ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
24 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/114/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюка І.Г.
суддів: Аленіна О.Ю., Таран С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області
на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2025
по справі №916/114/25
за позовом: Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
до відповідача: Головного управління ДПС в Одеській області
про стягнення 25961,53 грн.
суддя суду першої інстанції - Бездоля Д.О.
місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст рішення складено та підписано: 30 червня 2025 року
Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 25961,53 грн.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину того, що підстави набуття відповідачем спірних коштів, перерахованих відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з отриманих коштів від реалізації майна боржника під час здійснення зведеного виконавчого провадження № 48501594, відпали, у зв'язку з визнанням судовим рішенням недійсними торгів з реалізації арештованого майна боржника - ТОВ “Лагуна-Рені». Водночас, як наголошує позивач, відповідач безпідставно ухиляється від повернення цих коштів за вимогою позивача.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) грошові кошти у розмірі 25961 грн 53 коп та судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп.
Обґрунтування судового рішення.
Внаслідок ухвалення судового рішення у справі № 916/24/17 відпала підстава для перерахування відповідачу спірних коштів, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відповідач, як набувач безпідставно набутого майна, зобов'язаний повернути його позивачу. Оскільки відповідач цього обов'язку за вимогою позивача не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.
Узагальнені доводи та вимоги апеляційної скарги.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області, відповідно до якової просить cкасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 року по справі № 916/114/25, пприйняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
Скаржник зазначає, що за рахунок коштів у сумі 25 961,53 грн набутих від продажу реалізованого майна боржника ТОВ «Лагуна-Рені» була погашена заборгованість єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції надав перевагу доводам Позивача, що призвело до порушення принципів, закріплених у ст. 8 КАС України, щодо рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, що у свою чергу, призвело до порушення вимог ст. 236 ГПК України. Зокрема, судом першої інстанції не дотримана така основна засада судочинства, передбачена ст. 129 Конституції України, як законність, що передбачає вирішення спору при правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.
Процесуальний рух справи.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025.
На момент надходження апеляційних скарг матеріали справи №916/114/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/114/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 по справі №916/114/25 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
25.07.2025 матеріали справи №916/114/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 по справі №916/114/25 - залишено без руху.
Встановлено Головному управлінню ДПС в Одеській області строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів доплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 726, 72 грн. - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Попереджено скаржника Головне управління ДПС в Одеській області, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
08.08.2025 до Південно - західного апеляційного господарського суд надійшла заява Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2025 заяву Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - задоволено частково.
Продовжено Головному управлінню ДПС в Одеській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги, яка подана на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 по справі №916/114/25.
Встановлено Головному управлінню ДПС в Одеській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів доплати судового збору у розмірі 726, 72 грн. - протягом 10 днів з дня вручення копії вказаної ухвали.
Попереджено скаржника, що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
18.08.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшла заява про усунення недоліків. До вказаної заяви було додано: докази доплати судового збору у розмірі 726, 72 грн.
У зв'язку з перебуванням судді Принцевської Н.М. з 09.09.2025 до 10.10.2025 у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду № 385 від 16.09.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025, для розгляду справи №916/114/25 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Філінюка І.Г., судді: Аленіна О.Ю., Таран С.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 по справі №916/114/25.
Визначено розглянути апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 по справі №916/114/25 у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.
Встановлено іншім учасникам провадження у справі, а саме: позивачу Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м.Одеса) строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, відзив має надійти до Південно - західного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення про відкриття апеляційного провадження у справі, з урахуванням строків поштового перебігу.
23.09.2025 до суду надійшли додаткові пояснення скаржника, в яких останній просить виключити Головне управління ДПС в Одеській області зі складу відповідачів у справі №916/114/25.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.
Згідно з частино тринадцятою статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з частиною другою статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.
За поясненнями позивача, на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебувало зведене виконавче провадження № 48501594 про стягнення заборгованості з ТОВ «Лагуна-Рені» (код ЄДРПОУ 31180219) на користь стягувачів (держави, юридичних та фізичних осіб).
