму 1 400 773 грн. 18 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 29.10.2022 № 0603843 (підписана покупцем 04.10.2022) на суму 1 403 278 грн. 67 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 29.10.2022 № 0603844 (підписана покупцем 04.10.2022) на суму 1 403 820 грн. 40 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 29.09.2022 № 0603847 (підписана покупцем 04.10.2022) на суму 1 375 244 грн. 24 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 29.09.2022 № 0603848 (підписана покупцем 04.10.2022) на суму 1 402 127 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 30.09.2022 № 0603908 (підписана покупцем 04.10.2022) на суму 1 378 562 грн. 33 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 02.10.2022 № 0603955 (підписана покупцем 04.10.2022) на суму 1 380 661 грн. 52 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 02.10.2022 № 0603958 (підписана покупцем 04.10.2022) на суму 1 353 236 грн. 54 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 15.10.2022 № 0604204 (підписана покупцем 18.10.2022) на суму 1 296 355 грн. 10 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 15.10.2022 № 0604206 (підписана покупцем 18.10.2022) на суму 1 227 894 грн. 23 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 19.12.2022 № 180-1-15866 на суму 677 грн. 16 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 25.12.2022 № 0605017 (підписана покупцем 27.12.2022) на суму 1 277 123 грн. 76 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 03.01.2023 № 0600024 на суму 1 457 112 грн. 89 коп., з урахуванням ПДВ;

- від 19.01.2023 № 0600094 (підписана покупцем 30.01.2023) на суму 1 090 363 грн. 03 коп., з урахуванням ПДВ.

Також суд звертає увагу, що низка наданих позивачем копій накладних містять неточності в частині зазначення дати підписання накладної покупцем, зокрема:

- у накладній від 23.08.2022 № 0603038 зазначено, що вона підписана покупцем 22.08.2022);

- у накладній 03.09.2022 № 0603298 зазначено, що вона підписана покупцем 02.09.2022);

- у накладній від 04.09.2022 № 0603310 зазначено, що вона підписана покупцем 02.09.2022);

- у накладній від 04.09.2022 № 0603318 зазначено, що вона підписана покупцем 02.09.2022.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач посилається у позові на накладну № 0600024 від 05.01.2023, проте в матеріалах справи міститься копія накладної № 0600024 від 03.01.2023.

В силу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Як вбачається, позивачем на підставі пункту 7.9 Договору нараховано пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення у розмірі 4 396 599 грн. 78 коп. за загальний період з 19.06.2022 по 29.01.2023, а також нараховано штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставного товару у розмірі 4 769 684 грн. 13 коп.

Пунктом 8.2 Договору визначено, що сторона, яка не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань.

Як вбачається, про наявність об'єктивних обставин неможливості відповідача виконати свої зобов'язання за Договором (в тому числі в частині своєчасності поставки товару), позивача було повідомлено направленням засобами електронної пошти листом-повідомленням про настання форс-мажорних обставин вих № 075/65-22 від 25.02.2022 (т.1, а.с.107).

Позивач у позові зазначає, що 01.03.2025 на електронну адресу I.Kozarovska@ukrburgas.com.ua (яка зазначена в якості офіційної електронної адреси Акціонерного товариства "Укргазвидобування" як сторони по договору в розділі 14 Договору "Реквізити сторін") надійшов лист відповідача № 075/65-22 від 25.02.2022 з повідомленням про настання форс-мажорних обставин - військової агресії та надано лист Торгово-промислової палати №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та звертає увагу суду, що вказаний лист не містить електронного підпису (т.1, а.с. 106-107).

При цьому, відповідачем надано копію науково-правового висновку фахівців у галузі права на запит Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" від 12.04.2024 (т.3, а.с. 145-155) з якого вбачається, що відповідач звернувся із запитом щодо отримання науково-правового висновку фахівців у галузі права. У запиті повідомлено такі фактичні обставини:

Сторони договору - АТ "Укргазвидобування" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" узгодили наступний пункт договору: "8.2. Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі";

1 березня 2022 року в 12:52 засобами електронної пошти Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" направлено повідомлення АТ "Укргазвидобування" з темою відправлення "повідомлення про настання форс-мажорних обставин". До даного повідомлення у вигляді вкладень додано два документи;

Вкладення з найменуванням "ПОВІДОМЛЕННЯ (Ф-М НТ до УГВ шість договорів) СКАН. рdf" є сканованою копією у форматі РDF Повідомлення про настання форс-мажорних обставин на адресу керівництва АТ "Укргазвидобування", викладеного у паперовому вигляді на бланку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", підписаного Генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" та з відбитком печатки цього підприємства.

Другий документ - викладений у форматі РDF лист ТПП України №2024-02.0-7.1 від 28.02.2022 р. щодо підтвердження настання форс-мажорних обставин.

Наявні дані поштового сервера, які підтверджують відправлення та отримання поштового повідомлення.

У зазначеному запиті замовник поставив таке питання:

Чи є відповідно до приписів чинного законодавства України повідомлення шляхом надсилання засобами електронної пошти сканованої копії паперового документу повідомленням у письмовій формі?

Згідно з наданим висновком:

Дослідження законодавства України, судової практики, положень міжнародних актів м'якого права і доктрини дозволяє дійти висновку, що повідомлення шляхом надсилання засобами електронної пошти сканованої копії паперового документу є повідомленням у письмовій формі, оскільки в силу принципу недискримінації електронних повідомлень інформації, що міститься у повідомленні, не може бути відмовлено в юридичній силі лише на тій підставі, що вона представлена в електронній формі. Крім того, в силу своїх властивостей таке повідомлення виконує усі функції письмового повідомлення, а саме:

1) повідомлення забезпечує придатний до однакового прочитання обома сторонами запис інформації, що становить зміст повідомлення;

2) така інформація є доступною для подальшого використання, зокрема, існує можливість збереження повідомлення у тому форматі, в якому воно отримано, та наявне програмне забезпечення, необхідне для обробки повідомлення;

3) наявна інформація, яка дозволяє встановити походження та призначення повідомлення (відправника та адресата), а також дату та час його відправлення та отримання.

Презюмуємо також, що фактичні обставини, у зв'язку з якими подано запит, не стосуються випадків, у яких законодавство України імперативно виключає можливість використання електронних повідомлень або вимагає використання кваліфікованого електронного підпису.

Отже, суд доходить висновку, що відповідачем виконано умови пункту 8.2 Договору щодо своєчасного та належного повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин.

Суд зауважує, що чинне законодавство не містить визначення письмової форми документа виключно на папері, оскільки письмова форма документа передусім передбачає застосування саме письмових знаків, які застосовуються і в електронних листах тощо. Також положення Цивільного кодексу України містять таку альтернативу правочину у письмовій формі як усний правочин, а застосування інформаційно-телекомунікаційних систем прирівнюється до письмової форми ( статті 205, 639 Цивільного кодексу України). Судом встановлено, що сторонами під час укладання договору не було погоджено конкретних додаткових вимог щодо шляхів, засобів та інших вимог до оформлення повідомлення про настання обставин непереборної сили. Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати невідповідаючим листа-повідомлення вих. № 075/65-22 від 25.02.2022 письмовій формі, оскільки направлення цього листа електронним зв'язком не спростовує застосування саме письмової форми. Крім того, отримання даного повідомлення та відповідне розуміння змісту даного повідомлення підтверджується листами позивача у відповідь на адресу відповідача з посиланням на такий лист та його вихідний номер.

Окрім цього, суд, надаючи оцінку належності повідомлення позивача шляхом направлення листа на його електронну адресу, погоджену сторонами у реквізитах Договору, звертається до правового висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 640/11869/20: "Зі змісту статей 5, 7 та 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" вбачається, що електронна форма документу з обов'язковими реквізитами має таку ж юридичну силу, що документ, утворений у письмовій формі, крім випадків визначених законом".

Господарський суд також враховує, що відповідно до частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах ( у тому числі електронних ), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Здійснивши аналіз вищезазначеного, за вказаних обставин справи, суд висновує, що направлення відповідачем електронною поштою листа-повідомлення про настання форс-мажорних обставин вих. № 075/65-22 від 25.02.2022 було вчинено з додержанням вимоги п. 8.2. Договору щодо письмової форми повідомлення.

Таким чином, на переконання суду, повідомлення про форс-мажор, що виражене в листі за допомогою електронного засобу зв'язку (у даному випадку електронної пошти) є письмовою формою сповіщення.

Також відповідачем надано копію висновку науково-правової експертизи від 05.06.2024 (т.3, а.с. 156-162) з якого вбачається, що даний висновок підготовлений членом-кореспондентом НАН України, д.ю.н., професором Пархоменко Н.М., науковою разовим експертом, завідувачем відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецькюго НАН України та головою ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, на підставі запиту адвоката Колесової О.Е., яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" про проведення науково-правової експертизи та надання висновку відносно питань, викладених у запиті. Виходячи зі змісту запиту адвокат просить надати фаховий науково-правовий експертний висновок з таких питань:

1. Чи являються форс-мажорними обставини (обставинами непереборної сили), які унеможливлюють виконання сторонами зобов'язань, які передбачені умовами договору взагалі / в принципі та/чи частково?

2. Чи можливий вплив форс-мажорних обставин (непереборної сили) на господарські правовідносини таким чином, який призводить т до «невиконання» прийнятих на себе стороною господарського договору зобов 'язань, а до «неналежного виконання» зобов 'язань, наприклад, в частині

строків?

3. Підлягає чи ні звільненню від відповідальності сторона на підставі умов господарського договору за порушення зобов'язань у випадку неналежного виконання господарського зобов'язання шляхом порушення строків поставки, при наявності впливу форс-мажору (обставин непереборної сили) та причкнно-наслідкового зв'язку між відповідними обставинами та невиконанням/неналежним виконанням таких зобов 'язань?

Згідно з наданими висновками:

1. Форс-мажорними (обставинами непереборної сили) можуть бути обставини, які унеможливлюють виконання сторонами зобов'язань, що передбачені умовами договору, як взагалі в принципі, так і частково.

2. Вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на господарські правовідносини може призводити як до невиконання зобов'язань стороною господарського договору, так і до неналежного виконання зобов'язань стороною господарського договору (наприклад, в частині строків).

3. У випадку неналежного виконання господарського зобов'язання на підставі умов господарського договору шляхом порушення строків поставки, сторона підлягає звільненню від відповідальності за порушення зобов'язань, при наявності форс-мажору (обставин неперебоврної сили), неможливості попередити за даних умов невиконання/неналежне виконання таких зобов'язань та причинно-наслідкового зв'язку між відповідними обставинами та невиконанням/неналежним виконання таких зобов'язань.

При цьому, в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.

У постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 Верховний Суд виснував, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Статтею 617 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно із частиною 4 статті 219 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частина 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" містить невичерпний перелік обставин, що можуть бути визнані форс-мажором (обставинами непереборної сили), до яких належить у тому числі військові дії.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов'язання за Договором були порушені / невиконані та причину такого невиконання.

У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за конкретних умов господарської діяльності.

Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (подібні за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).

У постанові Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 910/9226/23 сформульовано такі загальні висновки щодо застосування положень статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні":

"8.72. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

8.73. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (аналогічний висновок викладено в пункті 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).

8.74. Разом з тим форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

8.75. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

8.76. При цьому, в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.

8.77. У постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 Верховний Суд виснував, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

8.78. Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22).

8.80. Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу".

Схожі за змістом правові висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 904/4103/23 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).

Суд вважає за необхідне також зазначити, що у пунктах 75-77 постанови від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала таке:

"Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Звідси Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу".

Суд зазначає, що аналогічні за змістом висновки щодо оцінки судом сертифіката торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, містяться також у постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 904/4103/23 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).

Як вбачається, відповідачем на підтвердження дії форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання зобов'язань за Договором у визначений у ньому термін, надано, зокрема, сертифікат №1200-24-0920 від 03.05.2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який виданий Дніпропетровською торгово-промисловою палатою (т.1, а.с. 116-117).

Даним Сертифікатом засвідчені форс-мажорі обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, які спричинили загальну військову мобілізацію, розташування Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" на території активних бойових дій, тривалі повітряні тривоги, відключення електроенергії, військові дії, а саме: обстріли з РСЗВ та ствольної артилерії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" місцезнаходження: проспект Трубніков, 56, місто Нікополь, Дніпропетровська обл., індекс 53201, країна Україна код ЄДРПОУ/ІПН: 35537363, щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: поставити Товар: Лот № 1 Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні з різьбою типу Батресс групи міцності Р-110) в асортименті, кількості, за ціною, що вказані у Специфікації № 1, у строки, які визначені Графіком постави Товару та містяться у Додатках № 1 і № 3 до Договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УБГ386/015/21 від 20.12.2021, у термін: до 18.06.2022, до 17.08.2022, за Договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УБГ386/015/21 від 20.12.2021, укладеним з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (код ЄДРПОУ/ІПН 30019775 ), відповідно до:

- Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII, із змінами і доповненнями;

- Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із змінами і доповненнями;

- Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" зі змінами і доповненнями;

- листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1;

- рішення Ради оборони Дніпропетровської області від 24.02.2022 № 2 "Про запровадження комендантської години на території Дніпропетровської області";

- розпоряджень Нікопольської районної військової адміністрації № 14 від 02.03.2022 "Про світломаскування", № 36 від 28.03.2022 "Про внесення змін до рішення начальника Нікопольського району територіальної оборони" щодо запровадження комендантської години;

- копії Договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УБГ386/015/21 від 20.12.2021, укладеного між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" з Додатками № № 1-9;

- копії Повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 075/65-22 від 25.02.2022 на адресу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про настання форс-мажорних обставин;

- копій Наказів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 445 від 24.02.2022, № 460 від 24.02.2022, № 490 від 01.03.2022, № 497 від 01.04.2022, № 500 від 12.04.2022 щодо режиму роботи підприємства в умовах воєнного стану;

- копій наказів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 778 від 18.07.2022, № 779/1 від 18.07.2022, № 927/1 від 09.08.2022, № 963/1 від 17.09.2022, № 1223 від 27.09.2022, № 1337 від 12.10.2022, № 1339 від 13.10.2022, № 1524 від 08.11.2022, про зупинку виробництва продукції в цехах підприємства, в зв'язку з обстрілами і необхідністю визначення їх наслідків;

- копії Наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 783 від 20.07.2022 про заходи безпеки персоналу підприємства від збройних уражень у воєнний час, з Інструкціями щодо дій персоналу ( Додатки 1, 2);

- копії Наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 1646 від 28.11.2022 про оголошення простою внаслідок аварійної зупинки виробництва у зв'язку з аварійним відключенням світла;

- копій Довідок Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" про кількість звільнених співробітників у період з 01.03.2022 по 31.12.2022 та увільнених, в зв'язку з призовом на військову службу, за період з 24.02.2022 по 31.12.2022;

- копій документів на виготовлення ( виробництво ) трубної заготовки: Договору підряду № 21/2051 від 20.12.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб";

- наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" № 70 від 24.02.2022 про тимчасове призупинення виробничої діяльності у всіх структурних підрозділах з 24.02.2022, у зв'язку з введенням воєнного стану;

- повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" № 66 від 28.02.2022 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" про настання форс-мажорних обставин;

- копій документів на покупку 6-ти валкової правильної машини: Контракту № 20210102 від 01.02.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" та Компанією SMS group S.p.A., Італія;

- Листа Компанії SMS group S.p.A. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" щодо неможливості виконання зобов'язань по Контракту № 20210102 від 01.02.2021 у зв'язку з вторгненням Російської Федерації до України;

- копій Повідомлень від ДТЕК № 25868/1001 від 26.08.2022 про застосування графіку обмежень споживання електричної енергії, № 32622/1001 від 20.10.2022 про введення у дію графиків обмеження споживання електричної потужності ( ГОП ) 20 - 21 жовтня 2022;

- статистики повітряних тривог Нікопольської територіальної громади за період з 24.02.2022 по 31.01.2023, що міститься на інтернет-сайті: alarmmap.online/region/nikopolskyy-rayon/nikopolska-terytorialna-hromada;

- копій Витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття Нікопольським РУП ГУНП України в Дніпропетровській області кримінальних проваджень: 12022041340000766 від 16.07.2022, 12022041340000770 від 18.07.2022, 12022041340000774 від 19.07.2022, 12022041340000890 від 09.08.2022, 12022041340000952 від 26.08.2022, 12022041340001049 від 17.09.2022, за фактами обстрілів військовими формуваннями РФ з РСЗВ по території Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" за адресою: м. Нікополь, пр. Трубніков, 56;

- копій Витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття СВ УСБУ у Дніпропетровській області кримінальних проваджень: 22022040000000248 від 27.09.2022, 22022040000000292 від 12.10.2022, 22022040000000295 від 13.10.2022, 22022040000000361 від 08.11.2022, 22023040000000096 від 29.01.2023, за фактами обстрілів збройними формуваннями РФ з РСЗВ та ствольної артилерії по території Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб";

- копій Актів комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії № № 344-352, № № 1513-1517, № № 1609-1612, № № 1741-1746, № № 1751-1753 за період з 12.08.2022 по 27.12.2022;

- описової частини до Заяви про засвідчення форс-мажорних обставин, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" до ДТПП, щодо укладення та виконання Договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УБГЗ86/015/21 від 20.12.2021;

- довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" б/н від 01.05.2024 щодо стану виконання договірних зобов'язань за Договором № УБГ386/015/21 від 20.12.2021 з Реєстром видаткових накладних, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин ( обставин непереборної сили ): дата настання: 24.02.2022; дата закінчення: 30.01.2023, які унеможливили виконання Договору у зазначений термін.

Суд зауважує, що 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб було введено в Україні воєнний стан, у зв'язку з широкомасштабним вторгненням РФ. У подальшому, відповідними Указами Президента України було продовжено дію воєнного стану на території України, який триває на момент розгляду справи.

