24 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/3779/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий, суддя-доповідач судді секретар судового засідання від Позивача від Відповідача розглянувши заяву про ОСОБА_1 Стойка О.В., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з'явився; Ганга Д.Г. на підставі ордеру серія ВІ №12888370 від 17.08.2025, свідоцтво №3897 від 06.07.2021; Товариства мисливців та рибалок "Лісівник", м.Харків ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на надання професійної правничої допомоги
у межах апеляційної скарги Товариства мисливців та рибалок "Лісівник", м.Харків
на рішення господарського суду Донецької області
ухвалене21.07.2025 (повний текст підписано 08.08.2025)
у справі за заявою про №922/3779/24 (суддя Величко Н.В.) Товариства мисливців та рибалок "Лісівник", м.Харків ухвалення додаткового рішення у справі,
за позовом ОСОБА_4
до Товариства мисливців та рибалок "Лісівник"
про визнання недійсним рішення, скасування держреєстрації, відновлення становища
І. Короткий зміст розглядуваних вимог заявника в контексті приписів Господарського процесуального кодексу України:
1. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 у справі №922/3779/24 апеляційну скаргу Товариства мисливців та рибалок "Лісівник", м.Харків на рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2025 (повний текст складено 08.08.2025) у справі №922/3779/24 задоволено, рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2025 (повний текст складено 08.08.2025) у справі №922/3779/24 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до Товариства мисливців та рибалок "Лісівник" про:
- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства мисливців і рибалок “Лісівник» (код ЄДРПОУ 25462836), оформлене протоколом № 3 від 01 жовтня 2022 року;
- скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 05.10.2022 за № 1004471070013000366, який вчинено державним реєстратором Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) Шаповаловим В.В., щодо зміни відомостей про членів керівних органів громадського формування; зміни кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера); зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміни місцезнаходження юридичної особи; зміни найменування юридичної особи (повного та/або скороченого); зміни фізичних осіб або зміни відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо; зміни до установчих документів, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
- відновлення становища, що існувало до порушення права позивача, шляхом відновлення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як керівника Товариства мисливців і рибалок “Лісівник» (код ЄДРПОУ 25462836) та особу, яка має право без довіреності вчиняти дії від імені Товариства мисливців і рибалок “Лісівник» (код ЄДРПОУ 25462836) відмовлено.
Судові витрати за подання позовної заяви віднесено на рахунок ОСОБА_4 .
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Товариства мисливців та рибалок "Лісівник", м.Харків витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 10 900,80грн.
2. 10.11.2025р. (документ сформований 09.11.2025) на адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства мисливців та рибалок "Лісівник", м.Харків надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, за змістом якої останній просить долучити до матеріалів справи дану заяву та докази понесення скаржником судових витрат та розподілити витрати скаржника на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, винести додаткове рішення (постанову), яким стягнути з Позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.
Апеляційним судом встановлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу був наданий заявником разом із апеляційною скаргою, де Товариство мисливців та рибалок "Лісівник", м.Харків просило суд покласти на Позивача та стягнути з останнього витрати на правничу допомогу при розгляді справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 30 000,00 грн.
3. Згідно з п.5 ч.1 ст.237, п.2 ч.5 ст.238, п.п.в) п.4 ч.1 ст.282 Господарського процесуального кодексу України за результатами апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції повинен, серед іншого, вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.123 цього Кодексу судові витрати включають також витрати, пов'язані з розглядом справи, у тому числі - на професійну правничу допомогу.
ІІ. Короткий зміст позиції Позивача щодо розподілу заявлених судових витрат:
4. ОСОБА_4 заперечень щодо заяви Товариства мисливців та рибалок "Лісівник", м.Харків про розподіл судових витрат/клопотання про їх зменшення надано не було.
ІІІ. Щодо процедури розгляду питання про розподіл заявлених судових витрат:
5. Згідно з приписами ст.221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному ч.2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст.244 цього Кодексу.
6. Так, відповідно до ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, ним не вирішено питання про судові витрати.
У ч.ч.3, 4 означеної статті встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
7. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.11.2025 в порядку ст.32 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду заяви визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В., Істоміна О.А.
8. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 призначено розгляд заяви Товариства мисливців та рибалок "Лісівник", м.Харків про ухвалення додаткового рішення у справі №922/3779/24 та стягнення з ОСОБА_4 судових витрат в сумі 30000,00грн. на "24" листопада 2025 р. о 09:30.
9. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та засобами відеофіксації у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень.
10. У судовому засіданні 24.11.2025р. уповноважений представник Відповідача підтримав свої вимоги, викладені у заяві про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у повному розмірі 30 000грн., вказуючи на запитання суду, що такий її розмір було визначено за угодою сторін, а Позивачем не було висловлено заперечень відносно такого розміру.
Представник Позивача у судове засідання 24.11.2025р., попри вжиті заходи з належного повідомлення не з'явився, про причини неявки не повідомили, що, за висновком судової колегії, не перешкоджає розгляду питання про відшкодування заявлених судових витрат, враховуючи також і необхідність дотримання визначених ч.3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України строків ухвалення додаткової постанови.
