вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" листопада 2025 р. Справа№927/794/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Демидової А.М.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 24.11.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія»
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2025
у справі №927/794/23 (суддя Моцьора В.В)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія»
до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Укртрансгаз»
про визнання зобов'язання припиненим виконанням
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області із позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (далі за текстом - відповідач) про визнання зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» перед Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» в частині передачі газу у підземному сховищі обсягом 4 297 400 куб м в лютому 2023 року припиненим виконанням, проведеним належним чином.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №12А167-148-20 від 15.04.2020, укладеного між сторонами, позивач передав у власність відповідачу в лютому 2023 року природний газ обсягом 4 297 400 тис. куб. м., про що було підписано акти приймання-передачі природного газу від 28.02.2023. Проте, відповідач листом від 17.05.2023 повідомив позивача, що фактичне прийняття відповідачем природного газу не відбулося, тобто зобов'язання з передачі газу у лютому 2023 року не можна вважати виконаним, що, на переконання позивача порушує його права, оскільки останній вважає, що зобов'язання з передачі газу у лютому 2023 року припинено виконанням, проведеним належним чином.
Господарський суд Чернігівської області рішенням від 08.08.2025 у справі №927/794/23 у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції встановив, що оператором газосховищ відхилено торгове сповіщення на набуття від позивача газу у лютому 2023 року обсягом 4 297 400 тис. куб. м. За відсутності факту передачі природного газу відповідачу в підземному сховищі газу, у зв'язку з відхиленням оператором газосховищ торгових сповіщень, суд вважав твердження позивача про виконання зобов'язання в частині передачі газу у власність відповідачу припиненим виконанням, а також твердження позивача про виконання зобов'язання за договором щодо передачі у власність покупця природного газу, враховуючи підписання акту приймання-передачі природного газу №РГК83000109 від 28.02.2023, необґрунтованими.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2025 у справі №927/794/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач стверджує, що право власності на предмет договору, а саме, природний газ, перейшло до відповідача, про що є підписаний між сторонами акт приймання-передачі природного газу. За твердження позивача, будь-яких інших умов, які б встановлювались сторонами для настання переходу права власності договором не встановлено. Оскільки, позивач надав як доказ переходу права власності природного газу до відповідача торгові сповіщення на відчуження 4 297 400 куб м. природного газу та підписані обома сторонами акти приймання-передачі природного газу, який в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є первинним документом, то вказані обставини підтверджують факт проведення господарської операції.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2025 у справі №927/794/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 11.09.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2025 у справі №927/794/23 залишив без руху, надав скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 3 220,80 грн.
Скаржник усунув недоліки апеляційної скарги, шляхом подання відповідного клопотання сформованого в системі «Електронний суд» 30.09.2025.
В заяві апелянт просив суд апеляційної інстанції поновити строк для подачі заяви про усунення недоліків, оскільки представник товариства знаходиться на прифронтовій зоні та яка останнім часом піддається постійним масованим обстрілам зі сторони російської федерації, тривалість повітряних тривог досягає до двадцяти годин на добу. Обстріл об'єктів критичної інфраструктури став наслідком тривалого вимкнення електроенергії, що унеможливило доступ до системи електронного суду для належного та своєчасного виконання покладених на товариство обов'язків.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 06.10.2025 продовжив Товариству з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» строк для усунення недоліків апеляційної скарги у справі до десяти днів з 22.09.2025. Відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2025 у справі №927/794/23; розгляд апеляційної скарги призначив на 11.11.2025 о 12 год. 30 хв.
Згідно відзиву на апеляційну скаргу позивача, відповідач заперечує проти її задоволення, зазначаючи, що наявність акта приймання-передачі не впливає на сам факт поставки газу та його отримання, такий акт є додатковим документальним підтвердженням поставки, а не визначенням моменту виконання позивачем свого зобов'язання. З урахуванням того, що операція щодо передачі газу на користь АТ «Чернігівгаз» в дійсності не відбулась, оскільки на рахунку зберігання в газовому сховищі у ТОВ "ЙЕ Енергія" відсутній обсяг, який планувався до передачі, АТ «Чернігівгаз» в бухгалтерському обліку було спростовано вчинення господарської операції з отримання від позивача природного газу про що одночасно було повідомлено позивача.
