вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" листопада 2025 р. Справа№910/8152/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Ходаківської І.П.
Демидової А.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2025
у справі №910/8152/25 (суддя Павленко Є.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»
до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради
про стягнення 19 915,04 грн
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (далі за текстом - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 16 085, 24 грн; 3% річних у розмірі 434, 95 грн; інфляційних втрат у розмірі 980, 24 грн та 2 414, 61 грн пені.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що як постачальник належним чином виконав свої зобов'язання за публічним договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.05.2024 по 01.06.2025. У зв'язку із порушенням взятих на себе грошових зобов'язань, позивач на суму основної заборгованості нарахував 3 % річних, інфляційні втрати та пеню.
Господарський суд міста Києва рішенням від 08.09.2025 у справі №910/8152/25 позов задовольнив. Стягнув з Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» 16 085, 24 грн основної заборгованості, 2 414, 61 грн пені, 434, 95 грн 3 % річних, 980, 24 грн інфляційних втрат та 2 422, 40 грн судового збору.
Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції встановив, що на виконання умов Договору Компанія надала відповідачу послуги із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.05.2024 по 01.06.2025 на загальну суму 16 085, 24 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи: копіями актів надання послуг з послуг із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії за спірний період, підписаними з боку позивача; розшифруваннями нарахувань за надані споживачу послуги; відомостями з «Особистого кабінету» споживача щодо формування розрахункових документів; рахунками та рахунками-розшифровками за надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з 01.05.2024 по 01.06.2025. Водночас з матеріалів справи, зокрема, копії довідки про надходження коштів від споживача за спірний період, судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним правочином не виконав.
Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості та вірності.
Також, заявлений позивачем до стягнення розмір пені суд визнав арифметично вірним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, а також не перевищує встановленого законом граничного розміру вказаної штрафної санкції, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми пені задоволена в повному обсязі.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі №910/8152/25. Постановити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що у матеріалах справи, відсутні докази надсилання позивачем Департаменту актів. Зокрема, за посиланням відповідача, акти, що долучені позивачем до позовної заяви, не підписані уповноваженою особою Департаменту та не містять жодного іншого доказу їх належного направлення стороні, що унеможливлює визнання таких Актів такими, що підтверджують факт прийняття послуг Департаментом, або їх погодження. Аналогічно, матеріали справи не містять жодних доказів наявності в межах даної справи інформаційного повідомлення на офіційному веб-сайті Оператора системи у зв'язку з неможливістю надсилання таких актів споживачу.
Також, на переконання Департаменту, пеня у межах даної справи є надмірною, оскільки її розмір явно перевищує економічну доцільність та співмірність з основним зобов'язанням, що створює необґрунтоване навантаження на боржника, як на орган місцевого самоврядування.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 апеляційну скаргу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі №910/8152/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.09.2025 апеляційну скаргу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі №910/8152/25 залишив без руху, надав скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Скаржник у встановлений строк усунув недоліки апеляційної скарги, шляхом подання відповідного клопотання.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.10.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі №910/8152/25; розгляд апеляційної скарги призначив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; витребував матеріали справи №910/8152/25 з Господарського суду міста Києва.
Матеріали справи №910/8152/25 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 16.10.2025.
31.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач щодо обґрунтованості позовних вимог та порядку розрахунків за надані послуги із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії зазначає, що за умовами договору сторони використовують веб-сервіс «Особистий кабінет» для обміну електронними документами.
За змістом частини 3 статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною 10 цієї статті та частиною 2 статті 271 цього Кодексу.
Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до частини 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.12.2020 між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» (ОСР) та Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Споживач) на підставі заяви-приєднання до публічного договору споживача на розподіл електричної енергії укладено договір №37039015РР.
Згідно з пунктом 2.3. публічного договору з розподілу електричної енергії (далі - договір) споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього правочину та інші послуги ОСР згідно з додатком №4 «Порядок розрахунків».
Відповідно до пункту 3.4. вказаного правочину споживач зобов'язаний протягом 3-х календарних днів після закінчення розрахункового місяця або в інший узгоджений сторонами термін надати постачальнику послуг комерційного обліку (ОСР або постачальнику, за умови надання за домовленістю з ОСР відповідного сервісу постачальником) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць, зразок якого наведено в додатку № 11 "Звіт про покази засобів обліку за розрахунковий період (Зразок) (крім побутових споживачів)" до цього договору. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв'язку. У разі ненадання споживачем звіту про дані комерційних засобів обліку протягом 3-х календарних днів після закінчення розрахункового місяця (або в інший узгоджений сторонами термін) та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду засобу комерційного обліку протягом розрахункового місяця, обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць, визначається розрахунковим шляхом у порядку, передбаченому додатком № 4 "Порядок розрахунку".