Згідно з постановою державного виконавця від 13.04.2016 (а.с. 72, т.1) до зведеного виконавчого провадження № 48501594 було приєднано виконавче провадження № 50669484 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.03.2016 № Ю-495-25У, виданої ДПІ у Ренійському районі ГУ ДФС в Одеській області відносно боржника - ТОВ «Лагуна-Рені» (код ЄДРПОУ 31180219).
21.12.2016 відбулися електронні торги з реалізації лоту № 183175: майновий комплекс - нежитлова будівля, площею 562,5 м.кв, за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188 б; ціна продажу 7247000,00 грн; сума сплаченого гарантійного внеску 362350,00 грн; переможцем вказаних електронних торгів було визначено ТОВ «Скарбниця Бесарабії», що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 221791 та поясненнями позивача (а.с. 46, т.1).
29.12.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В., при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 48501594, був складений акт державного виконавця про реалізацію нерухомого майна (а.с. 47, т.1), що належить ТОВ «Лагуна-Рені», за результатом проведення вищевказаних торгів. Згідно з актом, майно боржника було реалізовано організатором електронних торгів - Державним підприємством “Сетам» Міністерства юстиції України.
Далі, 21 березня 2017 Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області було здійснено перерахування грошових коштів на користь Ренійського відділення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області у сумі 25961,53 грн із призначенням платежу: «Згідно виконавчого документа № Ю-495-25 У від 11.03.2016 (В8/50669484 від 22.12.2016) стягнуто з ТОВ «Лагуна-Рені» (31180219) КБК 71010000», що підтверджується наявним у справі платіжним дорученням № 290 (а.с. 48, т.1) та не заперечується відповідачем.
30.06.2017 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А.В. були винесені постанови: про виведення виконавчого провадження № 50669484 із зведеного виконавчого провадження № 48501594 (а.с. 128, т.1); про закінчення виконавчого провадження № 50669484 щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.03.2016, виданої ДПІ у Ренійському районі ГУ ДФС в Одеській області відносно боржника - ТОВ «Лагуна-Рені» (код ЄДРПОУ 31180219) на суму 25961,53 грн (а.с. 129, т.1).
Згідно з даними АСВП (а.с. 130-133, т.1), стан виконавчого провадження № 50669484 наразі вказаний як завершений.
Між цим, у подальшому ТОВ «Лагуна-Рені» оскаржило до Господарського суду Одеської області електронні торги з продажу майна, а також складені за результатом їх проведення вищевказані протокол та акт державного виконавця.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 у справі № 916/24/17 позовні вимоги ТОВ «Лагуна-Рені» були задоволені повністю; визнано недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна-Рені», а саме: майнового комплексу - нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот №183175), що відбулися 21.12.2016; визнано недійсним протокол проведення електронних торгів № 221791 від 21.12.2016, складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна - Рені»; визнано недійсним акт державного виконавця про реалізацію нерухомого мана від 29.12.2016, складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна - Рені».
Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 рішення Господарського суду Одеської області від 07 червня 2017 року у справі № 916/24/17 скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2017 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 скасовано, а рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 залишено в силі.