На думку відповідача, твердження позивача про те, що ТОВ «ЙЕ Енергія» в рамках укладеного Договору виконало зобов?язання та продало/передало відповідачеві природний газ обсягом 4 297 400 тис. куб. м не обґрунтовані, а тому зобов?язання з фактичної поставки природного газу за Договором не може вважатися таким, що виконано належним чином, та є передчасними.
Згідно додаткових пояснень Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на апеляційну скаргу позивача, третя особа заперечує проти її задоволення, зазначаючи про встановлену рішеннями судів відсутність у позивача природного газу в обсязі 88 508,631 тис.куб.м. у лютому 2023 року для здійснення відповідних господарських операцій і такі обставини (позивачем стверджується, що природний газ обсягом 4 297,400 тис.куб.м є частиною від обсягу 88 508,631 тис.куб.м) мають преюдиційне значення для вирішення спору у справі №927/794/23.
Третя особа звернула увагу суду, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, а також наявні преюдиційні обставини встановлені в межах справ №910/4766/23, № 909/485/23, № 906/710/23, №918/337/23, № 907/417/23, № 924/355/23 щодо відсутності у ТОВ «ЙЕ Енергія» у лютому 2023 року природного газу в обсязі 88 508,631 тис.куб.м., що і стало причиною відхилення торгового сповіщення ТОВ «ЙЕ Енергія» з підстав того, що у останнього на рахунку зберігання обсяг газу був менший ніж обсяг, який був вказаний у торговому сповіщенні.
У судовому засіданні 11.11.2025 суд апеляційної інстанції оголосив перерву у розгляді справи №927/794/23 до 24.11.2025 до 12 год. 50 хв.
Представник позивача у судовому засіданні 24.11.2025 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2025 у справі №927/794/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні 24.11.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2025 у справі №927/794/23 залишити без змін.
Представник третьої особи у судовому засіданні 24.11.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2025 у справі №927/794/23 залишити без змін.
Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву, додаткових пояснень, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
15.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» (Продавець) та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №12А167-148-20 відповідно до умов якого (тут і далі в редакції додаткової угоди №21 від 28.06.2022) позивач зобов'язується передати у власність відповідача з жовтня 2020 року по останнє число дванадцятого місяця включно, яке слідує за датою припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами і доповненнями) природний газ (далі - газ), а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору обсяг газу, який повинен передаватися продавцем та прийматися покупцем за договором становить 26 000 000 м. куб. (двадцять шість мільйонів метрів кубічних).
Згідно з п. 2.5. договору фактичний обсяг переданого покупцеві газу за договором визначається з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, Кодексу газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 та Кодексу газосховищ, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2495.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що продавець передає покупцю газ у віртуальній торговій точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у віртуальній торговій точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу або в підземних сховищах газу (ПСГ). Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Відповідно до п. 3.2. договору приймання-передачі газу протягом місяця здійснюється в рамках договірного обсягу відповідно добових обсягів вказаних у заявці покупця. Заявку з указаними добовими обсягами покупець подає у добу постачання.
Згідно з п. 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Пунктом 3.4. договору встановлено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 7-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. У випадку передачі газу у ПСГ сторони складають додатково акт, який повинен містити відомості щодо фактичного об'єму газу, що передасться у ПСГ і погоджується з Оператором газосховищ.
Згідно з п. 5.1. договору оплата замовленого обсягу газу за договором здійснюється покупцем на рахунок продавця виключно грошовими коштами у національній валюті України (гривні) протягом 120-ти (сто двадцяти) робочих днів після закінчення кожного окремого місяця постачання обумовленого договором. Покупець має право здійснити попередню оплату.
Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2020 до останнього числа дванадцятого місяця включно, яке слідує за датою припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами і доповненнями), а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п. 9.1. Договору).
За твердженням позивача, він є власником природного газу в обсязі 88 508,631 тис. куб. м, який передано позивачу приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А. В. на підставі актів вилучення та передачі майна стягувачу від 22.06.2021 та від 28.09.2021 у межах виконавчих проваджень з виконання трьох рішень Господарського суду Луганської області від 03.10.2017 у справі №913/561/17, від 05.12.2017 у справі №913/872/17, від 23.01.2018 у справі №913/873/17.
28.02.2023 сторонами підписано акт №РГК83000109 приймання-передачі природного газу до договору купівлі-продажу природного газу №12А167-148-20 від 15.04.2020, згідно з яким позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ у лютому 2023 року обсягом 4 297 400 тис. куб. м на суму 242 184 833,23 грн.