Пунктами 5.1.-5.5. договору передбачено, що його ціною є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт (об'єкти) споживача, зазначеної у паспорті точки/точок розподілу за об'єктом споживача. Оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за цим договором здійснюється на поточний рахунок ОСР. Тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються у додатку №4 "Порядок розрахунків". Споживач оплачує послугу з розподілу (передачі) електричної енергії ОСР якщо згідно з умовами договору про постачання електричної енергії споживач забезпечує оплату послуги з розподілу (передачі), або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу (передачу) ОСР, якщо згідно з умовами договору про постачання електричної енергії оплату послуги з розподілу (передачі) забезпечує постачальник. ОСР в особовому рахунку споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
За пунктом 6.2. договору споживач зобов'язується, зокрема: виконувати умови цього договору; у разі здійснення оплати за послугу з розподілу (передачу) безпосередньо ОСР - здійснювати таку оплату в терміни, передбачені додатком 4 до цього правочину.
Цей Договір набирає чинності з дня приєднання споживача до його умов, або з дня, зазначеного в заяві-приєднання, але в будь-якому випадку не раніше ніж з 1 грудня 2018 року, або іншої дати визначеної законодавством України. Договір діє протягом 1 року та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення цієї угоди або перегляд її умов (пункт 11.1. договору).
Пунктом 12.8. вказаного договору передбачено, що його невід'ємними частинами є додатки, а саме: № 4 "Порядок розрахунків" та № 10 "Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії" з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" та продовженням додатка "Вихідні дані для розрахунку" (крім побутових споживачів).
Відповідно до пунктів 4-6 додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору з розподілу електричної енергії, оплата послуг з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати на наступний розрахунковий період до дати початку розрахункового періоду за який здійснюється оплата, якщо інше не узгоджене сторонами. Сума попередньої оплати визначається на основі заявленого споживачем на наступний розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, який відображається у продовженні додатка № 12 до договору, з урахуванням відповідного тарифу на розподіл електричної енергії. Якщо попередня оплата розраховується для споживача, у якого відсутні заявлені на наступний розрахунковий період обсяги споживання електричної енергії, сума попередньої оплати визначається на основі фактичних значень обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та за відповідним тарифом на розподіл електричної енергії. Сума остаточної оплати за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді визначається на основі фактично розподілених обсягів електричної енергії, відповідно до даних приладів комерційного обліку або ОСР розрахунковим шляхом, у відповідності до ККОЕЕ за поточний розрахунковий період, з урахуванням діючого тарифу на розподіл електричної енергії.
Пунктами 7 та 14 додатку №4 до договору визначено, що оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених ОСР платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання. Боржник має можливість самостійно сформувати платіжний документ у веб-сервісі «Особистий кабінет», що розміщений на офіційному сайті Оператора системи розподілу за посиланням: https://www.dtek-krem.com.ua, на підставі фактичних показів засобу(ів) обліку за розрахунковий період, внесених самостійно або ОCР. Оплата остаточного розрахунку за надання послуги з розподілу електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється споживачем не пізніше 5-ти робочих днів після закінчення розрахункового періоду.
Позивачем надано послуги відповідачу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з 01.05.2024 по 01.06.2025 на суму 16 085, 24 грн на підтвердження чого суду надано: копії актів надання послуг з послуг із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії за спірний період, підписаними з боку позивача; розшифруваннями нарахувань за надані споживачу послуги; відомостями з «Особистого кабінету» споживача щодо формування розрахункових документів; рахунками та рахунками-розшифровками за надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період 01.05.2024 по 01.06.2025.
27.05.2025 позивачем на адресу відповідача направлено претензію №24467/3/01/1, в якій останній просив оплатити заборгованість за послуги із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії , яка станом на 27.05.2025 становила 15 361, 10 грн. Доказів надання відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до пункту 9 додатку №4 до договору сторони дійшли згоди, що основним способом обміну інформацією та документами є "Особистий кабінет". У випадку, якщо з технічних причин сторони не мають можливості здійснювати інформаційний та/або документальний обмін за допомогою "Особистого кабінету", сторони повинні: споживач протягом 3-х календарних днів - письмово повідомити ОСР про настання таких причин; ОСР - розмістити інформаційне повідомлення на офіційному веб-сайті.