Далі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Скарбниця Бесарабії» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства «Сетам» та Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.03.2021, просило суд стягнути з Державного підприємства «Сетам» інфляційні збитки в розмірі 77864,84 грн та 3% річних в розмірі 34368,65 грн; з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області шляхом списання з рахунків Державного бюджету України суму, сплачену в якості розрахунку за об'єкт нерухомості на прилюдних торгах, в розмірі 6884650,00 грн, інфляційні збитки в розмірі 1563072,81 грн, 3% річних від простроченої суми в розмірі 672809,49 грн, суму прямих збитків в розмірі 3549444,84 грн та упущену вигоду у розмірі 19740000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 у справі № 916/3626/20, з урахуванням ухвали від 07.05.2021 про виправлення описки, позов ТОВ «Скарбниця Бесарабії» задоволено частково; стягнуто з ДП «Сетам» на користь ТОВ «Скарбниця Бесарабії» інфляційні збитки у розмірі 77864,84 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 34368,65 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1683,50 грн; стягнуто з Держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області шляхом списання з рахунків Державного бюджету України на користь ТОВ «Скарбниця Бесарабії» суму, сплачену в якості розрахунку за об'єкт нерухомості на прилюдних торгах, в розмірі 6884650,00 грн, інфляційні збитки в розмірі 159241,95 грн, 3% річних від простроченої суми в розмірі 52601,94 грн, суму прямих збитків в розмірі 480235,74 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 113650,94 грн. Як встановлено судом, вимоги ТОВ «Скарбниця Бесарабії» по справі № 916/3626/20 були задоволені в частині стягнення коштів з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області у розмірі 6884650,00 грн, сплачених на електронних торгах, які були визнані судом недійсними у справі Господарського суду Одеської області № 916/24/17.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 рішення Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 у справі № 916/3626/20 залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2022 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 у справі № 916/3626/20 залишено без змін (а.с. 91-95, т.1).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.08.2024 у справі № 916/3626/20 внесені виправлення до п. 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 08.04.2024 по справі № 916/3626/20 та виправлено описку у наказі Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 у справі № 916/3626/20, а саме вказано, що боржником за цим наказом є: Держава Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529).
Засобами поштового зв'язку Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було направлено на адресу Ренійського відділення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області вимогу від 05.06.2024 за вих. № 18770/03.1 (а.с. 50-51, т.1), в якій відділ, з огляду на прийняття Господарським судом Одеської області рішень у справі № 916/24/17 та у справі № 916/3626/20, вимагав у місячний термін з дня отримання вимоги повернути кошти у розмірі 25961,53 грн, які були перераховані за рахунок реалізації майнового комплексу згідно з платіжним дорученням від 21.03.2017 на зазначені реквізити.
У відповіді на вищевказану вимогу (а.с. 52, т.1) Головне управління ДПС в Одеській області повідомило, що в інтегрованій картці платника ТОВ «Лагуна-Рені» рахується переплата у сумі 23959,89 грн, з огляду на що запропоновано надати заяву з дотриманням вимог Порядку № 417 щодо перерахування коштів з єдиного внеску на суму 23959,89 грн. Крім того, Головне управління ДПС в Одеській області у вказаному листі зазначило, що ТОВ «Лагуна-Рені» з 13.02.2001 перебувало на обліку в Ренійській ДПІ, а з 03.05.2019 - перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області.
У зв'язку з тим, що податковим органом не було задоволено вимогу позивача щодо повернення коштів у розмірі 25961,53 грн, останній звернувся до суду захистом своїх порушених прав, заявивши до стягнення з відповідача, як правонаступника отримувача коштів, спірних коштів в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Щодо правосуб'єктності та статусу сторін цієї справи
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 296 реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання як структурних підрозділів до відповідних територіальних органів Служби за переліком згідно з додатком. Відповідно до переліку, який є додатком до цієї постанови, Ізмаїльська ОДПІ ГУ ДФС була реорганізована шляхом приєднання до ГУ ДФС в Одеській області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 було приписано утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 утворено, як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1; реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2; визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.
Згідно з додатком 1 постанови № 537 було утворено Головне управління ДПС в Одеській області, а згідно з додатком 2 - Головне управління ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС в Одеській області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Головне управління ДПС в Одеській області. Установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Наказом ДПС України від 30.09.2020 № 529 утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі, Головне управління ДПС в Одеській області.
Згідно з даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління ДПС в Одеській області є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України, тип відокремленого підрозділу філія (інший відокремлений підрозділ), ідентифікаційний код ВП 44069166.
Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Відповідно до ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.
Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо процесуального статусу територіальних органів ДПС України, як відокремлених підрозділів ДПС України, зокрема, у постанові від 16.01.2025 у справі № 910/9262/24 суд виснував, що відокремлений підрозділ ДПС України, який утворений без статусу юридичної особи, натомість є органом державної влади, діє від імені центрального органу державної влади, а отже може бути стороною в судовому процесі.
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що Головне управління ДПС в Одеській області є правонаступником Ізмаїльського ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області та може бути стороною у даній справі.
Джерела права та позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.
Статтею 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ч.ч.1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно з п.6 ч.3 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження» (далі - Закон, в редакції станом на час реалізації) виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Статтею 47 Закону передбачено, що грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. За письмовою заявою стягувача - фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки. Органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові кошти, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі кошти стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні). Стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику (крім випадків повернення коштів іншим особам).
За змістом ст. 61 Закону реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України.
За змістом ч.ч.1, 7 ст.4 Закону України “Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Фізичні та юридичні особи, державні та інші органи мають право на повний доступ до судових рішень в Реєстрі, ухвалених у справах, у яких вони брали участь як учасники справи.
Відповідно до ст. 41 Закону України “Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
За змістом ч. 1-3 статті 74 Закону України “Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Так, загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами Глави 83 Цивільного кодексу України. Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки у разі, якщо така правова підстава в подальшому відпала, зокрема, визнана недійсною в установленому порядку, або була відсутня взагалі.
Так, під час виконання зведеного виконавчого провадження № 48501594 Ренійським відділенням Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, правонаступником якого є відповідач, були набуті грошові кошти у розмірі 25961,53 грн за рахунок отриманих коштів від продажу реалізованого майна боржника за результатами проведених електронних торгів.
Згідно з судовими рішеннями, які набрали законної, ці електронні торги були визнані недійсними, внаслідок чого з Держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області були стягнуті кошти, зараховані на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби за результатом проведення торгів.
Так, підстава набуття відповідачем спірних коштів наразі відпала, у зв'язку з ухваленням Господарським судом Одеської області рішення у справі № 916/24/14, що набрало законної сили, адже судом визнані недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна ТОВ «Лагуна Рені», визнано недійсним протокол проведення електронних торгів від 21.12.2016 р № 221791, складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ТОВ «Лагуна Рені», а також визнано недійсним акт державного виконавця про реалізацію нерухомого майна від 29.12.2016, складений за результатами проведення вищевказаних електронних торгів.
Враховуючи викладене, оскільки внаслідок ухвалення судового рішення у справі № 916/24/17 відпала підстава для перерахування відповідачу спірних коштів, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що у спірних відносинах відповідач, як набувач безпідставно набутого майна, зобов'язаний повернути його позивачу. Оскільки відповідач цього обов'язку за вимогою позивача не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.
У зв'язку з чим колегією суддів не приймаються також доводи скаржника про виключення Головного управління ДПС в Одеській області зі складу відповідачів у справі №916/114/25, крім того відповідно до платіжного доручення №290 від 21.03.2017 саме Ренійським відділенням Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, правонаступником якого є відповідач, були набуті грошові кошти у розмірі 25961,53 грн. під час виконання зведеного виконавчого провадження № 48501594.
Колегія суддів звертаючись до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 06.12.2022 у справі № 910/14177/21, обставини якої є подібними до обставин даної справи, не приймає доводи апеляційної скарги та зазначає, що з урахуванням визнання електронних торгів недійсними, всі учасники правовідносин, які склалися в процесі здійснення виконавчих дій в межах виконавчого провадження, мають бути повернуті у стан, який передував проведенню прилюдних торгів.
Отже, оскільки електронні торги з реалізації нерухомого майна визнані недійсними у судовому порядку, а рішенням суду стягнуто з позивача вартість майна на користь переможця торгів, правова підстава для набуття грошових коштів відповідачем, як стягувачем у межах виконавчого провадження, на користь якого були перераховані кошти від реалізації нерухомого майна, відпала.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції.
Висновки апеляційного господарського суду:
Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 у справі № 916/114/25.
Будь-яких інших доводів, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення в порядку статей 277 - 279 ГПК України, скаржником не наведено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 по справі № 916/114/25 без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 у справі № 916/114/25 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС в Одеській області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Аленін О.Ю.
Суддя Таран С.В.