вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" листопада 2025 р. Справа № 910/5184/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Полонський О.Ю.
від відповідача: Хашко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг"
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 (повний текст рішення складено 23.07.2025) (суддя Удалова О.Г.)
у справі № 910/5184/25 Господарського суду міста Києва
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг"
про зобов'язання вчинити дії
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У квітні 2025 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг" (Товариство, відповідач) про зобов'язання відповідача повідомити позивачу інформацію про вартість частки, що підлягає виплаті позивачу як колишньому учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг", та надати обґрунтований розрахунок вартості його частки і засвідчені копії документів, які були використані при такому розрахунку вартості частки.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.08.2024 позивач повідомив відповідача про добровільний вихід зі складу учасників Товариства, проте відповідач ухиляється від надання інформації про вартість частки, що підлягає виплаті позивачу.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 у справі № 910/5184/25 позов задоволено та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг" повідомити позивачу інформацію про вартість частки, що підлягає виплаті ОСОБА_1 як колишньому учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг", надати обґрунтований розрахунок вартості частки і засвідчені копії документів, які були використані при такому розрахунку вартості частки. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач усупереч викладеному законодавчому обов'язку не надав суду доказів повідомлення позивача в строк, встановлений законодавством, про вартість його частки з наданням обґрунтованого розрахунку та копій документів, необхідних для розрахунку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 у справі № 910/5184/25, Товариство з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 11, 205, 207, 509, 626, 627, 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 24, 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
При цьому скаржник зазначає, що Господарський суд міста Києва взагалі не дослідив, чи були виконані позивачем передбачені законом та статутом умови для набуття прав учасника, обмежившись лише формальним посиланням на подану позивачем заяву про вихід, без з'ясування наявності у нього відповідного суб'єктивного права.
На думку скаржника, Господарський суд міста Києва ухвалив рішення без з'ясування всіх фактичних обставин, що прямо суперечить вимогам ГПК України, відповідно до якого суд зобов'язаний з'ясувати всі обставини справи, дослідити подані докази та надати їм належну оцінку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 у справі № 910/5184/25; розгляд апеляційної скарги призначено на 14.10.2025 о 10:20; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 19.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 у справі № 910/5184/25; оголошено перерву в судовому засіданні до 11.11.2025 об 11:50.
Позиції учасників справи
Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що суд першої інстанції правомірно і справедливо встановив порушення відповідачем вимог ч. 6 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", п. 3.6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг" (нової редакції), затвердженого рішенням учасників Товариства, оформленим протоколом № 1 від 16.07.2019. Господарським судом, на підставі поданих позивачем доказів і вимог законодавства, було встановлено та надано об'єктивну правову оцінку правомірності набуття позивачем корпоративних прав у повному обсязі в якості учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг" із розміром внеску у статутний капітал 60 000,00 грн, що складало 30 % статутного капіталу Товариства.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 11.11.2025 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, позивач був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг" із дати його створення по 15.08.2024, з розміром внеску у статутний капітал 60 000,00 грн, що, при загальному розміру статутного капіталу 200 000,00 грн, складає 30 %.
Окрім позивача на дату його виходу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг" у Товаристві було ще два учасники - один із розміром внеску в статутний капітал 20 000,00 грн), інший - із розміром внеску до статутного капіталу 120 000,00 грн.
15.08.2024 позивачем подано відповідачу заяву, якою повідомлено про прийняття ним рішення про добровільний вихід зі складу учасників Товариства відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" .
Вказана заява нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. та зареєстрована в реєстрі за № 1990.
15.08.2024 суб'єктом державної реєстрації приватним нотаріусом Лапкевич Т.В. проведено державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг" за № 1000701070005070246 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 34993513 від 23.04.2025).
Листом від 11.04.2025 за вих. № 04/11/25-г-15 на адресу відповідача надіслано адвокатський запит щодо необхідності повідомити інформацію про вартість частки, що підлягає виплаті позивачу як колишньому учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг", та надати обґрунтований розрахунок вартості його частки і засвідчені копії документів, які були використані при такому розрахунку.
Даний адвокатський запит прибув до відділення № 01010 Укрпошти 12.04.2025 відповідно до даних трекінгу відстеження/пересилання поштової кореспонденції, 26.04.2025 вказане поштове відправлення повернуто "за закінченням встановленого терміну зберігання".
Звертаючись із позовом у даній справі, позивач послався на те, що відповідач ухиляється від надання інформації про вартість частки, що підлягає йому виплаті як колишньому учаснику відповідача.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначав, що з метою проведення незалежної оцінки частки в статутному капіталі 02.09.2024 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "АПРАЙСЕЛ ЮА" було укладено договір про проведення незалежної оцінки № О-04-02/09/24, проте станом на момент розгляду даної справи звіт про оцінку частки в статутному капіталі відповідача ще не отримано.
Таким чином, на переконання відповідача, позивач, не дочекавшись результатів незалежної оцінки, передчасно звернувся до суду з позовною заявою, при цьому відсутня предметна підстава для розгляду справи.
До відзиву на позовну заяву відповідач додав копію договору про проведення незалежної оцінки № О-04-02/09/24 від 02.09.2024, укладеного між відповідачем як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙПРАСЕЛ ЮА" як суб'єктом оціночної діяльності (далі - Договір), за умовами якого суб'єкт оціночної діяльності зобов'язався виконати роботи щодо незалежної оцінки частки 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг".
Згідно з п. 1.2 Договору мета оцінки: встановлення ринкової (справедливої) вартості частки в статутному капіталі колишнього учасника у зв'язку з його виходом станом на дату внесення відповідних змін до ЄДРПОУ.