Як зазначалося раніше, Договір між сторонами укладений 20.12.2021, тобто до повномасштабного вторгнення російських військ на територію України. З огляду на це суд погоджується з аргументами відповідача, який не міг передбачити, запобігти спірним обставинам, або врахувати заздалегідь у власній виробничій діяльності.

Загальновідомим фактом є те, що 03.03.2022 Запорізьку АЕС разом з містом-супутником Енергодар (відстань до яких від м. Нікополь складає 4-6 км) було окуповано військовими силами Російської Федерації, встановлений контроль над атомною станцією, перетворивши її на військову базу, розмістивши там озброєння та замінувавши місцевість, а також постійно обстрілюючи з її території сусідні міста, зокрема Нікополь.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.07.2022 № 169) 23.07.2022 Нікопольська міська територіальна громада включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). В подальшому даний наказ був скасований наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 ( із змінами відповідно Наказу № 19 від 25.01.2024 ), яким Нікопольська територіальна громада включена до розділу 3 "Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси", з датою завершення бойових дій - "не зазначено", тож бойові дії на цій території тривають станом на дату ухвалення цього рішення.

Судом взято до уваги, що за Договором поставки № УБГ386/015-21 від 20.12.2021 постачанню підлягав товар у переважній більшості і це було узгоджено умовами договорами - власного виробництва, у вигляді труб ( Труби обсадні, безшовні з різьбою типу Батресс групи міцності Р-110 ) При цьому, графік поставки враховував саме виробничі потужності відповідача.

Очевидними також є обставини, що для виробництва трубної продукції необхідна наявність та поєднання багатьох сукупних складових, як-от наявність трубної заготовки, працююче відповідне обладнання, кваліфікований персонал у відповідній кількості, наявність та якість забезпечення енергоносіїв тощо.

Відповідачем надані докази впливу спірних обставин на його господарську діяльність та можливість належного виконання договірних зобов'язань:

На підставі наказу № 445 від 24.02.2022 після початку повномасштабного вторгнення з боку Російської Федерації на територію України, та введення воєнного стану із 05 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, виробнича діяльність відповідача була призупинена у всіх структурних підрозділах підприємства з 24.02.2022, а увесь персонал підприємства переведений у режим простою з місцезнаходженням поза територією підприємства. Повна зупинка виробничих процесів на підприємстві тривала до 15 квітня 2022 року.

Відповідачем також було надано довідку щодо зменшення чисельності персоналу за період березень-грудень 2022 року на 312 осіб, що складає понад 10 % (з причин полишення населенням небезпечного регіону), та крім того, довідку про чисельність мобілізованого персоналу відповідача за період з 24.02.2022 до кінця 2022, яка склала 374 особи, які обліковувалися за відповідачем, але не виконували свої посадові обов'язки.

Наказом № 502 від 18.04.2022 "Про заходи безпеки персоналу підприємства від збройних уражень у воєнний час" відповідачем введено в дію "Інструкцію щодо дій персоналу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайн Ніко Тьюб" у воєнний час", відповідно якої при спрацюванні сигналу повітряної тривоги, працівникам належить здійснити відключення електроенергії, здійснити зупинку транспортуючих пристроїв, агрегатів, перекриття газових комунікацій, зібрати особисті документи, залишити робоче місце, та не користуючись ліфтами, спуститися до захисних споруд.

Згідно з витягом з ресурсу https://alarmmap.online/region/nikopolskyy-rayon/nikopolska-terytorialna-hromada/ статистики повітряних тривог по Нікопольській територіальній громаді за період від 24.02.2022 до 31.12.2022, тривалість дії повітряних тривог складає 3 місяці, 19 днів, 2 години, 36 хвилин (протягом 2022 року), тобто час впливу склав 34,86%. Таким чином, доступний час задля здійснення господарсько-виробничої діяльності зменшився у даний період часу сумарно на 34,86%.

Також, судом взято до уваги фактичні обставини перебування території та будівель відповідача під систематичними артилерійськими обстрілами та завдання ними їм пошкоджень та руйнувань.

Відповідачем надано копії наказів, складених за результатами обстрілів у разі наявності руйнувань та пошкоджень будівель та споруд, копії актів комісійного обстеження об'єкта пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, складених комісією, призначеною розпорядженням начальника військової адміністрації та копії витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо розслідування кримінальних правопорушень за фактами обстрілів збройними силами російської федерації та спричинених ними ушкоджень: Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 344 від 12.08.2022; Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації № 345 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 346 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 347 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 348 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 349 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 350 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 351 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 352 від 12.08.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1513 від 09.09.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1514 від 09.09.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1515 від 09.09.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1516 від 09.09.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1517 від 09.09.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1609 від 20.10.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1610 від 20.10.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1611 від 20.10.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1612 від 20.10.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1741 від 20.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1742 від 20.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1743 від 20.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1744 від 20.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1745 від 20.12.2022, Акт комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 1746 від 20.12.2022.

Як вбачається, частина з наданих відповідачем актів складена після настання строку поставки товару за Договором (тобто, після 18.06.2022 та 17.08.2022).

При цьому, суд зауважує, що деякі акти попри те, що складені пізніше вказаних дат, містять висновки, що обставин, які мали місце у спірний період.

Так, наприклад, акт від 09.09.2022 №1513 засвідчує, що орієнтовна дата пошкодження об'єкта: 08 і 09 серпня 2022 (т.3, а.с. 168-170), акт від 09.09.2022 №1514 засвідчує, що орієнтовна дата пошкодження об'єкта: 08 і 09 серпня 2022 (т.3, а.с. 178-182), акт від 09.09.2022 №1515 засвідчує, що орієнтовна дата пошкодження об'єкта: 09 серпня 2022 (т.3, а.с. 189-190), акт від 09.09.2022 №1516 засвідчує, що орієнтовна дата пошкодження об'єкта: 08 і 09 серпня 2022 (т.3, а.с. 232-233), акт від 09.09.2022 №1517 засвідчує, що орієнтовна дата пошкодження об'єкта: 09 серпня 2022 (т.3, а.с. 212-213)акт від 12.08.2022 №350 засвідчує, що орієнтовна дата пошкодження об'єкта: 18 липня 2022 (т.3, а.с. 193-194), акт від 12.08.2022 №349 засвідчує, що орієнтовна дата пошкодження об'єкта: 16 і 18 липня 2022 (т.3, а.с. 195-196), акт від 12.08.2022 №347 засвідчує, що орієнтовна дата пошкодження об'єкта: 16 липня 2022 (т.3, а.с. 197-198), акт від 12.08.2022 №352 засвідчує, що орієнтовна дата пошкодження об'єкта: 16 липня 2022 (т.3, а.с. 199-200), акт від 12.08.2022 №344 засвідчує, що орієнтовна дата пошкодження об'єкта: 18 липня 2022 (т.3, а.с. 230-231), акт від 12.08.2022 №345 засвідчує, що орієнтовна дата пошкодження об'єкта: 18 липня 2022 (т.3, а.с. 205-206), акт від 12.08.2022 №346 засвідчує, що орієнтовна дата пошкодження об'єкта: 16 липня 2022 (т.3, а.с. 210-211), акт від 12.08.2022 №351 засвідчує, що орієнтовна дата пошкодження об'єкта: 18 липня 2022 (т.3, а.с. 216-217), акт від 12.08.2022 №348 засвідчує, що орієнтовна дата пошкодження об'єкта: 18 липня 2022 (т.3, а.с. 223-224)

Також, Відповідачем було надано: Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340000766 від 16.07.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340000770 від 18.07.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340000774 від 19.07.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340000890 від 09.08.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340000952 від 26.08.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340001049 від 17.09.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22022040000000248 від 27.09.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22022040000000292 від 12.10.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22022040000000295 від 13.10.2022, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22022040000000361 від 08.11.2022.

Суд зауважує, що частина з наданих витягів містить інформацію про обставини, які мали місце у період, погоджений сторонами для виконання відповідачем зобов'язань за Договором, зокрема: 12022041340000766 від 16.07.2022 містить інформацію про наслідки обстрілу, що відбувся 16.07.2022 (т.3, а.с. 235), 12022041340000770 від 18.07.2022 містить інформацію про наслідки обстрілу, що відбувся 18.07.2022 (т.3, а.с. 236), 12022041340000890 від 09.08.2022 містить інформацію про наслідки обстрілу, що відбувся 09.08.2022 (т.3, а.с. 237), 12022041340000774 від 19.07.2022 містить інформацію про наслідки обстрілу, що відбувся 18.07.2022.

Також відповідачем надано: копія наказу по Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 502 від 18.04.2022, копію наказу по Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 778 від 18.07.2022, копію наказу по Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 927/1 від 09.08.2022, копію наказу по Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 963/1 від 17.09.2022, копію наказу по Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 1223 від 27.09.2022, Копію наказу по Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 1337 від 12.10.2022, Копія наказу по Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 1339 від 13.10.2022, Копія наказу по Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 1524 від 08.11.2022, копію наказу по Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 1646 від 28.11.2022.