За пунктом 32 додатку № 4 до договору сторони використовують веб-сервіс "Особистий кабінет" та додаткові способи/засоби технічного зв'язку, що підтримуються ОСР, відповідно до вимог даного додатку для: формування/внесення показів засобу(ів) обліку за розрахунковий період та надання ОСР "Звіту про покази засобів обліку за розрахунковий місяць" (наведений в додатку № 11 до договору); направлення/отримання рахунків на оплату послуг з розподілу електроенергії; направлення/отримання рахунків на оплату послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії; направлення/отримання актів приймання-передавання послуг з розподілу; направлення/отримання актів приймання-передавання послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії; направлення/отримання попереджень про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), які передбачені додатком № 13 до договору; направлення/отримання договорів про надання послуг з розподілу електричною енергією та додаткових угод до даних договорів; направлення/отримання звернень по коригуванню заявлених обсягів розподілу електричної енергії; обміну іншими документами.
Відповідно до пунктів 33, 34 додатку № 4 до договору споживач протягом 3-х робочих днів з дати отримання акту надання послуг з розподілу електричної енергії та акту надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії повинен підписати й повернути їх до ОСР. У випадку неповернення споживачем протягом 3-х календарних днів з дати їх отримання, акти вважаються підписаними з боку споживача. Електронні документи, якими сторони здійснюють обмін та надаються через веб-сервіс "Особистий кабінет" визнаються сторонами документами, ідентичними з документацією та реквізитами з документами на папері, являються оригіналами і мають однакову юридичну силу. Зокрема, вважаються офіційними документами, заявами, зверненнями, попередження про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), та іншими документами, якими обмінюються сторони. Документи вважаються отриманими споживачем з дати та часу їх надсилання на веб-сервіс "Особистий кабінет".
Отже, сторони погодили використання веб-сервісу "Особистий кабінет" для обміну електронними документами. При цьому, про неможливість використання вказаного веб-сервісу для отримання рахунків позивача Департамент у визначеному договором порядку позивача не повідомляв.
Пунктом 12 додатку №4 до договору передбачено, що у разі неотримання споживачем з будь-яких причин платіжного документа, оплата послуг ОСР здійснюється споживачем самостійно, не пізніше 5-ти робочих днів до настання розрахункового періоду, відповідно до фактичного обсягу розподіленої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що неотримання споживачем платіжних документів від позивача не нівелює його обов'язку оплатити надані позивачем за договором послуги.
Крім того, жодних доказів на підтвердження того, що в «Особистому кабінеті» відсутні акти надання послуг з послуг із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії за спірний період та розрахункові документи матеріали справи не містять, а тому доводи відповідача про відсутність доказів надсилання актів надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії судом апеляційної інстанції відхиляються.
Додатком №10 до договору з розподілу електричної енергії є договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору на послуги з перетікань згідно із заявою-приєднання, що є додатком 1 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Відповідно до пункту 1.1. договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії між оператором системи розподілу та непобутовим споживачем (споживач) та є додатком № 10 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Пунктом 2.1. договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії передбачено, що ОСР надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату ОСР за перетікання реактивної електричної енергії, згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Згідно з пунктом 3.1. договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, ОСР зобов'язується, зокрема: виконувати умови цього договору на послуги з перетікань; надавати на території здійснення ліцензованої діяльності послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів.
У свою чергу, відповідного до пункту 3.2. цього правочину споживач зобов'язується, зокрема: виконувати умови цього договору на послуги з перетікань; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток до цього договору на послуги з перетікань).
Пунктом 5.2. договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії передбачено, що розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється у грошовій формі за розрахунковий період, який становить один календарний місяць.
Розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється відповідно до методики обчислення плати та оформлюється згідно з порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (пункт 5.3. договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії).
За пунктами 6.1. та 6.3. договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії ОСР несе відповідальність за безперервний розподіл електричної енергії споживачу, а останній - несе відповідальність за своєчасну оплату платежів, передбачених умовами цього договору на послуги з перетікань.
Договір на послуги з перетікань набирає чинності з дня приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та діє протягом дії договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, якщо інший термін початку чи закінчення не визначено домовленістю сторін, а в разі недосягнення такої згоди - в інший спосіб, передбачений чинним законодавством (пункт 8.1.).
Додатком до договору із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії є Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії, який складено відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312, та Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.
Для розрахунку плати за перетікання реактивної електричної енергії використовуються дані, зазначені в таблицях 1 та 2 продовження цього додатка, в акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін та однолінійній схемі, що є додатками договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (пункт 1 вказаного Порядку).
Пунктом 7 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії передбачено, що оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСР або самостійно сформованих в електронному вигляді через веб-сервіс "Особистий кабінет" за умови наявності електронного підпису тієї особи, що уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством або в інший спосіб, що може бути додатково узгоджений сторонами. Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок ОСР, відкритий в уповноваженому банку. Термін оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії зазначається в платіжних документах та не має перевищувати 5-ти робочих днів з дня отримання (формування) рахунків споживачем.
Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ст. 714 Цивільного кодексу України).
Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Частиною 1 статті 4 вказаного Закону визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності до ч. 4 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором. Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
Оператор системи розподілу має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з розподілу електричної енергії та інші послуги, надані на ринку електричної енергії (п. 1 ч. 2 ст. 46 Закону України Про ринок електричної енергії).
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором, надав відповідачу послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, проте відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання щодо здійснення оплат за надані послуги, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка на момент звернення позивача до суду з даним позовом складала 16 085, 24 грн заборгованості за послуги із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.05.2024 по 01.06.2025, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідними позовними вимогами.
Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної та своєчасної оплати заборгованості за надані позивачем послуги за Договором.
За статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Визначене частиною 2 статті 625 ЦК України право на стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які через інфляційні процеси матимуть іншу цінність порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Щодо стягнення заявлених 3% річних у сумі 434, 95 грн та 980, 24 грн інфляційних витрат, то суд апеляційної інстанції, перевіривши правильність нарахування позивачем відповідачу 3% річних та інфляційних втрат, погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наведений позивачем їх розрахунок є арифметично правильним.
При цьому доводи апеляційної скарги не містять заперечень щодо неправильності розрахунку 3% річних та інфляційних витрат.
Тоді як, суд апеляційної інстанції здійснює апеляційний перегляд в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 зазначав, що Цивільний кодекс України, передбачає, що неустойка встановлюється договором або законом. Тобто неустойка має договірний (добровільний) характер, що встановлюється за ініціативою сторін зобов'язання; а також імперативний характер (встановлений законом), тобто договірно-обов'язковий, умови про яку включаються в договір через підпорядкування імперативним вимогам правової норми. При цьому для деяких видів зобов'язань неустойка встановлюється законом іншим нормативно-правовим актом безпосередньо, а тому сторони відповідно зобов'язання підпорядковуються існуючим правилам про неустойку стосовно як її розміру, так і порядку та умов про її стягнення, хоча при цьому не укладають не тільки угоди про неустойку, але і безпосередньо договору.
За приписами частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Позивач відповідно до пункту 26 додатку № 4 до договору за внесення платежів, передбачених цим правочином, з порушенням термінів, визначених цим додатком, споживачу, що використовує електричну енергію на непобутові потреби, має право на нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.
Водночас, НКРЕКП 25.02.2022 прийнято Постанову №332, відповідно до преамбули якої відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила:
- на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу "Дефолтний" при тривалості статусу "Переддефолтний" більше семи робочих днів (пункт 1);
- оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 № 333 Постанову № 332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
У подальшому, до Постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема, постановою від 26.04.2022 № 413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії".
У постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у пункті 8.13.9 зазначено таке: "8.13.9. Об'єднана палата констатує, що постанова № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності".
Об'єднана палата дійшла висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечить нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії.
Такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Норми постанови від 25.02.2022 №332 (у редакції від 27.02.2022 № 333, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.
Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення".
Зазначене свідчить про неправомірність нарахування позивачем відповідачу пені.
Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частинами 4, 5 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині основного боргу, 3 % річних та інфляційнимх втрат.
Однак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2 414, 61 грн пені.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).
У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05.02.2009 у справі «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03.07.2014 у справі «Мала проти України», від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України»).
Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 у справі «Дюлоранс проти Франції», від 07 березня 2006 року у справі «Донадзе проти Грузії»).
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19.04.1994 у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).
Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», від 23.06.1993 у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії»).
Водночас ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам апелянта із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі №910/8152/25 підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 414, 61 грн пені. В іншій частині оскаржуване рішення не підлягає скасуванню.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Судові витрати (судовий збір за подання позову та апеляційної скарги) підлягають розподілу відповідно до положень статті 129 ГПК України, із застосуванням коефіцієнту 0,8.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі №910/8152/25 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі №910/8152/25 скасувати в частині стягненні 2 414, 61 грн пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
3. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі №910/8152/25 викласти у наступній редакції:
« 1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 31, корпус 2; код ЄДРПОУ 34926981) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20; код ЄДРПОУ 41946011) 16 085, 24 грн (шістнадцять тисяч вісімдесят п'ять гривень 24 копійки) основної заборгованості, 434, 95 грн (чотириста тридцять чотири гривні 95 копійок) грн 3 % річних, 980, 24 грн (дев'ятсот вісімдесят гривень 24 копійки) інфляційних втрат, 2 128, 70 грн (дві тисячі сто двадцять вісім гривень 70 копійок) витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.».
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20; код ЄДРПОУ 41946011) на користь Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 31, корпус 2; код ЄДРПОУ 34926981) 440, 40 грн (чотириста сорок гривень 40 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи №910/8152/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді І.П. Ходаківська
А.М. Демидова