Відповідно до пункту 4.1 Договору початком виконання робіт вважається дата надання замовником суб'єкту оціночної діяльності вихідних даних для проведення незалежної оцінки.
Пунктом 4.2 Договору погоджено, що строк виконання робіт з оцінки вартості статутного капіталу залежить від обсягу та складності наданої документації, доступності вихідних даних, необхідності проведення додаткових узгоджень або отримання додаткової інформації, а також інших об'єктивних причин, що можуть впливати на хід оцінки. У зв'язку із цим, остаточний строк виконання робіт не може бути визначений заздалегідь та погоджується сторонами у робочому порядку в процесі виконання робіт.
Відповідно до п. 4.3 Договору результатом виконаних робіт є надання суб'єктом оціночної діяльності звіту (висновку) про визначення ринкової вартості оцінюваного майна.
Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.08.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взаємних договірних зобов'язань (п. 9.1 Договору).
Строк дії Договору може бути пролонговано за взаємною згодою сторін (п. 9.2 Договору).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
За змістом частин першої та другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Статтею 15 ЦК України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.
Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалися Верховним Судом та узагальнено містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.
Принцип диспозитивності, закріплений у статті 14 ГПК України, передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, особа має право на власний розсуд обрати будь-який з можливих способів захисту, які передбачені законом або договором, за виключенням випадків, коли законом встановлено імперативний характер щодо застосування конкретного способу захисту.
Відповідно до ст. 96-1 ЦК України (в редакції, яка діяла до 28.08.2025) права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.
Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом.
За положеннями ч. 1-3 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство зобов'язано зберігати такі документи: протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); статут товариства та зміни до статуту; протоколи загальних зборів учасників; документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; річну фінансову звітність; документи звітності, що подаються відповідним державним органам; документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів; інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; документи, що підтверджують права товариства на майно; документи бухгалтерського обліку (ч. 1).
Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності (ч. 2).
Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства (ч. 3).
Пунктом 3 частини першої статті 116 ЦК України передбачено право учасника господарського товариства у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, вийти з товариства.
Згідно із ч. 1, 5 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 03.07.2024 у справі № 911/2850/22, спонукання в судовому порядку відповідача до виконання його обов'язку шляхом вчинення дій - надання відповідної інформації - відповідно до ст. 116 ЦК України та 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" є належним та ефективним способом захисту права колишнього учасника господарського товариства на отримання документів фінансової звітності та про вартість належної колишньому учаснику частки, її обґрунтованого розрахунку та необхідних для його здійснення документів, оскільки до виконання товариством цього обов'язку колишній учасник позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про стягнення вартості частки, яка (вартість) йому невідома і яку він не зможе обґрунтувати посиланням на необхідні для її визначення документи.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг" з дати його створення по 15.08.2024, з розміром внеску у статутний капітал 60 000,00 грн, що, при загальному розміру статутного капіталу 200 000,00 грн, складає 30 %.
За положеннями ч. 6, 11 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Товариство зобов'язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.
Зі змісту наведених норм вбачається, що надання відповідної інформації та документів є обов'язком товариства, безпосередньо визначеним Законом. Відповідно, у разі ненадання товариством документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки колишнього учасника, звернення з позовом про їх надання є належним та ефективним способом захисту права такого колишнього учасника бути обізнаним із підставами визначення товариством вартості частки, що буде йому виплачена у зв'язку з виходом з товариства, або ж для перевірки справедливості вже отриманої ним виплати.
Відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 03.07.2024 в справі № 911/2850/22, право отримання відповідної інформації може не завжди реалізовуватися колишнім учасником товариства в площині існування досудового чи судового спору щодо стягнення вартості частки, а може здійснюватися і у випадках коли будь-який спір щодо розміру частки чи факту її виплати відсутній, якщо колишній учасник має намір спрогнозувати суму частки, що буде виплачуватись йому товариством у майбутньому, або ж перевірити здійснений товариством розрахунок вартості частки, що виплачена чи виплачується.
Стаття 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містить переліку підстав, за наявності яких товариство має право відмовити колишньому учаснику у наданні йому інформації про вартість його частки та відмовити у доступі до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.
Згідно з пунктом 3.6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг" (нової редакції), затвердженого рішенням учасників Товариства, що оформлене протоколом № 1 від 16.07.2019 (далі - Статут), який був чинний на час виходу позивача з Товариства, не пізніше 30 днів з дня, коли Товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви.
За положеннями ч. 8. ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", підп. 3.6.2 п. 3.6 Статуту Товариства вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників Товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.
Матеріалами справи підтверджено, що з 15.08.2024 відповідач був обізнаний про вихід позивача зі складу його учасників та про необхідність повідомити колишньому учаснику вартість його частки, визначену станом на день, що передував дню подання ним відповідної заяви, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку, строк виконання якого настав.
Як визначено у ст. 200 ЦК України, інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
За положеннями ч. 2 ст. 7 Закону України "Про інформацію" ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням зазначеного вище, встановленим є факт невиконання відповідачем визначеного законом обов'язку у встановлений законом строк, чим порушено законні права позивача, а відтак, правомірним є задоволення позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного в даній справі судового рішення відсутні.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумники Холдинг" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 у справі № 910/5184/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням суддів Демидової А.М., Владимиренко С.В., Ходаківської І.П. з 17.11.2025 по 21.11.2025 (включно) на навчанні в Національній школі суддів України, повна постанова складена та підписана у перший робочий день після закінчення навчання - 24.11.2025.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко