пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
19 листопада 2025 року Справа № 903/915/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І. О., за участі секретаря судового засідання Ведмедюка М.П., розглянувши справу
за позовом фізичної особи-підприємця Котягіна Андрія Сергійовича, м. Київ
до Управління Служби безпеки України у Волинській області, м. Луцьк
про стягнення 220884,60 грн.,
за участю представників:
від позивача: Котягін А.С. - підприємець,
від відповідача: Вознюк В.М. - діє в порядку самопредставництва,
13.09.2025 сформовано в системі “Електронний суд» і зареєстровано в Господарському суді Волинської області позовну заяву Котягіна Андрія Сергійовича про стягнення з Управління Служби безпеки України у Волинській області 220884,60 грн., з них: 37028,66 грн. процентів річних за період з 28.04.2012 по 13.09.2025 та 183855,94 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з 28.04.2021 по 13.09.2025.
Ухвалою суду від 22.09.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
24.09.2025 позивач надіслав до суду заяву від 22.09.2025 про уточнення вступної частини позовної заяви, у якій просить стягнути з відповідача 37028,66 грн. процентів річних, 183855,94 грн. збитків, завданих інфляцією, на користь фізичної особи-підприємця Котягіна Андрія Сергійовича, посилаючись на те, що позовну заяву подано ним як фізичною особою - підприємцем. До заяви приєднано докази сплати судового збору.
Суд прийняв до уваги заяву фізичної особи-підприємця Котягіна Андрія Сергійовича від 22.09.2025.
Ухвалою суду від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено на 29.10. 2025.
15.10.2025 відповідач надіслав до суду відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову.
20.10.2025 позивач надіслав до суду відповідь на відзив, у якій не погоджується з аргументами відповідача, висловленими у відзиві, просить позовні вимоги задовольнити.
27.10.2025 відповідач надіслав до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких посилається на те, що наведені позивачем у відповіді на відзив аргументи не спростовують доводів відповідача про необгрунтованість поданого позову.
У судовому засіданні 29.10.2025 позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача позову не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 29.10.2025 було оголошено перерву до 19.11.2025.
Вимога позивача про стягнення з відповідача на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 37028,66 грн. процентів річних за період з 28.04.2012 по 13.09.2025, 183855,94 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з 28.04.2021 по 13.09.2025 підлягає до задоволення частково.
На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на прострочення виконання відповідачем зобов'язання з перерахування коштів у сумі 279129,72 грн.
Позивач пояснює, що він 19.04.2021 надіслав відповідачу вимогу, 20.04.2021 відповідач її отримав і у 7-денний строк, визначений ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, повинен був повернути кошти
Проте з такими доводами позивача погодитись не можна з огляду на фактичні обставини, які були встановлені судами у процесі розгляду господарської справи №910/4770/22 за позовом фізичної особи - підприємця Котягіна А.С. до УСБУ у Волинській області, ГУ НП у Волинській області та Державної казначейської служби України, і які на підставі ст.75 ГПК України є преюдиційними і не потребують повторного доказування.
У судових рішеннях по справі №910/4770/22 встановлено, що 03.11.2017 між Oynurden Kimya Sanayi Ticaret A.S. (м. Стамбул, Туреччина) та ТОВ "Волинь Мото" було оформлено рахунок- фактуру (інвойс) №ОDN 2017000000101 на товар загальною вартістю 26256,00 доларів США.
24.11.2017 між позивачем та ТОВ "Волинь Мото" було укладено договір відступлення, за умовами якого ТОВ "Волинь Мото" відступило позивачу, а позивач набув право вимоги, належне ТОВ "Волинь Мото" на підставі контракту від 01.08.2017 №02/08, а також рахунку-фактури (інвойсу) від 03.11.2017 № ОDN 2017000000101 (пункт 1 договору відступлення).
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.02.2018 у кримінальному провадженні №22018030000000006 накладено арешт на майно.
При постановленні зазначеної ухвали встановлено, що 07.11.2017 для митного оформлення до відділу митного оформлення №5 митного поста "Ягодин" було подано митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ за №UА205020/2017/13233. У вказаній декларації зазначено товари: "Клей (адгезиви), не в аерозольній упаковці" в асортименті, торговельної марки "Denlaks", вага нетто: 20650,00 кг, загальною вартістю 26256,00 доларів США, відправник - Oynurden Kimya Sanayi Ticaret A.S. (м. Стамбул, Туреччина), покупець - ТОВ "Волинь Мото". У супровідних документах було зазначено, що вказані товари не містять в собі наркотичних речовин і прекурсорів. Однак, відповідно до висновку про дослідження зразків товарів, що декларуються як "Клей (алгезиви), не в аерозольній упаковці..." від 29.12.2017 №142008600-0370, проведеного Львівським відділом з питань експертиз та досліджень ДПМЕ ДФС України, надані на дослідження зразки у своєму складі містять більше 50% таких прекурсорів як ацетон та толуол. У ході проведення митного оформлення вантажу "Клей (адгезиви), не в аерозольній упаковці." встановлено, що заявлений товар у графі 31 МД ІМ 40 ДЕ від 07.11.2017 №UА205020/2017/013233 не відповідає встановленому складу відповідного артикулу. За результатами митного оформлення інспекторами УПМП та МВ Волинської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил №621/20500/18 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 статті 483 Митного кодексу України, та вилучено товар.
Матеріали вилучення були передані за підслідністю до УСБУ у Волинській області, де 09.01.2018 було внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄДРДР) кримінальне провадження №22018030000000006 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 Кримінального кодексу України. Постановою старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ у Волинській області від 07.02.2018 вилучену продукцію визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22018030000000006.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.05.2018 у справі №161/6757/18 вилучену продукцію як речові докази у кримінальному провадженні №22018030000000006 передано для реалізації ТОВ "Волинь-Євробізнес".
У зазначеній ухвалі встановлено, що з метою забезпечення необхідних умов зберігання вказаного майна, воно передано на відповідальне зберігання ТОВ "Волинь- Євробізнес", що входить до Єдиного реєстру організацій, яким надається право на реалізацію та зберігання такого майна, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 №1340. За висновком експерта Волинської торгово- промислової палати України від 10.04.2018 №О-13, ринкова вартість усієї партії товару на момент проведення експертизи становила 408482,50 грн. Термін зберігання вказаної продукції - до серпня 2018 року. Тривале зберігання призведе до знецінення товару.
На підставі вказаної ухвали 22.05.2018 між відповідачем як комітентом і ТОВ "Волинь- Євробізнес" як комісіонером було укладено договір комісії про продаж майна №73 1-СВ, за умовами якого комісіонер зобов'язався за дорученням комітента та в його інтересах укласти від свого імені угоду про реалізацію продукції, переданої комітентом.
Згідно з довідкою від 08.08.2022 №54/16/1141 товар було продано, кошти від реалізації (після сплати податку на додану вартість та комісії продавцю у визначених законодавством розмірах) у сумі 279129,72 грн. були перераховані на депозитний рахунок УСБУ у Волинській області, відкритий в Державній казначейській службі України.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 23.07.2019 у справі №908/556/19 ТОВ "Волинь Мото" визнано банкрутом, щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.10.2019 у справі №908/556/19 ТОВ "Волинь Мото" ліквідовано та закрито провадження у справі.
Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 30.01.2020 провадження у справі за протоколом про порушення митних правил від 07.02.2018 №0621/20500/19 щодо директора ТОВ "Волинь Мото" Баркова О.В. за ознаками частини 1 статті 483 Митного кодексу України закрито за відсутністю в його діях складу правопорушення. Питання про долю коштів у сумі 279129,72 грн., одержаних від реалізації вилучених за вказаним протоколом предметів, віднесено до компетенції органу, що здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №22018030000000006.
01 жовтня 2019 року до ЄДРДР внесені відомості за ознаками частини 1 статті 320 Кримінального кодексу України за №22019030000000082.
Постановою прокурора від 02.10.2019 матеріали досудового розслідування за №22019030000000082 об'єднано в одне провадження з матеріалами кримінального провадження №22018030000000006.
Кримінальне провадження №22018030000000006 за частиною 3 статті 305 Кримінального кодексу України було відкрито щодо водія ОСОБА_1 , а за частиною 1 статті 320 зазначеного Кодексу - щодо директора ТОВ "Волинь" Баркова О.В.
03.10.2019 кримінальне провадження від 09.01.2018 №22018030000000006 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 305 Кримінального кодексу України, старшим слідчим ОВС СВ УСБУ у Волинській області закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки була встановлена відсутність в діях цієї особи складу кримінального правопорушення.
Також 03.10.2019 прокурором визначено підслідність кримінального правопорушення, внесеного до ЄДРДР за №22018030000000006, за ознаками кримінального правопорушення за частиною 1 статті 320 Кримінального кодексу України за слідчими слідчого відділення Любомльського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області.
Постановою слідчого Слідчого відділу Любомльського відділу поліції ГУНП у Волинській області від 24.11.2020 кримінальне провадження №22018030000000006 за ознаками кримінального правопорушення за частиною 1 статті 320 Кримінального кодексу України було закрито у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування. Згідно з пунктом 4 вказаної постанови грошові кошти в сумі 279129,72 грн, виручені від реалізації вказаних арештованих речових доказів, вирішено передати власнику або його правонаступнику після вирішення питання про скасування арешту на спірне майно.
Позивач звернувся до Любомльського районного суду Волинської області з клопотанням про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.02.2018, а також просив зобов'язати УСБУ у Волинській області та ГУНП у Волинській області виплатити на його банківський рахунок кошти в сумі 279129,72 грн, отримані від реалізації арештованого майна.
Ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 26.03.2021 у справі №163/2243/20 зазначене клопотання позивача було задоволено лише в частині зняття арешту, а також роз'яснено, що вирішення питання про зобов'язання вказаних осіб сплатити кошти не входить до дискреційних повноважень слідчого судді, а тому клопотання не підлягає задоволенню в цій частині.
Усі ці обставини були встановлені рішеннями судів у справі №910/4770/22.
19.04.2021 позивач надіслав УСБУ у Волинській області вимогу повернути йому 279129,72 грн., отриманих від реалізації арештованого майна в межах кримінального провадження №22018030000000006.
На підтвердження своїх прав на майно він надав копію постанови про закриття кримінального провадження № 22018030000000006 від 24.11.2020, ухвалу Любомльського районного суду від 26.03.2021 року про скасування арешту на майно та договір від 24.11.2017 року, згідно з яким ТзОВ «Волинь Мото» передало право вимоги на належне ТзОВ «Волинь Мото» на підставі контракту № 02/08 від 02.08.2017, укладеного між ТзОВ «Волинь Мото» та фірмою
У процесі розгляду справи №903/915/25 представник відповідача пояснював, що вказаний договір без назви і номера від 24.11.2017 вперше було пред'явлено Управлінню саме 20.04.2021, в ході розслідування кримінального провадження вказаний документ не подавався, не досліджувався та не оцінювався, ОСОБА_2 будь-якої ролі у кримінальному провадженні не відігравав, будь-яких прав чи обов'язків не набув.
Як пояснював представник відповідача, в ході розгляду вимоги ОСОБА_2 було встановлено, що постановою слідчого СВ Любомльського відділу поліції ГУ НП у Волинській області від 24.11.2020 вирішено грошові кошти, виручені за реалізацію речових доказів, передати власнику або його правонаступнику після вирішення питання про скасування арешту на майно. Проте, ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині постанови не визначено, хто є правонаступником власника цих коштів. Відповідно до ухвали слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 26.03.2021 було скасовано арешт майна, та зазначено, що скасування арешту вказаного майна є підставою для його повернення особі, в якої воно було вилучене. Слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про покладення зобов'язання УСБУ у Волинській області та ГУ НП у Волинській області виплатити на банківський рахунок Котягіна А.С. кошти, отримані від реалізації арештованого майна. Згідно відомостей з ЄДРПОУ ТзОВ «Волинь Мото», у якого було вилучене вказане майно, було припинено та знято з реєстрації 29.10.2019 на підставі постанови Господарського суду Запорізької області від 24.07.2019 у справі № 908/556/19 про визнання його банкрутом. Правонаступник у ліквідованого ТОВ «Волинь Мото» відсутній.