ІІІ. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини:
11. Як вбачається з заяви Товариства мисливців та рибалок "Лісівник", м.Харків про розподіл судових витрат, витрати останнього на професійну правничу допомогу під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції (розгляд апеляційної скарги по суті) склали 30000,00грн.
12. Заявником на підтвердження понесених ним витрат було додано до заяви:
12.1. Договір про правову допомогу №17/03/25 від 17.03.2025, укладений між Товариством мисливців і рибалок «ЛІСІВНИК», в особі керівника Куценка Романа Віталійовича, який діє на підставі Статуту, надалі за текстом іменується «Клієнт», з одної сторони, та АДВОКАТ ГАНГА ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ,
12.2. акт Приймання-передачі наданих наданих послуг №2 складений 07.11.2025;
До складу цих витрат, понесених у суді апеляційної інстанції, увійшов наступний перелік наданих правових (адвокатських) послуг:
• підготовка та подача до суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2025 по справі №922/3779/24;
• участь у судових засіданнях по справі №922/3779/24 в суді апеляційної інстанції;
12.3. копія ордеру про надання правничої допомоги.
ІV. Оцінка апеляційного суду:
13. Відповідно до ст.221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази, згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
14. Розглянувши заяву Товариства Товариства мисливців та рибалок "Лісівник", м.Харків про ухвалення додаткового рішення у справі №922/3779/24 в частині стягнення з ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції в сумі 30 000,00грн., суд апеляційної інстанції зазначає, що попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які Відповідач очікував понести у суді апеляційної інстанції, був викладений ним за текстом апеляційної скарги, що свідчить про намір подати докази у подальшому на підтвердження витрат на правничу допомогу після ухвалення судового рішення. Відтак, можна стверджувати про наявність підстав для розгляду апеляційним судом поданих ним відповідних документів у передбачений ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України строк, що повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 29.07.2020р. у справі №2033/5916/12.
15. Велика Палата Верховного Суду у п.п.97-146 постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила, що практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
16. Відповідно до ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
17. Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).
18. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас за змістом ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
19. У розумінні положень ч.ч.5 та 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
20. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
21. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
22. Разом з тим у ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
22.1. Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
22.2. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями ч.ч.6, 7 та 9 ст.129 цього Кодексу.
23. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5 та 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
24. Надавши оцінку документам, поданих Відповідачем на підтвердження понесених судових витрат під час розгляду справи, а саме переліку наданих правових (адвокатських) послуг при апеляційному розгляді справи №922/3779/24, до складу яких було включено:
• підготовка та подача до суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2025 по справі №922/3779/24;
• участь у судових засіданнях по справі №922/3779/24 в суді апеляційної інстанції;
суд апеляційної інстанції, зазначає, що значна частина аргументації, викладеної в апеляційній скарзі, не є новою та по суті повторює правову позицію, яку Відповідач висловлював під час розгляду справи у суді першої інстанції. Аналіз змісту апеляційної скарги свідчить, що вона здебільшого містить узагальнення та систематизацію вже раніше викладених заперечень, без наведення нових фактичних обставин або додаткових правових аргументів, які вимагали б виконання значного обсягу додаткової роботи.
25. Судова колегія також зазначає, що окремі міркування Апелянта під час розгляду апеляційної скарги по суті, зокрема твердження про фактичне самоусунення керівника установи, не були визнані юридично значимими для вирішення спору, оскільки припинення його повноважень та членства відбулося з інших підстав, визначених Статутом Товариства.
Істотних доказів того, що підготовка апеляційної скарги вимагала проведення складного додаткового аналізу або опрацювання значного масиву нових матеріалів, заявником не надано. З огляду на це заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям розумності та співмірності, оскільки реальний обсяг робіт, пов'язаних із її складанням, є значно меншим.
26. Отже, заявлений представником Відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу, на думку суду, не узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності, необхідності та співмірності відповідних витрат, а тому унеможливлює у світлі принципу пропорційності (ст.15 ГПК) покладання усього обсягу таких судових витрат Відповідача на Позивача.
Таким чином, проаналізувавши наявні у справі докази, зважаючи на положення чинного законодавства, судова колегія вважає за необхідне розподілити заявлений обсяг судових витрат на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 30 000,00грн., шляхом стягнення з ОСОБА_4 на користь Товариства мисливців та рибалок "Лісівник", м.Харків 20 000,00грн., а решту витрат (10000грн.) віднести на рахунок Заявника (Відповідача).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.126, 129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд -
1. Прийняти додаткову постанову у справі №922/3779/24.
2. Заяву Товариства мисливців та рибалок "Лісівник", м.Харків про стягнення з ОСОБА_4 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.- задовольнити частково:
2.1. Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства мисливців та рибалок "Лісівник", м.Харків (код ЄДРПОУ 25462836, адреса: 61105, м. Харків, пр. Ландау Льва, 29-А) 20 000грн. витрат на професійну правничу допомогу.
2.2. Розподілити решту суми заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000грн. шляхом її віднесення на рахунок Товариства мисливців та рибалок "Лісівник", м.Харків (код ЄДРПОУ 25462836, адреса: 61105, м. Харків, пр. Ландау Льва, 29-А).
3. Додаткова постанова набирає сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5.Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови складено та підписано 25.11.2025.
Головуючий суддя Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка
Суддя О.А. Істоміна