Суд звертає увагу, що частина з наданих наказів не стосується спірного періоду, тобто складені після спливу встановленого Договором строку для поставки товару.

Крім того, Відповідачем надано до матеріалів справи копії повідомлень від ДТЕК про застосування графіку обмежень використання електричної енергії від 26.08.2022, про введення в дію графіків обмеження споживання електричної потужності від 20.10.2022; про введення в дію графіків обмеження споживання електричної енергії та електричної потужності від 28.10.2022 щодо запровадження графіків використання електричної енергії та електричної потужності зважаючи на енергоємність виробництва та пріоритетність забезпечення енергоносіями та потужностями населення міста та району в першу чергу.

Суд зауважує, що з вказаних повідомлень ДТЕК вбачається, що вони містять інформацію щодо застосування графіку обмежень використання електричної енергії у період після спливу строку виконання зобов'язання з поставки товару за Договором.

Проте, на думку суду, хоча частина з наданих відповідачем доказів, щодо складної економічної ситуації на підприємстві відповідача, безпосередньо не стосується спірного періоду, оскільки складені пізніше та містять інформацію щодо обставин, які виникли після спливу строку виконання зобов'язань з поставки товару за Договором, вказані докази свідчать про те, що попри те, що ситуація на підприємстві відповідача залишається вкрай складною, відповідачем було докладено зусиль та виконано зобов'язання з поставки товару за Договором.

Крім того, відповідачем надано копію довідки від 05.09.2025 №881 щодо вакансій ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" за період з 01.03.2022 року по 31.12.2022 року (т.5, а.с. 158) яка свідчить про значну кількість вакантних штатних одиниць на підприємстві відповідача у вказаний період.

З наданої відповідачем копії висновку експертів №352/1/25 від 14.08.2025 за результатами проведення комісійного експертного дослідження (т.5, а.с. 159-208) вбачається, що 20.06.2025 до Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі - Центр) від адвоката Олени Колесової (свідоцтво №3306 від 24.03.2017 року), яка є уповноваженим представником відповідача (за довіреністю від 25.12.2023 №45), надійшла заява про проведення експертного дослідження № б/н від 20.06.2025 (вх.№ 1460-13-25 від 09.07.2025).

На вирішення експертного дослідження поставлені, зокрема, питання:

1. Чи підтверджується документально та розрахунково час у 349 днів 23 годин 13 хвилин робочих днів в період 24.02.2022-10.07.2023, в який виробництво на підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено через об'єктивні фактори впливу, серед яких повітряні тривоги, обстріли на виробничих потужностях підприємства?

2. З урахуванням відповіді на питання № 1, чи підтверджується документально і розрахунково час у 256 днів 6 годин 23 хвилини робочих днів в який виробництво на підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено в період виконання договору № УГВ 498/30-21 від 16.12.2021 року (період 24.02.2022-28.02.2023)? З них: у період 24.02.2022 по 14.07.2022 включно - 81 день 20 годин 9 хвилин робочих днів у період з 15.07.2022 по 28.02.2023 включно - 174 дні 10 годин 14 хвилин робочих днів?

3. З урахуванням відповіді на питання №1, чи підтверджується документально і розрахунково час у 338 днів 21 годину 31 хвилину робочих днів в який виробництво на підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено в період виконання договору № УГВ 561/30-22 від 31.01.2022 року (період 24.02.2022-23.06.2023)? З них: у період 24.02.2022 по 29.08.2022 включно - ПО днів 8 годин 1 хвилина робочих днів у період з 30.08.2022 по 23.06,2023 включно - 228 дні 13 годин 30 хвилин робочих днів?

4. З урахуванням відповіді на питання № 1, чи підтверджується документально і розрахунково час у 349 днів 23 години 13 хвилин робочих днів в який виробництво на підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено в період виконання договору № УГВ 562/30-22 від 31.01.2022 року (період 24.02.2022-10.07.2023)? З них: у період 24.02.2022 по 29.08.2022 включно - 110 днів 8 годин 1 хвилина робочих днів у період з 30.08.2022 по 10.07.2023 включно - 239 дні 15 годин 12 хвилин робочих днів?

5. З урахуванням відповіді на питання № 1, чи підтверджується документально і розрахунково час у 231 днів 15 години 56 хвилин робочих днів в який виробництво на підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено в період виконання договору № УБГ 386/015-21 від 20.12.2021 року (період 24.02.2022-30.01.2023)? З них: у період 24.02.2022 по 17.08.2022 включно - 101 день 10 годин 55 хвилин робочих днів у період з 18.08.2022 по 30.01.2023 включно - 130 днів 5 годин 1 хвилина робочих днів?