Представник відповідача стверджував, що на момент розгляду вимоги позивача в наявних у розпорядженні Управління процесуальних документах щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 09.01.2018 року за №22018030000000006 (у постанові слідчого СВ Любомльського відділу поліції ГУ НП у Волинській області від 24.11.2020 про закриття кримінального провадження, в ухвалі слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 26.03.2021 про скасування арешту з майна), були відсутні рішення повноважних суб'єктів про визнання ОСОБА_2 власником (правонаступником власника) грошових коштів, отриманих від реалізації речових доказів, чи про передачу цих коштів саме йому.
З огляду на викладені обставини та у зв'язку з наявним обсягом повноважень Управління як установи, на депозитному рахунку якої зберігалися кошти, отримані від реалізації речових доказів, УСБУ у Волинській області не виконало вимогу фізичної особи - підприємця Котягіна А.С. про перерахування на його рахунок грошових коштів, отриманих від реалізації речових доказів, вилучених у ТзОВ «Волинь Мото». Вказані обставини були повідомлені фізичній особі - підприємцю Котягіну А.С. листом від 17.06.2021 №54/16- 2041.
Фізична особа - підприємець Котягін А.С. подав позов до УСБУ у Волинській області, ГУ НП у Волинській області та Державної казначейської служби України.
Господарський суд міста Києва рішенням від 01.12.2022 у справі №910/4770/22 у задоволенні позову відмовив. Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.04.2023 залишив рішення суду першої інстанції без змін. Верховний Суд постановою від 28.08.2023 частково задовольнив касаційну скаргу позивача, скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи №910/4770/22 Господарський суд міста Києва рішенням від 06.02.2024 частково задовольнив позов; стягнув з УСБУ у Волинській області на користь позивача грошові кошти від реалізації майна у розмірі 279 129,72 грн.; в іншій частині позову - відмовив. Суд виходив з того, що зважаючи на встановлені обставини набуття позивачем права власності на спірне майно на підставі договору відступлення, накладення в межах кримінальної справи арешту на майно, реалізацію майна зі зберіганням коштів від такої реалізації на депозитному рахунку Управління, закриття у подальшому кримінальної справи та скасування арешту, враховуючи приписи статті 169 Кримінального процесуального кодексу України та пункту 4 постанови слідчого Слідчого відділу Любомльського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області від 24.11.2020, грошові кошти в сумі 279 129,72 грн мають бути передані позивачу.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 04.07.2024 апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення; задовольнив апеляційну скаргу УСБУ у Волинській області, скасував рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 і прийняв нове рішення, яким відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.
Верховний Суд постановою від 30.10.2024 касаційну скаргу підприємця Котягіна А.С. задовольнив частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 в частині скасування рішення Господарського суду м.Києва від 06.02.2024 про стягнення грошових коштів від реалізації майна у розмірі 279129,72 грн скасував, а рішення суду першої інстанції в цій частині залишив в силі.
Також Верховний Суд зазначив, що позивач не довів обставин неправомірності дій органів державної влади, й, зокрема, УСБУ у Волинській області, щодо спірного майна, що, зокрема, свідчить про відсутність складу правопорушення та підстав для стягнення суми збитків.
Фізична особа - підприємець Котягін А.С. направив ряд листів з пропозицією добровільно виконати постанову Верховного Суду від 30.10.2024 та перерахувати кошти на його рахунок, зокрема, листи від 16.11.2025 року на адресу УСБУ у Волинській області та Служби безпеки України, який надійшов 22.11.2024, та за рішенням керівництва СБУ був направлений для розгляду в УСБУ у Волинській області, надійшов в Управління 28.11.2024.