28.02.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» через інформаційну платформу оператора газосховищ надано торгове сповіщення щодо передання відповідачу 4 297 400 тис. куб. м природного газу.
28.02.2023 АТ «Укртрансгаз» відхилило зазначене торгове сповіщення, зокрема, з причин відсутності достатнього обсягу на рахунку зберігання. Підставою для такого рішення АТ «Укртрансгаз» була обставина недостатності об'єму природного газу в ПГС на рахунку зберігання позивача, який заявлявся до відчуження та набуття, адже згідно з актом про рух природного газу в газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника від 10.03.2023 №142/02-23 підписаним позивачем та третьою особою без зауважень та заперечень, у лютому 2023 року в ПГС ТОВ «ЙЕ Енергія» на рахунку зберігання на початок та кінець звітного місяця обліковувався газ в об'ємі 0,00013 тис. куб. м.
17.05.2023 Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» звернулось до позивача із листом №14001-Сл-6782-0523, у якому повідомило, що оператором газосховищ відхилено торгове сповіщення на набуття газу у лютому 2023 року, через що АТ «Чернігівгаз» позбавлено можливості вважати виконаним зустрічні зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу №12А167-148-20 від 15.04.2020. Також відповідач просив позивача повідомити про причини відхилення оператором газосховищ торгового сповіщення на набуття газу на інформаційній платформі.
Позивач вважає, що відповідач фактично не визнав факт того, що зобов'язання позивача в частині передачі природного газу відповідачу у лютому 2023 року обсягом 4 297 400 тис. куб. м припинено виконанням, проведеним належним чином.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України)).
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 ЦК України).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Нормами глави 48 ЦК України визначено такі принципи (умови) належного виконання зобов'язання: виконання зобов'язання належними сторонами (ст.527 ЦК України); виконання у належний спосіб (стаття 529 ЦК України - виконання зобов'язання частинами); належний строк (термін) виконання зобов'язання (стаття 530 ЦК України); належне місце виконання зобов'язання (стаття 532 ЦК України), а також щодо належного предмета.
Місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі (частина 1 статті 532 ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 19.12.2023 у справі №918/337/23 (при розгляді подібних правовідносин) з посиланням на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.04.2018 у справі №914/1027/16, вказав, що: «зобов'язання вважається виконаним належним чином відповідно до умов договору, якщо боржник виконав його таким чином та способом, на які повинні були розраховувати обидві сторони, а за наслідками такого виконання кредитор отримав можливість розпоряджатися виконаним на свій розсуд».
За умовами пункту 3.4 Договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірника акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна та вартість; продавець не пізніше 7-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплено печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта; у випадку передачі газу у ПСГ сторони складають додатково акт, який повинен містити відомості щодо фактичного об'єму газу, що передається у ПСГ і погоджується з Оператором газосховищ.
Верховний Суд у постанові від 19.12.2023 у справі №924/355/23 зазначив, що для вирішення того, які норми підлягають застосуванню (ЦК України чи Кодексу газосховищ) потрібно застосовувати статті 4 ЦК України з урахуванням того, що Кодекс газосховищ затверджений постановою НКРКЕП, до повноважень якої не віднесено видання нормативно-правових актів, що регулюють цивільні відносини (ст. 17 Закону України «Про НКРЕКП»). Оскільки Кодекс газосховищ не є актом цивільного законодавства, тому він не може регулювати цивільні відносини, зокрема і щодо порядку виконання договорів, тому до спірних відносин щодо переходу права власності на природний газ, який зберігається у газосховищах, застосуванню підлягають норми ЦК України. Положення розд.VIII Кодексу газосховищ не регулюють правила і момент набуття права власності.
Отже, за правовою позицією Верховного Суду у справі №924/355/23 питання переходу права власності на природний газ регулюється положеннями ЦК України щодо порядку виконання договорів.
Статтею 11 ЦК передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 334 ЦК України).
Положення щодо переходу права власності на природній газ визначені у п.3.1 Договору.
У п.3.1 Договору вказано, що продавець передає покупцю газ у віртуальній торговій точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу; право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у віртуальній торговій точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу або підземних сховищах газу (ПСГ); після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст.664 ЦК України).
Відповідно до п. 2.5 Договору фактичний обсяг переданого покупцеві газу визначається з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем, Кодексу газотранспортної системи, та Кодексу газосховищ.
У гл.1 розд.VIII Кодексу газосховищ передбачено процедуру адміністрування оператором газосховищ передачі природного газу, що зберігається в газосховищах.
Пунктами 1, 2, 3 розділу 8 Кодексу газосховищ визначено, що замовники мають право укладати угоди, на підставі яких відбувається передача природного газу, що зберігається в газосховищах. Оператор газосховища забезпечує функціонування інформаційної платформи, за допомогою якої обліковується передача природного газу, що зберігається в газосховищах. Обліковий запис щодо передачі природного газу, що зберігається в газосховищах, з рахунку зберігання замовника, який передає природний газ, на рахунок зберігання замовника, що приймає природний газ, здійснюється оператором газосховища на підставі торгових сповіщень про передачу природного газу, що надаються йому замовниками.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про ринок природного газу" сховище природного газу (далі - газосховище) - технологічний комплекс, створений у природній або штучній ємності з метою накопичення природного газу (включаючи ємність установки LNG, призначену для зберігання природного газу), і технологічно поєднані з цим комплексом споруди, призначені для зберігання (закачування, відбору) природного газу. Оператор газосховища - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із зберігання (закачування, відбору) природного газу з використанням одного або декількох газосховищ на користь третіх осіб (замовників).
Згідно з розділом 1 Кодексу газосховищ торгове сповіщення це інформаційне повідомлення встановленої цим Кодексом форми, що направляється оператору газосховища або від замовника, на рахунку зберігання якого обліковується певний обсяг природного газу, який він має намір відчужити, або від замовника, який має намір набути відповідний обсяг природного газу.
Торгове сповіщення має містити таку інформацію: реквізити, у тому числі ЕІС-код замовника, який надає торгове сповіщення; реквізити суб'єкта ринку природного газу, у тому числі його ЕІС-код, який є іншою стороною передачі природного газу, що зберігається в газосховищах; предмет торгового сповіщення - передача або прийом природного газу, що зберігається в газосховищах; обсяг природного газу, що передається; митний режим природного газу, що передається (пункт 4 розділу 8 кодексу).
У пункті 5 розділу 8 Кодексу газосховищ, визначено, що Оператор газосховища підтверджує торгові сповіщення та обліковує передачу природного газу, що зберігається в газосховищах, якщо: торгове сповіщення про передачу природного газу, надане замовником, збігається з відповідним торговим сповіщенням іншої сторони передачі природного газу, що зберігається в газосховищах; замовник, який передає природний газ, має на момент передачі природного газу на своєму рахунку зберігання обсяг природного газу не менший, ніж обсяг природного газу, вказаний у торговому сповіщенні; обсяг природного газу, який передається, не перебуває під обтяженням або обмеженням (у т. ч. арештом), якщо оператор газосховища був поінформований відповідно до чинного законодавства про такі обтяження або обмеження (у т. ч. арешт); суб'єкт ринку природного газу, який приймає природний газ, має на момент передачі природного газу укладений з оператором газосховища договір зберігання (закачування, відбору) природного газу та необхідний розподілений робочий обсяг за договором зберігання (закачування, відбору) природного газу; замовник, що надав торгове сповіщення про передачу природного газу, що зберігається в газосховищах, не має простроченої заборгованості перед оператором газосховища за договором зберігання (закачування, відбору) природного газу; замовник, який передає або приймає природний газ, виконує вимоги цього Кодексу та договору зберігання (закачування, відбору) природного газу.
Відповідно до пунктів 6, 7, 8, 9 розділу 8 Кодексу газосховищ у разі передачі/прийому замовником у газосховищі будь-якої частини обсягу природного газу, який був поданий на точку виходу до газосховища чи групи газосховищ на умовах користування потужністю з обмеженнями у визначенні Кодексу газотранспортної системи, замовник зобов'язується, крім інформації, визначеної в пункті 4 цієї глави, зазначити в торговому сповіщенні, що природний газ, який підлягає передачі, був поданий на точку виходу до газосховища чи групи газосховищ на умовах користування потужністю з обмеженнями.
Після підтвердження торгового сповіщення оператор газосховища збільшує обсяг природного газу на рахунку зберігання замовника, який приймає природний газ, та зменшує обсяг природного газу на рахунку зберігання замовника, який передає природний газ, на обсяг природного газу, який був вказаний у торговому сповіщенні.
Строк підтвердження торгових сповіщень не повинен перевищувати 2 години, з моменту їх отримання. Оператор газосховища має мінімізувати час на адміністрування торгових сповіщень.
Якщо оператор газосховища не підтверджує торгове сповіщення, він зобов'язаний протягом 2-х годин повідомити причини відмови замовнику, який передає або приймає природний газ, що зберігається в газосховищах, в електронному вигляді.
Матеріалами справи встановлено, що подане Товариством з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» у лютому 2023 року через інформаційну платформу оператора газосховищ торгове сповіщення на відчуження обсягу 4 297 400 тис. куб. м на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» було відхилено у зв'язку з недостатністю обсягу природного газу на рахунку зберігання позивача.
Крім того, судом встановлено, що матеріали справи не містять як додаткового акта, передбаченого п.3.4 Договору, так і заявок покупця про коригування обсягів газу, що свідчить про те, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» було позбавлено можливості розпоряджатися придбаним газом за Договором та відсутній факт належного виконання зобов'язання позивачем у справі.
Відсутність акта та заявки свідчить про те, що спірний об'єм газу не був прийнятий АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», а тому відсутні підстави вважати зобов'язання щодо передачі визначених обсягів газу виконаним і, як наслідок, припиненим.
Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 19.12.2023 у справі №918/337/23 щодо необхідності врахування відповідних положень укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу, в контексті передачі відповідачеві газу в підземному сховищі, а також можливості відповідача розпоряджатися придбаним ним газом за договором.
Крім того, така позиція узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом, зокрема, у постанові від 25.06.2024 у справі №909/485/23, обставини справи якої є подібними до цієї справи .
Судом встановлено, що перехід права власності на спірний обсяг природного газу не відбувся з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів адміністрування АТ «Укртрансгаз» передачі природного газу, що зберігається в газосховищі. Така позиція судів узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.12.2023 у справі №918/337/23, в якій суд вказав на обов'язок оператора газотранспортної системи здійснювати адміністрування передачі природного газу, у контексті переходу права власності на нього.
При цьому, як наголосив Верховний Суд у постанові від 20.06.2024 у справі №906/710/23 питання правомірності чи неправомірності дій оператора газосховищ щодо відхилення торгових сповіщень не входять до предмета доказування у цій справі, враховуючи предмет та підстави позову, а також склад учасників справи.
Щодо обґрунтувань позивача про те, що газ належав на праві власності позивачу, суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом даного позову не є визнання права власності на 88 508, 631 тис. куб. м. природного газу за позивачем.
Додатково суд апеляційної інстанції вважає за необхідне врахувати висновки Верховний Суд викладені в постанові від 20.06.2024 у справі №906/710/23, зокрема, де Верховний суд зазначив:
«У справі № 910/10186/15 Господарський суд міста Києва рішенням від 03.12.2015, залишеним без змін згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016, за наслідками визнання недійсним правочину про відбір в односторонньому порядку АТ «Укртрансгаз» природного газу з ПГС ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання "Азот"» (далі - ПрАТ СДО «Азот»), оформленого актом від 25.12.2014, зобов'язав АТ «Укртрансгаз» поновити в обліку ПГС природний газ ПрАТ СДО «Азот» в об'ємі 132 527,174 тис. куб. м.
Вищий господарський суд України постановою від 16.07.2016 залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції від 06.04.2016.
У справі № 913/561/17 Господарський суд Луганської області рішенням від 03.10.2017 зобов'язав ПрАТ СДО «Азот» передати природний газ в обсязі 2 969,611 тис. куб. м. на виконання договору від 01.03.2017 № ПГ-17/01 ТОВ «РГК Трейдінг», правонаступниками якого з 15.01.2018 були Сумигаз, Чернівцігаз та Львівгаз в частині зобов'язання передати природний газ в загальному обсязі 2 969,611 тис. куб. м., правонаступником яких у виконавчому провадженні з 01.03.2021 стало ТОВ «ЙЕ Енергія».
За встановлених у наведеній справі обставин ПрАТ СДО «Азот» зобов'язання щодо передачі 2 969,611 тис. куб. м. природного газу не виконало.
У справі № 913/872/17 Господарський суд Луганської області рішенням від 05.12.2017 замінив сторону у справі ТОВ «РГК Трейдінг» на Чернівцігаз, Львівгаз, Дніпропетровськгаз, Київоблгаз та зобов'язав ПрАТ СДО «Азот» передати на їх користь природний газ в загальному обсязі 21 756,357 тис. куб. м. на виконання договору від 01.03.2017 № 300, правонаступником яких у виконавчому провадженні з 09.08.2021 стало ТОВ «ЙЕ Енергія».
За встановлених у зазначеній справі обставин ПрАТ СДО «Азот» зобов'язання щодо передачі 21 756,357 тис. куб. м. природного газу не виконало.
У справі № 913/873/17 Господарський суд Луганської області рішенням від 23.01.2018 зобов'язав ПрАТ СДО «Азот» передати Закарпатгаз, Дніпропетровськгаз, Хмельницькгаз, Чернігівгаз, Рівнегаз, Миколаївгаз, Чернівцігаз, Криворіжгаз, Львівгаз, Запоріжгаз, Фвано-Франківськгаз, Дніпрогаз, Житомиргаз природний газ в загальному об'ємі 63 782, 663 тис. куб. м. на виконання договору від 01.03.20217 № 76-221, правонаступником яких у виконавчому провадженні з 26.04.2021 стало ТОВ «ЙЕ Енергія».
За встановлених у вказаній справі обставин ПрАТ СДО «Азот» зобов'язання щодо передачі 63 782,663 тис. куб. м. не виконало.
Таким чином, ТОВ «ЙЕ Енергія» стало новим кредитором ПрАТ СДО «Азот» у виконавчих провадженнях з виконання судових рішень у справах № 913/561/17, № 913/872/17, № 913/873/17 в частині зобов'язання передати природний газ в загальному об'ємі 88 508,631 тис. куб. м., що є частиною природного газу в обсязі 132 527,174 тис. куб. м., який АТ «Укртрансгаз» за рішенням суду у справі № 910/10186/15 зобов'язано поновити в обліку ПГС ПрАТ СДО «Азот».
Водночас суди встановили, що природний газ в обсязі 88 508,631 тис. куб. м. ТОВ «ЙЕ Енергія» від ПрАТ СДО «Азот» не передавався, що підтверджується інформацією з обліку руху в ПГС АТ «Укртрансгаз» за період з 01.01.2017 по 11.05.2023, а зі змісту постанови Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 910/10186/15 вбачається, що АТ «Укртрансгаз» не вчинило дій з поновлення в обліку ПГС ПрАТ СДО «Азот» 132 527,174 тис. куб. м., отже, матеріалами справи не підтвердились обставини наявності спірного обсягу природного газу на рахунку зберігання позивача в ПГС АТ «Укртрансгаз».
У судах попередніх інстанцій позивач зазначав, що набув право власності на природний газ в об'ємі 88 508,631 тис. куб. м., до складу якого входить спірний обсяг газу, на підставі актів вилучення та передачі майна стягувачу від 22.06.2021 та від 28.09.2021, складених приватним виконавцем за результатами виконавчих проваджень у справах № 913/561/17, № 913/872/17, № 913/873/17.
Перевіряючи такі доводи позивача, суди з'ясували таке.
Приватним виконавцем відкрито виконавчі провадження: 01.02.2021 - з виконання судових рішень у справах № 913/561/17, № 913/872/17, 26.01.2021 - з виконання судового рішення у справі № 913/873/17.
Приватним виконавцем складено акти вилучення та передачі майна стягувачу:
від 22.06.2021, згідно з якими на виконання рішення суду у справі № 913/873/17 ТОВ «ЙЕ Енергія» передано в загальному 66 752,274 тис. куб. м. природного газу, який є частиною 132 527,147 тис. куб. м. газу, належить ПрАТ СДО «Азот» та знаходиться на зберіганні в ПГС АТ «Укртрансгаз», що підтверджується первинними документами та рішенням суду у справі № 910/10186/15;
від 28.09.2021, відповідно до яких на виконання судового рішення у справі № 913/872/17 ТОВ «ЙЕ Енергія» передано в загальному 21 756,357 тис. куб. м. природного газу, який є частиною 132 527,147 тис. куб. м. газу, належить ПрАТ СДО «Азот» та знаходиться на зберіганні в ПГС АТ «Укртрансгаз», що підтверджується первинними документами та рішенням суду у справі № 910/10186/15.
09.11.2021 та 10.11.2021 приватний виконавець виніс постанови про закриття виконавчих проваджень з виконання рішень суду у справах № 913/561/17 № 913/873/17, № 913/872/17 у зв'язку з фактичним їх виконанням у повному обсязі.
Водночас суди встановили, що:
12.07.2021 позивач та третя особа без зауважень та заперечень підписали акт про рух природного газу в газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника, згідно з якого у червні 2021 року в ПГС ТОВ «ЙЕ Енергія» закачано 3 226,020 тис. куб. м. газу та прийнято відповідно до підтверджених торгових сповіщень 6 000,000 тис. куб. м. газу, при цьому об'єм природного газу на рахунку зберігання на кінець звітного місяця становив 0,005 тис. куб. м.;
08.10.2021 позивач та третя особа без зауважень та заперечень підписали акт про рух природного газу в газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника, згідно якого у вересні 2021 року в ПГС ТОВ «ЙЕ Енергія» закачано 4 840,021 тис. куб. м. газу та прийнято відповідно до підтверджених торгових сповіщень 9 940,000 тис. куб. м. газу, при цьому об'єм природного газу на рахунку зберігання на кінець звітного місяця становив 0,020 тис. куб. м.
З огляду на викладене суди зауважили, що інформація щодо обсягів природного газу, зазначена в актах від 22.06.2021 та від 28.09.2021 приватного виконавця, суперечить інформації, вказаній в актах від 12.07.2021 та 08.10.2021 про рух природного газу в ПГС, що обліковується на рахунку зберігання ТОВ «ЙЕ Енергія», і учасниками справи не надано доказів на спростування наведеного.
Встановивши, що приватний виконавець для складання актів від 22.06.2021 та 28.09.2021 не звертався до АТ «Укртрансгаз» із запитами щодо наявності в ПГС визначеного ним обсягу природного газу, тобто приватний виконавець не перевіряв фактичну наявність товару у ПГС на зберіганні третьої особи і доказів протилежного позивач не надав, суди відхилили аргументи ТОВ «ЙЕ Енергія» про набуття ним права власності на природний газ на підставі складених приватним виконавцем актів вилучення та передачі майна у зазначених в них обсягах.»
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» зверталось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в якому, зокрема просило суд, зобов'язати АТ «Укртрансгаз» усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні 88508,631 тис.куб.м природного газу, що належить на праві власності ТОВ «ЙЕ Енергія», і зберігається в підземному сховищі газу, яким користується оператор газосховищ; обліковувати на рахунку зберігання ТОВ «ЙЕ Енергія» 88 508,631 тис.куб.м природного газу, що належить на праві власності ТОВ «ЙЕ Енергія», і зберігається в підземному сховищі газу, яким користується оператор газосховищ; документально оформити в односторонньому порядку акт про рух 88 508,631 тис.куб.м природного газу, що належить на праві власності ТОВ «ЙЕ Енергія», і зберігається в підземному сховищі газу, яким користується оператор газосховищ; підтвердити торгові сповіщення ТОВ «ЙЕ Енергія» про відчуження 84 399,90 тис.куб.м природного газу, що належить на праві власності ТОВ «ЙЕ Енергія», і зберігається в підземному сховищі газу, яким користується оператор газосховищ; підтвердити торгові сповіщення про набуття природного газу загальним обсягом 84 399,90 тис.куб.м від ТОВ «ЙЕ Енергія» до Акціонерного товариства «Чернігівгаз» обсягом 4 297,40 тис.куб.м природного газу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 у справі №910/4766/23 за результатом розгляду вищезазначених позовних вимог у задоволені позову відмовлено в повному обсязі.
З вказаних судових рішень вбачається, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» обґрунтовані тим, що не підтвердження (відхилення) торгових сповіщень Акціонерним товариством «Укртрансгаз» фактично чинить перешкоди у здійсненні ТОВ «ЙЕ Енергія» права користування та розпорядження належним останньому на праві власності природним газом обсягом 88 508,631 тис.куб.м, що зберігаються в підземному сховищі газу.
На переконання суду апеляційної інстанції, заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» позовні вимоги у вищезазначеному спорі додатково підтверджують те, що фактична передача природного газу від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» в підземному сховищі газу не відбулась, відповідно, право власності на природний газ до покупця не перейшло.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання зобов'язання позивача перед відповідачем в частині передачі природного газу у ПГС обсягом 4 297 400 куб. м. в лютому 2023 року припиненим виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 4, 5 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин, суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні позову.
ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2025 у справі №927/794/23 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
За правилами статті 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта (позивача).
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2025 у справі №927/794/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.08.2025 у справі №927/794/23 залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №927/794/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 24.11.2025.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді А.М. Демидова
І.П. Ходаківська