6. З урахуванням відповіді на питання №1, чи підтверджується документально і розрахунково час у 183 днів 2 години 20 хвилин робочих днів в який виробництво на підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено в період виконання договору № УБГ 387/015-21 від 20.12.2021 року (період 24.02.2022-02.12.2022)? З них: у період 24.02.2022 по 17.08.2022 включно - 101 день 10 годин 55 хвилин робочих днів у період з 18.08.2022 по 02.12.2022 включно - 81 день 15 годин 25 хвилин робочих днів?

Відповідно до наведених висновків, зокрема:

По-першому питанню: документально та розрахунково підтверджується час у 355 днів 5 годин 45 хвилин робочих днів в період 24.02.2022-10.07.2023, в який виробництво на підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено через об'єктивні фактори впливу, серед яких повітряні тривоги, обстріли на виробничих потужностях підприємства.

По-п'ятому питанню: З урахуванням відповіді на питання № 1, час у 231 днів 15 години 56 хвилин робочих днів, в який виробництво на підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено в період виконання договору № УБГ 386/015-21 від 20.12.2021 року (період 24.02.2022-30.01.2023), з них: у період 24.02.2022 по 17.08.2022 включно - 101 день 10 годин 55 хвилин робочих днів, у період з 18.08.2022 по 30.01.2023 включно - 130 днів 5 годин 1 хвилина робочих днів, документально і розрахунково підтверджується.

Отже, вказаним експертним висновком підтверджено факт того, що у період з 24.02.2022 по 30.01.2023 виробництво на підприємстві відповідача було унеможливлено, зокрема, у період 24.02.2022 по 17.08.2022 включно - 101 день 10 годин 55 хвилин робочих днів, у період з 18.08.2022 по 30.01.2023 включно - 130 днів 5 годин 1 хвилина робочих днів.

Суд ще раз звертає увагу, що попри наведені складнощі у функціонуванні підприємства відповідача у спірний період, відповідачем було виконано зобов'язання з поставки товару за Договором, хоч й з порушенням строку.

Твердження позивача про те, що поставка відповідачем товару за Договором свідчить про відсутність впливу форс-мажорних обставин на діяльність відповідача суд оцінює критично. Здійснення поставки товару за Договором, хоча й з порушенням встановлених строків поставки, на думку суду свідчить про добросовісну поведінку відповідача, який попри незалежні від його волі обставини доклав зусилля для виконання Договору.

Отже, враховуючи докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку, що факт безпосереднього впливу форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на виробничу діяльність відповідача та неможливість відповідача уникнути цього впливу доведена належними доказами.

Суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що виникли мають необхідні ознаки абсолютності, надзвичайності, непередбачуваності та невідворотності в аспекті зумовленої ними неможливості виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару в установлені Договором строки, не зважаючи на виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, а саме здійснення поставки товару в спірний період - у період дії для відповідача форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), тобто, в період після повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України.

Суд зауважує, що здійснення поставки товару за Договором у період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не виключає наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання.

Слід також зазначити, що відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами першою та третьою статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини третьої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд доходить висновку, що докази, надані відповідачем на підтвердження впливу форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на виконання зобов'язань з поставки товару за Договором є більш вірогідними, порівняно з доказами, наданими позивачем на їх спростування.

Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання відповідача щодо застосування наслідків пропущення позивачем строків позовної давності

Як вбачається, відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання щодо застосування наслідків пропущення позивачем строків позовної давності. З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому, частиною 1 статті 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частинами 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. При цьому, за змістом статті 261 Цивільного кодексу України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Отже, при визначенні початку перебігу строку позовної давності слід з'ясовувати та враховувати обставини як щодо моменту, коли особа довідалась, так і щодо моменту, коли особа могла дізнатися (мала можливість дізнатися) про порушення свого права в їх сукупності, як обов'язкових складових визначення початку перебігу позовної давності.

Чинним законодавством не передбачено переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір.

Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об'єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов'язковість доведення стороною справи тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

В подальшому, Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

Враховуючи викладене, суд не приймає, відхиляє аргументи відповідача в цій частині.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати у справі зі сплати судового збору слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код 30019775) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, м. Нікополь Дніпропетровської обл., просп. Трубників, буд. 56; ідентифікаційний код 35537363) про стягнення 9 166 283 грн. 91 коп.

2. Судові витрати у справі віднести за рахунок Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код 30019775).

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

24.11.2025