Крім цього, фізична особа - підприємець Котягін А.С. направив на адресу електронної поштової скриньки Управління лист від 26.11.2024, підписавши його електронним цифровим підписом. У листі містилась пропозиція добровільно виконати рішення суду та вказані реквізити рахунку для перерахування коштів.
Розглянувши листи фізичної особи - підприємця Котягіна А.С. від 16.11.2024 та від 26.11.2024, Управління погодилося на добровільне виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 року та постанови Верховного Суду від 30.10.2024 року.
УСБУ у Волинській області було підготовлено та направлено 02.12.2024 через систему дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства-Казначейство» до ГУ ДКСУ у Волинській області платіжну інструкцію №2299 (внутрішній номер 385924979) про перерахування коштів у сумі 279129,72 грн. на рахунок фізичної особи - підприємця Котягіна А.С.
Про факт виконання судових рішень фізичну особу - підприємця Котягіна А.С. було проінформовано листом №54/19/5258 від 04.12.2024 року та надано копію згаданої платіжної інструкції.
09.12.2024 фізична особа - підприємець Котягін А.С. звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу.
10.12.2024 Господарський суд міста Києва видав наказ про примусове виконання рішення.
На звернення Управління ГУ ДКСУ у Волинській області листом №07-06-06/11648 від 11.12.2024 підтвердило факт отримання, опрацювання та взяття на облік для проведення оплати платіжної інструкції №2299 (внутрішній номер 385924979) від 02.12.2024 та проінформувало про те, що ним забезпечується проведення платежів згідно платіжних документів розпорядників та одержувачів бюджетних коштів відповідно до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 №1407, з урахуванням вимог Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 (надалі - Порядок №590).
З огляду на запроваджений в Україні правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №64, ГУ ДКСУ у Волинській області оплату поданих платіжних інструкцій здійснює за черговістю, визначеною п.19 Порядку № 590, де закріплено пріоритет фінансування витрат на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів воєнного стану.
18.12.2024 ГУ ДКСУ у Волинській області на підставі платіжної інструкції №2299 (внутрішній номер 385924979) від 02.12.2024 провело платіж, що підтверджується відповідною відміткою на платіжній інструкції, перерахувало кошти на рахунок ФОП Котягіна А.С., завершивши виконання судових рішень.
Таким чином, з наведених обставин вбачається, що постанову Верховного Суду, якою було скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 в частині скасування рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 про стягнення грошових коштів від реалізації майна у розмірі 279129,72 грн., а рішення суду першої інстанції в цій частині залишено в силі, було прийнято 30.10.2024.
Відповідно до ч.1 ст.317 ГПК України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення.
Згідно з відміткою ГУ ДКСУ у Волинській області платіжну інструкцію №2299 (внутрішній номер 385924979) від 02.12.2024 оплачено та кошти фізичній особі - підприємцю Котягіну А.С. перераховано 18.12.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі.
Як визначено ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи норму ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України та наведені обставини, фактично зобов'язання відповідача припинилося 18.12.2024, коли було виконано належним чином.
Отже, за період з 31.10.2024, тобто наступного дня після прийняття постанови Верховного Суду, до 17.12.2024 (перераховано кошти 18.12.2024) тривало порушення виконання відповідачем зобов'язання з оплати коштів позивачу у розмірі 279129,72 грн.
У відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив до стягнення з відповідача проценти річних та збитки, завдані інфляцією, за період з 28.04.2021 по 13.09.2025.
У зв'язку із порушенням строку виконання зобов'язання з оплати суми коштів у розмірі 279129,72 грн. підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача за період з 31.10.2024 по 17.12.2024 включно:
- 1098,22 грн. процентів річних, виходячи з розрахунку: 279129,72 грн. х 3% х 48 / 366 / 100 %;
- 9285,53 грн. збитків, завданих інфляцією, виходячи з розрахунку: 279129,72 х 1,03326600 - 279129,72.
