25 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/4531/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
розглянувши апеляційну скаргу Куп'янського міськрайцентру зайнятості (вх.№1293Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2025 (повний текст судового рішення складений та підписаний 04.03.2025, суддя Ємельянова О.О.)
у справі №922/4531/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ,
до Куп'янського міськрайцентру зайнятості, м. Куп'янськ, Харківська обл.,
про стягнення 77 500, 60грн
Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.03.2025 позов задоволено. Стягнуто з Куп'янського міськрайцентру зайнятості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" кошти у сумі 77 500, 60грн, з яких: 38 818, 91грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 18 348, 87грн - пеня, 3 893, 29грн - 3% річних, 16 439, 53грн - інфляційні втрати та 2 422, 40грн судового збору.
Відповідач, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2025 у справі №922/4531/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2025, для розгляду справи №922/4531/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Куп'янського міськрайцентру зайнятості на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2025 у справі №922/4531/24. Встановлено учасникам справи строк до 23.06.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження. Постановлено розпочати розгляд справи з 23.06.2025 без повідомлення учасників справи. Зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2025 у справі №922/4531/24.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 зупинено провадження за апеляційною скаргою Куп'янського міськрайцентру зайнятості на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2025 у справі №922/4531/24 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Верховного Суду справи №908/1162/23 та оприлюднення повного тексту постанови.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, на офіційній веб-сторінці в Єдиному державному реєстрі судових рішень постановою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 касаційну скаргу ТОВ "ВІМК" залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 залишено без змін.
08.10.2025 оприлюднено повний текст постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Куп'янського міськрайцентру зайнятості на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2025 у справі №922/4531/24. Запропоновано учасникам справи в строк до 20.11.2025 подати до суду письмові пояснення по суті предмету апеляційного перегляду, з урахуванням правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23. Постановлено розгляд апеляційної скарги Куп'янського міськрайцентру зайнятості на рішення Господарського суду Харківської області від 04.03.2025 у справі №922/4531/24 здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
17.11.2025 від апелянта надійшли додаткові пояснення у справі, з урахуванням правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23.
Разом з тим, за результатами опрацювання відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд апеляційної інстанції встановив, що Верховний Суд ухвалою від 05.11.2025 справу №280/5808/23 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків щодо застосування статей 13 та 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", викладених у постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, від 23.10.2025 у справі №916/1650/23 та від 03.10.2025 у справі №908/1162/23.
Верховний Суд в ухвалі від 05.11.2025 у справі №280/5808/23 підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду мотивував, зокрема, таким:
- у постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, від 23.10.2025 у справі №916/1650/23 та від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 не враховано, що для застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", необхідним є не лише факт визнання відповідних територій тимчасово окупованими, а й наявність окремого рішення Кабінету Міністрів України про введення відповідних обмежень господарської діяльності на цих територіях;
- при цьому, рішення про визнання територій тимчасово окупованими, яке на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку приймалось Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, не може замінювати собою рішення Кабінету Міністрів України про введення обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
- загальновідомий факт окупації певних територій сам по собі не може вважатися достатньою правовою підставою для застосування встановлених законом економічних обмежень; ця обставина також не була врахована у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, в якій суд дійшов висновку про можливість застосування відповідних заборон без наявності спеціального рішення Кабінету Міністрів України щодо введення таких обмежень.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору), а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об'єкт.
За умовами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
Згідно з частиною першою, пунктом 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
В силу частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав'язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають обирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007).
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).
Враховуючи вищезазначене, а також предмет та підстави апеляційного оскарження, що переглядається, обставину та підстави передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи №280/5808/23 для відступу, зокрема, від висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, щодо поширення положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, що були тимчасово окуповані, починаючи з 24.02.2022 та щодо яких відсутнє окреме рішення Кабінету Міністрів України, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №922/4531/24 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23.
Даний висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності зупинення апеляційного провадження до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у низці ухвал останнього, зокрема, від 19.11.2025 у справі №904/6645/23, від 19.11.2025 у справі №916/3666/22, від 18.11.2025 у справі №916/1946/23 тощо.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. 234, 269, 270, 273, 281 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Зупинити апеляційне провадження у справі №922/4531/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого перегляду.
Зобов'язати сторони повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко