25 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/3022/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Молл +", с. Мала Данилівка про затвердження мирової угоди в межах розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Молл +", с. Мала Данилівка на рішення Господарського суду Харківської області від 16.10.2025 у справі №922/3022/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс Харків", м. Дніпро
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Молл +", с. Мала Данилівка
про стягнення коштів
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.10.2025 у справі №922/3022/25 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Молл+" (далі-Позивач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс Харків" (далі- Відповідач) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 282 568,42 грн та судовий збір у розмірі 3 390,82 грн.
Відповідач, не погодившись з означеним судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, за змістом якої просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/3022/25 від 16.10.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2025 року у справі №922/3022/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Харківської області від 16.10.2025 у справі №922/3022/25.
Також зазначеною ухвалою учасникам встановлено справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи, а також запропоновано учасникам справи в означений строк надати до суду заяви та клопотання, з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи до 17.11.2025р, справу вирішено розглядати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 24.11.2025року від Відповідача надійшла заява про затвердження мирової угоди у справі №922/3022/25 у порядку ст.274 ГПК України, до якої додані, зокрема: копію мирової угоди та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (у копіях).
З наданої копії мирової угоди вбачається, що ця угода підписана зі сторони Позивача директором Яковенко Є.О., а зі сторони Відповідача - директором Михальовим В.А., підписи скріплені печатками сторін.
Суд дійшов висновку про відмову у затвердженні мирової угоди з огляду на таке.
Відповідно до ст. 274 ГПК України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Статтею 192 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Таким чином, одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову. Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
Мирова угода це договір, який укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, за для яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спір, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.
У зв'язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторони, яке, згідно процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов, якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Звертаючись до суду із заявою про затвердження мирової угоди, сторони усвідомлюють процесуальні наслідки затвердження зазначеної угоди та свідомо погоджуються із виникненням у сторін нових зобов'язань, які повинні виконуватись ними належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом цього спору є стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 282 568,42грн., сплачених в межах Договору оренди №339-2 від 23.102021, який було розірвано в судовому порядку в межах справи №922/688/28.
Відповідачем подано суду на затвердження копію мирової угоди у справі №922/3022/23 від 18.11.2025, що укладена між ним та Позивачем.
В той же час, апеляційний господарський суд приходить до висновку про неможливість задоволення заяви Відповідача та затвердження мирової угоди, оскільки:
- всупереч вимогам ч. 2 ст.191 ГПК України, заява про затвердження даної мирової угоди подана лише Відповідачем в односторонньому порядку;
-суду не надано оригіналу зазначеної мирової угоди, як і не надано доказів засвідчення даної мирової угоди за допомогою ЕЦП, як це передбачено п . 9 мирової угоди;
-у суду відсутні докази обізнання сторонами щодо процесуальних насідків затвердження зазначеної мирової угоди, що передбачені ч. 2 ст. 274 ГПК України;
-зміст пункт 7 мирової угоди щодо наслідків невиконання Відповідачем пунктів 3,4 даної угоди, у вигляді обумовлення можливості її затвердження моментом її фактичного виконання, виключає таке затвердження на даній стадії процесу з урахуванням вимог ст. 273 ГПК України.
За змістом ч. 5 ст. 192 ГПК України, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви Відповідача про затвердження мирової угоди у зв'язку з тим, що вона суперечить нормам чинного законодавства та у зв'язку з чим розгляд справи підлягає продовженню в порядку письмового провадження у відповідності до ч.ч. 2, 10 ст. 270 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 192, 234, 235, 274 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Молл +", с. Мала Данилівка про затвердження мирової угоди у справі №922/3022/25.
2. Продовжити розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета Молл +", с. Мала Данилівка на рішення Господарського суду Харківської області від 16.10.2025 у справі №922/3022/25 в порядку письмового провадження у відповідності до ч. ч. 2,10 ст. 270 ГПК України.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя Д.О. Попков