Розрахунок виконано за допомогою інформаційно-правової системи "Ліга:Закон".
Вимога позивача про стягнення з відповідача 210500,85 грн. (220884,60 грн. - 10383,75 грн.) процентів річних та збитків, завданих інфляцією, нарахованих за період з 28.04.2021 по 30.10.2024, тобто до прийняття постанови Верховного Суду) та з 18.12.2024 по 13.09.2025, тобто після фактичного виконання зобов'язання і перерахування коштів, не підлягає до задоволення.
Наведені вище фактичні обставини спростовують доводи позивача про виникнення у відповідача впродовж 7-ми днів з дня отримання вимоги від 19.04.2021 зобов'язання про виплату йому коштів.
З фактичних обставин, встановлених судом, випливає, що між позивачем і відповідачем не було договірних відносин. Управління Служби безпеки України у Волинській області проводило розслідування кримінального провадження №22018030000000006 у період з 03.01.2018 по 09.10.2019.
Грошові кошти, отримані від продажу речових доказів на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду від 10.05.2018 знаходилися на рахунку Управління в Державній казначейській службі України під час розслідування кримінального провадження. Після його скерування 09.10.2019 за рішенням прокурора для подальшого розслідування до органів Національної поліції грошові кошти були залишені на рахунку УСБУ у Волинській області, проте відповідач втратив повноваження розпорядження вказаними коштами - не вправі був визначати їх статус, їх власника чи отримувача, брати будь-які зобов'язання, не вправі був приймати рішення про їх перерахування без розпорядження компетентного органу.
У постанові слідчого СВ Любомльського відділу поліції ГУНП у Волинській області від 24.11.2020, згідно з якою кримінальне провадження №22018030000000006 було закрито у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, у пункті 4 постанови вказано про те, що грошові кошти в сумі 279129,72 грн., виручені від реалізації речових доказів, слід передати власнику або його правонаступнику після вирішення питання про скасування арешту на спірне майно.
Однак, постанова не містила розпорядження Управлінню Служби безпеки України у Волинській області як суб'єкту, на рахунку якого зберігалися кошти від реалізації речових доказів, про їх перерахування конкретній особі, а так само не містила підтвердження прав будь-якої конкретної особи на отримання вказаних коштів.
Ухвалою Любомльського районного суду від 26.03.2021 у справі №163/2243/20 було задоволено клопотання Котягіна А.С. в частині зняття арешту з речових доказів, проте відмовлено в частині вирішення питання про зобов'язання УСБУ у Волинській області та ГУНП у Волинській області сплатити йому кошти, отримані від реалізації речових доказів.
Отже, на момент звернення позивача до відповідача з вимогою від 19.04.2021 про передачу грошових коштів були відсутні підстави для передачі відповідачем коштів позивачу.
Направлення позивачем 19.04.2021 вимоги відповідачу не створило зобов'язань для повернення коштів. На той момент УСБУ у Волинській області виступало виключно зберігачем грошових коштів, прямої вказівки компетентного органу про передачу речових доказів (коштів від їх реалізації) конкретній особі не було.
Таке зобов'язання виникло у відповідача лише на підставі судового рішення - постанови Верховного Суду від 30.10.2024.
У зв'язку із частковим задоволенням позову на підставі ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 124,58 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (2650,62 грн. х 4,70%).
Керуючись ст.ст.73, 74, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління Служби безпеки України у Волинській області (43005, Волинська область, м. Луцьк, проспект Василя Мойсея, буд. 4, код ЄДРПОУ 20001487) на користь фізичної особи-підприємця Котягіна Андрія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ):
- 1098 грн. 22 коп. процентів річних,
- 9285 грн. 53 коп. збитків, завданих інфляцією,
- 124 грн. 58 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повне рішення виготовлено і підписано 24.11.2025.
Суддя І. О. Якушева